Процес банківського кредитування в розрізі окремих етапів

Четвертий етап – підготовка до складання кредитного договору.

Цей етап також називають структуруванням кредиту ‒ визначення параметрів кредиту, які б відповідали потребам клієнта та мінімізували кредитний ризик банку, забезпечуючи умови своєчасного погашення кредиту і відсотків за ним.

Основною метою структурування є визначення ступеня допустимості та виправданості кредитного ризику й розробка заходів, які знижують можливість втрат від проведення цієї кредитної операції.

У процесі структурування кредиту визначаються такі параметри:

• сума кредиту;
• строк кредиту;
• вид і розмір забезпечення;
• рівень відсоткової ставки за кредитом і розмір комісії;
• метод надання кредиту;
• графік погашення відсотків і заборгованості за позикою.

Розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються в залежності від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та інших факторів. У разі зміни облікової ставки умови договору можуть переглядатися і змінюватися тільки на підставі взаємної згоди кредитора та позичальника.

П’ятий етап – укладання кредитної угоди.

Кредитний договір може бути  укладений  як  шляхом  складання одного документа, підписаного кредитором та позичальником, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами, підписаними стороною, яка їх надсилає.

Шостий етап – моніторинг і контроль якості виданих кредитів.

Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням. При цьому банк протягом усього строку дії кредитного     договору підтримує ділові контакти з позичальником, зобов'язаний проводити перевірки стану збереження заставленого майна, що повинно бути передбачено  кредитним договором. У разі виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням банк має право достроково розірвати кредитний договір, що є підставою для стягнення всіх коштів в межах зобов'язань   позичальника за кредитним договором у встановленому чинним законодавством порядку.

Сьомий етап – повернення кредиту разом з відсотками.

У відповідності з вимогами НБУ, відсотки за користування кредитом нараховуються щомісяця. Погашення кредиту і нарахованих за ним відсотків здійснюється платіжним дорученням з поточного рахунку позичальника. Погашення кредиту може здійснюватись одночасно або частинами. Позичальник по узгодженні з банком може достроково повернути отриманий кредит. У разі виникнення у позичальника тимчасових фінансових ускладнень сторони можуть продовжити строк дії кредитного договору (пролонгація). При прийнятті рішення щодо пролонгування позики складається додаткова угода між банком та позичальником, яка є невід’ємною частиною кредитної угоди. У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитом та сплати  відсотків  (комісій), при відсутності домовленості про відстрочення погашення кредиту, банк має право на застосування штрафних санкцій у розмірах, передбачених договором.

Висновки

Поринаючи у процес банківського кредитування, необхідно ретельно вивчити і дотримуватись його етапів на практиці. Адже за умов переходу економіки країни від командно-адміністративної до ринкової і, як наслідок, за умов нестабільної економічної ситуації в країні, надання кредитів хоч і є популярним але не користується значною довірою населення  погляду можливості придбання даної послуги. Також позичальникам слід ретельно вивчити та дотримуватись умов кредитного договору, наданого банком, з метою запобігання порушень виплат за позикою, уникнення несвоєчасної сплати відсотків за позикою тощо.

Банківським установам також слід виважено ставитись до процесу відбору потенційних позичальників задля уникнення кредитного ризику, а саме несплати позики позичальником, не підтвердження його фінансового стану, кредитоспроможності та адекватності як суб’єкта господарювання.

Нажаль, банківська система України потребує значного реформування, направленого на здешевлення кредитів, їх доступності, економічно обґрунтованих кредитних ставках, вдосконалення законодавчої бази, переймання досвіду іноземних держав (так, у Японії ставка за банківський кредит становить 7‒8%, у Росії – 12,36–12,81% тощо). Отже, Україна потребує значних реформ, як у банківській системі, так і у фінансовому секторі в цілому.

Удосконалення кредитної політики вітчизняними банками повинно забезпечити оздоровлення фінансового сектору та відновлення темпів економічного зростання в Україні. Саме це є головним завданням в умовах необхідності якнайшвидшого подолання наслідків фінансової кризи у вітчизняній економіці та запорукою забезпечення її подальшого розвитку.

Список використаної літератури:

1. Закон України «По банки та банківську діяльність»:  за станом на 11 жовтня 2013. / Верховна Рада України; Закон від 07.12.2000 № 2121-III.
2. Положення Національного банку України «Про кредитування»: за станом на 06 серпня 2003. / Національний банк; Положення від 28.09.1995 № 246.
3. Банківське кредитування в Україні в умовах світової фінансової кризи / Бех М.С. // Інноваційна економіка – 2010 ‒ № 6. — С. 223-225.
4. Банківське кредитування в умовах фінансової нестабільності / С.С. Шумська // Економіка і прогнозування. ‒ 2009. ‒ № 3. ‒ С. 18-35.
5. Банківське кредитування споживчого ринку: проблеми розвитку / О.А. Кириченко, Л.В. Патєрікіна // Актуальні проблеми економіки. ‒ 2008. ‒ № 7. ‒ С. 182-197.
6. Банківське кредитування та економічна динаміка / Д. Шиян // Банківська справа. ‒ 2009. ‒ № 1. ‒ С. 27-38. - Бібліогр.: с. 27-29, 31, 35
7. Сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=36807&cat_id=36798
8. Світовий досвід моніторингу умов банківського кредитування / Слав’янська Н.Г // Фінансовий простір – № 3 (3) –  2011 – С. 72-76.
9. Сучасний вимір банківського кредитування суб’єктів аграрної сфери в умовах кризових деформацій економічного простору / О.Є. Гудзь // Економіка та держава : міжнародний науково-практичний журнал. ‒ 2009. ‒ № 11. ‒ С. 22-24.