Финансовый менеджмент

 

 

 

 

 

Задача №2.

      Прийняти рішення щодо доцільності  використання позикового капіталу  на підприємстві за допомогою  показника ефекту фінансового  важеля, використовуючи вихідні  данні задачі №1 і наведені  в таблиці 2 додаткові показники.  Визначити, як вплине розрахований  ефект на зміну власного капіталу  підприємства.

  

           Таблиця 2 – Вихідні данні.

Середньозважена вартість позикового капіталу, %
Т0	Т1
25,6	27,8

 

 

           Таблиця  2.1 – Вихідні данні -продовження.

Сума податкових відрахувань з  прибутку, тис.грн.		Частка позикових коштів у сукупній вартості капіталу,%
Т0	Т1	Т0	Т1
4550	6450	40	45

 

Рішення:

           Одним з найважливіших показників, що застосовуються для оцінки  ефективності використання позичкового  капіталу є ефект фінансового  важеля (ЕФВ), який визначається за  формулою:

,

           де Ра - рентабельність сукупного капіталу до сплати податків відношення балансового прибутку до середньорічної суми сукупного капіталу підприємства), %

                 Вз – середньозважена вартість залучених коштів, %

                 Кп – коефіцієнт оподаткування (відношення суми податків, сплачених з прибутку до суми балансового капіталу),

                ЗК – середньорічна сума залученого капіталу,

                СК – середньорічна сума власного капіталу.

 

1. ЗК0 = Аср0 х 0,40 = 132800 х 0,40 = 53120 тис.грн.

         ЗК1 = Аср1 х 0,45 = 155230 х 0,45 = 69853,50 тис.грн.

 

    2)  Кп =

Кп0 =

= 0,30%

Кп1 =

= 0,25%

 

    3)СК0 = Аср0 - ЗК0

СК0 = 132800 – 53120 = 79680 тис.грн.

          СК1 = 155230 – 69853,50  = 85376,50 тис.грн.

 

    4)

           Ефект фінансового важеля показує,  на скільки відсотків збільшується  сума власного капіталу за  рахунок залучення позичкових  коштів у обіг підприємства. Позитивний  ефект фінансового важелю має  місце у тих випадках, коли  рентабельність сукупного капіталу  вище середньозваженої вартості  залучених коштів, тобто Ра>Вз.

           У разі позитивного ефекту  фінансового важеля підприємству  вигідно використання позичених  коштів, бо воно сприяє приросту  власного капіталу ( СК) у сумі:

= -521107,20 тис грн.

= -260398,33тис.грн.

 

 

Задача №3.

           Фінансовий менеджер розглядає  питання про доцільність вкладення  коштів у інвестиційний проект (Іо), що може дати прибуток у перший рік CF1, у другий – CF2, у третій CF3. При альтернативному вкладенні капіталу щорічний дохід складає r,%. Чи варто вкладати кошти в цей проект?

Таблиця 3 – Вихідні данні.

І0	CF1	CF2	CF3	r
36000	20000	16000	12000	13

 

 

                                              Рішення:

1.Визначається  поточна вартість інвестиційних  витрат (Іо), тобто вирішується питання про те, скільки коштів слід зарезервувати для проекту.

2.Розраховується  поточна вартість наступних грошових  надходжень від проекту CF (кеш-флоу), за для чого доходи за кожний рік (п) приводяться до поточної дати.

3.Результати  розрахунків показують, скільки  коштів треба інвестувати сьогодні  для отримання запланованих доходів,  якщо ставка доходів (ґ) дорівнює  відсотковій ставці за банківськими  депозитами або дивідендній віддачі  капіталу. Шляхом складання поточної  вартості доходів за усі роки, отримуємо загальну поточну вартість  доходів від проекту (PV):

,

      = 39030,64 грн.

           4.Поточна вартість інвестиційних  витрат порівнюється із поточною  вартістю доходів. Різниця між  ними складає чисту поточну  вартість:

,

грн.

           NPV показує чисті доходи або чисті збитки інвестора від інвестування коштів у проект порівняно із їх зберіганням у банку. Якщо NPV > 0 – проект забезпечить більший дохід, ніж альтернативний варіант розміщення капіталу, якщо NPV < 0 – навпаки, гроші вигідніше залишити у банку.

          

 Задача №4.

           Підприємству необхідно придбати  обладнання, вартість якого в  лізингопосточальника становить L тис.грн. із рівномірною розстрочкою платежу протягом Т років. Як альтернативний варіант розглядається можливість придбання цього активу на заводі виготовлювачі за ціною К тис.грн. В умовах нестачі власних інвестиційних ресурсів, покупку доведеться фінансувати за рахунок банківського кредиту, який можна одержати на це же термін (Т) під ґ річних. Ставка податку на прибуток -25%. Яке рішення варто прийняти фінансовому менеджеру щодо вибору форми фінансування придбання цього активу?

Таблиця 2.4 –  Вихідні данні.

L	K	T	ґ
120	90	6	15

 

Рішення:

          Лізинг, як альтернативний фінансовий  засіб оновлення основних фондів, може виступати джерелом довгострокового  та короткострокового фінансування. Тому переваги або недоліки  лізингових операцій перш за  все порівнюються із перевагами  та недоліками традиційних джерел  фінансування інвестицій, тобто  довгострокових та середньострокових  банківських кредитів.

