Прожитковий мінімум як основа соціальних гарантій доходів населення

Чинні нормативи харчування несуть на собі відбиток менш прогресивної вуглеводної моделі харчування, тоді як економічно розвиненні країни вже  давно застосовують у своїй повсякденній практиці білково-вітамінні моделі харчування з великим вмістом  білків тваринного походження, рослинних  жирів,, вітамінів, необхідних амінокислот, енергетично корисних речовин.

Таблица 3

Поживний  склад основних наборів продуктів  харчування⁶

Поживний склад	Україна	Росія
Для працездатного населення
Білки, г	87,1	136,4
Жири, г	98,4	126,4
Вуглеводи, г	388,4	477,0
Енергетична цінність, ккал	2790,8	3608,0
Для непрацездатного населення
Білки, г	58,6
Жири, г	65,7
Вуглеводи, г	295,8
Енергетична цінність, ккал	2008,9

 

Однак закладені в чинних нормативно-статистичних обґрунтуваннях норми споживання енергетичних речовин не відповідають повною мірою необхідним потребам підтримання активного фізичного стану у дорослих, розвитку дітей і підлітків. Встановлено, що дорослий робітник середньої фізичної статури (вагою до 70 кг) тільки для підтримання життя, зовсім не працюючи, витрачає 2300 теплових одиниць (великих калорій) на добу. При легкій роботі йому потрібно 2600, при середній — 3100 і при важкій — 3600 калорій, інакше настає виснаження. Зменшення нормального пайка чорнороба (3600) усього на 10—20 % знижує продуктивність його праці на 25—78 %. Якщо українські норми поживного складу наборів продуктів харчування нижчі за встановлені, а енергетична цінність менша, ніж потрібно для працюючої людини, то про підвищення продуктивності праці не йдеться.

Аналіз наданих Держкомстатом  середньомісячних цін на товари та послуги і затверджені норми  споживання цих товарів і послуг виявив таке:

• прожитковий мінімум відповідно до затверджених норм споживання дійсно є мінімальним — на межі між бідністю і жебранням;
• для працездатних та непрацездатних осіб, на відміну від дітей, у нормах споживання немає чаю, кави і навіть солі; якщо в нормах для дітей є окремо варена ковбаса, копчена та балик, то у дорослих — тільки варена ковбаса;
• норми на послуги пралень наявні тільки для непрацездатних;
• норма на послуги бань — 1 раз на рік;
• норма для працездатних чоловіків — 1 плавки на 10 років, для непрацездатних — взагалі не передбачені;
• піжама передбачена тільки для дітей до 6 років;
• для непрацездатних сир взагалі не передбачений;
• працездатні жінки повинні носити верхній зимовий одяг 8 років, плаття напіввовняне — 5 років (такі плаття носили у 50-х роках XX ст.), спідницю — 5 років, бюстгальтер — 1 на рік.⁷

Набір продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг сьогодні визначають відповідно до Постанови КМ України «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних та демократичних груп населення» не рідше одного разу на 5 років

Відповідно до більшості  ухвалених законів соціального  спрямування прожитковий мінімум (ПМ) є основним соціальним стандартом, який застосовується для загальної оцінки рівня життя населення в Україні та є основою для реалізації і розробки окремих державних соціальних програм.

Важливість показника  ПМ пов'язана також із тим, що за допомогою  цього стандарту встановлюється кількість бідного населення, у  якого доходи менші за величину ПМ. Тому в багатьох країнах світу  уряди змушені розраховувати  цей показник і встановлювати  працюючому населенню мінімальну заробітну  плату, не нижчу за цей показник.

У світовій практиці методом  визначення межі бідності є – співвідношення між ПМ і середнім доходом на душу населення. Так у країнах –  членах ЄС бідними вважаються особи, дохід яких нижчий 50% середнього доходу на душу населення в країні їхнього  проживання. Дохід, що відповідає межі бідності в Сполучених Штатах, складає  близько 30% цього показника, а в  Росії – близько 50%.

На сьогодні одним із суттєвих недоліків застосування прожиткового мінімуму в нашій державі є  неврахування наявності у працівника сім'ї, утриманців, розширення платних  послуг у сфері медицини, освіти. Прожитковий мінімум є, по суті, рівнем фізіологічного виживання людини (дітей, підлітків, працездатних, непрацездатних). Тому одна з умов стабілізації рівня  життя населення полягає у  підвищенні мінімальних державних  гарантій, насамперед оплати праці, і  доведення мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму працюючих.

І майже десять останніх років з'явилося нове покоління українських громадян, змінився розмір середньостатистичної сім'ї, затвердились нові умови життя людей, формується середній клас, виникли нові категорії населення (бідні, дуже бідні, жебраки), відбулися зміни у споживанні продовольчих, непродовольчих товарів та послуг, зумовлені досягненнями НТП (мобільний зв'язок, сучасний транспорт, цифрове телебачення, розширення асортименту споживання та інше).

