Механізм реалізації фінансового менеджменту

Елементами системи організаційного  забезпечення фінансового менеджменту  є:

• структура (служби, підрозділи, виконавці);
• ієрархія, субординація, координація;
• комунікаційні зв'язки;
• централізація та децентралізація управління;
• функції, їх розмежування;
• обов'язки, права, відповідальність;
• підзвітність, підконтрольність;
• оцінка професіоналізму;
• оцінка якості та ефективності управління;
• оцінка креативності, оригінальності;
• оцінка інноваційності прийнятих рішень.

Особливістю сучасного стану  розвитку та функціонування корпоративного сектору в економічних системах країн з розвинутою ринковою економікою є інтегрованість організаційного забезпечення фінансового менеджменту в органах корпоративного управління.

Система інформаційного забезпечення — система безперервного та цілеспрямованого підбору інформаційних показників, здійснення планових, звітних, аналітичних розрахунків, необхідних для підготовки, прийняття та реалізації фінансових рішень суб'єкта господарювання.

Формування та використання інформаційної бази суб'єкта господарювання значною мірою впливає як на ефективність фінансового менеджменту та управління окремими його об'єктами, так і на ефективність корпоративного управління, реалізацію місії та стратегії бізнесу.

Інформаційне забезпечення створює основу для здійснення функцій фінансового менеджменту відносно об'єкта та суб'єкта, є необхідною умовою підготовки фінансових рішень, їх оцінки та прийняття.

Система інформаційного забезпечення складається:

— із зовнішньої інформаційної  бази;

— внутрішньої інформаційної  бази.

Зовнішня інформаційна база формується шляхом цілеспрямованого підбору  показників, зокрема:

— розвитку світового господарства;

— розвитку держави;

— розвитку регіону, території;

— галузі, виду економічної  діяльності;

— діяльності, стану та перспектив розвитку конкурентів;

— стану та перспектив розвитку контрагентів;

— кон'юнктури фінансового  ринку.

Внутрішня інформаційна база суб'єкта господарювання включає:

1) прогнозні, планові показники;

2) дані обліку;

3) звітність та звітні  показники;

4) експертні оцінки;

б) дані внутрішнього аудиту та контролю.

Серед необхідної для підготовки та реалізації фінансових рішень інформації виокремлюють такі види:

1) законодавча, нормативна, методична, інструктивна;

2) планово-прогнозна; 

3) звітна;

4) аналітична;

5) довідкова;

6) експертні оцінки [3; 61].

Особливе значення у фінансовому  менеджменті має інформація, яка  є результатом діяльності виконавців, служб та підрозділів фінансової служби суб'єкта господарювання. Якість прогнозних та планових показників, своєчасність, реальність, повнота оперативних та звітних даних, аналітичні розрахунки, оцінка відхилень фактичних показників від планових, прогнозних, результати внутрішнього контролю дають підстави для належного своєчасного реагування на зміни, зниження ризиків, уникнення загроз.

Система кадрового забезпечення — система відбору, навчання, атестації працівників фінансової служби суб'єкта господарювання.

Важливою умовою ефективного  фінансового менеджменту є робота з персоналом, до якої належать комплекс робіт з відбору, анкетування, стажування майбутніх працівників та визначення вимог до їх кваліфікаційного рівня, досвіду роботи, вміння працювати в команді, людських якостей, культурного рівня та морально-етичних якостей. Важливими компонентами успіху є формування корпоративної культури, визначення правил поведінки, кодексу честі фінансового менеджера, запровадження системи безперервного навчання, підвищення кваліфікації фінансових менеджерів, використання теорій ігор, ситуаційних вправ та ін.

Фінансове забезпечення передбачає визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення формування та функціонування всіх систем механізму  фінансового менеджменту суб'єкта господарювання, їх використання, своєчасне  реагування на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, оцінку якості та ефективності.

До складу механізму фінансового  менеджменту належать такі методи:

• формування інформаційної бази;
• фінансове планування;
• фінансове прогнозування;
• бюджетування;
• фінансовий аналіз;
• оцінка інвестиційних проектів;
• оцінка ризиків;
• оптимізація;
• фінансове регулювання;
• амортизація, хеджування, рангування, диверсифікація.

У практиці фінансового менеджменту  широко використовуються важелі, зокрема  відомий в управлінні капіталом  фінансовий важіль та розрахунки його рівня, сили та ефекту, використання їхніх розрахунків для прийняття фінансових рішень. В операційному аналізі застосовується поняття операційного важеля, розраховуються його коефіцієнт та сила.

Важелями як складовими механізму  фінансового менеджменту є проценти, дисконти, ліцензії, сертифікати, стандарти, дивіденди, податки.

До інструментів фінансового  менеджменту належать ставки податків, тарифи зборів, ціни, тарифи, пільги, санкції, стимули, дивіденди, фінансові показники та фінансові коефіцієнти.

Необхідними компонентами механізму  фінансового менеджменту є технічне (ШС, мережі) та програмне забезпечення. Сучасні вимоги до роботи з персоналом, формування та використання інформаційної бази, здійснення комунікаційних зв'язків, інформаційних потоків, моделювання, прогнозування, бюджетування фінансових розрахунків можуть бути виконані лише за умови наявності сучасних технічних засобів, оргтехніки, мереж та програм продукту.

