Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Октября 2013 в 22:12, реферат
Вплив норм моралі на правореалізаційну діяльність: 1) норми права оцінюються громадянином, який їх реалізує, з погляду моралі. Навіть технічні, організаційні правила, які не несуть морального навантаження (наприклад, передбачена законом форма декларації про прибутки), мають певний вихід на норми моралі; 2) норми права тлумачаться посадовою особою, яка здійснює правозастосовну діяльність, відповідно до норм моралі, що панують у суспільстві. Так, справедливе, обґрунтоване і законне судове рішення про наклеп, образу, хуліганство, статевий злочин багато в чому залежить від урахування моральних норм, які діють у суспільстві; 3) ухвалення правозастосовного акта, як і весь правозастосовний процес, здійснюється з урахуванням норм моралі. Здавалося б, передбачена законом форма протоколу судового засідання не торкається будь-яких моральних цінностей, проте будь-які юридичні правила, що вносять чіткість і визначеність у взаємовідносини між суб'єктами права у процесі правозастосовної діяльності, не є байдужими для моралі.
Вступ…………………………………………………………………..……3
Взаємозв’язок права та моралі……………………………………….….4
Моральний зміст конституційних норм про правосуддя і правоохоронну діяльність……………………………………………...…5
Моральний зміст у кримінальному та кримінально-процесуальному законодавстві……………………………………………………………....8
Моральні засади у цивільному та сімейному праві……………………16
Висновок……………………………………………………………….....18
Список використаних джерел…………………………………………...19
Висновок
Отже, плив моралі на вдосконалення правової системи відбувається в основному шляхом впливу моральної свідомості на правові погляди суспільства. Моральний вплив на право здійснюється через правотворчість народу, його громадську думку, особливо на референдумах. Воля народу за таких умов відображається у правових нормах. Основоположні принципи і норми моралі, які потребують загальнодержавного визнання, закріплюються в Основному Законі. Так, наприклад, у Конституції України (статті 23, 24, 28, 29 тощо) моральні принципи гуманізму, свободи, рівності, справедливості отримали офіційне закріплення. Такі моральні вимоги, як особиста недоторканність, захист честі і гідності, природних прав людини та інші, визнаються Конституцією України нормами прямої дії. Моральний вимір права є необхідною умовою його подальшого розвитку й вдосконалення, умовою його гуманістичної, особистісної орієнтації. Моральне обґрунтування права та правове забезпечення моральних норм ведуть до їх гармонійності та дієвості. Зрозуміло, що проникнення моральних принципів і норм у зміст права може мати, залежно від галузі права, різний характер. Так, яскравим прикладом органічного поєднання вимог моралі та права є галузь сімейного права. Правові норми, коли вони відповідають моральним уявленням щодо справедливості, здебільшого реалізуються громадянами добровільно. Порушення таких норм розглядається не лише як юридичний конфлікт, але за умов поєднання моральних та правових вимог воно спричиняє як правову відповідальність, так і моральний осуд.
Список використаних джерел:
1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - № 30. - С. 141.
2. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341–ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
3. Кримінальний процесуальний
кодекс України, прийнятий 13 квітня 2012
року :[Електронний ресурс]. – Режим доступу
: http://zakon2.rada.gov.ua/
4. Цивільний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, NN40-44, ст.356).
Інтернет ресурси:
1. http://zakon4.rada.gov.ua/laws
2. http://archive.nbuv.gov.ua
3. http://jurisprudence.com.ua