Перспективи та напрями удосконалення обслуговування державного боргу України

Обслуговування наявного зовнішнього боргу держави за підрахунками експертів триватиме до 2046 р. В 2009 р. сума платежів з обслуговування зовнішнього боргу досягнула максимального значення – 2872,83 млн. грн. З 2010 р. платежі з обслуговування зовнішнього боргу почали знижуватися. Починаючи з 2017 р. планується друге суттєве зниження темпів обслуговування зовнішнього боргу, а третє — у 2019 р.

У продовж наступних періодів 2024—2026 рр. зниження спо-стерігається в  межах 1,72—2,68 разів. Наступні періоди характеризують більш планомірне зниження темпів обслуговування зовнішнього боргу

3. Перспективи та напрями удосконалення  обслуговування державного боргу  України

Дослідження світового досвіду вирішення проблем заборгованості і аналіз ситуації із державним боргом в Україні показують, що можливими шляхами вирішення Україною з боргової проблеми є:

• припинення обслуговування ОВДП, які перебувають у власності Національного банку України;
• використання помірної емісії грошей для погашення боргових зобов’язань (не більше 1,7 % ВВП);
• досягнення профіциту державного бюджету на рівні 3,6 % ВВП;
• скорочення імпорту товарів шляхом зміни тарифного регулювання;
• посилення валютного регулювання та використання інших механізмів припинення відтоку капіталу за кордон.

Одним з шляхів вирішення  проблеми є використання державою свого  законного права на емісійний доход. Тому нагальних змін потребує механізм використання емітованих коштів: вони мають надаватись бюджету у формі безпроцентних кредитів. Використання прямих кредитів значно зменшить видаткову частину бюджету. Крім того, варто відзначити, що емісія для наповнення бюджету має перевагу над іншими типами емісій, адже в даному випадку кошти потрапляють до реального сектора економіки, що може стати стимулом до його розвитку.

Доцільність пропозиції щодо використання грошової емісії для вирішення нагальних проблем економіки підтверджується міжнародним досвідом.

Для запобігання інфляційних  наслідків при реалізації грошової емісії потрібно розробити чіткий механізм. Через систему визначених рахунків емітовані грошові кошти мають спрямовуватись виключно на фінансування інноваційних та інвестиційних проектів. При умові не потрапляння цих коштів на валютний чи споживчий ринки такі заходи підвищать завантаження підприємств, що реалізують інвестиційні проекти, без зростання цін. Крім проблем виділення ресурсів для обслуговування державного боргу, на даний момент в Україні виникає проблема збільшення видатків, закладених в бюджеті на обслуговування зовнішнього боргу через знецінення національної валюти.

З огляду на це, варто обмежити операції банків щодо здійснення купівлі-продажу валюти за власний рахунок (тобто ввести заборону на підтримку відкритої валютної позиції). Необхідність для купівлі іноземної валюти варто обмежити лише потребами виконання поточних операцій із закордонними партнерами. Також слід створити перешкоди для надмірного виведення з України іноземної валюти.

Для послаблення боргового  тиску на бюджет та платіжний баланс, а також створення умов для  економічного зростання, влада України  зобов’язана досягти укладання  з кредиторами договорів про зміну умов боргу на умовах зниження виплат і обміну боргових зобов’язань країни на її активи. При цьому необхідно враховувати світовий досвід щодо управління зовнішньою заборгованістю.

Для вирішення боргових проблем  країн, з високим зовнішнім боргом, світовою практикою створено багато механізмів, які мають на меті зменшення боргового тиску: до ціни зобов’язань за боргом застосовують спеціальні знижки, що включають специфіку обігу цінних паперів на вторинному ринку. Цей підхід є вигідним для обох сторін: держава-боржник викуповує свій борг із дисконтом, а кредитор отримує матеріальні або фінансові ресурси, вартість яких є більшою за поточну ринкову вартість боргових зобов’язань.

Враховуючи те, що найбільшу  частку зовнішніх запозичень України  перед комерційними іноземними кредиторами  становлять позики, оформлені за допомогою  єврооблігацій, увага уряду має  бути зосереджена на застосуванні комплексу  методів та інструментів, що вже  давно використовуються у світовій практиці щодо цих видів заборгованостей.

