Змішана система економіки

     Змішана система економіки

 

 

 

 

                                                                              

 

 

 

 

 

                                                                                

                                                

                                      

   

                                                                                          Підготувала учениця 6-гімназійного класу    Малицька Катерина

                              

                                                               

 

 

                               

         План роботи:

 

 

1. Визначення і теорія змішаної економіки.
2. Теорія змішаної економіки.
3. Змішана економіка і проблеми класифікації і трансформації економічних систем.
4. Основні риси й елементи сучасної змішаної економіки.
5. Висновки.

 

                                        

• Визначення і теорія змішаної економіки.  

  Сучасна господарська система розвинутих західних країн є "змішаною економікою": по-перше, визначальним способом передачі інформації в ній є механізм цінових сигналів; по-друге, у приватній власності знаходиться обмежена частка ресурсів, головним з який є капітал; по-третє, термін "змішана економіка" відбиває те, що в чистому виді не існує ні стихійних процесів, ні ієрархії, тобто немає правового режиму тільки приватної власності і тільки державної власності. Мова йде про деякий "третій шлях", по якому йдуть такі країни як США, Великобританія, Швеція, Японія, Південна Корея і т.п. Більш того, рішення розширити границі державного сектора з неминучістю буде підсилювати ієрархічні компоненти в даній системі господарських зв'язків і чревате наростанням транзакційних витрат, що можуть перекреслити благі наміри, з якими пов'язане посилення ролі держави в економіці.

  Теорія змішаної економіки - буржуазно-реформістська концепція, відповідно до якої економіка розвитих капіталістичних країн у результаті росту масштабів господарської діяльності держави перетворилася із системи приватного підприємництва в систему т.зв. змішаної економіки, що складається з приватного і державного секторів, які взаємно доповнюють один одного. Активними прихильниками теорії змішаної економіки виступили в період 2-ї світової війни 1939-45 і після неї буржуазні економісти С. Чейз, А. Хансен, Дж. М. Кларк і П. Семюельсон (США) , які стверджували, що контроль над сучасною економікою здійснюється як суспільством, так і приватними інститутами нібито з метою підвищення "соціального добробуту" народів, що завдяки "революції" у функціях буржуазної держави його економічна і соціальна діяльність може ліквідувати протиріччя капіталізму, забезпечити безкризисний розвиток економіки, високі і стійкі темпи її росту. У розгорнутій формі реформістський варіант теорії змішаної економіки, що спирається на буржуазні теорії, був розроблений правими лейбористськими ідеологами Э. Крослендом, Дж. Стрейчі (Великобританія), на думку яких після 2-ї світової війни відбувається трансформація капіталізму в зовсім іншу систему, характерними рисами якої в економічній області є: перехід керівної ролі від капіталістів до менеджерів, зростаюча економічна роль буржуазної держави, повна зайнятість і безупинне зростання виробництва.

  Ці погляди знайшли відображення в заяві керівництва Лейбористської партії Великобританії (1957). Елементи соціалізму, на думку теоретиків лейборизму, представлені націоналізованим сектором, а також зв'язані зі здійсненням державою економічних і соціальних функцій і більш рівномірним розподілом "багатства і доходу". У цілому, на їх погляд, "змішана економіка", не будучи вже капіталістичною, не є ще соціалістичною.   

•    Теорія змішаної економіки.

  Сучасна господарська  система розвинутих західних  країн є "змішаною економікою": по-перше, визначальним способом  передачі інформації в ній  є механізм цінових сигналів; по-друге, у приватній власності  знаходиться обмежена частка  ресурсів, головним з який є  капітал; по-третє, термін "змішана  економіка" відбиває те, що  в чистому виді не існує  ні стихійних процесів, ні ієрархії, тобто немає правового режиму  тільки приватної власності і  тільки державної власності. Мова  йде про деякий "третій шлях", по якому йдуть такі країни  як США, Великобританія, Швеція, Японія, Південна Корея і т.п. Більш  того, рішення розширити границі  державного сектора з неминучістю  буде підсилювати ієрархічні  компоненти в даній системі  господарських зв'язків і чревате  наростанням транзакційних витрат, що можуть перекреслити благі  наміри, з якими пов'язане посилення  ролі держави в економіці.