Особлива роль у фінансовому  механізмі підприємств належить ціноутворенню як фінансовому методу, що служить одним із визначальних засобів впливу на процес виробництва, реалізації і споживання продукції. Застосовуючи певні види цін і методи ціноутворення в якості фінансових інструментів та запроваджуючи певні знижки або надбавки до цін в якості фінансового важеля, підприємства можуть активно впливати на реалізацію власної фінансової політики, безпосередньо змінювати обсяг збуту і використання (споживання) певних товарів. Ціна у фінансовому механізмі функціонує не лише в якості окремого елемента, вона більшою чи меншою мірою пов'язана з функціонуванням кожної складової цього механізму. Тому ціні належить особлива роль у системі фінансового механізму в цілому. Фінансовий механізм підприємства концентрує певні вимоги щодо функціонування ціни у процесі відтворення. Вони включають:

а) встановлення цін на товари на такому рівні, щоб забезпечити реалізацію запланованого обсягу продукції у визначений термін;

б) отримання прибутку, передбаченого  ціновою політикою підприємства.

Забезпечення реалізації вимог щодо встановлення економічно обґрунтованого рівня цін на товари сприяє виконанню фінансами своїх функцій, зумовлює необхідність оптимального поєднання стабільності, динамічності і стійкості вартісних економічних інструментів і, в першу чергу, фінансів та цін.

 

 

 

 

 

 

3. Побудова  системи управління

 

Третій етап вирішує основну  задачу фінансового менеджменту  – побудову ефективної системи управління фінансами, тобто створення відповідної фінансової служби підприємства.

Побудова системи управління фінансами передбачає:

- формування принципів управління фінансами, політики інвестування та фінансування бізнесу, ступеня централізації та децентралізації фінансових рішень;

- розробку моделі фінансового управління та формування фінансової структури підприємства;

- побудова бізнес-процесів управління фінансами, визначення зон відповідальності та повноважень працівників фінансового департаменту;

- формування формату результатів , яких повинні досягнути фахівці фінансового департаменту, визначення механізму та індикаторів їх досягнення;

- розробку стандартів, регламентів, форматів первинних документів, аналітичної звітності та нормативно-довідникової інформації для управління фінансами;

- впровадження системи управлінського обліку (положення та механізм впровадження облікової політики, системи управління витратами);

- впровадження системи планування та бюджетування, яка спрямована на досягнення стратегічних і оперативних цілей компанії;

- консолідацію різнорідної фінансової та не фінансової інформації;

- розробку методології та технології проведення фінансового аналізу підприємства, а також обґрунтування та експертизи управлінських рішень;

- проведення фінансової діагностики підприємства, розробку рекомендації щодо підвищення ефективності використання фінансових ресурсів компанії;

- впровадження системи управління активами;

- розробку інвестиційної політики, вибору напрямів інвестування, оцінки інвестиційних проектів;

- формування політики фінансування діяльності підприємства, оптимізації грошових потоків, спрямованих на підвищення вартості підприємства . [13; 95]

 Враховуючи обсяги і складність задач, що вирішуються, фінансова служба підприємства може бути представлена:

фінансовим управлінням  – на великих підприємствах;

фінансовим відділом –  на середніх підприємствах;

фінансовим директором або  головним бухгалтером, який займається не тільки питаннями бухгалтерського  обліку, але й питаннями фінансової стратегії – на малих підприємствах.

Структура фінансової служби представлена на рис. 3.1. 

Рис. 3.1. Структура фінансової служби підприємства. 

 

На бухгалтерію покладаються обов’язки вести бухгалтерський облік підприємства та формувати  його відкриту публічну фінансову звітність  у відповідності до встановлених вимог та положень.

Аналітичний відділ зобов’язаний аналізувати й оцінювати фінансовий стан підприємства, виконання планових завдань по прибутку, обсягам виробництва та реалізації, підтримувати ліквідність та рентабельність підприємства.

Відділ фінансового планування розробляє плани та бюджети підприємства (баланс доходів і видатків, бюджет руху грошових коштів, баланс активів  і пасивів тощо).

Оперативний відділ  виконує збір рахунків, накладних, простежує їх оплату, забезпечує ефективні взаємовідносини з банками з приводу безготівкових розрахунків та отримання готівкових коштів, контрагентами – з приводу оплати товарів, послуг, вирішення спірних питань, державою – з приводу сплати податків, обов’язкових платежів, штрафів, пені та інших заходів економічного впливу на підприємство.

Відділ по роботі з цінними  паперами займається формуванням й  управлінням портфелем цінних паперів, забезпечує його ефективність з позиції  доходності і ризику.

Фінансова служба на підприємстві виконує  такі функції:

а) на основі аналізу резервів зниження витрат і збільшення доходів підприємства розробляє перспективні, поточні  та оперативні фінансові плани;

б) організовує оперативний контроль за надходженнями грошових коштів від  продажу продукції, товарів робіт  чи послуг;

в) контролює розподіл і цільове  використання фінансових ресурсів;

г) забезпечує роботу щодо виконання  фінансових зобов’язань підприємства перед державним бюджетом, цільовими  фондами;

д) здійснює розрахунки з контрагентами;

е) організовує розрахунки з працівниками підприємства;

є) разом з економічним, виробничим і технічним підрозділами комплексно аналізує фінансову діяльність підприємства;

ж) вивчає стан фінансового ринку  країни і регіону, приймає рішення  та здійснює планування інвестиційній  сфері.[4; 38]

 

Висновки

 

Фінансовий менеджмент реалізується в рамках фінансової політики підприємства, забезпечує його фінансовими ресурсами, здійснює контроль за дотриманням фінансової дисципліни.

Сам процес реалізації фінансової політики на підприємстві відбувається в три етапи, серед яких: розробка науково обґрунтованих цілей функціонування та розвитку фінансів підприємств; побудова й використання відповідного фінансового механізму; здійснення практичних дій, направлених на досягнення розроблених цілей та поставленої мети.