Становлення інформаційного суспільства та індустрія вільного часу

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Сентября 2014 в 13:42, курсовая работа

Краткое описание

Враховуючи ступінь розробленості проблеми, а також її багатоаспектність, у даному дослідженні ставиться мета: комплексно розкрити сутність інформаційного суспільства у м. Києві, його структурних основ і особливостей формування, а також дослідити проблемне поле інформаційного розвитку сучасної України.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення наступних дослідницьких завдань:
– розкрити суть поняття “ інформаційне суспільство ”;
– схарактеризувати основні концепції інформаційного суспільства;
– розглянути основні практичні моделі розвитку інформаційного суспільства на прикладі провідних держав, визначити загальні тенденції і специфіку їх прояву в окремих країнах;
- проаналізувати інформаційну політику органів виконавчої влади (на прикладі КМДА)
– проаналізувати Київ як інформаційно-аналітичний сервіс столиці України;
– виявити Internet користувачів м. Києва у контексті розвитку інформаційного суспільства;
– структурувати інформаційні технології в забезпеченні соціально-економічного розвитку м. Києва
– обґрунтувати основні напрямки оптимізації розвитку інформаційного суспільства України взагалі і окремо м. Києва .

Содержание

Вступ ___________________________________________________________ 2
1 Теоретико-методологічні основи дослідження інформаційного суспільства
1.1 Поняття “ інформаційне суспільство ” і його сутність _______________ 6
1.2 Структурні основи інформаційного суспільства ____________________ 15
1.3 Політико-правові і економічні основи інформаційного суспільства ____23
2 Інформаційна політика органів виконавчої влади (на прикладі КМДА)
2.1 Київ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України ___________ 30
2.2 Аналіз Internet користувачів м. Києва у контексті розвитку інформаційного суспільства _______________________________________ 39
2.3 Інформаційні технології в забезпеченні соціально-економічного розвитку м. Києва ________________________________________________________ 44
3 Проблеми і перспективи становлення і розвитку інформаційного суспільства в сучасній Україні
3.1 Теоретичне обґрунтування оптимізації становлення і розвитку інформаційного суспільства в Україні ______________________________ 51
3.2 Особливості становлення українського інформаційного суспільства __ 60
Висновки _______________________________________________________ 69
Список використаної літератури ____________________________________ 72
Додатки ________________________________________________________ 77

Прикрепленные файлы: 1 файл

Курсова макроекономіка.doc

— 583.00 Кб (Скачать документ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3 Інформаційні технології  в забезпеченні соціально-економічного  розвитку м. Києва

Питання інформаційної відкритості органів державної влади регулюється значною кількістю законодавчих актів високого рівня, а саме Конституцією України, законами України, міжнародними конвенціями, деклараціями, актами тощо. Однак органи державної влади керуються в своїй діяльності в першу чергу указами Президента, постановами та розпорядженнями КМУ, власними нормативними актами. Тому дуже важливо, щоб у підзаконних актах були чітко прописані механізми інформаційної відкритості, технологічні процедури оприлюднення інформації та проведення консультацій тощо.

Наразі можна виділити комплекс основоположних документів, що регламентують діяльність органів влади в сфері забезпечення інформаційної відкритості та прозорості:

1. Указ Президента України  № 587/2002 "Про підготовку пропозицій  щодо забезпечення гласності  та відкритості діяльності органів  державної влади" від 27 червня 2002 року.

2. Указ Президента України  № 683/2002 "Про додаткові заходи  щодо забезпечення відкритості  у діяльності органів державної  влади" від 1 серпня 2002 року.

3. Указ Президента України  № 854/2004 "Про забезпечення умов  для більш широкої участі громадськості  у формуванні та реалізації  державної політики" від 31 липня 2004 року.

4. Постанова Кабінету  Міністрів України № 1302 "Про  заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади" від 29 серпня 2002 року.

5. Постанова Кабінету  Міністрів України № 3 "Про  Порядок оприлюднення у мережі  Інтернет інформації про діяльність  органів виконавчої влади" від 4 січня 2002 року.

6. Постанова Кабінету Міністрів України № 1550 "Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади та його структурних підрозділів" від 15 жовтня 2002 року.

7. Розпорядження Кабінету  Міністрів України № 759-р "Про  роботу центральних і місцевих  органів виконавчої влади щодо забезпечення відкритості у своїй діяльності, зв'язків з громадськістю та взаємодії із засобами масової інформації" від 18 жовтня 2004 року.

8. Постанова Кабінету  Міністрів України № 1378 "Деякі  питання щодо забезпечення участі  громадськості у формуванні та реалізації державної політики" від 15 жовтня 2004 року.

9. Порядок проведення  консультацій з громадськістю  з питань формування та реалізації  державної політики, затверджений  Постановою Кабінету Міністрів  України № 1378 від 15 жовтня 2004 року.

10. Положення про Громадську  раду при Кабінеті Міністрів  України, затверджене Постановою  Кабінету Міністрів України № 1378 від 15 жовтня 2004 року.

11. Типове положення про  громадську раду при центральному, місцевому органі виконавчої  влади, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 1378 від 15 жовтня 2004 року.