  Теорія змішаної  економіки - буржуазно-реформістська  концепція, відповідно до якої  економіка розвитих капіталістичних  країн у результаті росту масштабів  господарської діяльності держави  перетворилася із системи приватного  підприємництва в систему т.зв. змішаної економіки, що складається  з приватного і державного  секторів, які взаємно доповнюють  один одного. Активними прихильниками  теорії змішаної економіки виступили  в період 2-ї світової війни  1939-45 і після неї буржуазні  економісти С. Чейз, А. Хансен, Дж. М. Кларк і П. Семюельсон (США) , які стверджували, що контроль  над сучасною економікою здійснюється  як суспільством, так і приватними  інститутами нібито з метою  підвищення "соціального добробуту"  народів, що завдяки "революції"  у функціях буржуазної держави  його економічна і соціальна  діяльність може ліквідувати  протиріччя капіталізму, забезпечити  безкризисний розвиток економіки,  високі і стійкі темпи її  росту. У розгорнутій формі  реформістський варіант теорії  змішаної економіки, що спирається  на буржуазні теорії, був розроблений  правими лейбористськими ідеологами  Э. Крослендом, Дж. Стрейчі (Великобританія), на думку яких після 2-ї світової  війни відбувається трансформація  капіталізму в зовсім іншу  систему, характерними рисами  якої в економічній області  є: перехід керівної ролі від  капіталістів до менеджерів, зростаюча  економічна роль буржуазної держави,  повна зайнятість і безупинне  зростання виробництва. 

   Ці погляди знайшли  відображення в заяві керівництва  Лейбористської партії Великобританії (1957). Елементи соціалізму, на думку  теоретиків лейборизму, представлені  націоналізованим сектором, а також  зв'язані зі здійсненням державою  економічних і соціальних функцій  і більш рівномірним розподілом "багатства і доходу". У цілому, на їх погляд, "змішана економіка", не будучи вже капіталістичною,  не є ще соціалістичною.

• Змішана економіка і проблеми класифікації і трансформації економічних систем.

   Безпрецедентна в історії соціально - економічна криза більшості соціалістичних країн у 80-і і 90-і роки ХХ століття поставила перед економічною наукою складні проблеми не тільки з аналізу й узагальнення причин кризи, але і, що ще більш важливо, з подолання цієї кризи. Фактично кризу вирішено було вирішити переходом від колишньої системи господарювання до іншої – ринкової системи. Однак економічна теорія як у нас, так і на Заході виявилася не готова до такого повороту подій і не могла відповісти на безліч питань, що виникли в ході економічних реформ. Зараз ясно одне, що перехід до ринкової економіки забере тривалий час і економічній теорії треба буде розв'язати задачу теоретичного узагальнення закономірностей трансформації економічних систем.

  Така заява одного з авторитетніших сучасних економістів вказує на те, що економічна система ще не до кінця пізнана і на Заході. Мова не йде про те, що економіка повинна бути пізнана до кінця, що означало б кінець самої економічної науки, а про те, що багато істотних характеристик ринкових систем економіки також залишаються малодослідженими. Що тоді говорити про ту економічну систему, від якої ми збираємося іти. Її називають по різному: "командно-адміністративна система”, “командна економіка”, "військово-мобілізаційна", "державна" і т.д. І жодна з них не закріпилася як загальновизнана. Можна з впевненістю сказати, що економічна система соціалізму теж не одержала всебічної характеристики.

