Теоретичнi та органiзацiйнi основи фiнансового менеджменту

     Витрати                   

                НРЕİ

ЕРа = --------------------------------------- . 100%,     

      Активи – Відкладені платежі

де ЕРа – рентабельність активів;   

НРЕİ – нетто-результат експлуатації інвестицій.     

     Прибуток + Витрати по заборгованості

ЕРа = ---------------------------------------------------- . 100%,      

      Активи – Кредиторська заборгованість    

                                     НРЕİ

ЕРа = ------------------------------------------------------ . 100% ×      

    Оборот реалізації продукції (робіт, послуг)    

            Оборот реалізації продукції (робіт, послуг)

× = -------------------------------------------------------- .       

              Активи – Кредиторська заборгованість    

                                   НРЕİ

КМ  = -------------------------------------------------------- . 100%,      

      Оборот реалізації продукції (робіт, послуг)

де КМ – комерційна маржа. Вона показує, який результат експлуатації інвестицій припадає на кожну грошову одиницю обороту.                

                             Оборот

КТ = --------------------------------------------------- ,       

              Активи – Кредиторська заборгованість

де КТ – коефіцієнт трансформації. Показує, скільки грошових одиниць обороту знімається з кожної грошової одиниці активу, тобто який оборот трансформації кожної грошової одиниці активу.

Отже, рентабельність активів дорівнює добутку комерційної маржі на коефіцієнт трансформації. Цей показник є важливим узагальнюючим показником результативності діяльності підприємства.

ЕРа = КМ . КТ.

На основі показника економічної рентабельності оцінюється прибутковість роботи підприємства.

1.2. Функції фінансового  менеджменту 

Сутність фінансового менеджменту реалізується через його функції. Розглянемо їх прояв у фінансовому менеджменті.

Фінансовий менеджмент виконує функції:

·   управління формуванням усіх фінансових ресурсів;

·   управління розподілом і використанням усіх видів фінансових ресурсів;

·   планування (бюджетування), прогнозування та аналіз фінансового управління діяльністю підприємства.

У процесі планування, прогнозування та аналізу управління фінансовою діяльністю підприємства здійснюються:

·   розроблення фінансової стратегії, тактики і політики управління підприємством на перспективний період;

·   формування на майбутнє фінансових управлінських служб, які спроможні забезпечити прийняття і практичну реалізацію управлінських рішень у сфері фінансово-господарської діяльності підприємства;

·   формування й ефективне використання інформаційної бази фінансового управління діяльністю підприємства;

·   всебічний аналіз фінансового стану підприємства та фінансових результатів його фінансово-господарської діяльності;

·   планування та прогнозування фінансової діяльності підприємства за основними її напрямами;

·   створення і практична реалізація дієвої системи стимулювання ефективних рішень у галузі фінансового управління підприємством;

·   ефективний контроль за реалізацією рішень у сфері управління фінансовою діяльністю підприємства.

До другої із перелічених вище груп функцій фінансового менеджменту можна віднести:

·   управління активами підприємства, зокрема, його майном і капіталом;

·   управління пасивами підприємства та пошук джерел формування фінансових ресурсів підприємства;

·  управління фінансовими інвестиціями, визначення інвестиційної привабливості підприємства та пошук оптимальних варіантів інвестиційних рішень;

·   управління фінансовим станом підприємства, його ліквідністю, платоспроможністю, фінансовою стійкістю, діловою активністю, прибутковістю;

·   управління фінансовими ризиками і запобігання банкрутству підприємства.

1.3. Організація  фінансового менеджменту 

Для успішного виконання фінансовим менеджментом притаманних йому функцій необхідна раціональна організація фінансового менеджменту.

Об’єктами фінансового менеджменту є:

1. Управління активами:

а) управління оборотними активами;

б) управління необоротними активами;

2. Управління капіталом:

а) формування фінансової структури капіталу;

б) управління формуванням власних фінансових ресурсів;

в) управління залученням позикових фінансових ресурсів.

3. Управління інвестиціями.

4. Управління грошовими  потоками.

5. Управління фінансовими  ризиками та упередження банкрутства.

6. Управління прибутком  підприємства.

Фінансовий менеджмент спрямований на оптимізацію управління рухом фінансових ресурсів та тих фінансових відносин, які виникають між суб’єктами господарювання в процесі руху фінансових ресурсів.

Система фінансового управління підприємством складається з двох підсистем: підсистеми, якою керують, або ж об’єкта управління, та підсистеми, яка керує, або ж суб’єкта управління.

Об’єктом організації фінансового управління є сукупність умов здійснення грошового потоку, кругообігу вартості, руху фінансових ресурсів і фінансових відносин між суб’єктами господарювання та їх підрозділами в господарській діяльності. Суб’єкт організації фінансового управління – це фінансова служба підприємства (фінансова дирекція як апарат управління, фінансовий менеджер як управляючий), яка за допомогою різних форм управління здійснює цілеспрямоване функціонування об’єкта.

Будь-який об’єкту правління, будь-який процес становить систему. Під системою розуміється сукупність структурних елементів, які складають цілісну структуру.

