Шляхи та напрямки покращення цінової політики підприємства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

на тему: «Цінова політика підприємств»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2013 р.

 

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Ціна як категорія ринкового господарювання……………….5

1.1. Поняття та класифікація цін………...5

1.2. Процес формування ціноутворення.…………………………….7

Розділ 2. Аналіз фінансово-економічних показників господарської діяльності ТзОВ «                »…………………………………………….12

Розділ 3. Шляхи та напрямки покращення цінової політики підприємства……………………………………………………….29

3.1. Напрямки вдосконалення  цінової політики на підставі зарубіжного досвіду…….29

Висновки…………………………………………………………………34

Список використаних джерел…………………………………………...36

Додатки………………………………………………………………….38

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

За ринкових умов господарювання ключовим економічним важелем, що активно впливає на розвиток суспільства та рівень життя населення, є ціна. Ціна – це грошовий вираз вартості товару (продукції, послуги). Вона завжди коливається навколо ціни виробництва (перетвореної форми вартості одиниці товару, що дорівнює сумі витрат виробництва й середнього прибутку) та відображає рівень суспільства.

Актуальність вибраної теми курсової роботи полягає в тому, що невід’ємною частиною ринкової економіки є підприємство як самостійно господарюючий суб’єкт, метою діяльності якого є отримання певних вигод, які найчастіше тотожні отриманню прибутку. В економічній діяльності підприємства головною є цінова політика, яка базується на відповідних стратегії і тактиці, підходах і методах.

В умовах розвитку ринкових відносин в Україні значення ціни постійно зростає. Особливе це має значення при постійному зростанні конкуренції на ринку, яка вимушує підприємства постійно знижувати ціни на свої товари при не зменшенні, а більшості випадків зростанні якості продукції, яку виробляє підприємство. Але як свідчать проведення дослідження на підприємствах проблемам управління процесами ціноутворення приділяється недостатньо уваги. В більшості випадків ціна визначається на підставі попиту та пропозиції, яка склалася на ринку без визначення та врахування інших чинників та тих змін, які відбуваються в навколишньому середовищі.

Метою даної курсової є визначення сутності цінової політики на підприємстві, її складових елементів та їх характеристика, набуття практичних навичок  з  розрахунку і аналізу  основних техніко - економічних показників господарської діяльності підприємства. Також важливо щоб ми засвоїли теоретичні аспекти цінової політики та вміло застосовували їх на практиці. 

Об’єктом даної курсової роботи є організації з підприємницьким характером, які називаються підприємствами.

Предметом  даної курсової роботи є цінова політика підприємства,

вивчення питань сутності цін, їх видів та процесу калькулювання на різних видах підприємств України.

Перший розділ присвячується сутності ціни, розуміння її як найскладнішої економічної категорії. Також висвітлюється процес ціноутворення на підприємстві та класифікація цін.

Другий розділ – практичний. Базується на фінансово-економічних показниках підприємства і їхніх розрахунках.

Третій розділ містить рекомендацій характер. В ньому висвітлюються особливості формування цінової політики в зарубіжних країнах та напрямки її вдосконалення.

Методами економічних досліджень даної курсової роботи є статистичні, математичні і графічні.

Основні аспекти і процедури ціноутворення досить докладно висвітлені у наукових працях вітчизняних і зарубіжних науковців і фахівців, зокрема М. Артуса, С. Білобловського , Н. Васильєвої , І. Денисова, А. Ящука, Л. Шкварчука, М. Фокіна, М. Щербаня, Ю. Тормоса, В. Корнієва, С. Основицького, І. Павлова, Е. Уткіна та ін. Відзначаючи ґрунтовність проведених наукових досліджень, слід зазначити, що окремі аспекти розроблення цінової політики потребують подальшого наукового опрацювання і зумовлюють актуальність даної теми.

Інформаційною основою дослідження теми є: дані законодавчої бази, різних посібників та підручників з економіки підприємств, а також спеціалізованих вітчизняних  періодичних видань і  сайтів мережі Інтернет.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ЦІНА ЯК КАТЕГОРІЯ РИНКОВОГО ГОСПОДАРЮВАННЯ

1. Поняття та класифікація цін

Ціна є одним із головних інструментів у конкурентній боротьбі суб’єктів ринку. Вона дає можливість виробникові продати товар, отримати відповідні доходи і прибутки, а споживачеві цей товар придбати і використати для власної потреби. Ефективна цінова політика є важливою передумовою балансування товарного ринку та досягнення підприємством своїх стратегічних цілей.

Поняття ціни розглядали велика кількість вчених і науковців, тому є велика кількість визначень даного слова.

Длігач А.О. визначає, що ціна: по-перше, є важливим фактором, що впливає на сприйняття покупцем продукту; по-друге, визначає не тільки прибутковість продукції, але й чистий прибуток, який може бути скерований на покриття витра; по-третє, є важливою стратегічною складовою при плануванні життєвого циклу продукту. [7, с.29]

 Войчак А.В. [3, с. 147] відзначає, що з погляду споживача ціна часто використовується як показник вартості

Ціна є кінцевою формою прояву вартості товару, що складається на ринку в момент купівлі-продажу під впливом об’єктивних і суб’єктивних факторів” [17,с. 48].

У сучасній економіці застосовуються десятки мільйонів цін, які розрізняються між собою способом формування, сферою застосування, територією дії тощо. Підприємство у своїй господарській діяльності застосовує цілу систему цін, яка включає різні їх види залежно від особливостей і цілей його діяльності.

За характером впливу держави на процес ціноутворення розрізняють ціни:

-  вільні — складаються  під впливом попиту і пропозиції  без будь-якого втручання держави;

-  регульовані — розраховуються  під впливом попиту і пропозиції  з врахуванням певних обмежень  держави щодо цін та ціноутворення;

-  фіксовані — встановлюються  безпосередньо державою.