Інформаційні технології соціально-економічного розвитку м.Київа, яке розкривається автором як сукупність засобів і методів одержання, обробки, аналізу, збереження інформації про стан соціально-економічного розвитку м.Київа, передача цієї інформації на національний та локальний рівні з використанням технічних і програмних засобів, а також прогноз розвитку регіональної системи на основі зібраної інформаційної бази в контексті ефективної регіональної політики в умовах розвитку інформаційного суспільства та інтенсифікації інформатизації. Окреслена роль регіональних інформаційних систем у дослідженні соціально-економічного розвитку м.Київа, а також висвітлені особливості розвитку українського сегменту Інтернет як фактору розвитку інформаційних технологій регіонального розвитку.

З одного боку, інформаційні технології – це органічна складова територіальної суспільної системи “регіон”, а, з другого боку, саме завдяки інформаційним технологіям в наш час можна забезпечувати поглиблене вивчення цілісності та структури цієї системи, організовувати її простір. Оскільки, людина здавна намагалася жити в організованому світі, то актуальність розв’язання такого завдання не знижується донині.

Витоки створення, формування і розвитку інформаційних технологій регіонального розвитку можна знайти в працях В.М.Глушкова, який зробив великий внесок у таких напрямках, як теорія проектування електронних обчислювальних машин; створення засобів обчислювальної техніки, зокрема нові архітектури обчислювальних машин і систем, що управляють обчислювальними машинами широкого призначення; кібернетика як наука про загальні закономірності, принципи й методи обробки інформації й керування в складних системах; створення автоматизованих систем керування технологічними процесами й промисловими підприємствами; розробка основ побудови загальнодержавної автоматизованої системи керування народним господарством; основи безпаперової інформатики.

Таким чином, сучасні інформаційні технології та теорії, названі вище, підходи до їх використання в економічних дослідженнях можуть бути застосовані для поглиблення і подальшого розвитку здобутків української школи реґіоналістики, яка збагатила світову науку теорією зайнятості в перехідній економіці (М.І.Долішній), екогомологічними та системологічними основами регіонального розвитку (С.М.Злупко), теорією промислових комплексів в постсоціалістичному суспільстві (С.І.Іщук), теорією територіальних суспільних систем (М.М.Паламарчук, О.М.Паламарчук), теорією систем розселення (Є.І.Пітюренко) тощо. Саме за допомогою інформаційних технологій можна подолати ілюзію “ розмитості регіонів ” та втрати ними економічних границь в результаті інтенсифікації розвитку глобалізаційних процесів і розробити теорію новітньої регіональної економіки, яка б методологічно обґрунтувала економічну цілісність регіону. Перші спроби розв’язати це завдання були зроблені такими відомими вченими, як В.Барнз і Л.Ледебур. Вони, намагаючись показати, як співвідносяться між собою реґіональна, національна та глобальна економіки, побудували доктрину нових регіональних економік, обґрунтовуючи їх цілісність ієрархічною системою взаємозв’язків, що замикаються на регіоні. Але, з іншого боку, саме зв’язки (рух сировини, товарів, робочої сили в глобальних масштабах) “розмивають” регіон, перетворюючи його в “тканину” світової економіки. Сказане засвідчує, що пошук теорії новітньої реґіональної економіки повинен продовжуватися більш активно. На нашу думку, ці пошуки повинні враховувати такі важливі фактори, як інтенсифікація розвитку інформаційних технологій, інформаційної економіки та інформаційного суспільства. Саме вони зумовили те, що кожний регіон можна представити у вигляді інформаційної матриці, компонентно і структурно адекватної складній соціально-економічній системі, що формується на цілісній території. Така інформаційна матриця регіону представляє собою безконечну множину даних, з яких доступними на сьогоднішній день є лише окремі пласти. Але , і вони можуть бути оцінені, проаналізовані, систематизовані тільки завдяки сучасним інформаційним технологіям, які в процесі застосування щоразу дозволяють отримувати нові знання про регіон, поліпшувати управління його розвитком і ставити питання про збереження його цілісності як системної одиниці національної економіки.

Розглянемо класифікацію інформаційних технологій забезпечення соціально-економічного розвитку м.Київа: 

За відтворенням:

1. Технології накопичення  інформації про м. Київ: - апаратне  забезпечення, hardware (сховища даних, магнітні та оптичні носії); - регіональні бази даних; - візуальна інформація про регіон (аеро- та космічна фотозйомка);

2. Технології обробки  інформації в м.Київі: - локалізоване  програмне забезпечення (текстові  процесори, електронні таблиці, СКБД) ; - пакети аналізу (GIS);

3. Технології поширення  та обміну інформації в м.Київі: - регіональні локальні мережі (LAN); - розподілені обчислення, кластери; - глобальні мережі (Internet); - інші засоби зв’язку;

4. Технології впровадження  та апробації результатів дослідження на регіональному рівні.

За використанням:

1. Технології прийняття  рішень: мови програмування (asm, c, java, basic); середовища програмування (Borland Delphi, MS Visual C++, Borland C Builder); платформи розробки (java, .NET); системи штучного інтелекту.

