Перспективи розвитку малого підприємництва в Україні

З огляду на проведене опитування та аналіз спеціалісти Міжнародної фінансової корпорації (МФК) вважають, що ключовими проблемами на шляху подальшого розвитку та росту малого бізнесу в Україні є труднощі при виході на ринок для новостворюваних підприємств та надмірні регулятивні вимоги і податки для діючих підприємств.

Сьогодні процес реєстрації є дуже трудомістким і потребує значних фінансових витрат для нових підприємств.

Ліцензування вимагає адекватного визначення та переконливого обґрунтування. У майбутньому право давати ліцензії повинно бути уніфіковано та централізовано, на відміну від теперішньої ситуації.

Підприємства, особливо малі, фінансують свій подальший ріст із прибутку. Якби підприємства могли залишати більшу частину а доходів у себе, загальний рівень інвестицій значно збільшився б. Цей захід також сприяв би тому, що нові підприємці були б готові ризикувати і вкладати свої кошти та сили або у новостворювані фірми, або в існуючі компанії. Зниження рівня податків допомогло б зробити рівень українських капіталовкладень менш залежним від вливань іноземного капіталу. Малі підприємства менше залежали б від урядових кредитних ліній.

Велика кількість різноманітних податків та нестабільність оподаткуваня створюють суттєві труднощі для підприємців, тому варто спростити систему оподаткування. У порівнянні з іншими країнами перехідного періоду підприємства та підприємці в Україні витрачають багато часу на вирішення питань регулятивного характеру. Сьогодні надмірні регулятивні вимоги, а також часті зміни в цих вимогах призводять до величезних витрат з боку українського приватного підприємництва. Спрощення регулятивних актів дозволило б знизити рівень корупції.

Українські та іноземні інвестори вважають, що фінансові звіти, які існують зараз, дають чітке уявлення про фінансовий стан підприємства. Така невизначеність утримує інвесторів від вкладань капіталу, які б за інших обставин були доцільними і прибутковими. В Україні треба запровадити загальновживані бухгалтерські засади, які б дозволили підприємствам одержати доступ і вільно використовувати засоби від амортизації основних засобі підприємств. Економіка України має великий потенціал економічного росту. Аби вивільнити його, дуже важливо, щоб ресурси, ризик та ініціатива були тісніше пов'язані між собою. Такого росту можна набути, перш за все, надавши більше свободи підприємцям і надавши їм можливість отримувати адекватну винагороду за їх зусилля.

 

 

4. Перспективи розвитку малого підприємства в Україні

Становлення й розвиток ринкової економіки неможливі без створення відповідних умов для забезпечення економічної свободи розвитку підприємництва, суть якої полягає в усуненні адміністративних перешкод і обмежень на шляху економічної діяльності. Правовий порядок у суспільстві не сумісний з дискреційними (на свій розсуд) повноваженнями адміністративних структур виконавчої влади. Демократичний правовий порядок економічного життя, відносин підприємництва в країні має ґрунтуватися на засадах, відповідно до яких жодного власника майна, жодного підприємця не може бути примушено робити те, що не передбачено законодавством. Щодо органів державної влади й органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, то стосовно підприємців вони зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень і способами, що передбачені Конституцією та законами України. Як юридичне підґрунтя цих принципово нових положень необхідно розглядати, в першу чергу, конституційне закріплення нової для нашого суспільства правової норми, що визнає людину (фізичну особу), її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпеку найвищою соціальною цінністю.

Більше того, за цією самою статтею права і свободи суб'єкта підприємництва як фізичної особи, гарантії його захисту мають визначати зміст і спрямованість державної діяльності, за яку держава має відповідати перед людиною. Згідно з Конституцією України, норми якої є нормами прямої дії, права й свободи людини і громадянина захищаються судом.

