Роль лізингу в оновленні технічної бази виробництва

 Варто створити таку систему управління, яка здатна забезпечити ефективність, динамічність виробництва й адаптивність до різноманітних потреб споживачів і постачальників. Менеджмент лізингу є найбільш ефективним засобом управління вільними засобами на підприємствах. Важливу роль у механізмі регулювання фінансів на сьогоднішній день відіграє процес розвитку лізингу. На українському ринку до цього часу актуальною залишається тема «Як розвивати виробництво за допомогою лізингу». Для цього необхідна фіксація і реєстрація позитивного досвіду впровадження лізингу за кордоном, тобто придбання досвіду проведення лізингових операцій, аналіз зв'язків сторін-учасників лізингових відносин.

         Досвід передових країн показує, що ефективне проведення лізингової діяльності повинно бути обов'язковим елементом державної програми розвитку лізингу.

Через відсутність цілеспрямованої державної політики з розвитку лізингу темпи оновлення основних засобів і нематеріальних активів в Україні є надто низькими. Для активізації лізингу потрібно створити сприятливі умови у банківській сфері. На сьогодні банки віддають перевагу опосередкованій участі у лізинговому бізнесі — створюють лізингові компанії.

   Лізинговий ринок України знаходиться на етапі формування. Спостерігаючи за темпами становлення і розвитку лізингового ринку, які не є досить значними, можна зробити висновок про складність ситуації, шо склалася.         

   Насправді перешкод, які заважають розвитку досить багато. Серед них можна виділити такі групи:

- макроекономічні проблеми, які створюють несприятливий інвестиційний клімат у країні в цілому;

- недосконалість законодавчої бази;

- відсутність пільг, спрямованих на підтримку лізингу.

Перша група проблем обумовлена відсутністю довгострокового кредитування, інфляційними процесами, які негативно відбилися на економіці країни в цілому. Одним із способів усунення такої ситуації може стати розумна грошово-кредитна політика Національного банку України.

        Друга група проблем спричинена недосконалою законодавчою базою, що призводить до подвійного трактування термінів, неузгодженості законодавчої бази тощо. В даному випадку Верховній Раді України необхідно усунути суперечності у законах, які регулюють цей вид діяльності.

      Не менш важливою є третя група проблем. Саме запровадження податкових пільг примусить учасників лізингової угоди «закрити очі» на вишеперера- ховані проблеми. Позитивні зміни можливі лише при використанні прискореної амортизації з коефіцієнтом 2 (і більше), скасуванні податку на прибуток з лізингодавачів і фінансово-кредитних інститутів, які беруть участь у лізинговій угоді, термін якої перевищує 3 роки.

       Крім перелічених вище проблем, негативною також є обмеженість термінів дії лізингових угод. У вітчизняній практиці переважають договори середньострокової дії на відміну від зарубіжних компаній, де лізингові угоди укладаються на довгостроковий термін.

      Не менш важливу роль відіграє слабкий розвиток інфраструктури ринку та відсутність інформації й реклами шодо лізингових послуг. Інфраструктура лізингового ринку повинна включати широку мережу лізингових компаній, консалтингові фірми, інформаційну систему, банківські установи, маркетингові компанії, страхові й рекламні послуги, а також структури збуту. Недостатній інфраструктурний ринок лізингу спричиняє інші проблеми — брак кваліфікованих кадрів і недостатню інформованість потенційних споживачів лізингових послуг. [11,103]

      На жаль, вітчизняне законодавство не відповідає нормам міжнародного лізингового права. Спостерігається яскраво виражена тенденція залежності вітчизняного лізингового ринку від імпорту: близько 80% лізингових операцій є операціями міжнародного лізингу.

       Слід зазначити, що нестабільна економічна ситуація в країні є головною причиною короткотерміновості дії укладених угод. У нинішніх нестабільних економічних умовах лізингодавці не можуть дозволити розстрочити виплати за лізинговими угодами на 5-7 років, що знецінює переваги лізингу, наприклад, у порівнянні з кредитуванням.

        Але поки ситуація на лізинговому ринку залишається критичною. Комплексний лізинговий проект, який охоплює всі види лізингу з гнучкою системою платежів, може бути реалізований лише за умови надання податкових пільг на період розвитку даного виду бізнесу. У зв'язку з цим за останній період нагромадилось багато зауважень і пропозицій, ведеться робота над удосконаленням податкової політики у сфері лізингу.

