Аналіз грошового ринку як складової фінансового ринку України

Таким чином, майбутній розвиток фондового ринку неможливий без реформування більшості складових ринку та усунення перешкод, що заважають цьому розвитку. Має бути переосмислена та суттєво підвищена роль фондового ринку у залученні інвестиційних ресурсів та спрямуванні їх на оновлення виробничого потенціалу, створення умов для становлення потужних  інституційних інвесторів.

ВИСНОВКИ

З переходом України на ринковий шлях розвитку, інтеграцією у світове економічне співтовариство та з метою участі у міжнародних інтеграційних процесах виникла необхідність формування макросистем ринкової економіки в складних, суперечливих умовах непристосованих до ринку елементів колишньої соціалістичної економіки.

Таким чином, грошовий ринок - це особливий сектор ринку, на якому здійснюються купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція і ціна на цей товар. Визначальний вплив зміни попиту та пропозиції грошей на ставку процента як їх ціну є свідченням підпорядкованості грошового ринку загальним закономірностям функціонування ринку взагалі. Механізм грошового ринку має істотні відмінності від механізму звичайного товарного ринку:

-продаж грошей виступає у формі надання позичок чи купівлі особливих фінансових інструментів;

- купівля грошей - у формі одержання позичок чи продажу таких фінансових інструментів

;- попит на гроші - у формі бажання економічних субєктів мати у своєму розпорядженні певну масу грошей на визначену дату;

- пропозиція грошей - у формі запасу грошей, який економічні субєкти готові передати у тимчасове користування;

- ціна грошей - у формі процента.

Складний механізм грошового ринку дає можливість класифікувати його за різними критеріями. Основними з них є: види інструментів, з допомогою яких гроші переміщуються від продавців до покупців; інституційні ознаки грошових потоків; економічне призначення купівлі грошей. За першим критерієм грошовий ринок поділяється на: ринок позичкових зобовязань, ринок цінних паперів, валютний ринок; за другим критерієм - на фондовий ринок, ринок банківських кредитів, ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ; за третім критерієм - на ринок грошей і ринок капіталів. Центральне місце в структурі грошового ринку займає ринок грошей. Визначальну роль у механізмі ринку грошей відіграє попит на гроші, під яким слід розуміти бажання економічних субєктів мати у своєму розпорядженні певний запас грошей на певний момент. Це явище залишку і має обєктивний характер, оскільки визначається під впливом факторів, що діють у реальній економіці - зміни обсягу ВНП, рівня цін, швидкості обігу грошей, рівня процента тощо.

Пропозиція грошей полягає в тому запасі грошей, який економічні субєкти готові надати в тимчасове користування позичальникам. Це більш екзогенне явище, ніж попит на гроші. Вона формується на базі наявної маси грошей в обороті й емісійної діяльності банків. Тому банки, регулюючи пропозицію грошей, повинні орієнтуватися на зміну попиту на гроші, а не навпаки.

Зрівноваження попиту і пропозиції на ринку грошей визначає обєктивний рівень ставки процента, за якого досягається стабілізація конюнктури цього ринку. Взаємозвязок між попитом, пропозицією і ціною грошей на цьому ринку реалізується відповідно до загальних закономірностей функціонування ринку: попит на гроші впливає на рівень процента прямо пропорційно, а пропозиція грошей - обернено пропорційно.

Підсумовуючи характеристику стану й перспективи розвитку макроекономічної системи в Україні, можна зазначити:

• за роки незалежності не вдалося створити економічну систему, здатну забезпечити прогресивний розвиток країни; вона є залежною від багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників економічного розвитку, які лише за умови свого хиткого балансу забезпечують більшу або меншу стабільність ситуації;
• реальних економічних передумов для розвитку України як незалежної від інших країн держави створено не було; так 40% покриття дефіциту її державного бюджету припадає на зовнішні джерела; при цьому доля окремих важливих економічних проектів і макроекономічних параметрів залежить від політичної волі тих чи інших політичних сил як в інших країнах, так і в міжнародних установах (наприклад, МВФ); слабкою є експортна база, приблизно половину якої забезпечує продукція металургії та хімічної промисловості;
• серйозною загрозою для безпеки держави постають “тінізація” та криміналізація економіки(сьогодні тіньовий сектор складає до 60% економіки, приблизно 40% населення одержують офіційно не реєстровані доходи), які набули великого розмаху, що, по-перше, спричиняє значні збитки, вилучення коштів з виробництва та їх направлення на некритичне споживання, а також відплив грошей за межі національного господарського простору України (згідно з оцінками, відповідний показник за роки незалежності сягає 20 млрд. дол.), а по-друге, позбавляє Уряд можливості легально впливати більш як на половину економічної діяльності в державі, ефективно контролювати перебіг подій в її економічному житті;
• все ще великі фінансові засоби перебувають за межами банківської сфери України, що може призвести до ситуації, коли свідоме рішення, спрямоване на дестабілізацію загальної макроекономічної ситуації, може мати досить відчутний руйнівний ефект (при цьому слід зазначити, що ні Урядом, ні Національним банком України не вжито достатніх заходів щодо запобігання подібним акціям).