Будь-яка система складається з елементів. Під елементом системи розуміють таку підсистему, яка не поділяється на складові.

Кожній складовій фінансового управління властиві певні ознаки. Основні з них такі:

1) виконувати властиву тільки даній складовій функцію, що не повторюється іншими елементами даної системи;

2) взаємодіяти з іншими елементами й інтегрувати з ними. Це є ознакою цілісної системи;

3) перебувати у взаємозв’язку з іншими елементами своєї системи.

Властивості елементів фінансового менеджменту: забезпечувати фінансову стійкість системи в цілому, а не тільки окремих її елементів і підсистем.

Напрями організації та регулювання фінансової діяльності підприємств

Організація та регулювання фінансових аспектів створення підприємств різних організаційно-правових форм

Організація та регулювання порядку формування інформаційної бази управління фінансовою діяльністю підприємств

Податкове регулювання

Організація та регулювання порядку і форм амортизації основних засобів і нематеріальних активів

Організація та регулювання кредитних операцій

Організація та регулювання грошового обігу та форм розрахунків

Валютне регулювання

Організація та регулювання інвестиційних операцій

Організація та регулювання ринку цінних паперів

Організація та регулювання операцій страхування на фінансовому ринку

Організація та регулювання порядку і форм санації підприємств

Організація та регулювання процедур банкрутства і ліквідації підприємств

 

 Взаємодія суб’єкта й об’єкта управління, тобто сам процес управління, може здійснюватися тільки за умови використання відповідної інформації, тобто управління, незалежно від його конкретного змісту, завжди передбачає отримання, передання, опрацювання і використання інформації. 

1.4. Стратегія і тактика фінансового менеджменту

Успішна практична реалізація фінансового менеджменту багато в чому визначається обґрунтованістю його стратегії і тактики.

Під фінансовою стратегію підприємства слід розуміти формування системи довгострокових цілей фінансової діяльності й вибір найефективніших шляхів їх досягнення.

Фінансова стратегія є частиною загальної стратегії підприємства.    

Основна мета загальної стратегії – забезпечення високих темпів економічного розвитку та підвищення конкурентної позиції підприємства.

Процес формування фінансової стратегії підприємства здійснюється у кілька етапів.  

1. Визначення загального періоду формування фінансової стратегії. Цей період залежить від низки чинників. Головним із них є тривалість періоду, який установлено для формування загальної стратегії розвитку підприємства, оскільки фінансова стратегія має відносно неї підлеглий характер, вона не може виходити за межі цього періоду.

2. Дослідження зовнішнього фінансового становища та кон’юнктури фінансового ринку. Для такого дослідження необхідно вивчити економіко-правові умови фінансової діяльності підприємства і можливі їх зміни в наступному періоді.

3. Формування стратегічних цілей фінансової діяльності. Головною метою цієї діяльності є підвищення рівня виробничого та соціального розвитку підприємства і максимізація його ринкової вартості. Водночас ця головна мета потребує конкретизації з урахуванням завдань і особливостей подальшого фінансового розвитку підприємства.

Такими нормативами в окремих аспектах фінансової діяльності підприємства можуть бути:

·   середньорічний темп зростання власних фінансових ресурсів, які сформовані із власних джерел;

·   мінімальна частка власного капіталу в загальному обсязі використаного капіталу підприємства;

·   коефіцієнт рентабельності власного капіталу підприємства;

·   співвідношення оборотних і необоротних активів підприємства;

·   мінімальний рівень грошових активів, який забезпечує поточну платоспроможність підприємства;

·   мінімальний рівень самофінансування інвестицій;

·   граничний рівень фінансових ризиків у розрізі основних напрямів господарської діяльності підприємства.

4. Конкретизація цільових показників фінансової стратегії за періодами її реалізації. У процесі цієї конкретизації забезпечується динамічність системи цільових стратегічних нормативів фінансової діяльності, а також їх зовнішня і внутрішня узгодженість у часі.

5. Розроблення фінансової політики за окремими аспектами фінансової діяльності. Цей етап формування фінансової стратегії є найбільш відповідальним.

Фінансова політика являє собою форму реалізації фінансової ідеології і фінансової стратегії підприємства в розрізі найважливіших аспектів фінансової діяльності на окремих етапах її здійснення.

I. Політика управління активами з питань:

1)     формування активів;

2)     управління оборотними активами,

у тому числі:

а) управління запасами;

б) управління дебіторською заборгованістю;

в) управління грошовими активами;

г) фінансування оборотних активів.

3) управління необоротними активами,

у тому числі:

а) управління основними засобами;

б) управління нематеріальними активами;

в) фінансування необоротних активів.

II.     Управління капіталом з питань:

1)     формування структури капіталу;

2)     управління власним капіталом;

3)     управління позиковим капіталом.

III.  Політика управління інвестиціями (інвестиційна політика):

1)     управління реальними інвестиціями:

у тому числі:

а) управління капітальними інвестиціями;

б) управління інноваційними інвестиціями.

2)     Політика управління фінансовими інвестиціями: