Сутність поняття етика соціального педагога

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Апреля 2014 в 23:48, реферат

Краткое описание

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка важливості формування етики соціального педагога.
Відповідно до об’єкту, предмету та мети дослідження визначено основні його завдання:
розкрити суть поняття «професійна етика соціального педагога», його особливості;
охарактеризувати процес прищеплення основних етичних норм та принципів майбутнім соціальним педагогам;
виявити рівень знань студентів про важливість етики у соціально-педагогічній роботі;
експериментально визначити вплив теоретичної підготовки на процес формування професійної етики майбутнього соціального педагога

Содержание

ВСТУП
1. Сутність поняття етика соціального педагога
2. Особистісно-моральні якості соціального педагога
3. Особливості формування етики соціального педагога
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Прикрепленные файлы: 1 файл

СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ ЕТИКА СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА.docx

— 37.73 Кб (Скачать документ)

Таким чином, в основі особистісно-моральних якостей соціального працівника лежить формула "розум + вміння + співчуття". Саме така комбінація дає найкращий результат взаємодії спеціаліста з клієнтом [2].

 

3. Особливості  формування етики соціального  педагога

 

На процес поступового формування соціально-педагогічної етики, моралі впливає вся розвиваюча система моральності нашого суспільства, у співвіднесенні з вимогами якої повинні бути приведені і моральні відносини у школі.

Формування професійної етики соціального педагога як системи норм здійснюється поступово, тому соціальний педагог може зіткнутися з існуванням норм із різним змістом, що часом може бути суперечливим. Звідси виникає необхідність оцінки справедливості різних норм, що ставить проблему критерію соціально-педагогічної етики.

Критерієм соціально-педагогічної етики можна вважати діяльність соціального педагога, спрямовану на покращення виховного процесу. Моральною поведінкою соціального педагога можна вважати, з одного боку, таку поведінку, яка відповідає цілям та змісту виховання, відповідаючи потребам прогресивного розвитку суспільства, а з другого боку – відповідного вимогам найбільшої ефективності всього педагогічного процесу. Ці дві сторони критерію соціально-педагогічної етики пов’язані з подвійною системою відповідальності соціального педагога: з одного боку, перед професійною групою (професійна відповідальність), а з другої – як члена професійної групи – перед суспільством (соціальна відповідальність). Тому і формування етики соціального педагога має відбуватися в обох напрямках.

На думку Галагузової Ю. Н. та Міщик Л.І [6] формування професійної етики соціального педагога відбувається за трьома провідними аспектами:

  • Теоретичний – передбачає отримання та засвоєння студентами теоретичних знань про етичні відносини, що виникають у процесі роботи, етичну свідомість та етичні дії соціального педагога, етичні принципи соціально-педагогічної роботи;
  • Практичний – застосування отриманих теоретичних знань, отримання практичних навичок роботи з різними категоріями клієнтів, отримання морального досвіду студентом у процесі учбової роботи, у яку спеціально включені моральні аспекти професії;
  • Громадська діяльність – допомагає особистісному та професійному становленню майбутнього соціального педагога, готує його до самостійної діяльності.

Теоретичний рівень найбільш повно та глибоко реалізується під час вивчення студентами курсу «Етика діяльності соціального педагога». Дисципліна виступає складовою філософської науки про роль моральних начал у діяльності працівників соціальних служб і має велике значення для практики соціальної роботи. Як філософсько-соціологічне знання, відіграє унікальну роль у формуванні професійно-етичного образу спеціаліста. Етику соціальної роботи доцільно розглядати, як науку про моральні цінності вчинків та поведінки соціального працівника у галузі діяльності, а мораль, відповідно як вимоги, які пред’являються до його реальної поведінки у процесі виконання ним службових обов’язків і побудови взаємовідносин з клієнтами та їх оточенням.

Практична діяльність спрямована на розвиток емоційно-морального аспекту особистості студента. Найголовніше у розвитку емоційності майбутнього соціального педагога – це навчитися бачити та співпереживати дитячому стражданню, гору, відчувати найменші порухи дитячої душі. Саме співчуття допомагає виховати у студентів доброзичливість, альтруїзм, безкорисливість.

Формами громадської діяльності студентів, які допомагають йому у професійному становленні, на думку Ю.Н. Галагузової є:

  • Студентське самоуправління на рівні групи, курсу, інституту;
  • Волонтерський рух об’єднує усіх бажаючих допомогти усім, хто потребує допомоги. Рушійними силами є милосердя, бажання допомогти, бажання самоствердитися, реалізація можливостей;
  • Студентська газета дає можливість більш глибоко дізнатися про актуальні проблеми, подискутувати з різними людьми, виразити власну думку з різних питань та у кінцевому підсумку ствердитись у своєму професійному виборі;
  • Культурно-масові заходи на яких студенти мають можливість самостійно організовувати свята, громадські та благодійні акції, зачитати та прослухати лекції освітнього та навчально-популярного характеру в різних спеціалізованих закладах для дітей та дорослих.