           Вирішення даної проблеми із  позиції орендаторів полягає  у визначені приведених до  поточної дати чистих платежів  за обома варіантами та наступному  їх порівнянні.

           Для цього необхідно визначити  дисконтовану поточну вартість грошових потоків:

           а) у випадку лізингу:

           де Е0 – сума авансового лізингового платежу, якщо він передбачений лізинговою угодою,

          Lt – річна сума регулярного лізингового платежу за використання орендованого активу,

          ґ – річна відсоткова ставка за довгостроковим кредитом, яка виступає у якості ставки дисконтування,

           t – інтервал часу, в якому здійснюється розрахунок відсоткових платежів у загальному періоді часу.

L1 =

грн.

L2 =

грн.

L3 =

грн.

L4 =

грн.

L5 =

грн.

L5 =

грн.

 

L = L1+ L2+ L3+ L4+ L5+ L6

 

L = 13043,48+11278,20+8474,58+7352,95+6382,98+5535,06=52067,25 грн.

         

           б) у випадку кредиту :

           де Kt – періодичний платіж з погашення основної суми бору,

           Pt – сума сплачених відсотків за кредит відповідно до відсоткової банківської ставки,

      Kn – коефіцієнт оподаткування прибутку,

      Pt x Kn – податкова пільга а відсоткові платежі за кредитом,

     At x Kn – податкова пільга за амортизацію.

 

К1=  

К2=  

К3=  

К4=  

К5=  

К5=  

 

К = К1+ К2+ К3+ К2+ К5+ К6

К = 20614,04+17669,17+13276,84+11519,61+10000+8671,59=81751,25грн.

 

L =52067,25  < К = 81751,25

                  

          

Задача №5.

           Керівництво підприємство планує  збільшити у плановому періоді  виручу від реалізації продукції  на  %, порівняно із виручкою, отриманою у звітному періоді Т (використовуючи вихідні данні задачі №1). Рівень постійних витрат на підприємстві дорівнює Рпв%. Визначте суму прибутку, що буде відповідати новому рівню виручки традиційним способом та за допомогою операційного важелю. Зробить висновки щодо ступеня фондоозброєності цього виробництва.

Таблиця 5 – Вихідні данні.

%	Рпв%.	В1	П1
5	15	102300	25800

 

Рішення:

           Дія операційного (виробничого, господарського) важеля проявляється в тому, що  будь-яка зміна виручки від  реалізації продукції завжди  викликає більш суттєву зміну  прибутку. Сила впливу операційного  важелю визначається за формулою:

,

де  П – прибуток,

     ПВ – постійні витрати підприємства,

     ВМ – валова маржа (визначається як різниця між вирачкую від реалізації і постійними витратами).

1. Визначмо сукупні витрати у звітному періоді:

СВ1 = В1 - П1 = 102300 – 25800 = 76500 тис.грн.

З них постійні витрати:

2. ПВ1 = СВ1 х  Рпв = 76500 х 0,15 = 11475 тис грн.

З них  змінні витрати :

3. ЗВ = СВ1 - ПЗ1 = 76500 – 11475 = 65025 тис.грн.

Відповідно  до % зростанням виручки змінні витрати  планованого періоду:

ЗВ_пл = ЗВ х 1,5 = 65025 х 1,5 = 97537,5 тис.грн.

В_пл = В1 х 1,5 = 102300 х 1,5 =153450 тис.грн.

Планові витрати  складатимуть:

В_пл = ЗВ_пл + ПВ1 = 97537,5 +11475   = 109012,5 тис.грн.

Визначимо плановий прибуток:

П_пл = В_пл – З_пл

П_пл = 153450 –109012,5 = 44437,5 тис.грн.

2-й спосіб

=

           Відсоткова зміна прибутку становитиме:

де В – очікувана відсоткова зміна виручки від реалізації продукції.

           Сила впливу операційного важеля  визначається структурою сукупних  витрат виробництва: чим більше  на підприємстві рівень постійних  витрат (що характерне для автоматизованих  промислових підприємств), тим в  більшій мірі воно спроможне  прискорити темпи росту прибутку  по відношенню до темпів роту  обсягів реалізації.

П = 5 х 1,45 = 7,25

Ппл = П

= 25800  х 1,08 = 27864 тис.грн. 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Ареф’єва О.В. Фінансовий менеджмент: Навч- метод. посібник. – К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2002.-94с.

 

2. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. –К.: Ника- Центр,Єльга, 2001. – 528с.

 

3. Финансовій менеджмент: теория и практика: Учебник/ Под ред. Е.С.Стояновой. 5-е узд., перераб. и доп. –М.: Изд-во « Перспектива», 2000.-656с

 

4. Ковалев В.В. Практикум по фінансовому менеджменту. Конспект лекцій с задачами. – М.: Финансы и статистика, 2003.-288с.

 

 

5. Кукукина И.Г. Финансовый менеджмент: Учебн. пособие. – М.: Юристь, 2000-260с.