Перспективи малого і середнього бізнесу пов'язані і з його особливою роллю як в переході до ринкової економіки, так і в її становленні. Насамперед це полягає в тому, що самостійне господарювання суб'єктів підприємницької діяльності активно впливає на формування конкурентного середовища. Адже кожен підприємець намагається зайняти свою нішу на ринку товарів чи послуг, прагне випускати потрібну та якісну продукцію, намагаючись тим самим привернути до себе споживача. Все це перетворює мале підприємництво у своєрідний соціальний двигун економічного розвитку, надає ринковій економіці необхідної гнучкості і спонукає до зростання.

Великою мірою роль малого підприємництва полягає у вирішенні питання зайнятості, що проявляється, насамперед, у здатності малого та середнього бізнесу створювати нові робочі місця і поглинати надлишкову робочу силу. Особливо це стосується нинішнього стану справ в Україні. Оскільки в той час, коли йде процес скорочення робочих місць на великих підприємствах, малі фірми не тільки зберігають, але й створюють нові робочі місця. 3 огляду на це, як, доречі свідчить і зарубіжна статистика, мале підприємництво є більшим стабілізуючим фактором, ніж велика індустрія.[15, с.103-118]

Існує декілька чинників стримування розвитку малого бізнесу.

Законодавство з питань підприємництва. 3 усіх законодавчих перешкод розвиткові бізнесу на першому місці опинилося законодавство з питань оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності. На думку підприємців, непродумані фіскальні програми призводять до тінізації бізнесу і гальмують інвестиційні процеси у регіоні, роблячи в багатьох випадках недоцільним розширення виробництва та залучення додаткової робочої сили.

Проблему посилює недостатня ефективність судової системи. Незахищеність підприємців перед бюрократією та бездіяльність судової системи знаходиться на третьому місці у рейтингу перешкод розвиткові малому та середньому бізнесу після податків та економічних проблем в країні.

Приватні підприємства стають об'єктом невиправданих (непланових) інспекційних перевірок, що не тільки перешкоджає їх діяльності, але й спотворює імідж відповідних державних структур в очах підприємців.

Інвестиційне забезпечення. Для розвитку власної справи бізнесмени, активно застосовують зовнішні інвестиції, в тому числі й позики кредитно-фінансових установ. Рівень обізнаності підприємців стосовно умов та порядку одержання банківського кредиту є достатньо високим, однак кожна п'ята спроба скористатися фінансовим послугами банків приречена на невдачу. Основною причиною є невигідні умови одержання кредиту – високі процентні ставки (основна причина), та неможливість забезпечити заставу у необхідних для банку обсягах.

Виходячи з цього, доцільним є поширення на місцях із сприяння місцевої влади мережі спеціальних інвестиційних фондів, кредитних кооперативів, які забезпечуватимуть більш придатні для підприємців умови довгострокового кредитування їх бізнесу (в т.ч. субсидовані позики).

Умови конкуренції. Відсутність чітких правил гри на ринку посідає п'яте місце після проблеми податків, економічної і політичної нестабільності й низької ефективності судової системи. Заходи з формування нормальних умов конкуренції часто гальмуються штучними рестрикціями та домовленостями, які підміняють економічні критерії визначення найперспективніших суб'єктів ринку.

Кадрова проблема. Більшість підприємців вже сьогодні відчувають нестачу спеціалістів певних специфічних професій, навичок персоналу, чи очікують на це у найближчому майбутньому. В політиці сприяння розвиткові бізнесу слід посилити таку складову, як створення чи активізація діючих структур з підвищення кваліфікації та перекваліфікації персоналу приватних підприємств, з забезпечення одержання їх працівниками додаткової освіти.

Взаємодія з соціальними інститутами. 3 всіх процедур, з якими підприємцям доводиться стикатися, найбільш ускладненими, на їх думку, є видача дозволів місцевих органів влади, оренда приміщень та майна і взаємодія з податковою адміністрацією.

