Сутність та цілі грошово-кредитної політики

Грошовий  обіг має ще один канал вилучень – готівкові гроші. За умов зміни  величини готівки величина депозитних грошей у складі тих, що залучені банками, змінюється в протилежному напрямку. Це впливає на здатність банків створювати нові гроші.

Для створення моделі грошової пропозиції з урахуванням усіх обставин визначимо  два додаткових показники, що впливають  на її величину. Це коефіцієнт готівки (Кг) та грошова база (ГБ).

Коефіцієнт готівки (Кг) – це відношення готівкових грошей до депозитних грошей:                                        Кг = (), звідки

ГГ = Кг х ДГ (), де:

ГГ  – готівкові гроші;

Кг  – коефіцієнт готівки;

ДГ – депозитні гроші.

Грошова база (ГБ) – це сума готівкових грошей та банківських резервів: ГБ = ГГ + БР (), де:

ГГ  – готівкові гроші;

БР  – банківські резерви.

З урахуванням рівнянь 9.22 і 9.14 формула  грошової бази набуває вигляду: ГБ = Кг х ДГ+ДГ х Рн = ДГ х (Кг + Рн) (), де:

ГБ  – грошова база;

Кг  – коефіцієнт готівки;

ДГ – депозитні гроші;

Рн – норма банківських резервів;

ДГ – депозитні гроші.

Звідси  депозитні гроші дорівнюють:

ДГ =

(), де:

ДГ – депозитні гроші;

ГБ  – грошова база;

Кг  – коефіцієнт готівки;

Рн – норма банківських резервів.

На  підставі цього можна модифікувати формулу готівкових грошей:

ГГ = Кг х ДГ = Кг х

().

Розгорнута  формула грошової пропозиції може бути виражена наступним чином:

ГП = ГГ+ДГ =

х Кг + = ГБ ().

Таким чином, остаточна формула грошової пропозиції приймає вигляд:

ГП = ГБ

.

У цій  формулі вираз  – це грошовий мультиплікатор, який враховує два канали вилучень (у формі готівки та банківських резервів):

Мг =

(), де:

Мг  – грошовий мультиплікатор.

Грошовий мультиплікатор – коефіцієнт, який відображає, на скільки одиниць змінюється грошова маса при зміні грошової бази на одиницю. Коли вилучення грошей у вигляді готівки відсутні, тобто Кг = 0, то грошовий мультиплікатор дорівнює депозитному:

Мг =

= = Мд ().

Таким чином, як видно з формули (), грошовий мультиплікатор залежить від політики центрального банку (настільки, наскільки  він контролює резервну норму), а  також від рішень власників грошових коштів, які впливають на коефіцієнт готівки. Центральний банк може лише прогнозувати поведінку вкладників стосовно коефіцієнта готівки.

На  підставі розглянутого вище, формула  грошової пропозиції може бути записана: ГП = ГБ х Мг (), де:

ГП  – грошова пропозиція;

ГБ  – грошова база;

Мг  – грошовий мультиплікатор.

У грошово-кредитній  політиці держави грошова пропозиція є наперед визначеною центральним  банком величиною. Тому пошуковою величиною  стає грошова база, яку можна вивести  з попередньої формули:

ГБ =

(), де:

ГБ  – грошова база;

ГП  – грошова пропозиція;

Мг  – грошовий мультиплікатор.

Слід  зазначити, що величина приросту грошової бази дорівнює сумі початкового приросту грошової маси:

ΔГБ = ΔГМп (), де:

ΔГБ – приріст грошової бази;

ΔГМп – початковий приріст грошової маси.

Отже, початкова грошова маса, яку отримали продавці державних облігацій, створила грошову базу на таку саму суму. Тому ця початкова грошова маса називається  грошима підвищеної ефективності, а  формула грошової пропозиції (9.29) з  урахуванням формули 9.31 модифікується  таким чином:

ΔГП = ΔГМп х Мг (), де:

ΔГП – збільшення грошової пропозиції;

ΔГМп – початковий приріст грошової маси;

Мг – грошовий мультиплікатор.

У світовій практиці крім банків на грошовому  ринку широко представлені небанківські кредитно-фінансові інститути. До них  належать інвестиційні, фінансові фонди, ощадні каси, ломбарди та кредитні кооперації. В нашій країні система небанківських  спеціалізованих кредитно-фінансових установ ще тільки формується. На початковому  етапі вона включає здебільшого  державні структури: Фонд сприяння зайнятості, Пенсійний фонд, Фонд державного соціального  страхування, ломбарди, каси взаємодопомоги. У перспективі розвиватимуться  недержавні пенсійні фонди, комерційні, медичні страхові компанії тощо.

 

 

 

 

2. Методи обчислення ВВП. Виключення при обчисленні ВВП.
3. ВВП ― це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік.
4. ВВП можна обчислити 3-ма методами:
5. 1. За виробничим методом ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидії.
6. ВВП = (ВВ – МВ) + (ПП – С),
7. де ВВ ― валовий випуск окремих галузей, МВ ― матеріальні витрати окремих галузей, ПП ― продуктові податки, С ― субсидії;
8. 2. Метод доходів (розподільчий метод)
9. ВВП= ЗНП + ВКП + ЗД + П – С
10. ЗНП – зарплата найманих праціників; ВКП – валовий корпораиний прибуток, ЗД – змішаний дохід; П – податки на виробницво та імпорт, С – субсидії.
11. 3. Метод видатків (метод кінцевого використання)
12. Y=C+I+G+NX
13. С – споживання, G – державні закупки,  I – інвестиції, NX – чистий експорт.

