Сутність, принципи і функції управління витратами

Зміст

 

Вступ

1. Сутність,  принципи і функції управління витратами

2. Витрати як об’єкт управління

3. Роль і значення управління  витратами в умовах ринкової  економіки

Висновок

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

          Управління витратами - найважливіший інструмент управління підприємством. Необхідність постійної уваги до управління витратами на виробництво зростає в міру того, як ускладнюються умови господарської діяльності і зростають вимоги до рентабельності. Підприємства, що користуються господарської самостійністю, повинні мати чітке уявлення про окупність різних видів готових виробів, ефективність кожного прийнятого рішення та їх вплив на фінансові результати, а також на величину витрат.

          Витрати підприємства - найважливіший показник економічної ефективності його виробництва, що відображає всі сторони господарської діяльності та акумулює результати використання всіх виробничих ресурсів. Від їхнього рівня залежать всі фінансові результати діяльності підприємств, темпи розширеного відтворення, фінансовий стан суб'єктів господарювання.

Управляти витратами необхідно  для того, щоб:

          - знати де, коли (на якому етапі) і в яких кількостях витрачаються ресурси підприємства;

          - прогнозувати час і обсяги потреб у додаткових фінансових ресурсах;

         - забезпечити максимально можливий рівень віддачі від наявних активів;

          - виробляти конкурентоспроможну продукцію за рахунок більш низьких витрат, а, отже, цін;

          - максимізувати і гарантувати прибуток в коротко та довгостроковому періоді.

Таким чином, управління витратами  не є самоціллю, але абсолютно  необхідно для підвищення ефективності роботи підприємства, його конкурентоспроможності та максимізації прибутку без додаткового  збільшення обсягу продажів, а тема дипломної роботи є актуальною.

 

 

1. Сутність,  принципи  і функції управління витратами

 

          У сучасній літературі існує безліч визначень і велика кількість точок зору на сутність даних понять. Затрати - це грошова оцінка вартості матеріальних, трудових, фінансових, природних, інформаційних та інших видів ресурсів на виробництво і реалізацію продукції за певний період часу.

          Витрати - це затрати певного періоду часу, які документально підтверджені, економічно виправдані (обґрунтовані) та повністю перенесли свою вартість на реалізовану за цей період продукцію. На відміну від затрат витрати не можуть відноситися до активів підприємства. Вони відображаються при розрахунку прибутку підприємства в звіті про прибутки та збитки.

          Поняття «затрати» ширше поняття «витрати», однак за певних умов вони можуть збігатися. Поняття «витрати» використовується в економічній теорії та практиці як поняття «затрати» стосовно до виробництва продукції (робіт, послуг) в цілому або його окремих стадіях. Деякі автори розглядають поняття «витрати на виробництво» і «витрати виробництва» як ідентичні, проте це не відповідає дійсності.

          Термін "управління" передбачає наявність механізму, що забезпечує можливість правильного визначення планових значень, точного визначення поточних фактичних значень, можливість оперативного впливу на процес формування фактичних значень керованих показників.

          Управління витратами - це область управлінської діяльності, як засіб досягнення підприємством високого економічного результату. Специфіка цієї діяльності в тому, що з'єднуються часто незалежні один від одного знання про роботу підприємства, взаємозв'язок і вплив на «кінцевий результат - робота підприємства - прибуток».

          Управління витратами - це не мінімізація витрат, що може привести до скорочення виробництва, а більш ефективне використання ресурсів компанії, їх економія і максимізація віддачі від них на всіх етапах виробничого процесу. Постановка процесу управління витратами в компанії полягає у визнанні витрат, їх обліку, угрупованні та рознесення та подання їх у вигляді, зручному для подальшого аналізу та прийняття управлінських рішень.

          Предметом управління витратами є витрати підприємства у всьому їх різноманітті.

Об'єктом управління витратами є власне витрати організації, процес їх формування та зниження. Суб'єктом управління витратами виступають керівники і фахівці організації і виробничих підрозділів, тобто керуюча система.

