Світова фінансова криза

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Февраля 2014 в 01:16, контрольная работа

Краткое описание

Фінансова криза — це різке погіршення стану фінансового ринку внаслідок реалізації накопичених ризиків під впливом внутрішніх і зовнішніх економічних та політичних чинників, що спричиняє порушення його функціонування, зниження цінових показників, погіршення ліквідності й якості фінансових інструментів, банкрутство учасників. Фінансова криза відображає глибокий розлад фінансової системи держави, який найбільше проявляється у виникненні якісних змін в економічній системі, які спричиняють глибоке порушення розвитку фінансової системи окремих країн або світових ринків у цілому. Найбільш точним індикатором стану економіки є фінансовий ринок.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Документ Microsoft Word (7).docx

— 30.43 Кб (Скачать документ)

Мінітерство освіти і науки України

Національний  Транспортний Університет

Інститут  економіки та бізнесу на транспорті

Контрольна  робота

З предмету: макроекономіка

По темі:

«Світова  фінансова криза»

 

 

Виконала:

Студентка групи  ЕП-3-1

Страпак Н.в.

Перевірив:

Носаченко Ю.С.

Київ 2014

 Фінансова криза — це різке погіршення стану фінансового ринку внаслідок реалізації накопичених ризиків під впливом внутрішніх і зовнішніх економічних та політичних чинників, що спричиняє порушення його функціонування, зниження цінових показників, погіршення ліквідності й якості фінансових інструментів, банкрутство учасників.

 Фінансова криза відображає глибокий розлад фінансової системи держави, який найбільше проявляється у виникненні якісних змін в економічній системі, які спричиняють глибоке порушення розвитку фінансової системи окремих країн або світових ринків у цілому. Найбільш точним індикатором стану економіки є фінансовий ринок. Саме його реакція на різноманітні економічні події є найбільш значущою для виявлення тенденцій, які можуть призвести до початку фінансової кризи.

 Отже, фінансова криза — це криза, яка:

- системно охоплює усі компоненти, які відповідають за фінансовий стан країни, зокрема бюджет, грошовий обіг та кредит, банки, біржи, валюту, а також усі види фінансів, які є сегментами країни (міжнародні, державні, муніципальні та корпоративні);

- негативно впливає на економічну активність та зростання рівня життя населення у середньо- і довгостроковому періоді;

- є проявом системного ризику і супроводжується ефектом “доміно” (криза одного або групи фінансових інститутів передається через пересічні зобов’язання на інші групи фінансових інститутів або криза фінансового ринку однієї країни чи групи країн передається іншій країні як “фінансова інфекція”).

 Поняття фінансова криза має широке застосування до різних випадків, коли деякі фінансові установи або заощадження раптово втрачають велику частину своєї вартості. В 19-тому та на початку 20-го століття, багато фінансових криз пов'язували з банківськими кризами та багато рецесій збігалося з цими кризами. До інших випадків, що також називають фінансовими кризами, належать: падіння фондових ринків, валютні кризи, банкрутства та дефолти.

 Класифікація фінансових криз має велике значення для з’ясування їх сутності. Але провідні світові економісти досі не мають єдиної відповіді на це питання.

 Найбільш загальним у західних дослідників є розподіл вибірки криз на такі підгрупи:

 -кризи в індустріальних країнах;

- кризи в країнах з економікою, що розвивається;

- кризи, що характеризуються, насамперед, девальвацією національної валюти (не менше 75 % приросту індексу тиску на валютний ринок визначається валютним курсом);

- кризи, що характеризуються, насамперед, значним зниженням золотовалютних резервів (не менше 75 % приросту індексу тиску на валютний ринок пояснюється зниженням золотовалютних резервів);

- “жорсткі” кризи, за яких значення індексу тиску на валютний ринок перевищує три стандартних відхилення від середнього;

- “м’які” кризи, за яких значення індексу тиску на валютний ринок знаходиться в інтервалі від 1,5 до 2 стандартних відхилень вище середнього;

- кризи, викликані проблемами в банківському секторі;

- кризи з наступним швидким відновленням економіки, після яких ВВП повертається до тренду протягом двох років;

- кризи з наступним повільним відновленням економіки, після яких ВВП повертається до тренду через три або більше років.

 Криза може бути усвідомленою (тобто відкритою, коли деструктивні процеси усвідомлюються менеджментом, а їх інтенсивність різко зростає) і нездоланною (банкрутство).

 Основні причини фінансових криз поділяються на внутрішні та зовнішні .До внутрішніх причин світове економічне суспільство відносить:

- нестабільність банківської системи країн;

- наростання частки сумнівних кредитів;

- посилення інфляції;

- завищений валютний курс;

- високі темпи девальвації валюти;

- зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу;

- зростання дефіциту платіжного балансу;

- доларизація економіки;

- наростання кількості високоризикованих цінних паперів,особливо деривативів на фондовому ринку.