   Не дивно й  те, що дотепер не склалася  і теорія "перехідної економіки", як називають тепер економіку  колишніх соціалістичних країн,  до яких відноситься і Україна.  Поява такої теорії в найближчому  майбутньому малоймовірно, тому  що ще не розроблена навіть  загальна теорія економічних  систем, існуючі економічні теорії  можуть претендувати в кращому  випадку на адекватне відображення  національної економіки окремої  країни чи якоїсь її частини.  Серед економістів немає навіть  консенсусу по змісту самого  поняття "економічна система" . В сформованих умовах в економічній  теорії ключовим виявляється  поняття "економічна система". Хоча в будь-якій, більш-менш солідній  економічній праці можна зустріти  зазначений термін десятки разів,  саме визначення, як правило, відсутнє. До того ж це поняття підмінюється  дуже часто термінами "економічний  лад", "економічна модель", "народне  господарство" і т.д. Але, коли  мова йде про корінну перебудову. Конкретної економічної системи чи трансформації її в іншу, таке вільне обходження з науковими поняттями стає некоректним. По суті, людям властиві як біологічно, так і соціально обумовлені потреби. Ми прагнемо придбати їжу, одяг, дах, безліч товарів і послуг, що асоціюються з пристойним чи високим рівнем життя. Ми також наділені визначеними здібностями й оточені безліччю матеріальних благ – природних і вироблених. Тому цілком природно використовувати наявні природні і матеріальні ресурси - робочу силу й управлінські здібності, інструменти і машини, землю і мінеральні багатства – для виробництва товарів, послуг, що задовольняють наші матеріальні потреби. Саме цю діяльність, здійснювану в рамках організаційного механізму, ми називаємо економічною системою. Щоб розібратися власне кажучи, треба звернути увагу на складові поняття слова: "економіка" і "система" і спробувати розібратися з кожним окремо. Як це ні парадоксально, незважаючи на те, що термін "економіка" - слово давньогрецьке й економічна наука іде своїми коренями в далеке минуле, дотепер немає загальноприйнятого тлумачення цього поняття. Так Велика Радянська Енциклопедія дає три різні значення цього слова . Не краще обстоїть справа й у спеціальній економічній літературі. Тут можна було б привести безліч визначень цього слова, але в даному випадку для нас важливо не стільки уточнення терміна, скільки сам зміст.

 По-іншому економіка – це діяльність людей по використанню наявних у їхньому розпорядженні фізичних і духовних ресурсів для виробництва товарів і послуг з метою забезпечення своїх матеріальних потреб. Таке визначення не претендує на оригінальність, але цілком придатне для подальших міркувань.

 Більш важливим для цілей нашого дослідження є значення другої складової – слова "система". Знову ж беремо найбільш загальне визначення: "Система - безліч елементів, що знаходяться у відносинах і зв'язках один з одним, що утворюють визначену цілісність, єдність ... У сучасному науково-технічному значенні розробка проблематики, зв'язаної з дослідженням і конструюванням систем різного роду, проводиться в рамках системного підходу, ..." . Таким чином, поняття "економічна система" показує на ряд підходів до рішення проблем трансформації чи реформування економіки.

 По-перше, для дослідження економічних систем необхідний метод системного підходу. По-друге, методологія – це ще не дослідження самого змісту системи, а область передумов конкретного аналізу. Звичайно ця область професійного консенсусу, коли представники визначеної області знання згодні з цими передумовами. Але коли теорії, розроблені в рамках даних методологічних передумов перестають пояснювати нові явища, порушується і консенсус по методології. У зв'язку з економічними реформами в соціалістичних країнах виявилося, що жодна економічна школа і теорія не в змозі підказати найбільш оптимальні методи трансформації економічної системи, що існувала в цих країнах.

 У цих умовах "проблему подолання теоретичних невдач у дослідженні процесів економічної трансформації не слід зводити ні до пошуку "правильної" версії трансформації з числа наявних, ні до спроб просто поєднувати різні підходи. Гіпотеза полягає в тому, що основні версії трансформації похідні від відповідних первинних образів економічної реальності. Ці образи склалися в рамках окремих шкіл економічної думки і для кожної такої школи специфічні. Якщо це так, то нинішні невдачі в теоретичному осмисленні процесів економічної трансформації кореняться в загальній структурі, що затвердилася, економіко - теоретичного знання .

  Зрозуміло одне, що "економіка" – дуже складна динамічна система, що знаходиться весь час у стані "трансформації", переходу з одного стану в інший. У той же час єдність, цілісність системи означає, що вона повинна бути стійка до зовнішнього впливу, зберігаючи основні свої характеристики. Загальна економічна теорія повинна, принаймні, уловити закономірності еволюції економічних систем з урахуванням приведених характеристик.