2. Технології регіонального  управління: спеціалізоване програмне  забезпечення та алгоритми місцевого  самоврядування та управління; електронний  уряд; засоби мережевого волевиявлення.

3. Технології автоматизації  виробництва та ведення господарської  діяльності: програмне забезпечення управління реального часу; робототехніка, засоби електронного документообігу та ін.

За формами виникнення:

1. Нові інноваційно - інформаційні розробки тендерів, конкурсів, програм.

2. Результат наукових  досліджень та експериментів.

3. Зарубіжний та вітчизняний  досвід інших регіонів впровадження  інформаційних технологій.

Зазначимо, що відношення до інформаційних технологій регіонального розвитку як до органічної складової територіальної суспільної системи “регіон” передбачає їх розгляд у єдності з персоналом, який продукує та застосовує ці технології. Для обробки інформації в автоматичному режимі необхідний високотехнологічний штат проектувальників та допоміжного персоналу . Вузи України готують високопрофесійних фахівців, готових до праці в інформаційній сфері. Дуже важливо реалізувати комплекс заходів, спрямованих на заохочення їх до праці в регіональних інформаційних системах (встановлення рівня зарплати, який відповідає кваліфікації і знанням таких спеціалістів та забезпечує достойний рівень життя в Україні , допомога в одержанні довгострокових безвідсоткових кредитів на купівлю житла тощо).

Інститут проводить науково-методичні та прикладні дослідження в галузі інформатизації управлінської діяльності окремих служб Київради та практично всіх підрозділів її виконавчого органу – Київської міської державної адміністрації. Щорічно виконується комплекс робіт з інформаційної підтримки річних програм соціально-економічного розвитку м. Києва на наступний рік. Інститут є одним з основних виконавців міської Програми інформатизації міста Києва. В межах цієї Програми розробляються і актуалізуються інформаційно-комп’ютерні системи та технології сприяння управлінській діяльності на рівні міста та його районів.

У даний час розроблено програмне забезпечення та впроваджу.ться інформаційні системи за такими напрямами:

- інформатизація в сфері  управління об’єктами комунальної  власності міста Києва;

- інформатизація соціально-економічного  розвитку Києва;

- інформатизація розвитку  підприємництва у Києві;

- інформатизація діяльності апарату Київської міської державної адміністрації;

- автоматизація типових  управлінських функцій. 

Розроблені Інститутом інформаційні технологій впроваджені у більшості головних управлінь міської держадміністрації, Київраді та районних у м. Києві державних адміністраціях.

Далі наведено перелік інформаційних систем і баз даних розроблених та впроваджених Інститутом. 

Інформатизація в сфері управління об’єктами комунальної власності міста Києва 

Інформаційно-комп’ютерна система відслідковування виконання рішень міської влади щодо змін статусу об’єктів нерухомого майна. 
Впровадження:

Головне управління комунальної власності м. Києва

Автоматизована система з оформлення та обліку права власності на об’єкти нерухомості.

Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва

База даних «Нежилий фонд міста Києва».

Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва

Автоматизована система надання в оренду нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади м. Києва. 
Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва

Інформаційно-комп'ютерна система аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій, установ комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва

Автоматизована система аналізу виконання рішень органів міської влади із приватизації майна комунальної власності.

Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва 

Інформаційно-аналітична система з управління корпоративними правами, які належать територіальній громаді м. Києва.

Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва

База даних об’єктів незавершеного будівництва.

Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва

База даних об’єктів нерухомого майна, що включені в програму реконструкції.

Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва

Інформатизація соціально-економічного розвитку Києва

Інформаційно-аналітична система «Іноземні інвестиції». 
Впровадження: Головне управління економіки та інвестицій

Інформаційно-комп’ютерна технологія та база даних «Показники міста».

Впровадження: Головне управління економіки та інвестицій

Інформаційно-комп'ютерна технологія формування програм капітальних вкладень м. Києва та їх виконання; база даних цих програм (інформаційна система «Будівельний комплекс»).

Впровадження: Головне управління економіки та інвестицій

База даних доручень виборців депутатам Київради та результатів виконання (система «Доручення виборців»).

Впровадження: Головне управління економіки та інвестицій

Інформатизація розвитку підприємництва у Києві

Інформаційно-аналітична система розвитку підприємництва у м.Києві 
Впровадження: Головне управління економіки та інвестицій

Районні інформаційно-аналітичні системи суб'єктів підприємницької діяльності (в 10 районних у м. Києві державних адміністраціях). 
Впровадження: 10 районних у м. Києві державних адміністрацій

Інформатизація діяльності апарату Київської міської державної адміністрації

Система єдиного електронного документообігу Київської міської державної адміністрації (ІС «Електронний документообіг Київської міської державної адміністрації»).

Впровадження: структурні підрозділи апарату виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та майже 70 установ і організацій міста, в тому числі:

Головне управління комунальної власності м. Києва;

Головне управління житлового господарства;

Головне фінансове управління;

Головне управління економіки та інвестицій;

Головне управління транспорту та зв’язку;

Головне управління земельних ресурсів.

Информация о работе Становлення інформаційного суспільства та індустрія вільного часу