За ступенем урахування витрат і прибутку ціни діляться на оптові й роздрібні.

Оптові — ціни, за якими торгові підприємства здійснюють розрахунок з постачальниками товару.

Роздрібні ціни — ціни, за якими продукція реалізовується у роздрібній мережі населенню, підприємствам та організаціям.

Залежно від суспільного виробництва, яку вони обслуговують можна виділити такі види цін:

- оптово-відпускні ціни  промисловості;

- роздрібні ціни торгівлі;

- закупівельні ціни, за  якими скуповується продукція  у  сільськогосподарських підприємств;

-  кошторисна вартість  у будівництві — граничний  розмір витрат, що 

розраховується при будівництві кожного окремого об´єкта;

- тарифи вантажного та  пасажирського транспорту;

-  тарифи на послуги  зв´язку [13, с.89].

Залежно від характеру встановлення розрізняють прейскурантні ціни, ціни каталогу і договірні.

Прейскурантні ціни — мають довідковий характер і містяться в прейскурантах, які публікуються продавцем.

Ціни каталогу (проспекту) — офіційні ціни довідкового характеру, публікуються в каталогах і проспектах фірм, підприємств і організацій оптової торгівлі. Поділяють на:

- ціни покупця — ціни, які відображають інтереси покупців  і за якими вони готові придбати  товар;

- ціни продавця — ціни, що формуються в умовах переважання  попиту над пропозицією і відображають  економічні інтереси продавців;

- ціни нетто — чисті  ціни товару на місці його  купівлі-продажу, що не включають  знижок і надбавок, пов´язаних  з різними умовами постачання.

Договірні (ціни купівлі-продажу) — ціни, що зазначаються у договорі між продавцем і покупцем за згодою сторін. У випадку, якщо договір укладається між суб´єктами різного громадянства, а платежі виконуються в іноземній валюті, такі ціни називаються контрактними [14, с.112].

Залежно від урахування в цінах транспортних витрат можна виділити такі види цін:

- ціна в місці виробництва  продукції. За цією ціною товар  передається покупцю в тому  місці, де він був вироблений, з усіма правами на нього  і відповідальністю;

- єдина ціна з включенням  витрат на доставку. Метод установлення   ціни припускає формування фірмою  єдиної ціни для всіх покупців,  незалежно від місця їх розташування, із включенням у неї однакової  суми транспортних витрат. Ця  сума розраховується як середня  вартість усіх перевезень;

- зональні ціни. Відповідно  до цього методу визначення  цін виділяється           

кілька географічних зон і встановлюється єдина ціна для клієнтів,  розташованих у межах однієї зони;

- ціни, визначені на основі  базисного пункту. Відповідно до  цього методу підприємство (фірма) встановлює в кількох географічних  пунктах базисні ціни на продукцію. Фактичні ціни продажу розраховуються  шляхом додавання до ціни, установленої  для найближчого від замовника  базисного пункту, транспортних  витрат на доставку товару  до місця призначення;

- франко-ціни. Термін «франко»  означає, що визначена частина  витрат із завантаження, розвантаження  чи транспортування товару включається  у ціну виробника. Кожен із  шести існуючих видів франко  показує, до якого пункту на  шляху руху товару від виробника  до споживача додаткові витрати  включаються у ціну за договором  купівлі-продажу. Види франко-цін:

1. ціна франко-склад постачальника  не включає жодних витрат на  пересування товару від виробника  до споживача. Це ціна, яка формується  у місці виробництва товару;

2. ціна франко-станція  відправлення включає витрати  продавця на переміщення товару  від його складу до станції  відправлення;

3. ціна франко-вагон станції  відправлення враховує витрати, які поніс продавець на перевезення  товару до станції відправлення, подачу вагона на під´їзні  колії і завантаження товару  у вагон;

За ступенем урахування в ціні транспортних витрат (франкування цін) розрізняють тринадцять базисів постачання, зібраних в чотири групи:

"Е" - термін - EX Works (продавець  передає товар покупцю на своїй території).

"F" - терміни - FCA, FAS і FOB (продавець зобов'язаний доставити  товар перевізнику, визначеному покупцем);

"С" - терміни - CFR, CIF, CPT і  СІР (продавець повинен укласти  контракт на перевезення без  прийняття на себе ризиків  втрати або ушкодження товару  або додаткових витрат внаслідок  подій, що мають місце після відвантаження і відправлення);

"D" - терміни - DAF. DES, DEQ, DDU і DDP (продавець повинен нести  всі витрати і ризики, необхідні  для доставки товару в країну  призначення.[16]

 

 

 

Таблиця 11.9

Класифікація цін відповідно до ступеня урахування транспортних витрат

Група Е	EXW відправлення Франко-завод (... назва місця)
Основне перевезення но оплачено
Група F	FCA Франко-перевізник (... назве місця призначення) FAS Франко уздовж борта  судна (... назва порту оїдоаитажсння) FOB Франко-борт (... назва порту  відвантаження)
Основне перевезення оплачемо
Група С	CFR Вартість і фрахт (... назва порту призначення) CIF Вартість, страхування  і фрахт (... назва порту призначення) СРТ Фрахт / перевезення оплачені до (... назва місця призначення) СІР Фрахт / перевезення і страхування оплачені до (... назва місця призначення)
Прибуття
Група D	DAF Постачання до кордону (... назва місця доставки) DES Постачання із судна (... назва порту призначення) DEQ Постачання з пристані (... назва порту призначення) DDU Постачання без оплати  мита (... назва місця призначення) DDP Постачання з оплатою  мита (…назва місця призначення)