У такому випадку досить важлива роль відводиться правовим методам управління та обслуговування зовнішнього державного боргу та відповідному юридичному нагляді за запозиченнями. Щоб систематизувати методи реструктуризації зовнішніх боргів важлива роль відводиться процесам зазначення у документації на випуск іноземних облігацій положення про колективні дії. Облігації зовнішніх державних позик на відміну від синдикованих кредитів, що пропонуються комерційними банками, потрапляють у власність до багатьох інвесторів. Інколи у випадках появи боргових ускладнень така велика кількість кредиторів може сприяти виникненню досить негативних наслідків.

За умов застосування реструктуризації єврооблігаційних запозичень України, на думку спеціалістів, досить привабливими інструментами виступають сек'юритизація та обмін боргових цінних паперів на корпоративні. У разі здійснення обміну запозичень на корпоративні цінні папери, продавець коштів (кредитор) одержує суму грошових коштів у національній грошовій одиниці позичальника, яка з часом вкладається у майнові активи. Борг, що належить державі, сек'юритизується шляхом випуску позичальником боргових цінних паперів, які або обмінюються на поточні боргові зобов’язання, або можуть бути продані з направленням виручки на погашення боргу.

Схожі методи реструктуризації зовнішнього боргу дають можливість застосовувати спеціальні знижки, в результаті використання яких весь обсяг боргових зобов'язань позичальника скорочується. Посилення валютного регулювання виступає одним із дієвих методів стримування збільшення боргових виплат. 

ВИСНОВКИ

В результаті узагальнення теоретичного матеріалу та детального вивчення теми було виконано такі завдання:

• обґрунтовано роль Державного казначейства України у процесі обслуговування та погашення державного боргу;
• визначено основні проблеми, пов’язані з обслуговуванням та погашенням державного боргу країни;
• здійснено аналіз динаміки зовнішнього боргу України та досліджено практичні основи його обслуговування;
• виділено перспективи та напрями удосконалення обслуговування державного боргу України.

В процесі обслуговування та погашення державного боргу можуть виникати різні проблеми. Серед них: недостатня кількість коштів для здійснення процесів обслуговування; уникнення підвищення видатків на погашення державного зовнішнього боргу, шляхом знецінення грошової одиниці України та ін.

Можливими шляхами вирішення  даних проблем є: посилення валютного регулювання, використання помірної грошової емісії, скорочення імпорту товарів шляхом зміни тарифного регулювання, припинення обслуговування ОВДП, що перебувають у власності НБУ.

Державне казначейство України виконує важливу роль при обслуговуванні та погашенні державного боргу. Для удосконалення процесів обслуговування боргу та співпраці державних органів між собою, Дердавному казначейству України необхідно використовувати досвід інших країн світу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Постанова КМУ від 2 березня 2011 р. № 170 «Про затвердження Середньострокової стратегія управління державним боргом на 2011-2013 роки» [Електронна версія]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=170-2011-%EF
2. Вінницький П.В., Прутська О.О. Основні завдання та напрямки оптимізації боргової політики держави [Електронний ресурс]/ Наукові конференції– Режим доступу: http://intkonf.org/vinnitskiy-pv-den-prutska-oo-osnovni-zavdannya-ta-napryamki-optimizatsiyi-borgovoyi-politiki-ukrayini/
3. Дані офіціального сайту Міністерства Фінансів України: http://minfin.kmu.gov.ua/.
4. Каменська В.П. Напрями оптимізації системи управління державним боршом України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/evu/2011_17_1/Kamenskaia.pdf
5. Козюк В. В. Проблема державного боргу в перехідній економіці України / В. В. Козюк / Фінанси України, 2009. №5. С. 85-90.
6. Управління державним боргом: Навч. посіб. – Прутська О. О., Сьомченков О. А., Гарбар Ж. В., Губанова Л. І., Руденко В. В.,/ за заг. ред. Прут-ської О. О. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 216 с.
7. "Щодо оптимізації боргової політики держави". Аналітична записка [Електронний ресурс]/ Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/783/