 

ВИСНОВОК

 

Теоретичний аналіз наукових джерел з досліджуваної теми свідчить, що соціальна робота належить до тих рідкісних видів професійної діяльності, де саме особистісні якості фахівця багато в чому визначають успішність та ефективність роботи. Знання етичних принципів роботи, та володіння певними моральними якостями, необхідними фахівцю саме цієї сфери, має дуже велике значення для подальшої успішної роботи майбутнього соціального педагога.

Дотримання вимог етичного кодексу соціальним працівником - не формальність, а необхідна умова ефективності його повсякденній практичній діяльності, критерій її суспільної значущості і цінності. Дотримання кожним соціальним працівником вимог етичного кодексу стає неодмінною умовою визнання і закріплення високого статусу професії в суспільстві, підставою для підвищення авторитетності її представників, веде до самоповаги і самоствердження особистості фахівця у професійній групі і суспільстві.

Якщо дії і поведінка соціального працівника в повсякденній практичній діяльності, провідні якості його особистості, відповідають вимогам професійної моралі, систематизованої в етичному кодексі, можна зробити висновок, що вони відповідають також поняттям справедливості і добра, громадського і особистого блага. Така відповідність означає, що дії, поведінку і особистісно-моральний вигляд соціального працівника відповідають вимогам пануючої в суспільстві моралі, очікуванням суспільства по відношенню до професії та її окремим представникам. Все це дає можливість говорити про соціальну роботу як про істотний факторі підвищення рівня суспільної моралі. Подібна функція соціальної роботи здійснюється завдяки її позитивному моральному впливу як безпосередньо на учасників процесу діяльності, так і самих соціальних працівників, їх клієнтів та найближчого оточення, так і опосередковано, на соціум у цілому.

З усього вищеописаного можна підвести такі підсумки:

1. У зв'язку з модернізацією  системи освіти змінилися вимоги  до випускника професійного навчального  закладу, які стали більш універсальними  і знайшли своє вираження у  формуванні професійної компетентності  випускників.

2. Бурхливий розвиток  мережі установ соціального обслуговування  вимагає підготовки фахівців  соціальної роботи з різними  категоріями клієнтів, для оптимальної  роботи з якими соціальний  педагог має володіти етичними  нормами на вищому рівні.

3. У вивченій науковій  літературі не виявлено спеціальних  досліджень з формування професійної  компетентності студентів-майбутніх  фахівців соціальної роботи. Проте  якість професійної діяльності  такого фахівця безпосередньо  залежить від формування його  професійної компетентності.

4. На данному етапі розвитку сучасної системи освіти та підготовки майбутніх фахівців з соціальної роботи найдієвіший результат у формуванні етичної свідомості та освіченості спеціаліста дає введення дисципліни «Етика діяльності соціального педагога», що було доведено експериментом.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Бербешкина З.А. Этика социального работника // Теория и практика социальной работы: проблемы, прогнозы, технологии: Сб. М.: РГСИ. 1992
  2. Холостова Е.И. Профессиональный и духовно-нравственный портрет социального работника. – М.: Союз, 1993.
  3. Фирсов М. В. Введение в специальность и основы профессиональной этики социального работника. — М., 1993.
  4. Калашник Т. Социальный педагог: Профессиональный портрет Освіта. – 1994.
  5. Лихачев, Л. С. Школа этикета: поучения на всякий случай. – Екатеринбург: Сред.-Урал. кн. зд-во, 1995.
  6. Міщик Л.І. Соціальна педагогіка: Навч. посібник.– К.: ІЗМН, 1997
  7. Ярская-Смирнова Е. Профессиональная этика социальной работы: Учебник. – М.: Ключ, 1998.
  8. А. А.Бочарова В.Г. Профессиональная социальная работа: личностно-ориентированный подход: Монография. - М., 1999.
  9. Кондрашов, В. А. Этика. Эстетика: учебное пособие - Феникс, 1999.
  10. Медведева Г.А. Этика социальной работы. М «Союз», 2000
  11. Овчарова Р.В. Справочная книга социального педагога. – М., 2001.
  12. Гервальд И.В. Проектирование и реализация компетентностно-ориентированных подходов в подготовке воспитателя в социально-педагогическом колледже: Дис. канд. пед. наук. - Тольятти, 2002

 

 

 


Информация о работе Сутність поняття етика соціального педагога