Правове забезпечення страхування

Законом України "Про страхування" визначені такі основні функції  Комітету:

1) ведення єдиного державного  реєстру страховиків (перестраховиків);

2) видача ліцензій на здійснення  страхової діяльності;

3) контроль за платоспроможністю  страховиків щодо виконання ними  страхових зобов'язань перед страхувальниками;

4) установлення правил формування, розміщення та обліку страхових  резервів;

5) розробка нормативних і методичних документів з питань страхової діяльності, що віднесена цим Законом до компетенції Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю;

6) узагальнення практики страхової  діяльності, розробка і подання  у встановленому порядку пропозицій щодо розвитку й удосконалення законодавства України про страхову діяльність;

7) участь у здійсненні заходів,  спрямованих на підвищення кваліфікації  кадрів для страхової діяльності.

У рамках цих основних функцій Укрстрахнагляд виконує такі конкретні завдання:

• видачу ліцензій страховикам на право здійснювати страхову діяльність та перевірку щодо додержання ними видів страхування і перестраховування, передбачених ліцензіями;
• перевірку щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність та достовірності їх звітності;
• методичне забезпечення (згідно зі своєю компетенцією) роботи страховиків;
• розробку проектів актів законодавства з питань страхової діяльності та рекомендацій для захисту фінансових інтересів страховиків і страхувальників;
• прийом нормативних актів з питань страхової діяльності;
• аналіз додержання об'єднаннями страховиків чинного законодавства;
• контроль за платоспроможністю страховиків згідно зі взятими страховими зобов'язаннями;
• забезпечення дослідницько-методологічної роботи з питань страхової діяльності та підвищення ефективності державного страхового нагляду;
• установлення правил формування й розміщення страхових резервів, а також (за погодженням з Мінфіном та Мінстатом) правил їх обліку та показників звітності;
• розробку та подання до Мінфіну і Мінстату пропозицій про впровадження єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку і звітності, а також форм статистичної звітності для страховиків;
• аналіз стану і тенденцій розвитку страхової діяльності в Україні, узагальнення практичного досвіду страховиків;
• організацію заходів щодо професійної підготовки та перепідготовки фахівців зі страхової діяльності, а також роботи круглих столів, нарад, семінарів, конференцій з питань страхової діяльності;
• налагодження міжнародного співробітництва в галузі страхової діяльності, вивчення, узагальнення й поширення світового досвіду в цій справі, виконання міжнародних договорів України з питань страхування;
• інформаційно-роз'яснювальну роботу через пресу, телебачення та інші засоби масової інформації з питань страхової діяльності;
• розгляд пропозицій та запитів громадян з питань, що належать до його компетенції;
• управління майном, яке перебуває в загальнодержавній власності і належить підприємствам, установам й організаціям, входять до сфери його управління;
• контроль за ефективністю використання і зберігання закріпленого за підприємствами, установами й організаціями державного майна;
• видачу дозволу Фондові державного майна на створення спільних підприємств будь-яких організаційно-правових форм, до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю;
• підготовку разом з відповідними місцевими Радами народних депутатів висновків та пропозицій для Кабінету міністрів України щодо розмежування державного майна між загальнодержавною, республіканською (Автономна Республіка Крим) і комунальною власністю;
• інші функції з управління майном, передбачені чинним законодавством.

Законом України "Про страхування" визначено головні права Комітету:

1) у межах своєї компетенції одержувати від страховиків установлену звітність про страхову діяльність, інформацію про їх фінансовий стан, а також інформацію від підприємств, установ і організацій, у тому числі банків і громадян, необхідну для виконання власних функцій;

2) перевіряти правильність застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність, достовірність їхньої звітності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування, не частіш як один раз на рік, призначати з визначенням аудитора додаткову обов'язкову аудиторську перевірку;

3) у разі виявлення порушень  страховиками чинного законодавства  України про страхову діяльність  видавати їм приписи про усунення  цих порушень, а в разі невиконання  приписів зупиняти або обмежувати  дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень чи приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестраховиків). Спори про відкликання ліцензії розглядає суд або арбітражний суд. Дія ліцензії після її відкликання поновлюється в порядку, передбаченому статтями 38 і 39 Закону "Про страхування".

