Організація ділових контактів із іспанським партнерами

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ  УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ  УКРАЇНИ

 

 

Факультет аграрного  менеджменту

 

 

 

Реферат

 

з дисципліни «Техніка адміністративної діяльності»

на тему  «Організація ділових  контактів із іспанським  партнерами»

 

 

Виконав:

Студент Магістратури 1-го року навчання

2 групи

Спеціальності :

«Адміністративний менеджмент»

Дмитрук Олексій

Перевірив:

к.е.н., ст.. викладач

Міщенко І.А.

 

Київ -2013

Вступ

 

За характером іспанці  серйозні, відкриті, галантні люди, з  добрим почуттям гумору і здатністю  працювати в команді. Темперамент  мають неспокійний, одержимий, запальний, з частою зміною настрою. Вони закохані у життя, часто захоплюються, меткі  й влучні у висловлюваннях. Жителі північних країн можуть сприйняти  розмову двох іспанців як сварку, хоча насправді так вони спілкуються. Іспанці галасливі, але відкриті й доброзичливі.

При встановленні ділових  контактів з іспанськими бізнесменами необхідно враховувати деякі  особливості цієї країни та її людей. Так, не прийнято призначати зустріч  під час сієсти (денного відпочинку). Слід мати на увазі, що в Іспанії  снідають о 14-й годині, а обідають - о 22-й. За столом не прийнято обговорювати такі теми, як особисте життя, корида, політика. Про своє прибуття до країни треба  обов'язково повідомити заздалегідь. Схильність іспанців спізнюватися на зустріч є  предметом одвічних жартів. Церемонія  знайомства не відрізняється від  традиційної рукостискання та обміну візитними картками. Як правило, переговори проходять за участі кількох партнерів  і починаються з розмов про  погоду, спорт, культурні пам'ятки тощо. Стиль ведення переговорів менш динамічний, ніж, наприклад, з американцями чи італійцями. Іспанці приділяють велику увагу тому, щоб переговори велися з рівними за статусом особами. Оскільки вони люблять багато говорити, то майже не дотримуються регламенту зустрічі. Для ділових зустрічей  слід вдягати класичний костюм, білу сорочку та начищене до блиску взуття. У цій країні не прийнято запрошувати ділових партнерів додому.

У цілому іспанці позбавлені багатьох комплексів, властивих, наприклад, нам, українцям. Вони легко заводять знайомства і без коливань йдуть  на контакт з незнайомцями. Звертаються  один до одного тільки на "ти", навіть студенти до своїх викладачів.

 

Загальні відомості  та основні положення ведення 

переговорів в Іспанії

 

Крах попередньої (авторитарної) системи сімей, церкви і держави, перехід до демократії, участь в  Європейському Союзі, економічне регулювання, хвиля іноземного інвестування, п’ятий за величиною в Європі ринок –  все це відкрило шлях молодому поколінню, яке прагне перетворити Іспанію в європейську країну.

Якщо колись вважалося  важливим вдосконалювати аристократичні манери, які показували приналежність  певному класу суспільства, то зараз  стало модним “робити гроші”. В  даний час Іспанія складається  з 17 регіонів, кожен з яких має  власну столицю, прапор і законодавство. Їх можливості для формування податкової політики різні. Південна Іспанія, як і  Італія, гостро контрастує з північними регіонами.

Уряд бере активну участь в управлінні економікою країни, а  також намагається повністю панувати над Національним промисловим інститутом, який є своєрідною державною холдинговою  компанією. Даний інститут управляє трьома основними індустріями, які  традиційно є основою економіки Іспанії: металургією, судно будівництвом, текстильною промисловістю, а також великою кількістю інших секторів, включаючи авіалінії. Діловою елітою Іспанії є банкіри. До недавнього реформування та реструктуризації фондові біржі, банки були єдиним джерелом довго - і короткотермінового фінансування приватного сектора. Вони залишаться домінуючими джерелами фінансування і в майбутньому. Зазвичай, компанія має стільки банків, скільки вона може собі дозволити, щоб отримувати кредити і забезпечувати таємницю своєї діяльності.