 Для рішення задач, що постали перед нами, недостатньо абстрактного визначення економічної системи. На основі такого визначення необхідне визначення не спільності, а розходження економічних систем. Тому постає проблема про ймовірну кількість економічних систем і їхніх розходжень. В економічній науці затвердилася думка, що зараз існують 3 економічних системи, що являють собою різні варіанти змішаної економіки . Однак, якщо економіку розуміти як систему життєзабезпечення людей, то вона принципово можлива в індивідуальному порядку, у складі родини (домашнє господарство), в колективі (рід, комуна фірма), в державі (національне господарство), в світовому масштабі (світове господарство). Усі вони являють собою економічні системи різного рівня й у той же час є елементами від економічної системи більш високого порядку. Ми повинні визначитися з тим, яка з них відповідає повною мірою вимозі системності чи цілісності. Історично склалося так, що формування економічної науки відбувалося на базі вивчення національної економічної системи. "Та і наука про національну економіку спочатку називалася "політична економія". Однак в останні пів сторіччя багато економістів все частіше стали стверджувати, що варто прагнути розмежовувати економічну науку як таку і політику. Політекономія, думають вони, повинна бути наукою, тобто бути вільною від суб'єктивних оцінок.

 

 

• Основні риси й елементи сучасної змішаної економіки.

  – взаємодія колективної, приватної і державної власності та різних форм господарювання, породжених ними;

   – державне регулювання національної економіки з метою стимулювання сукупної пропозиції та сукупного попиту;

  – відносна стійкість і стабільність розвитку на основі збалансування різнорідних економічних інтересів;

  – здатність амортизувати циклічні коливання, запобігати глибоким економічним спадам і пом'якшувати соціальні конфлікти;

  – забезпечення свободи і економічної рівності суб'єктів господарювання;

  – чітка соціальна спрямованість розвитку національного господарства на основі економічного зростання.

  Отже, органічний характер змішаної економіки визначається тим, що вона являє собою не співіснування або паралельний розвиток кожного з секторів господарювання, а їх функціонування і розвиток на основі взаємопроникнення, взаємопереплетіння та взаємодії, переходу одного типу господарювання в інший. Іншими словами, складові змішаної економіки перебувають у суперечливій єдності, і їй притаманна нова соціально-економічна якість.

  Змішаною економікою є сучасні національні господарства ряду економічно розвинених країн, бо вони однорідні за своєю соціально-економічною структурою. Національні господарства з розвиненою ринковою системою складаються із різних рівноправних виробничих структур: державних підприємств, великих приватних промислових корпорацій і торговельних компаній, різних приватних фірм, суб'єктів малого бізнесу тощо. У цілому вони утворюють змішане господарство. У ньому економічній контроль здійснюється як державою, так і приватними суб'єктами господарювання. Приватна система господарювання діє шляхом ринкового механізму, а держава - за допомогою економічних методів адміністративного регулювання (податків і витрат тощо). Тобто, сучасна змішана ринкова економічна система містить і ринок, і конкуренцію, і різноманітне регулювання, як державне, так і недержавне. В цій системі величезна роль належить державі, яка повинна мати ефективні економічні методи впливу на ринок та конкуренцію, на організацію й рух капіталів, національного виробництва.

 

  

• Висновки.

   Виходячи з результатів опрацювання матеріалу з теми курсової роботи, можна зробити наступні основні висновки.

  Сучасна ринкова економіка змішаного типу на сьогоднішній день, на мій погляд, постає найбільш досконалою системою з усіх коли-небудь існували. Її основною особливістю є те, що в ній вдало поєднуються риси абсолютно різних економічних систем: чистого капіталізму і командно-адміністративної економіки, хоча риси чистого капіталізму і переважають. Вона є найбільш пристосованою до мінливих внутрішніх і зовнішніх умов, тобто гнучкою. Такий тип господарювання властивий сучасним економічно розвиненим країнам (Японія, Швеція, ФРН).