Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Декабря 2012 в 20:01, реферат
Теорія змішаної економіки - буржуазно-реформістська концепція, відповідно до якої економіка розвитих капіталістичних країн у результаті росту масштабів господарської діяльності держави перетворилася із системи приватного підприємництва в систему т.зв. змішаної економіки, що складається з приватного і державного секторів, які взаємно доповнюють один одного. Активними прихильниками теорії змішаної економіки виступили в період 2-ї світової війни 1939-45 і після неї буржуазні економісти С. Чейз, А. Хансен, Дж. М. Кларк і П.
Визначення і теорія змішаної економіки.
Теорія змішаної економіки.
Змішана економіка і проблеми класифікації і трансформації економічних систем.
Основні риси й елементи сучасної змішаної економіки.
Висновки.
Перевагою змішаної економіки є ефективність використання ресурсів і економічна свобода виробників. Змішана економіка диктує найбільш ефективне використання ресурсів, сприяє впровадженню більш сучасних технологій. Важливим неекономічним аргументом на користь змішаної економіки виступає її ставка на особисту свободу. Підприємці та робочі перемішається з галузі в галузь за власним рішенням, а не за урядовим директивам. Відзначимо, що не існує однозначної загальноприйнятого вирішення економічних проблем. Товариство з різним історичним і культурним спадком, різними звичаями і традиціями використовують неоднакові підходи і методи ефективного використання власних ресурсів.
Держава у змішаній економіці відіграє роль економічного суб'єкта, опосередковано впливає на ринковий механізм в цілому, причому воно не може впливати безпосередньо на характер відбуваються економічних процесів.
У змішаній економіці, що представляє сукупність структур економічного виробництва, при якому приватна система управляється ринковим механізмом, а громадські інститути та уряду, спираючись на ринковий механізм, впливають на економіку за допомогою директив та податкової політики, саме по собі держава відіграє роль організатора проведення заходів, коригувальних та стабілізуючих поточні процеси в економіці, але не має значного впливу.
У випадку, коли ринок не здатний впоратися з будь-якою проблемою або рішення цієї проблеми свідомо буде неефективним, йому на допомогу приходить держава. Метою державного регулювання економіки є підтримання економічної та соціальної стабільності.
Сучасну ринкову економіку вже неможливо уявити без державного втручання, тому що державному регулюванню відводяться такі важливі функції, як підтримка конкуренції, стабілізація економіки, забезпечення соціального захисту та ін Однак держава не повинна втручатися в ті області ринку, де його механізмів регулювання достатньо. В іншому випадку це може викликати розвал ринкової системи і перетворення її в командно-адміністративну.
На даний момент Росія тільки переходить від командної економіки до ринкової, тому перед нею постала проблема, яку модель розвитку ринкової економіки вибрати. Але, на мою думку, нам не варто копіювати чужу модель, треба розробляти власну з використанням досвіду розвинених країн і національних особливостей.
Перехід до ринку - дуже складний і тривалий процес. Щоб створити національну структуру своєї економіки, адекватну ринковим вимогам, Росія повинна пройти болісний шлях визначення своїх пріоритетів в усіх напрямках і на всіх рівнях суспільства та господарства. Адже вона повинна не просто включитися в сучасну світову економіку, а спрогнозувати свою роль і місце у світовому поділі праці.