Антикорупційна політика державних органів влади України

Низький рівень громадянської активності населення та суспільна лояльність до корупції. Через відсутність досить впливових антикорупційних громадських організацій загальнонаціонального рівня, які ефективно працювали б над проблемами запобігання та протидії корупції і виступали впливовими партнерами органів державної влади, знижується ефективність боротьби з корупцією. Також маловрахованим залишається чинник «корупційної лояльності» громадян.

Більшість членів українського суспільства розглядають  корупцію як соціальний механізм «прискорення» розв’язання власних проблем і вважають корупційну поведінку цілком виправданою. Як правило, громадяни, які стикалися з корупцією, не намагаються відстоювати власні права в законний спосіб через упевненість, що такі спроби будуть марними. За даними дослідження «Стан корупції в Україні» Київського міжнародного інституту соціології і Management System International у рамках проекту «Гідна Україна» (в якому опитано близько 11 тисяч респондентів), лише 2,8% українців вважали організації громадянського суспільства відповідальними за боротьбу з корупцією. Проте серед заходів, які можна вжити для захисту своїх прав, громадяни називають підвищення рівня правової грамотності населення та громадянського контролю (21,2%).

Серед опитаних різними соціологічними службами громадян 62,8% переконані в корумпованості державних службовців, 67% заявили, що були втягнуті в корупційні дії під час вирішення справ із державними посадовими особами.

З метою активізації складових публічної політики в Україні необхідно вжити таких правових заходів.

Забезпечити системний  підхід у реалізації національної антикорупційної стратегії.Удосконалити в національних законодавчих актах засади запобігання та протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок учинення корупційних правопорушень шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Створити необхідні умови для встановлення відповідальності юридичних осіб за вчинення їхніми уповноваженими особами корупційних правопорушень. Розробити дієві механізми притягнення їх до відповідальності. Необхідно організувати процес збирання та аналізу статистичних даних, іншої інформації про реалізацію заходів із запобігання і протидії корупції і оцінки їх ефективності, виявлення чинників, що сприятимуть корупційним виявам, підготовленню пропозицій щодо їх усунення.

Запобігати та протидіяти політичній корупції шляхом обмеження імунітету і депутатського, і судового корпусів. Загалом забезпечити умови, за яких політиків, найвищих посадових осіб у державі, а також суддів, винних у корупційних правопорушеннях, притягуватимуть до відповідальності. В державі не повинно бути абсолютно недоторканних осіб, яких неможливо покарати за вчинені ними корупційні правопорушення (недопущення зловживань та безкарності).

Законодавчо врегулювати  процедуру оприлюднення в засобах  масової інформації даних про  факти притягнення до відповідальності посадових осіб підприємств, установ, організацій, державних службовців, суддів, політичних діячів, які визнані в судовому порядку винними у вчиненні корупційних правопорушень, із тим, щоб вони зазнавали громадського осуду за ці діяння.

Здійснювати гармонізацію та систематизацію національного антикорупційного законодавства відповідно до світових стандартів попередження та боротьби з корупцією шляхом:

– аналізу законодавства  з метою виявлення системних  вад, які полегшують чи сприяють вчиненню корупційних правопорушень, та підготовки пропозицій щодо вдосконалення законодавства про запобігання та протидію корупції;

– створення належної законодавчої бази для ефективнішої протидії корупції;

– посилення відповідальності за корупційні діяння та забезпечення невідворотності покарання за них;

– обмеження імунітету;

– інституційного забезпечення протидії корупції;

– упровадження судової  реформи та реформи правоохоронної системи;

– внесення змін до Закону України «Про оперативно-розшукову  діяльність» щодо права проведення оперативно-розшуковими підрозділами оперативно-розшукового заходу «контрольована передача коштів (предметів, документів)» з метою виявлення та документування фактів хабарництва та до ст. 370 Кримінального кодексу України;

– нагального внесення на розгляд Верховної Ради України проектів законів, прийняття яких зумовлене приєднанням України до Конвенції ООН проти корупції, Кримінальної конвенції Ради Європи проти корупції та Додаткового протоколу до неї: зокрема, про лобіювання, про внесення змін до законів України «Про політичні партії в Україні» та «Про вибори народних депутатів України» щодо фінансування діяльності політичних партій і виборчого процесу;

– завершення підготовки законопроектів про внесення змін до законодавства України стосовно заборони отримання судами і правоохоронними органами матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги;

– запровадження  декларування доходів і видатків осіб, уповноважених на виконання  функцій держави та членів їхніх  сімей; про внесення змін до законів України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», «Про державну статистику», «Про нотаріат», якими, зокрема, передбачити обов’язковість проведення ревізій за завданнями підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією правоохоронних органів, надання інформації і документів на їхні запити.

Поліпшити стан координації  заходів із запобігання та протидії корупції. А саме передбачити механізми координації діяльності органів виконавчої влади і неурядових організацій з питань реалізації міжнародних проектів технічної допомоги у сфері протидії корупції, механізми моніторингу та контролю за їх належним виконанням.

Створити й забезпечити  дієвість механізму антикорупційної  експертизи проектів нормативно-правових актів, підготовку яких здійснюють центральні органи виконавчої влади. Розробити методику оцінки поширення корупції у сферах державного управління з урахуванням кількості та значущості виявлених фактів корупційних діянь і оцінки незаконно одержаних матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Модернізувати діяльність правоохоронних органів та активізувати процеси очищення правоохоронних органів  від корупціонерів. Визначити пріоритетними для правоохоронних органів України такі завдання: виявлення, припинення, розкриття та розслідування найнебезпечніших корупційних злочинів та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, які їх учинили.

Забезпечити умови  для дотримання норм чинної Конституції  та регламентів органів державної  влади в частині формування умов для прозорої структури власності  та здійснення адміністративної реформи. Такі кроки сприятимуть створенню системи державної влади, вільної від політичного впливу та впливу інтересів суб’єктів бізнесу на безпосереднє ухвалення рішень.

Забезпечити правові, інституційні й інші необхідні умови  для формування атмосфери професійної  доброчесності в органах виконавчої влади, виборчих органах та органах  судової влади. Головним напрямом має бути вдосконалення інституту державної служби, а також адміністративних процедур у цих органах. Доцільно доопрацювати і прийняти у новій редакції Закон України «Про державну службу» та інші нормативно-правові акти, необхідні для вдосконалення системи державної служби в Україні, зокрема Кодекс доброчесної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування, який повинен базуватися на положеннях Морального кодексу Ради Європи, інших міжнародно-правових актів у цій сфері. Законодавчо слід закріпити вищі вимоги до порядку добору кандидатів на посади державних службовців і власне до кандидатів.

Очікувані результати у короткостроковій перспективі:

· законодавче закріплення дієвого механізму запобігання та протидії корупції;

· створення ефективної антикорупційної системи й чіткий розподіл компетенції суб'єктів запобігання та протидії корупції;

· посилення відповідальності органів державної влади та їхніх посадових осіб за виконання антикорупційного законодавства;

· зміцнення законності й створення умов для зниження рівня корупції як у самій правоохоронній системі, так і в системі державного управління загалом;

· зростання громадської антикорупційної активності населення;

· посилення громадського контролю за діяльністю державних інститутів;

· підвищення авторитету органів державної влади, покращення умов ведення бізнесу.

Очікувані результати у довгостроковій перспективі:

· відчутне зниження рівня корупції;

· поліпшення якості й ефективності надання управлінських послуг населенню;

· зростання довіри населення України до державної влади;

· підвищення міжнародного авторитету України й рівня інвестиційної привабливості вітчизняної економіки.