 

    3.2. Шляхи підвищення ефективності розвитку лізингу в технічній базі виробництва України.

 

    Однією з основних умов виходу економіки України з кризи є структурна перебудова народного господарства. Ця перебудова можлива за рахунок постійного збільшення інвестицій у різні галузі народного господарства. Подоланню промислового спаду можуть сприяти лізингові операції як ефективний метод інвестування в основні фонди українських підприємств.

      Потрібно зазначити, що лізинг в Україні має досить гарні перспективи, оскільки дозволить вирішити проблему нестачі у підприємств оборотних коштів. Проте прискорення розвитку лізингу в Україні повинно здійснюватися передусім шляхом державного регулювання і підтримки. Тому повноцінний розвиток лізингу як ефективного інструменту прискорення науково-технічного прогресу можливий лише на фоні загального оздоровлення всього господарського організму. А відповідні державні органи повинні приділити цьому інструменту більше уваги.

         Якщо оцінювати перспективи розвитку лізингу в Україні, то необхідно зазначити. що комерційні банки неспроможні надати весь комплекс послуг із лізингу. Тому постає питання про необхідність створення спеціальних лізингових фірм за аналогією у розвинутими країнами. Створення лізингових фірм за допомогою комерційного банку сприятиме формуванню нової концепції постачання і збуту, яка орієнтується на ринкові відносини.

        Лізингові фірми, крім оренди техніки і обладнання, могли б взяти на себе вивчення ринку збуту виготовленого на підприємствах обладнання і надавати лізингові кредити його покупцям. Для багатьох підприємств при переході до ринкових відносин проблема збуту продукції стала особливо актуальною. В такому випадку поряд із фінансовим лізингом може застосовуватися лізинг - повне обслуговування, коли здійснюється постачання і надаються додаткові послуги. Характер додаткових послуг залежить від особливостей наданого в лізинг обладнання. [11,98]    

         Лізингові послуги насамперед є найефективнішими у галузях, продукція яких перебуває на високому технологічному та якісному рівні, вирізняється високою конкурентоспроможністю. Україна за допомогою лізингу могла б відродити свою авіабудівельну промисловість, виходячи з того, що повітряні вантажі - найбільш прибуткові, а Україна володіє найкращим у світі вантажним літаком АН-225 «Мрія» і має найбільш зручне геополітичне розташування. [1,182]

Не менш важливе значення в активізації лізингової діяльності має проведення активної пропаганди. Постає питання популяризації лізингу як ефективного інструменту формування сучасної матеріально-технічної бази підприємств, гармонізації вітчизняних та міжнародних законодавчих актів і норм, удосконалення податкової системи з лізингу. Розв'язання цих проблем потребує комплексного підходу й можливе лише за умови прийняття урядом програми розвитку ринку лізингових послуг. Основними напрямами в межах цієї програми мають стати:

1.Удосконалення законодавчої бази, узгодження її з міжнародними нормами.

2.Зниження вартості кредитних ресурсів до рівня, який би не перевищував 20% річних, для забезпечення ефективності'лізингових операцій.

3.Зниження вартості нотаріальних послуг з оформлення договорів лізингу з метою послаблення фінансового навантаження на учасників лізингової угоди.

4.Створення розвитку інфраструктури ринку лізингових послуг.

5.Розвиток системи гарантій і страхування предметів лізингу.

6.Розробка комплексу заходів для збільшення іноземних інвестицій під програми лізингу.

7.Посилення зацікавленості банків через систему пільг у довгостроковому кредитуванні лізингових угод.

8.Створення лізингових центрів, які б спеціалізувалися на обслуговуванні малих підприємств.

10.Організація при обласних лізингових центрах відділів з формування бази даних про попит і пропозицію на обладнання та устаткування.

11.Реформування податкового законодавства в частині стимулювання лізингових операцій - запровадження пришвидшеної норми амортизації для об'єктів лізингу, надання інвестиційних пільг при оподаткуванні прибутку підприємств, застосування спрощеної процедури повернення майна. [1,190]

          Україні необхідні інвестиції, але не спекулятивного, а довгострокового характеру, які формують стабільну економіку. Найбільш привабливими галузями для українського лізингового бізнесу можуть стати будівництво, авіа- та судноперевезення, сільське господарство, мале підприємництво та інші сфери бізнесу.