4) звертатися до арбітражного  суду з позовом про скасування  державної реєстрації страховика  як суб'єкта підприємницької діяльності  у випадках, передбачених статтею  8 Закону України "Про підприємництво".

Крім того, Укрстрахнагляд має право:

• одержувати від кожного страховика встановлену звітність про страхову діяльність та інформацію про його фінансовий стан, а від підприємств, установ, організацій, банків і громадян - інформацію, необхідну для виконання покладених на нього функцій;
• створювати комісії та робочі групи для проведення перевірок діяльності страховиків;
• заслуховувати на колегії Комітету доповіді керівників страховиків з питань їхньої діяльності;
• одержувати безоплатно від органів державної виконавчої влади інформацію та статистичну звітність, необхідну для виконання покладених на Комітет завдань;
• звертатися до арбітражного суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика у випадках, передбачених чинним законодавством.

Укрстрахнагляд поряд з правами, зазначеними в цьому пункті, має  також інші права, надані йому чинним законодавством.

Укрстрахнагляд при виконанні  покладених на нього функцій взаємодіє  з іншими центральними органами державної  виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.

Укрстрахнагляд у межах своїх  повноважень видає на основі та на виконання чинного законодавства накази, організує і контролює їх виконання.

Комітет разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади  видає, у разі потреби, спільні акти.

Рішення Укрстрахнагляду з питань страхової діяльності, видані в межах  його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю має центральний апарат, місцеві органи.

Центральний апарат Комітету має підрозділи, що забезпечують виконання основних його функцій. Підрозділи спеціалізуються  на таких напрямках:

• методологія розвитку страхового законодавства і міжнародні відносини;
• методологія здійснення та забезпечення нагляду у сфері страхування життя;
• ліцензування, ведення справ страховиків;
• розробка системи бухгалтерського обліку, звітності та аудиту страхових організацій;
• здійснення нагляду й перевірок роботи страхових організацій;
• аналіз річної та квартальної звітності страховиків.

Залежно від своєї спеціалізації  кожний підрозділ виконує певні  функції, такі як розробка проектів законодавчих актів і нормативних документів, здійснення ліцензування та ведення  державного реєстру, упровадження систем обліку та звітності, аналіз поданих звітів та підготовка аналітичних записок, проведення перевірок і підготовка висновків щодо додержання законодавства за результатами перевірок.

Сам нагляд здійснюється у трьох  напрямках.

Перший, початковий, припадає на етап подання документів на ліцензування. Усі підрозділи Комітету вивчають подані документи, роблять свої зауваження до них. Страховики згідно з цими зауваженнями усувають зазначені недоліки. Особлива увага звертається на правила (умови страхування, страхові продукти), які розробляє страховик за тими видами страхування, на які він має намір отримати ліцензію. При цьому з боку Комітету звертається увага на відповідність правил вимогам закону, а також на те, аби окремі положення не призвели до можливих зловживань щодо страхувальників. Крім того, контролюються розрахунки страхових тарифів, насамперед актуарні.

Другий напрямок - це аналіз звітності, яку щокварталу подають страховики ( Додаток 2, Додаток 3). Комітет звертає особливу увагу на додержання умов платоспроможності, визначених законодавчими та нормативними актами, а також на розміщення страхових резервів на умовах, ним установлених.

Крім того, особливо аналізуються розмір і причини заборгованості перед страхувальниками. За результатами аналізу формується план перевірок страховиків на наступний за звітним квартал.

І, нарешті, третій напрямок - проведення безпосередніх перевірок на місці. Перевіряючи Комітету аналізують первинну бухгалтерську та фінансову документацію, страховик подає пояснювальну записку до звітних даних за рік ( Додаток 3 ), також вивчають відповідність договорів страхування правилам, затвердженим при ліцензуванні та реєстрації, вивчають банківські документи. За результатами перевірок складаються відповідні акти, що є підставою для прийняття санкцій до страховиків

На місцях Укрстрахнагляд здійснює свою роботу через уповноважених  в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Уповноважені Укрстрахнагляду підпорядковані Комітету, хоча й співпрацюють у спільних питаннях із місцевою виконавчою владою. Уповноважені Укрстрахнагляду здійснюють на первинному етапі всі функції з нагляду за страховиками. Конкретно їхні основні функціональні обов'язки полягають ось у чому:

• перевірка щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність;
• аналіз додержання страховиками чинного законодавства;
• контроль за платоспроможністю страховиків" згідно зі взятими ними страховими зобов'язаннями;
• контроль за додержанням правил формування й розміщення страхових резервів;
• аналіз стану й тенденцій розвитку страхової діяльності в адміністративно-територіальній одиниці та регіоні; узагальнення практики страхової діяльності;
• проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи через місцеву пресу, телебачення, радіо та інші засоби масової інформації з питань страхової діяльності;
• розгляд пропозицій та запитів громадян з питань, що належать до компетенції зазначених уповноважених;
• підготовка разом з відповідними місцевими органами влади пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства про страхування, які подаються Укрстрахнагляду на розгляд.

 

Уповноважені мають  право:

• діставати від страховиків необхідну інформацію про їхню діяльність та фінансовий стан;
• отримувати річну звітність страховика, яку він подає Укрстрахнагляду, а також інформацію від підприємств, установ, організацій, банків, громадян для виконання завдань, покладених на уповноважених Укрстрахнагляду;
• давати приписи страховикам за місцем їх розташування в межах адміністративно-територіальних одиниць щодо усунення виявлених порушень чинного законодавства про страхову діяльність, а в разі їх невиконання подавати до Укрстрахнагляду пропозиції щодо обмеження чи зупинення дії ліцензії цих страховиків до усунення виявлених порушень або щодо відкликання ліцензії;
• створювати комісії та робочі групи для проведення перевірок діяльності страховиків;
• подавати пропозиції про заслуховування на Колегії Укрстрахнагляду керівників страхових організацій з питань їхньої діяльності;
• одержувати безоплатно від місцевих органів державної виконавчої влади інформацію та статистичну звітність, необхідну для виконання покладених на них завдань;
• вносити до Укрстрахнагляду пропозиції про скасування державної реєстрації страховика у випадках, передбачених чинним законодавством.

1.1. Система державного нагляду за страховою діяльністю в Україні

 

Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні здійснюють з метою  дотримання вимог законодавства  України про страхування, ефективного  розвитку страхових послуг, запобігання  неплатоспроможності страховиків і захисту інтересів страхувальників.

В Україні страховий нагляд розвивається з 1993 р., коли був утворений Комітет  у справах нагляду за страховою  діяльністю «Укрстрахнагляд».У 1999 р. в  ході адміністративної реформи його функції були передані Міністерству фінансів України. Це відомство не приділило належної уваги страховій системі, внаслідок чого виявилися відсутніми чітко визначені концептуальні основи державної політики стосовно страхування. Залишаються не вирішеними питання соціально-економічних пріоритетів страхування; питання моделі державного регулювання страхового ринку; не визначено балансу між соціальним страхуванням і страхуванням на цивільно-правових основах; політика держави стосовно страхування непослідовна, окремі заходи декларуються без попереднього фінансово-економічного обґрунтування тощо.

У 2003 р. на ринку фінансових послуг з'явився новий контролюючий орган  — Державна комісія з регулювання  ринків фінансових послуг України. Його першочерговими кроками, на нашу думку, повинні стати: розробка та впровадження стратегії розвитку страхової справи; встановлення єдиних вимог і стандартів надання страхових послуг; гармонізація страхового законодавства з європейськими стандартами; приведення статистичної та бухгалтерської звітності у відповідність з міжнародними стандартами; вирішення методологічних питань, в тому числі уточнення критеріїв і процедур оцінки страхових компаній, їх перевірок і моніторингу діяльності; посилення вимог до капіталізації з метою підвищення платоспроможності страховиків; розробка нормативних актів, що регулюють перестрахування, посередницьку діяльність на страховому ринку, механізм формування резервів.

Державний нагляд за страховою діяльністю на території України проводить  Державна комісія з регулювання  ринків фінансових послуг України та його органи на місцях.

 

 

 

 

 

 

Рис. 1  Класифікація витрат на ведення справи страх.

Державна комісія з регулювання  ринків фінансових послуг України забезпечує проведення державної політики у  сфері страхування, керуючись у  своїй діяльності Конституцією України, законами України, указами Президента України, Кабінету Міністрів України; узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції; розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і у визначеному порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України організовує виконання актів законодавства і систематично контролює їхню реалізацію.