Мета управління витратами - це побудова внутрішнього економічного обліку доходів і витрат по підприємству і в розрізі підрозділів, що дозволить виявити реальний фінансовий результат роботи підприємства, не спотворений бухгалтерськими проводками.

          Принципами управління витратами на підприємстві є:

          - методична єдність на різних рівнях управління витратами;

          - управління витратами на всіх стадіях життєвого циклу виробу - від створення до утилізації;

          - органічне поєднання зниження витрат з високою якістю продукції (робіт, послуг);

          - спрямованість на недопущення зайвих витрат;

          - взаємозамінність ресурсів;

          - широке впровадження ефективних методів зниження витрат;

          - вдосконалення інформаційного забезпечення про величину витрат;

          - підвищення зацікавленості виробничих підрозділів підприємства в зниженні витрат.

          Дотримання всіх принципів системи управління витратами створює базу для економічної конкурентоспроможності підприємства в умовах ринкової економіки.

          В системах управління можна  вирізнити такі функції в управлінні  витратами: прогнозування, планування, нормування, організація, облік,  регулювання, координація, калькулювання, собівартості виробленої та реалізованої продукції, економічний аналіз, контроль,стимулювання зменшення витрат. Усі функції управління витратами названо в логічному та хронологічному порядку.

          Прогнозування розглядають як розроблення наукового обґрунтованих суджень про поведінку об’єкта в майбутньому з урахуванням можливого ризику. Що ж до управління затратами, то прогнозування полягає у визначенні ймовірного стану неконтрольованих об’єктів і чинників зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, які впливають на формування витрат.

          Планування є провідною функцією управління, що забезпечує цілеспрямовану, науково обґрунтовану стратегію і тактику господарської поведінки.. Планування в управлінні витратами припускає розподіл ресурсів підприємства за окремими завданнями для досягнення окремої мети. Останнім часом основним методом планування затрат є бюджетування.

          Нормування розглядають як процес науково обґрунтованого  розрахунку норм і нормативів, спрямованих на забезпечення ефективного використання всіх видів ресурсів, пошук способів найбільш продуктивного перетворення витрат ресурсів у конкретних виробничо-технічних умовах, а норматив тлумачать як співвідношення економічних показників, вимірюване в натуральних величинах або відсотках. Норми затрат розробляють з використанням розрахунково-аналітичного, дослідно-статистичного і статистичного методів. Результати нормування використовують у калькулюванні собівартості, в аналізі, контролі та стимулюванні зменшення витрат, оскільки вони дають підстави думати про обґрунтованість отриманої величини витрат на основі порівняння фактичних показників з нормативними.

          Організація як функція управляння витратами становить розподіл повноважень, завдань і обов’язків у формуванні витрат. Крім цього, організацію можна розуміти як сукупність процесів, у ході яких виникають втрати. Відповідно до особливостей об’єкта управління витратами виникатимуть  незалежно від визначеності процесів їхнього формування. Однак для управління ними необхідно деталізувати об’єкт управління – розглянуті процеси.

          Облік витрат є визначенням їхнього складу та розміру за видами, групами виробів, окремими виробами, замовленнями, підрозділами підприємства. Основна мета обліку – створення інформаційної бази для прийняття рішень. Облік як функція управління витратами покликаний забезпечити нагромадження інформації про витрати з погляду різних критеріїв відповідно до потреб управління. Необхідно визначити, що облік витрат для потреб підприємства може здійснюватися і в межах бухгалтерського обліку, регламентованого законодавчо, і в межах внутрішнього виробничого або управлінського обліку, який проводиться винятково для потреб управління підприємством.

          Регулювання витрат є поточним усуненням недоліків, відхилень і порушень виробничого процесу. Регулювання фактично реалізується в ході поточного контролю витрат підприємства з використанням управління за відхиленнями. Певною мірою регулювання є управлінським впливом, оскільки в оперативному порядку припускає зміну й корегування витрат, що виникають відповідно до встановлених критеріїв прийняття рішень і затвердженого бюджету.

