Спеціальна (вільна) митна зона

Щодо моменту початку  функціонування СМЗ в Україні  законодавець зазначив, що режим СМЗ  запроваджується від дня, коли Державна митна служба України затвердила акт здавання-приймання в експлуатацію об'єктів митної інфраструктури [6]. Дещо інше положення є в нормах митного права ЄС — із моменту затвердження регламенту функціонування такої зони. Регламент функціонування зони розробляє керівник зони і подає його на затвердження митним органам, на території яких знаходиться СМЗ. Керівник також зобов'язаний забезпечити відгородження території зони від митної території ЄС. Таке відгородження проводять відповідно до розпоряджень митного органу про встановлення місць перетину кордону спеціальної митної зони та про спосіб відгородження.

Можна провести паралелі щодо ведення обліку товарів на території  СМЗ в Україні та в Європейському  Союзі У митному законодавстві  ЄС передбачений облік товарів, який веде оператор. Оператором може бути будь-яка  особа, котра обробляє, перетворює, зберігає, продає чи закуповує товари на території СМЗ. Облік товарів  фіксують у відомості під якою в митному праві ЄС розуміють  будь-який носії інформації, де занесена всю необхідну інформацію й технічні особливості, що подають митним органам  для здійснення митного контролю, зокрема й контролю за переміщенням і зміною статусу товарів. Відомість  має велике значення для ведення  господарської діяльності на території  спеціальних митних зон в ЄС —  будь-яку діяльність із товарами на території зони необхідно реєструвати  у відомості, яку затверджує митний орган.

Основним призначенням СМЗ, як і СЕЗ, є створення корисних умов для здійснення підприємницької  дальності. Для цієї мети в українському законодавстві було визначено можливість виконувати виробничі й інші комерційні операції з товарами на території  відповідної зони. Перелік видів  товарів та операцій визначено в  Законі про конкретну СМЗ. Щоб  забезпечити виконання законів, беручи до уваги характер товарів, можуть бути запроваджені деякі заборони й  обмеження щодо здійснення операцій із товарами в СМЗ. Такі заборони й  обмеження стосовно цих митних зон  встановлюють закони. На відміну від  українського митного законодавства, Митний кодекс ЄС містить вичерпний перелік операцій, які можуть бути застосовані до товарів, що походять із-поза меж ЄС. Товари можуть бути:

- допущені до вільного  обігу на території ЄС згідно  з митним режимом Імпорту, для  цього передбачені спрощені митні  формальності, які зводяться до  внесення відомостей про товари  до облікових документів СМЗ,  при цьому до вартості товарів,  на; підставі якої нараховують  податки за імпорт, не включено  коштів складування і звичайних  операцій, необхідних для забезпечення  збереження цих товарів;

- піддані звичайним операціям,  необхідним для забезпечення  збереження цих тої варів, для  таких операцій не потрібно  дозволу від митних органів;

- задекларовані до митного  режиму перетворення на митній  території, згідно з умовами,  передбаченими для цього митного  режиму; вимоги до проведення  перетворення на; території спеціальної  митної зони аналогічні до  тих, які ставлять у разі перетворення на митній території ЄС; митний режим перетворення вважають завершеним, коли компенсаційні товари вписано до облікових документів на території СМЗ;

- задекларовані до митного  режиму перетворення під митним  контролем, згідно з; умовами  передбаченими для цього митного  режиму; вимоги до проведення  перетворення на території спеціальної  митної зони аналогічні до  тих, які ставлять у разі  перетворення на митній території  ЄС; закінчення митного режиму  наступає з моменту внесення  перероблених товарів до облікових  документів;

- задекларовані до митного  режиму тимчасового ввезення, згідно  з умовами, передбаченими для  цього митного режиму;

- задекларовані до режиму „відмова на користь держави;

- знищені, якщо зацікавлена  особа на вимогу відповідних  органів надасть всю необхідну  інформацію.

Деякі види діяльності на території  СМЗ ЄС митні органи можуть обмежити або заборонити для осіб, які не гарантують виконання законодавства.

Із метою створити найбільш сприятливі умови для господарської  діяльності як в Митному кодексі  України, так і в кодексі ЄС визначено, що товари можуть перебувати у СМЗ протягом усього часу функціонування таких зон.

Товари можуть бути вивезені з території СМЗ згідно з режимом  експорту (якщо це: національні товари) або реімпортовані (якщо це товари, що походять із-за кордону) або ввезені  на територію держави згідно з  режимом імпорту.

Термін діяльності СМЗ  в Україні залежить від терміну, на який було створено вільну економічну зону; після закінчення терміну існування  вільної економічної зони буде; ліквідовано  і СМЗ. Оскільки створення СМЗ  відбувається на підставі закону, то передчасна ліквідація зони повинна відбуватися  на рівні ухилення від закону. Інший, порядок створення СМЗ на території  ЄС обумовлює інші умови ліквідації цих зон. Знову ж, для опису  підстав ліквідації митних зон в  ЄС звернімось до законодавству Польщі, яке передбачає проведення ліквідації на підставі подання керівника СМЗ  або в адміністративному порядку. Адміністративний порядок передбачає, що ліквідація зони відбувається або  внаслідок міжнародних зобов'язань  Республіки Польща, або-якщо керівник зони значно порушив норми податкового  чи митного права, або якщо; діяльність зони не було розпочато протягом 24 місяців  від моменту її створення.

