Прибутковість підприємства та шляхи її підвищення

Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть використовуватися: загальний прибуток; прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності. При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна визначати в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позиковий капітал, основний капітал, оборотний капітал). Для розрахунку рентабельності галузей економіки береться загальна сума прибутку, отримана підприємствами, об'єднаннями, іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відповідну галузь економіки. На рівень рентабельності галузі впливатиме наявність у ній низькорентабельних і збиткових підприємств.

 

ІІ. Аналіз прибутку та шляхи його підвищення

1. Організаційно-економічна характеристика

Відкрите акціонерне товариство "Черкаський хлібкомбінат" знаходиться в Черкасах, за адресою: вул. Чигиринська, 7.

Предметом діяльності ВАТ "Черкаський хлібкомбінат" є виробництво хлібобулочних, кондитерських  виробів, інших продовольчих та непродовольчих товарів і торгівля ними через  власну і договірну мережі.

Статут  підприємства дає можливість займатись  і іншими видами діяльності, які  дають прибуток. Сировинна база для  виробництво хлібобулочних виробів - місцева. Це - поля і ферми Черкащини  та Кіровоградщини, які дають зерно (потреба - до 40 тисяч тонн на рік), цукор (до 400 тонн),молочні продукти, рослинні жири місцевих підприємств. І тільки дріжджі, маргарин, спеції завозяться з інших областей. Черкащина вирощує пшеницю і жито невисоких хлібопекарних якостей, але технологія відпрацьована таким чином, щоб одержати вироби задовільної якості без домішок зарубіжного походження, як це практикують приватні пекарні.

Збут продукції - хліба, булочних виробів, борошняних кондвиробів, відбувається також на місцевому рівні - в основному в Черкасах та прилеглих районах області. Хлібзаводи товариства щодня виробляють близько 40 найменувань хліба, булочних, сухарних, борошняних кондвиробів, але через низьку купівельну можливість населення сьогодні для них основних продукт – хліб житнього і пшеничного помолів (український, кишинівський, першого гатунку, гетьманський, бородинський та інші).

Підприємство гідно виходить з  реалій економічної кризи, зуміло втриматись на показниках 1990-1991 років, коли були досягнуті найкращі результати в фінансово-господарській діяльності.

ВАТ "Черкаський хлібкомбінат" нараховує  три хлібзаводи, які спеціалізуються  на виробництві хліба, хлібобулочних  виробів і борошняних кондитерських виробів. Структура управління підприємством дозволяє оперативно впливати на всі аспекти господарської діяльності, аналізувати та підсумовувати економічні результати, розробляти та забезпечувати виконання стратегічних планів розвитку підприємства.

2. Аналіз прибутковості на прикладі ВАТ «Черкаський хлібкомбінат»

Проаналізуємо склад та структуру витрат на виробництво та реалізацію продукції  в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Склад та структура витрат на виробництво та реалізацію продукції ВАТ «Черкаський хлібкомбінат» за 2007-2009р.р.

За даними таблиці 2.1, можна зробити висновок, що витрати в 2009р. були меншими за витрати в 2007р. на 126583,5 тис. грн., і становили 568714,7 тис. грн. (в 2007р. ця сума дорівнювала 33299,5 тис. грн.). Цьому сприяло зниження матеріальних витрат підприємства на 656,1 тис. грн., сума яких в 2009р. становила 967,5 тис. грн., в 2007р. –1623,6 тис. грн.

Також на зниження витрат підприємства вплинули зменшення  таких показників: відрахувань на соціальні заходи на 207,2 тис. грн., сума яких в 2009р. Становила 1451,0 тис. грн., в 2007р. – 1658,2 тис. грн., амортизації – на 257,5 тис. грн., що становила в 2009 р. – 438,9 тис. грн. (2007р. – 696,4 тис. грн.), та інших операційних витрат – на 5296,0 тис. грн., сума яких в 2009 р. становила – 697,0 тис. грн. (2007р. – 5993,0 тис. грн.). Суми витрат на оплату праці зросли на 126601 тис. грн., сума яких у звітному році становила 558761 тис. грн., в 2007р. – 432161тис. грн.

Різні напрями  звичайної діяльності підприємств, що пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції (робіт, послуг), а також фінансових та інвестиційних операцій одержують остаточну грошову оцінку в сукупності абсолютних показників фінансових результатів. Основний узагальнюючий показник – прибуток.