Добре організовані прибуткові фірми зосереджені в приватному секторі, яким володіють невеликі сімейні  компанії та іноземні інвестори. Іноземні інвестиції відіграють головну роль в економіці і забезпечують “ноу-хау” не лише в сфері фінансів і технологій, але і в сфері управління, оскільки тут гостро відчувається майже повна  відсутність професійного управління. Більшість іспанців сприйнятливі та відкриті для новинок, але їх привітність швидко розсіюється, якщо вони відчувають до себе неуважне відношення. Вони шукають рівного партнерства, а не взаємовідносин, де виступають в ролі клієнта. Бажання довготермінового партнерства, як підтверджує практика, спрацьовує краще на індивідуальному, ніж на корпоративному рівні, тому тривалого успіху досягають дуже мало спільних підприємств.

За характером іспанці  серйозні, відкриті, галантні люди, з  добрим почуттям гумору і здатністю  працювати в команді. Темперамент  мають неспокійний, одержимий, запальний, з частою зміною настрою. Вони закохані у життя, часто захоплюються, меткі  й влучні у висловлюваннях. Жителі північних країн можуть сприйняти  розмову двох іспанців як сварку, хоча насправді так вони спілкуються. Іспанці галасливі, але відкриті й доброзичливі.

 При встановленні ділових  контактів з іспанськими бізнесменами  необхідно враховувати деякі  особливості цієї країни та  її людей. Так, не прийнято  призначати зустріч під час  сієсти (денного відпочинку). Слід  мати на увазі, що в Іспанії  снідають о 14-й годині, а обідають  — о 22-й. За столом не прийнято  обговорювати такі теми, як особисте  життя, корида, політика. Про своє  прибуття до країни треба обов'язково  повідомити заздалегідь. Схильність  іспанців спізнюватися на зустріч  є предметом одвічних жартів. Церемонія знайомства не відрізняється  від традиційної рукостискання  та обміну візитними картками. Як правило, переговори проходять  за участі кількох партнерів  і починаються з розмов про  погоду, спорт, культурні пам'ятки  тощо. Стиль ведення переговорів  менш динамічний, ніж, наприклад,  з американцями чи італійцями. Іспанці приділяють велику увагу  тому, щоб переговори велися з  рівними за статусом особами.  Оскільки вони люблять багато  говорити, то майже не дотримуються  регламенту зустрічі. Для ділових  зустрічей слід вдягати класичний  костюм, білу сорочку та начищене  до блиску взуття. У цій країні  не прийнято запрошувати ділових  партнерів додому.

 У цілому іспанці  позбавлені багатьох комплексів, властивих, наприклад, нам, українцям.  Вони легко заводять знайомства  і без коливань йдуть на  контакт з незнайомцями. Звертаються один до одного тільки на «ти», навіть студенти до своїх викладачів.

Бухгалтерська справа в Іспанії  знаходиться на стадії розвитку. Виняток  складають фірми з відрегульованою  системою управління. В будь-якому  випадку необхідно бути обережним  під час оформлення фінансової документації, оскільки до недавнього часу фінансової бухгалтерії не існувало.

Традиційний стиль фінансового  менеджменту властивий сімейним компаніям, великим державним фірмам і тим небагатьом, які мають  багатонаціональний персонал та іспанський ешелон управління. Такий стиль управління призводить до створення самостійних бюрократичних та авторитарних структур. Іспанські організації побудовані на концепції особистої ієрархії. Структура організації визначається не як функціональна, а як соціальна система.

В державних компаніях  Іспанії управління нагадує за своєю  структурою міністерство, яке контролює  їх діяльність. У великих приватних  підприємствах існує детально розроблена організаційна структура, наповнена  паперовими процедурами. Помітно зростає роль приватного сектора.

Прогнозування і планування не є характерною особливістю  ділової практики даної країни. Стратегію  фірми визначає директор або власник  фірми. Вона буде заснована швидше на інтуїції, ніж на систематичному вивченні проблеми. Якщо ж перспектива не проглядається, використовуються різні  натяки і попередження. Час, витрачений на збір статистичної інформації і  підготовку результатів дослідження, вважається втраченим. Малоймовірною  є наявність в сімейному підприємстві фінансових планів або рахунків. Бухгалтерські  системи призначені, переважно, для  прикриття фінансової інформації від  податкових служб та банків. Ситуація швидко змінюється завдяки іноземним  інвесторам та діловим партнерам, які  вимагають точної інформації про діяльність підприємства.

Стосовно стилю керівництва, то приймати рішення, погоджуючи його з підлеглими, не прийнято. Це вважається слабкістю і створює враження ненадійності керівництва. Якщо у підлеглого виникають проблеми, він надіється на те, що “бос” їх вирішить. Якщо виникло запитання, то “бос” повинен знайти на нього відповідь. Критика людей, з якими підтримуєте нормальні відносини, викликає в них обурення. Ви можете спокійно критикувати підлеглого, але робити критичні зауваження колезі – це вже виклик.

