Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Декабря 2013 в 21:18, практическая работа
Кожній людині доводиться стикатися з тим, що прийнято називати діловим спілкуванням. Як правильно скласти офіційний лист або запрошення, прийняти партнера і провести переговори з ним, розв'язати спірне питання і налагодити взаємовигідне співробітництво? Усім цим питанням у багатьох країнах приділяється дуже велика увага. Особливе значення ділове спілкування має для людей, зайнятих бізнесом. Багато в чому від того, наскільки вони володіють наукою і мистецтвом спілкування, залежить успіх їхньої діяльності. На Заході відповідні навчальні курси є практично в кожнім університеті і коледжі, видається безліч наукової і популярної літератури.
Розглядаючи безпосередньо процес ведення переговорів, багато дослідників відзначали, що він - залежно від завдань, які вирішують його учасники - може бути подразбіт на кілька етапів. Навіть у тих випадках, коли партнери абсолютно щиро прагнуть знайти спільне рішення обговорюваної проблеми, на шляху до кінцевого результату їм треба пройти ці етапи. В іншому випадку існує небезпека або завершити переговори невдалим рішенням, або взагалі втратити можливість вийти на домовленість.
У найзагальнішому вигляді можна говорити про три основні етапи ведення переговорів:
- Взаємне уточнення інтересів, точок зору, концепцій і позицій учасників;
- Їх обговорення (висунення аргументів на підтримку своїх поглядів, пропозицій, їх обгрунтування);
- Узгодження позицій і вироблення домовленостей.
Зрозуміло, виділені етапи слідують не строго один за одним. Уточнюючи позиції, сторони можуть і узгоджувати відразу ряд питань або відстоювати свою точку зору (можливо, організувавши для цього спеціальні робочі органи - експертні групи), а в кінці переговорів учасники можуть знову перейти до уточнення окремих елементів своїх позицій. Проте в цілому послідовність у вирішенні зазначених завдань повинна зберігатися. Її недотримання може вести до значного затягування переговорів, а то й їх зриву.