Характеристику показників прибутку підприємства можна подати у вигляді таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Аналіз показників прибутку підприємства ВАТ «Черкаський хлібкомбінат»» за 2007-2009р.р.

Дані аналітичної  таблиці свідчать про те, що сума чистого прибутку щодо базового періоду збільшилась на 1820,0 тис. грн. або на 35,6%.

Аналіз прибутку (збитку) операційної діяльності. Фінансовий результат від операційної діяльності охоплює результати основної й інших  видів діяльності. Прибуток (збиток) основної операційної промислового підприємства визначатимемо як різницю виторгу від реалізації продукції у діючих договірних цінах (без ПДВ і акцизного збору) та повної собівартості реалізованої продукції.

Зміна прибутку від реалізації (робіт, послуг) може бути під впливом:

- зміни обсягу  реалізації продукції;

- зміни структури  реалізації продукції;

- зміни собівартості  реалізованої продукції ;

- зміни цін  на продукцію.

Для розрахунку впливу факторів на зміну прибутку від реалізації використовують порівняльні  дані відповідних форм звіту про фінансові результати та перерахунок фактичної реалізації продукції за базовими цінами і витратами. Побудуємо аналітичну таблицю 2.3.

Таблиця 2.3 Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (основної операційної діяльності) ВАТ «Черкаський хлібкомбінат» за 2007-2009р.р.

Загальне відхилення прибутку від реалізації продукції (∆П) становить:

 ∆П = П_ф – П₀

Що за даними умови дорівнюватиме:

12946,6 – 10278,1 = 26685,5 тис. грн.

Визначимо вищеперелічених  факторів на цю зміну.

Між зміною обсягу реалізації продукції і прибутку існує прямий зв’язок за умови незмінної рентабельності окремих виробів. Щоб розрахувати вплив обсягу реалізації продукції на відхилення прибутку,треба базове значення прибутку від реалізації скоректувати на приріст виторгу від реалізації при незмінних цінах на продукцію

∆П_об= П₀* (В'/ В₀-1) (2.2)

що за даними умови дорівнюватиме:

10278,1*(128432,6/131525,5-1)= =10036,5тис.грн

Зміна структури  реалізації продукції може призвести  до зміни прибутку, якщо обсяг продажу  не зміниться, внаслідок різної рентабельності окремих виробів. Щоб розрахувати вплив структурних зрушень , потрібно знайти відхилення між прибутком фактичної реалізації за базовими цінами і витратами за базовим прибутком, а отриманий результат скоректувати на вплив обсягу реалізації

 ∆Пстр=( П'  – П₀)- ∆П_об (2.3)

що за умовами  цієї таблиці дорівнюватиме:

(1667,4 – 10278,1) – 10036,5 = -18647,2 тис. грн

Між зміною собівартості і прибутком існує зворотній  зв’язок, за яким величина зниження (зростання) собівартості реалізованої продукції є адекватною до відповідного приросту (зменшення) прибутку від реалізації продукції. Для того щоб розрахувати вплив собівартості на зміну прибутку від реалізації продукції,треба від собівартості фактично реалізованої продукції відняти собівартість фактичної реалізації за базовими витратами і змінити означення одержаного результату

 ∆П_св = -( С_ф - С') (2.4)

що за даними умовами становитиме:

-(125706,1-121695,6) = -4010,5 тис. грн.

Між зміною цін  на продукцію і прибутком від  реалізації існує прямий зв’язок, за яким приріст прибутку при незмінних інших умовах пропорційний до індексу цін на продукцію. Щоб розрахувати вплив цін, потрібно від виторгу фактично реалізованої продукції за базовими цінами

 ∆Пц = Вф - В' (2.5)

що за даними умови становитиме:

138652,7 – 128432,6 = 10220,1 тис. грн.

Узагальнений  результат розрахунку впливу факторів має вигляд.

Зміна обсягу продажу  продукції – 10036,5 тис. грн.

Структурні  зміни у реалізації продукції - -18647,2тис. грн.

Зміна собівартості реалізованої продукції - -4010,5 тис. грн.

Зміна цін реалізованої продукції – 10220,1 тис. грн.

Сума відхилень - 26685,5 тис. грн.

Прибуток (збиток) за видами діяльності непрофільного  характеру (підсобного сільського господарства, торгівлі, будівництва) аналізують за тими самими аналітичними факторами. Проте треба врахувати галузеву специфіку цих видів діяльності.