 Зовнішніми причинами фінансових криз є:

- неконтрольований рух міжнародного спекулятивного капіталу;

- валютні війни;

- зміни міжнародної конкурентоздатності країн.

 Внутрішнє та зовнішнє соціально-економічне середовище є дуже індивідуальним та має конкретні ознаки для кожної країни. Саме тому ці причини достатню важко відокремлювати та прогнозувати. Викликати фінансові кризи також можуть і суб’єктивні чинники – помилки у економічній політиці уряду, а також нераціональні очікування бізнесу.

 Загалом фінансові кризи спричиняють:

- зростання процентних ставок, що робить проекти більш ризикованими;

- зростання невизначеності на фінансових ринках у результаті краху фінансових інститутів, рецесій, політичної нестабільності, що ускладнює для кредитора вибір надійного позичальника;

- вплив ринків активів на стан балансів (скорочення чистої вартості в результаті краху на фондовому ринку спонукає компанії здійснювати угоди з підвищеним ризиком), що збільшує моральний ризик для кредитора;

- банківську паніку.

 

 

 Наслідки фінансових криз  помітні в усій фінансовій  системі країни:

-у фінансовому секторі й на фінансових ринках – у різкому зростанні процента, частки проблемних банків і небанківських фінансових інститутів, боргів, що дедалі збільшуються; істотному скороченні кредитів, наданих економіці і домашнім господарствам; ланцюгових банкрутствах; переході до збиткової моделі банківської та іншої фінансової діяльності; переважанні спекулятивної фінансової діяльності над інвестиційною; масштабному падінні курсів цінних паперів; затримці розрахунків із наростаючим колапсом платіжної системи; виникненні масових збитків на ринку деривативів; неліквідності фінансових ринків і фінансових інститутів з ефектом “доміно”; банківській паніці;

-у міжнародних фінансах – у неконтрольованому падінні курсу національної валюти; масовій втечі капіталів з країни; некерованому нарощуванні зовнішнього боргу і прострочених платежів держави і комерційних організацій; перенесенні системного ризику на міжнародний ринок і фінансові ринки інших країн;

-у сфері грошового обігу – в різкому некерованому зростанні цін із переходом у хронічну інфляцію; втечі від національної валюти, стрімкому впровадженні у внутрішній обіг твердої іноземної валюти, масовій появі грошових сурогатів;

-у сфері державних фінансів – у різкому падінні величини золотовалютних резервів і державних стабілізаційних фондів; виникненні дефіциту чи загостренні привнесеної кризою дефіцитності бюджету; швидкому скороченні збирання податків; падінні бюджетного фінансування державних витрат; некерованому нарощуванні внутрішнього державного боргу.

 Економісти розробили різні теорії виникнення та запобігання появі фінансових криз. Однак, між ними не вдається досягнути консенсусу, та фінансові кризи все ще трапляються по всьому світу.

 

 

 

 Світова фінансова криза, що зародилась у США як криза ринку нерухомості і похідних фінансових інструментів, згідно з логікою глобалізації поширилася по всьому світу, вдаривши і по українському фінансовому ринку. Основними її причинами експерти називають надмірно експансивну грошову політику Федеральної резервної системи (ФРС) США, наявність величезного дисбалансу у світовій економіці, зокрема, великий профіцит у зовнішній торгівлі Китаю, значний торговельний дефіцит у США, недоліки системи управління ризиками в інвестиційних банках, недосконалість регулювання фінансових ринків на національному і міжнародному рівнях. Сучасна фінансова криза вимагає від світової спільноти адекватних дій, але які з них у цьому випадку можна визнати такими? Для відповіді нами проаналізовано, по-перше, справжні причини, що породили кризу, і, по-друге, те, наскільки глибокою і тривалою вона буде.

 Для розгляду факторів, що спричинили виникнення такої ситуації, нами було досліджено причини подій і зроблена спроба пошуку засобів розв'язання існуючих проблем, які б були націлені на згладження негативних явищ в економіці.

 Виходячи з цього, метою статті став аналіз причин виникнення світової фінансової кризи, її вплив на українську економіку, пошук можливих шляхів вирішення проблем на українському фінансовому ринку.

 Сучасний світовий фінансовий ринок являє собою найпотужніший інструмент перерозподілу фінансових ресурсів. Його основні функції включають мобілізацію ресурсів та їх ефективне розміщення в економіці, а також хеджування фінансових ризиків. Проте, внаслідок еволюції фінансового ринку, відбулася певна закономірна трансформація його функцій, оскільки основною метою суб'єктів ринку є максимізація прибутків і швидкість їх одержання. Абсолютно логічно, що ланцюжок створення нової вартості, який містить виробничу складову і характерний для промислового капіталізму, дедалі більшою мірою поступається іншим зв'язкам: створити фінансову схему (інструмент), щоб отримати максимальний прибуток.