Створення зон безмитної  торгівлі у світі набуло популярності через спрощення митних формальностей  та лібералізацію сплати митних платежів, а також завдяки створенню  пільгового податкового режиму. Такі умови господарської діяльності по-і винні приваблювати на територію  цих зон як іноземних, так І  вітчизняних інвесторів. Іншим важливим аспектом утворення СМЗ є створення  правової основи для збільшення конкурентоспроможності національних товарів на закордонних  ринках та збільшення кількості робочих  місць. Це спрямоване на економічний  розвиток регіону, де буде створено спеціальну митну зону, а також і на економіку  держави. Сьогодні у світі існує  приблизно 300 СМЗ і подібних до них  інституцій. Функціонують вони здебільшого  на території морських портів або  аеропортів. Популярність СМЗ у світі  потребувала встановлення спільних норм для їх регулювання. Розвиток митного  права на території України як загалом, так і в галузі режиму СМЗ повинен відбуватися згідно з міжнародними стандартами. Упровадження міжнародних стандартів у митне право України, з одного боку, має позитивно вплинути на розвиток спеціальних митних зон, а з другого — на інтеграційні процеси з ЄС, оскільки підставою її існування митний союз держав-учасниць.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

З проведеного аналізу  поняття, законодавчого визначення поняття митного режиму, його елементів  та видів, стає очевидним, що митний режим  є різновидом спеціальних адміністративно-правових режимів. Необхідним елементом для  правильного застосування та розуміння  митних режимів є їх класифікація.

Країни, митне законодавство  яких послідовно розвивалося в тісному  взаємозв'язку із загальними процесами, пов'язаними з прогресом економічних  відносин вільного підприємництва і  побудовою збалансованої моделі їх державного регулювання, накопичили багатий досвід застосування різних видів митних режимів як адекватного  потребам зовнішньоекономічного комплексу  способу ефективної участі митниці  в забезпеченні цілей державної  політики у сфері міжнародних  економічних зв'язків. До таких країн, безумовно, відноситься Франція. Розвиток французького митного права містить  обширний матеріал для вивчення різних аспектів митного регулювання, у  тому числі і застосування митних режимів

Загально відомо, що визначальною засадою правового режиму загалом  і митного режиму зокрема є  характер юридичної бази. Прогалини  у правовому регулюванні відповідних  обмежень, заборон чи пільг украй  негативно впливають на можливості суб'єктів зовнішньої торгівлі реалізувати  свої права, суттєво знижують ефективність митної діяльності.

Аналіз митних режимів  дозволяє зробити висновок, що митне  законодавство України не враховує особливості оподаткування в  залежності від обраного митного  режиму, а законодавство України  про митні режими відрізняється  не системністю, що не дає змоги суб'єктам  підприємницької діяльності користуватися  перевагами, які надаються кожним окремим митним режимом. Це скорочує кількість операцій у відповідних  митних режимах та призводить до тінізації  схем здійснення ЗЕД.

Вирішити це питання можна  шляхом внесення змін і доповнень  до Митного кодексу України щодо визначення загальновизнаного механізму  адміністрування (справляння, оподаткування, відшкодування) податків та зборів при  застосуванні кожного з митних режимів і цей механізм має враховувати світову практику і законодавство країн, що вступили до СОТ. При цьому одночасно мають бути внесені й зміни до законів України з питань оподаткування, в яких має бути зазначене, що оподаткування при переміщенні товарів через митний кордон України регулюється з урахуванням положень Митного кодексу України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Митний кодекс України  (Відомості Верховної Ради України  (ВВР), 2012, № 44-45, № 46-47, № 48, ст.552). Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4495-17

2.   Закон України  „Про загальні засади створення  і функціонування спеціальних  (вільних) економічних зон"  від 13 жовтня 1992 р. №2673-ХИ // Відомості  Верховної Ради. - 1992. - №50.

3.   Закон України  „Про спеціальну економічну зону  „Закарпаття" від 22 березня  2001 р. №2322-111 // Урядовий кур'єр. - 04.05.2001. - №78.

4. Кузьменко В.П., Кузнєцова  Л.І. Вільні економічні зони: міфи  та реальність // Економіка підприємства. - 2008. - №2-3

5. Мостовий А.С. Режим  спеціальної митної зони в  Україні: порівняльна характеристика  з нормами ЄС // Митна справа. –  2010. №4

6. Наказ Державної митної  служби України „Про затвердження  Порядку прийняття Держмитслужбою  об'єктів митної інфраструктури  на територіях спеціальних (вільних)  економічних зон, на яких запроваджується  режим спеціальної митної зони (спеціальний митний режим)" від  19.10.2000 №579 // Офіційний Вісник України. -01.12,2000.- №46.

7.   Дехтяр І. Порівняльний  аналіз правового регулювання  митних режимів переробки в  Україні та ЄС // Підприємництво, господарство, право. – 2009. – №12

8. Митне право України:  Навч. Посібник / За заг ред. В.В.  Ченцова. – К.: Істина, 2008

9. Мельник Т.М. Проблемні  питання застосування різних  митних режимів у зовнішньо  економічній діяльності України  // Формування ринкових відносин  в Україні. – 2011. - №10

10. Нападистий О. Митний  режим в Україні та його  види / Право України. - 2007. - № 7