2.3 Пропозиції щодо підвищення прибутку на підприємстві

Підприємницька  діяльність господарюючих суб`єктів  спрямована на одержання прибутку. Саме наявність прибутку або можливість його одержання спонукає підприємства входити в певну сферу діяльності, а за відсутності прибутку або загрози збитковості – покидати певний сегмент ринку.

Підприємство  орієнтуючись при виборі рішення  на мінімально можливий рівень витрат, як правило, розглядає цю задачу як засіб досягнення загальної мети – максимізації прибутку. Дана мета є головною для будь-якого підприємства, навіть якщо вона не формулюється у вигляді провідного мотиву діяльності. В окремих випадках підприємства можуть ставити за мету не максимізацію прибутку, а якісь інші завдання, наприклад, збільшення обсягу продажів, досягнення суспільного визнання, і заради них „жертвувати” певною частиною прибутку, задовольнившись його мінімальним рівнем, проте у такому випадку неможливо обійтись без прагнення до максимізації прибутку, принаймні, у довгостроковому періоді, оскільки за такою умовою створюється можливість раціонального розподілу ресурсів, забезпечення високої ефективності, а отже, успішної реалізації обраної цілі.

Дослідження свідчать, що ухилення від сплати податків є  старим методом максимізації прибутку, який безпосередньо пов`язаний із порушенням правил проведення бухгалтерського  обліку та складання звітності, що є  певною проблемою, яка досліджується в багатьох країнах. В Україні спроба дати визначення цьому поняттю були зроблені вітчизняними вченими Є.В. Мнихом, Н.П. Шморгуном, П.Ю. Буряком, М.В. Римаром, Б.С. Івасівою та інші.

Слід відзначити, що на сьогодні тема впливу податку  на прибуток на підприємницьку діяльність залишається малодослідженою проблемою.

На формування прибутку як фінансового показника  роботи суб`єктів господарювання впливає  встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності, обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат, визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності.

 Прибуток  – це кінцевий фінансовий результат  від здійсненої підприємством  підприємницької діяльності, який  є основою усього фінансового  потенціалу суб`єкта господарювання. Прибуток, зокрема, є видом фінансових ресурсів підприємства, тому наукове обгрунтування розподілу прибутку підприємств на державному рівні є важливим й об`єктивно необхідним.

Підходи, які  використовуються на Заході, не завжди ефективні в умовах трансформації економіки України, тому актуальним є науково обґрунтоване адаптування досвіду функціонування зарубіжних фірм і дослідження та впровадження вітчизняних механізмів впливу податків на формування й використання прибутку підприємства.

Прибуток є  на сьогодні єдиним потенційним джерелом коштів для українських підприємств, що за кращих умов могло б забезпечити реальне поповнення капіталу.

Виникнення  такого поняття як „максимізація  прибутку” пов`язано з бажанням підприємців отримати якомога більше грошей, і тому це явище, скоріш за все, не зникне, але середовище його існування можна звузити шляхом удосконалення законодавства та контролю. При стягненні податку на прибуток підприємств доцільно запровадити регресивну податкову шкалу, коли ставки податків зменшуються разом із підвищенням величини отриманого підприємством прибутку. Окрім цього варто ввести в Україні вищий за чинний рівень податок на прибуток для підприємств-монополій, що практикується в ринково розвинених країнах і який сприятиме встановленню належної податкової справедливості і компенсує достатньою мірою бюджетні доходи. Завдяки таким заходам зросте кінцевий фінансовий результат підприємств після оподаткування – чистий прибуток, що стимулюватиме здійснення податкових інвестицій. Водночас це сприятиме надходження коштів до бюджету.

Якщо у країнах з розвиненою ринковою економікою завдяки цілеспрямованим заходам уряду скорочується частина корпоративного податку в доходах бюджету, то в Україні зменшення частини податку на прибуток спричинене зниженням прибутковості підприємств. Фінансовий стан суб`єктів господарювання прямо пропорційно впливає і на стан державних фінансів і на фінансове забезпечення населення, тобто є найвагомішим індикатором фінансово-економічного станув державі. В інтересах держави враховувати фінансові потреби суб`єктів господарювання, тому що доходи підприємств є її основою.

Зазначені пропозиції слід включити у список реформ податкової системи України. Ці рішення сприятимуть  усуненню певних вад у чинному законодавстві, а також необхідності постійно вносити у великій кількості зміни до нормативних актів з питань оподаткування прибутку підприємств.