          Слід шукати прогресивні методи фінансування у сфері природокористування, орієнтувати новітні фінансові технології на вирішення екологічних проблем та на їх підґрунті створювати взагалі нову, екологоорієнтовану фінансову технологію, яка була б універсальним та унікальним „інноваційним товаром", попити на який не є потенційним, він вже конкретний у всьому світі.

  Світовий досвід переконує в тому, що сучасний розвиток аграрної економіки незалежно від соціально-економічної орієнтації країн та способу виробництва стає все більше екологоорієнтованим. Щільний зв'язок сільськогосподарського виробництва з природою в умовах індустріалізації агросфери призвів до масштабних негативних змін природного середовища. Нинішня екологічна криза в сільському господарстві України, як і економічна, характеризується відсутністю цільових фінансових ресурсів, призначених для їх подолання. Еколого-економічні проблеми в аграрній сфері є наслідком домінування пріоритетів екстенсивного розвитку сільського господарства в минулому, відсутності ефективної політики в напрямку екологізації агропромислового виробництва. Реалізація екологічної політики потребує певного фінансового забезпечення. Але в нових ринкових умовах це вже означає активний пошук нових методів фінансування інвестицій на екологічний розвиток держави.

Мета інвестицій, спрямованих на підвищення економічної ефективності ведення сільського господарства з урахуванням екологічних інтересів (тобто, еколого- економічних інвестицій) у сільському господарстві, на наш погляд, повинна полягати не у руйнації елементів попередньої системи аграрного виробництва, а у їх переході на якісно новий рівень, який би відповідав сучасним вимогам розвитку суспільства. Сутність такого переходу - кількісне нагромадження якісних змін у елементах системи підвищення платоспроможного попиту на техніку та створення сучасної ринкової інфраструктури, вдосконалення нормативно-правового забезпечення, зміни і доповнення до відповідних нормативно-правовоих актів мають бути спрямовані на підтримку і захист вітчизняного виробника відповідно до норм, які мають західноєвропейські виробники сільгосппродукції.

          Здійснення зазначених заходів забезпечить відродження та розвиток галузі машинобудування для АПК, переоснащення аграрного сектору сучасною конкурентоспроможною технікою вітчизняного виробництва, підвищення врожайності сільгоспкультур та збільшення валового виробництва продукції та надходжень до бюджетів усіх рівнів. При цьому політику в агропромисловому комплексі та у сфері матеріально-технічного забезпечення села формує Міністерство аграрної політики, а Міністерство промислової політики є інструментом втілення її в життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

        У сучасних умовах господарювання, коли основні виробничі фонди практично в більшості галузей народного господарства морально і фізично застаріли і потребують зміни, лізинг як новітня форма ринку засобів виробництва має важливе значення для оновлення технічної бази виробництва.         

     Лізинг дає можливість залучати у виробництво найновіші досягнення

західної економіки за відсутності власних вільних коштів.

        Активізація лізингових операцій безумовно мала б позитивний ефект на макроекономічному рівні: для підприємств багатьох галузей (машино- і літакобудування) лізинг є важливою формою стимулювання попиту на продукцію, активізації взаємодії виробників і споживачів на ринкових засадах.

         Цікавим є дослідження напряму фінансування як самої програми розвитку ринку лізингових послуг, так і створення консультаційних центрів, що має здійснюватися частково за рахунок державного бюджету, зацікавлених підприємств і компаній, а також за можливої участі у фінансуванні міжнародних фінансових організацій.

 Для всебічного розвитку економічних процесів у країні, активізації підприємницької діяльності, розвитку малого та середнього бізнесу необхідно впроваджувати нові методи фінансування реального сектору економіки, здійснювати оновлення матеріально-технічної бази. Одним із таких методів фінансування є лізинг.

Лізинг розглядається як особливий вид інвестиційної діяльності. Це пояснюється тим, що держава, регулюючи податкові та амортизаційні ставки, управляючи різними видами пільг, розширює чи звужує інвестиційні надходження в ті чи інші галузі виробництва. На загальнодержавному рівні стимулювання лізингових операцій — це стимулювання капітальних вкладень в основні засоби. Цей вид фінансових операцій застосовується насамперед тоді, коли вирішується проблема швидкого промислового освоєння технічних інновацій, які потребують значних капіталовкладень. Як правило, лізинг значно вигідніший ніж використання позичкових коштів.

       Отже, на загальнодержавному рівні розвиток лізингу — це не лише засіб стимулювання реалізації нової техніки, пришвидшення оновлення основних фондів, а й інтенсифікація розвитку національної економіки в цілому, підвищення її якісного рівня.