          Координація в управлінні витратами зводиться до забезпечення узгодженості рішень і реалізованих процесів формування витрат. Роль координації як функції управлінні полягає у тому, що вона забезпечує цілісність управлінського впливу, який з урахуванням специфіки витрат як об’єкта управління дуже важливий. Важливість координації як функції управління витратами зростає з розміром підприємства: для невеликого підприємства предметні зусилля для забезпечення достатньої координації в ході управління витратами. У результаті координації зберігається послідовність реалізації функцій управління щодо різних процесів, які формують витратами.

          Калькулювання собівартості є специфічною функцією, яка властива саме управлінню витратами. Собівартість може бути визнана показником, який комплексно характеризує витрати підприємства. У цьому разі калькулювання собівартості виробленої і реалізованої продукції дає змогу отримати підсумковий показник витрат підприємства, який надалі використовують і в управлінні витратами, і в інших сферах управління на підприємстві.

          Аналіз як функція управління витратами підприємства переважно передбачає встановлення стохастичних і факторних залежностей між вихідними та результуючими показниками, що стосуються формування витрат і виявлення причин відхилень фактичних витрат від планових або нормативних. Методики проведення аналізу відхилень витрат розроблено. Вони дають змогу виявити вплив різноманітних чинників на відхилення величини витрат, що виникли від планового результату.  Надалі отримані результати використовують у реалізації функцій планування, регулювання, нормування та контролю.

          Контроль полягає у виявленні відповідності фактичного результату під час формування витрат плановому й у наданні управлінського впливу на процеси, що формують витрати. Реалізацію функції контролю, у тому числі управління витратами, здійснюють трьома етапами: розроблення стандартів, порівняння реальних результатів зі стандартами та застосування корегувальних дій. Особливість реалізації функції контролю щодо витрат полягає в тому, що контроль може мати превентивний и ретроспективний характер. Превентивний контроль дає змогу забезпечити реальний управлінський вплив, тоді як ретроспективний контроль в управлінні витратами тільки констатує рівень виконання плану.

          Стимулювання зменшення витрат як функція управління є особливою функцією, властивою тільки управлінню витратами. Однозначне зменшення витрат не можна вважати ні метою, ні функцією і діяльності підприємства, оскільки, як сказано вище, зменшення витрат може бути викликано й негативними для підприємства причинами. Тому сутність  стимулювання зменшення витрат можна визначити як мінімізацію витрат за досягнення планового результату або максимізацію результату за орієнтації на планові витрати.

          Розуміння сутності функцій управління  витратами підприємства дає змогу  забезпечити найбільш повну їхню  реалізацію. Крім того, сутність  кожної функції дає змогу встановити  необхідні взаємозв’язки та забезпечити  узгодженість у ході послідовної  реалізації управління витратами  підприємства через виконання  його функцій (див.рис.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Витрати як об’єкт управління

 

          Особливості витрат як предмета  управління:

          - динамізм. Вони знаходяться в  постійному русі, зміні, їх розгляд  в статиці досить умовно і  не відображає реального життя.  Так, у ринкових умовах господарювання постійно змінюються ціни на ресурси і матеріали, комплектуючі вироби і деталі, тарифи на енергоносії та послуги зв’язку і транспорту. І на самому підприємстві постійно оновлюється продукція, переглядаються норми матеріальних і трудових витрат, що відображається на собівартості продукції та загальному обсязі фінансових витрат. Тому розгляд витрат у статистиці є дуже умовним і не відображає їх реального рівня;

          - різноманіття, яке обумовлює різноманіття  способів, прийомів і методів  управління витратами. Різноманітність витрат виявляється при їх класифікації, яка дозволяє виявити ступінь впливу окремих витрат на економічні результати діяльності підприємства, оцінити можливість дії на рівень тих чи інших видів витрат, і нарешті, відносити на виріб лише ті затрати, які необхідні для його виготовлення і реалізації. Не менш важливим є вірне віднесення затрат на виробничі підрозділи та окремі види діяльності підприємства;