Тести

У тестах може бути не тільки одна вірна відповідь

1. Нормативна функція макроекономіки спрямована на обґрунтування:

а) причин спаду  виробництва

б) фактичного стану економіки

в) рекомендацій щодо подальшого економічного розвитку

2. Коли економічні проблеми вирішуються частково ринком, частково урядом, то економіка:

а) командна

б) ринкова

в) змішана

3. Нормативна макроекономіка стверджує:

а) „за останній час в економіці України спостерігається спад виробництва та високі темпи інфляції”

б) „необхідно розробити комплекс заходів для припинення спаду виробництва і зниження темпів інфляції.”

4. Яке твердження не відноситься до мікроекономіки:

а) уряд здійснює політику лібералізації цін

б) мінімальний  рівень заробітної плати в країні складає 237 грн.

в) відсутність  дощів викликала в центральних  регіонах країни зниження врожайності  зернових

5. Економіка є змішаною, коли:

а) товари і послуги виробляються як державним, так і приватним сектором економіки

б) уряд володіє  всіма підприємствами

в) є як багаті так і бідні

6. Державний борг – це сума:

а) державних  витрат

б) бюджетних  дефіцитів

в) бюджетних дефіцитів за винятком бюджетних надлишків

г) бюджетних  дефіцитів за винятком бюджетних  дефіцитів

7. Державний борг не може призвести до банкротства держави, тому що вона:

а) не обов’язково  повинна повертати борг

б) може рефінансувати борг)

в)може збільшувати  масу грошей у обороті

г) усі відповіді вірні

8. До яких економічних наслідків може призвести державний борг:

а) скорочення виробничих можливостей національної економіки

б) зниженню життєвого рівня населення

в) перерозподілу  національного багатства між  членами суспільства

г) збільшення сукупних національних витрат

9. Коли держава кожний рік буде досягати збалансованого бюджету, то такий бюджет:

а) буде згладжувати коливання у рамках економічного циклу

б) буде посилювати коливання у рамках економічного циклу

в) не буде впливати на обсяг виробництва та рівень зайнятості

г) буде стимулювати сукупний попит

10. Одна з реальних проблем державного боргу полягає в тому, що:

а) скорочується нерівність у доходах

б) зростають  стимули підвищення ефективності виробництва

в) частина  національного продукту відходить  за межі країни

г) усі  відповіді вірні

Задачі

1. Розрахуйте реальний ВНП країни за три роки млрд. грн.:

 

Рік	Номінальний ВВП, млрд. грн.	Індекс рівня цін, %	Реальний ВВП, млрд. грн.
2002	81	100
2003	98	97
2004	108	135

2. За наведеними даними розрахуйте:

• обсяг валового внутрішнього продукту;
• обсяг національного доходу;
• обсяг ВВП на душу населення, якщо чисельність населення становить 20 млн. чол.

Валові інвестиції 20 млрд. грн.

Чисті інвестиції 5 млрд. грн.

Чисті непрямі податки на бізнес 11 млрд. грн.

Заробітна плата 41 млрд. грн.

Рента 2 млрд. грн.

Чисті відсотки 6 млрд. грн.

Дохід від власності З млрд. грн.

Податок на прибуток корпорацій 7 млрд. грн.

Дивіденди акціонерам 7 млрд. грн.

Нерозподілений прибуток корпорацій 5 млрд. грн.

 

 

 

Реальний ВВП країни за певний рік  визначається добутком затрат праці, вимірюваних  у людино-годинах, та продуктивності праці (реальний щорічний виробіток на одного зайнятого).

ВВПр = (10.1), де:

ВВПр – реальний ВВП;

ЗП – затрати праці (кількість  відроблених людино-годин);

ПП – продуктивність праці.

Продуктивність праці залежить від таких чинників, як науково-технічний  прогрес, капіталоозброєність, якість робочої сили (рівень освіти та професійної підготовки кадрів), ефективність розподілу ресурсів, організація управління ресурсами, та інших.

Капіталоозброєність – вартість капіталу, який припадає на одного працюючого.

к = (10.2), де:

к – капіталоозброєність;

К – капітал;

П – працюючі.

Ефективність використання капіталу можна оцінити з допомогою фондовіддачі:

Фв = (10.3), де:

Фв – фондовіддача;

ВВП – валовий внутрішній продукт;

ОВФ – вартість основних виробничих фондів.

Ефективність використання матеріальних ресурсів можна оцінити з допомогою матеріаломісткості:

Мм = (10.4), де:

Мм – матеріаломісткість;

МР – витрати матеріальних ресурсів;

ВВП – валовий внутрішній продукт.

 

ПЕРЕЛІК ОСНОВНОЇ І ДОДАТКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна:

1. Кулішов В.В. Макроекономіка: основи теорії і практикум: Навчальний посібник / В. В. Кулішов. – Львів: Магнолія плюс, 2004. – 252 с.
2. Савченко А.Г. Макроекономічна політика: Навчальний посібник / А. Г. Савченко. – Київ: КНЕУ, 2001. – 560 с.
3. Панчишин С. В. Макроекономіка: Навчальний посібник / С. В. Панчишин. – Київ: Либідь, 2001. – 256 с.

Додаткова:

4. Луссе А. Макроэкономика: краткий курс: Учебн. Пособие / А. Луссе. – СПб.: Питер, 2000.
5. Селищев А.С. Макроэкономика. Учебник для вузов / А. С. Селищев. – СПБ.: Питер, 2000.