Однією з перешкод для  підвищення внутрішнього контролю і  вдосконалення системи є сприйняття вимог (терміну поставки, дати виконання  і т.д.) як особистої недовіри. Покупці  великих партій товару, які вимагають  чіткого графіку постачання і  контролю якості, викликають невдоволення іспанських постачальників, яких дуже важко переконати в необхідності пристосовуватись до бухгалтерії та системи контролю. Ділові відносини  мають швидше вертикальне спрямування, ніж горизонтальне. Між людьми одного суспільного класу відносини  будуються не на конкуренції, а на заздрості. Успішну діяльність, переважно, забезпечують зв’язки із впливовими особами, а не працездатність та особисті здібності. Ймовірність виділитись залежить від зв’язків з “босом”, а не від результату особистих  зусиль. Існують різні типи конфіденційного  зв’язку з “босом”.

У великих фірмах відсутня кореспонденція, дошка штатних оголошень  і т.д. Засоби зв’язку, переважно, усні, оскільки телефонний зв’язок працює погано.

Іспанці намагаються бути незалежними і приймати рішення  на свій розсуд. Однак це не відноситься  до культури зустрічей, основними завданнями яких є, найчастіше, передача інструкцій для роботи.

Більшість іспанських фірм, приймаючи людей на роботу, в першу  чергу, звертає увагу на приналежність  особи до тої чи іншої сім´ї. Сімейні  зв’язки забезпечують доступ до найкращих  університетів або гарантують навчання за кордоном. Тому розум, як талант, іспанці  ставлять нижче, ніж характер і походження.

Щодо жінок, то на лідерство  в роботі вони не претендують. Знайти жінку, яка робить кар’єру, доволі важко. Але жінки, які мають високу професійну кваліфікацію, досягають такого ж визнання, як і чоловіки.

Ділова і соціальна  поведінка в Іспанії, особливо у  високих колах, відрізняється неформальністю. Панібратство – основна ознака іспанського  життя. До прислуги звертаються на “ви”, а до колег і керівника –  на “ти”. Тому в Іспанії не можна  звертатись до підлеглих на “ви”, оскільки вони вважатимуть, що ви поставили їх поряд з прислугою. В офісі, на засіданнях, в ресторані чоловік  може зняти піджак або бути навіть без краватки. Спокійна робоча атмосфера  не обов’язково створюється прекрасним середовищем, однак сприймається такою, якщо існують відносини, які будуються на довір’ї.

Скромність цінується  набагато більше, ніж наполегливість та настирливість. Демонстрування розуму, здібностей або влади цінується  невисоко. Якщо для італійців чи французів представлення самого себе є частиною гри, то іспанці створюють  враження власної не значимості. Поряд з німцями та британцями, які намагаються створити враження неперевершених інтелектуалів, іспанці виглядають скромними і нерішучими. В іспанців дуже розвинуте почуття власної гідності. Все, що принижує це почуття, буде перешкоджати встановленню хороших взаємовідносин, тому важливо зрозуміти предмет їх гордості – особисті якості. Однак зауважимо, що відчуття впевненості в собі та особистої цінності можуть інколи сприйматись як нетерпимість до поглядів інших людей. Щодо пунктуальності в Іспанії, то затягування часу або перегляд термінів – це просто епідемія, тому, якщо будете працювати в іспанському бізнесі, не пов’язуйте його з лінивістю, бо це швидше прагнення зробити дуже багато справ в дуже короткий термін.

В Іспанії ділові зустрічі не можна призначати на полудень, оскільки у цей час в іспанців сієста. Зауважимо, що в Іспанії час споживання їжі значно зміщений: снідати починають  із 14.00, а обідати – з 22.00. Під  час спілкування іспанці віддають перевагу близькій відстані. Іспанці  можуть говорити годинами, тому зустріч  найчастіше закінчується набагато пізніше, ніж передбачено регламентом. Якщо іспанця не дослухати до кінця  і перебити його мову, це буде сприйнято  як неповагу. Звичайно, в інших країнах  це теж вважається порушенням етикету, але в Іспанії до цього ставляться особливо педантично.

В Іспанії прибути точно  в призначений час не зовсім пристойно. Не можна наносити візити безпосередньо  після обіду. В цій країні, якщо вам дають візитну карту, це ознака найбільшої довіри.