Тож у цих умовах важливо  затвердити законом структуру споживчого кошика для основних соціально-демографічних  груп населення. Цей закон має передувати затвердженню прожиткового мінімуму в Законі "Про державний бюджет" на відповідний рік.

Це дасть можливість у  після кризовий період довести мінімальні соціальні гарантії до рівня нормативів вартості життя і підняти рівень системи соціальної допомоги та виплат, удосконалити механізми захисту  грошових доходів населення від  інфляції.

 

Висновок

 

З метою забезпечення планомірної  інтеграції України у європейське  співтовариство та запровадження на території нашої країни європейських соціальних стандартів відповідно до ратифікованої Верховної Радою  України Європейської соціальної хартії необхідно активізувати роботу з: удосконалення  та приведення у відповідність до міжнародних норм і стандартів національних соціальних стандартів, особливо тих, які стосуються оплати праці, пенсійного забезпечення, загальнообов'язкового державного соціального страхування, надання соціальної допомоги сім'ям з дітьми та малозабезпеченим сім'ям; прискорення розроблення державних соціальних стандартів та нормативів у сферах здійснення соціальної роботи з дітьми, молоддю та різними категоріями сімей, навчальними закладами, закладами охорони здоров'я, житлово-комунального обслуговування, обслуговування закладами культури, транспорту та зв’язку.

Аналітичний огляд затвердженої методики визначення ПМ та переліку наборів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг виявив такі недоліки:

• Чинні норми харчування визначаються за менш прогресивною вуглеводною моделлю харчування, тоді як розвинені країни вже давно застосовують білково-вітамінні моделі харчування з великим вмістом білків тваринного походження, жирів, вітамінів, необхідних амінокислот.
• Закладені в розрахунках норми споживання енергетичних речовин не відповідають необхідним потребам підтримки активного фізичного стану дорослих, розвитку дітей і підлітків.
• ПМ відповідно до затверджених норм споживання дійсно є мінімальним — на межі між бідністю і жебранням.
• Частка ПМ у ВВП для всіх соціальних і демографічних груп взагалі зменшується більш ніж у 2—3 рази з 2000 по 2009 pp. Тобто динаміка ПМ зовсім не відповідає динаміці розвитку країни.

Реалізація всіх запропонованих вище заходів дозволить закласти основу для формування нової системи  соціальних стандартів і соціальних гарантій, яка буде відповідати європейським і міжнародним вимогам та забезпечувати гідний рівень життя населення. При цьому її запровадження має передбачати поступові етапи досягнення цих стандартів протягом декількох років окремо для кожної категорії населення.

 

 

Література

 

1. Баранова Н.П., Новікова Т.В. Соціальні стандарти та соціальні гарантії в системі соціальної політики України 2010р.

http://cpsr.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=42:2010-06-13-21-23-56&catid=20:2010-06-13-21-06-26&Itemid=27

2. М. Шаповал, В. Вітер Урядовий кур’єр // Максимум для прожиткового мінімуму» № 218 (4369) 20 листопада 2010 року.

http://www.ukurier.gov.ua/index.php?articl=1&id=7975

3. В. Вітер Прожитковий мінімум у системі вимірів рівня життя населення України // Науково-економічний та суспільно-політичний журнал «Україна: аспекти праці» №1, 2010р 26-34ст.
4. А.Ю. Жуковська  Соціальні стандарти у сфері доходів населення та проблематика їх запровадження в Україні // Актуальні проблеми економіки 11 (101) 2009 181-189ст.
5. Ю. Харазішвілі, О. Любіч, Н. Дмитренко прожитковий мініму як критерій визначення рівня життя населення // Банківська справа №2 2008р. 24-36ст.
6. Конвенція і Рекомендації Міжнародної організації праці, (1919-1999). – Т.1-2
7. Конституція України2008– Х.: «ФОЛІО»,

 

¹ (Конвенція і Рекомендації Міжнародної організації праці, (1919-1999). – Т.1-2

² Конституція України. Прийняття на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996року, зі змінами, внесеними згідно із Законом №2222-ІV від 08.12.2004. – ВВР. – 2005 - №2 – ст. 44 – Х.: «ФОЛІО», 2008. – С. 12-13.

³ Лагутін В.Д. Політика заробітної плати у стратегії економічної стабілізації; Монографія. – Луцьк;”Вежа”.2000.-109 с.

⁴ Науково-економічний та суспільно-політичний журнал «Україна: аспекти праці» 2010р №1 ст. 33

⁵ Ю. Харазішвілі, О. Любіч, Н. Дмитренко прожитковий мініму як критерій визначення рівня життя населення // Банківська справа №2 2008р. 24-36ст.

⁶  Ю. Харазішвілі, О. Любіч, Н. Дмитренко прожитковий мініму як критерій визначення рівня життя населення // Банківська справа №2 2008р. 24-36ст.

⁷ А.Ю. Жуковська  Соціальні стандарти у сфері доходів населення та проблематика їх запровадження в Україні // Актуальні проблеми економіки 11 (101) 2009 181-189ст.