 Проведене дослідження показало, що на сьогодні сформувалося чотири напрями, за якими світова криза здійснює вплив на економіку України:

1. Циклічне уповільнення світової  економіки, що в цілому може  скоротити попит на експортну  продукцію, а отже, експортну виручку  і, як наслідок - призвести до зменшення надходжень до державного бюджету, девальвації гривні і зниження заробітної плати тощо.

2. Висока волатильність цін на світових товарних ринках, коли спостерігаються різкі стрибки цін на біржові товари, зокрема, залежно від ситуації на фінансових і валютних ринках. У разі їх значного падіння можна передбачити, що ефект буде такий самий, але ще може додатися проблема скорочення торговельного балансу, що, у свою чергу, здатне негативно позначитися на поточному рахунку, тобто ослабити міжнародну позицію України.

3. Обвал котирувань на світових  фондових ринках, який призвів  до різкого падіння вартості  акцій українських компаній.

4. Паніка на фінансових ринках, банкрутство великих інвестиційних  банків, різке зростання ставок  Лібор (значна частина кредитів, залучених від початку кризи, бралася на умовах "плаваючої" ставки, залежної від ставки Лібор) — усе це практично перекриває зовнішні ринки фінансової ліквідності, що загрожує труднощами у рефінансуванні зовнішнього боргу вітчизняними банками і корпораціями.

 Виходячи з означеного, наслідками впливу світової кризи на українську економіку є:

— зниження на товарних ринках попиту на сталь призвело до тимчасового  скорочення обсягів виробництва, що позначилося на вугледобувних підприємствах, видобуванні руди та на інших супутніх виробництвах;

— банки мають у своєму розпорядженні  достатньо коштів для погашення  зовнішніх запозичень, але для  деяких з них можуть виникнути  проблеми з рефінансуванням боргу  на світових фінансових ринках.

 Як слідство - погіршення ситуації з кредитуванням економіки. За цих умов банки схильні надавати кредитні ресурси на короткі терміни, орієнтуючись, передусім, на зниження ризику і втрат через падіння платоспроможності позичальників.

 Оскільки акціями і паями інвестиційних фондів володіє лише незначна частина українців, можна дійти висновку про помірність наслідків ринкових потрясінь для всього населення. Дійсно, зростання або падіння того чи іншого цінного паперу або ринку для більшості громадян с явищем, відокремленим від реалій життя.

 Проте при аналізі перспектив розвитку економіки виявляється, що фінансовий ринок має певну особливість: він впливає на інфляцію і знецінення заощаджень, відставання фінансування соціальної сфери, зростання цін тощо.

 Це можна пояснити так:  якщо річний темп зростання  доходу деякого інвестора вищий,  ніж зростання ВВП, продуктивності  праці та грошової маси, разом  узятих, то таке зростання оплачують  ті, у кого він збільшується  не настільки швидко. А глобалізація  фінансового ринку робить цей  процес глобальним.

 Вважаємо доцільним, у ситуації, що склалася, вилучення гравців фінансового ринку зі сфери спекулятивних операцій у сектор реальної економіки як засобами фіскальної політики, так і більш жорсткими заходами.

 Одним з шляхів реалізації означеного напрямку вважаємо здійснення наступного комплексу заходів:

1. впровадження податку на доходи від реалізації цінних паперів; Заборонити непокриті короткі продажі.

2. введення заборони кредитування цінними паперами;

3. посилення нормативів банків щодо вкладень в акції і проведення термінових операцій;

4. введення заборони банкам на видачу кредити професіональним учасникам ринку цінних паперів та їх дочірнім структурам, а також будь-яких кредитів на купівлю цінних паперів;

5. введення заборони українським компаніями проводити ІРО за кордоном.

 Немає сумнівів, що світова спільнота подолає глобальну фінансову кризу, результатом якої стане повна зміна співвідношення сил. Разом з цим, враховуючи сучасний стан, а також економічні та політичні потрясіння, спрогнозувати результати цих змін дуже складно. І само зараз для України важливо не лише мінімізувати негативні впливи світової фінансової кризи, а й знайти відповідне місце в новій розстановці сил.

Література:

1. Швайка М. А. Банківська система  України: проблеми становлення  і удосконалення, 2010.

2. Швайка М. А. Кредитна грошова  система: її суть та особливості  функціонування, 2008.

Информация о работе Світова фінансова криза