Суттєвою перешкодою у налагодженні співпраці з владою є недовіра до неї з боку підприємців. Упереджене ставлення до органів влади заважає підприємцям вести з нею конструктивний діалог. В цій ситуації лише спільні дії влади і бізнесу здатні подолати існуючи з обох боків упередження й інші перешкоди сумісної діяльності.[21, с.157-169]

Однією з основних причин слабкого розвитку малого бізнесу України є важко доступність кредитів. Доступність кредитних ресурсів - одна з головних умов розвитку економіки. Банки є реальним механізмом вливання коштів в економіку через кредитування малого бізнесу, а також контролером цільового їх використання. Водночас кредитування є ринковим фактором, який забезпечує фінансування тих галузей економіки, в котрих суспільство має найбільшу потребу. В Україні ж доступ до кредитних ресурсів для підприємств малого бізнесу, складний і в докризові часи, нині, під час кризи, взагалі майже заблокований.

 

Основні причини недоступності кредитів для підприємств малого бізнесу:

• низька поінформованість його суб'єктів про можливості використання в бізнесі банківських продуктів узагалі та кредитів зокрема;
• високі процентні ставки за кредитами для бізнесу та недосконалість банківської процедури;
• відсутність кредитування новостворених підприємств;
• нерозвинутий ринок лізингу та недостатня увага лізингових компаній до малого бізнесу.[13, с.52-53]

 Розв'язання існуючих  проблем розвитку малого підприємництва  в Україні, створення відповідного  середовища потребують докорінної перебудови державної політики в галузі сприяння малому підприємництву. Завдання полягає у тому, щоб суттєво розширити його роль і місце в економічному процесі. Мається на увазі забезпечення протягом найближчих років у структурах зазначеного сектора зайнятості на рівні 25-30% дієздатного населення та виробництва до 25-30% ВВП. Саме з цього слід виходити при розробці та реалізації заходів щодо підтримки малого підприємництва.

Вирішення цього завдання має зосереджуватися на таких основних напрямах.

По-перше: створення відповідної нормативно-правової бази, а саме:

прискорення прийняття Закону України “Про малий бізнес", який визначав би загальні правові, організаційні та економічні засади підтримки малого підприємництва, дав би єдине тлумачення відповідних термінів, визначив би основні напрями державного регулювання та підтримки малого підприємництва; розробка та прийняття Закону України “Про приватну власність", мета якого полягає у визначенні правових засад приватної власності, забезпеченні правового захисту та недоторканості приватної власності; розробка та впровадження спрощеної системи бухгалтерського обліку та звітності малих підприємств; внесення відповідних змін та доповнень до законів України “Про підприємництво", “Про підприємства в Україні", “Про власність" тощо.

По-друге: вирішення питань щодо організаційного забезпечення малого підприємництва, насамперед: розробити та прийняти цільові і регіональні програми розвитку та підтримки малого підприємництва з відповідним фінансовим та організаційним забезпеченням; впровадити єдину вертикальну систему органів виконавчої влади з питань малого підприємництва від Кабінету Міністрів України до обласних, районних державних адміністрацій; розробити єдину систему реєстрації та легалізації суб'єктів підприємництва; удосконалити мережу та підвищити дієвість роботи громадських об'єднань малого підприємництва.

По-третє: формування та розвиток системи фінансової підтримки малого підприємництва, для чого в першу чергу необхідно: внести зміни та доповнення до Закону України “Про систему оподаткування" та інші закони, в яких передбачити: скорочення кількості зборів та відрахувань, перехід на єдиний сукупний податок, введення системи патентів для громадян-підприємців (фізичних осіб), звільнення від оподаткування частини прибутку (доходу), що спрямовується на рефінансування суб'єктів малого підприємництва; передбачити використання державних кредитних ліній для підтримки малого підприємництва із зазначенням середнього розміру позики, процентної ставки та секторів кредитування при умові створення нових робочих місць; створити спеціалізовану банківську установу або установи з кредитування малого підприємництва; розробити механізм цільового використання коштів Фонду сприяння зайнятості населення на розвиток малого підприємництва; впровадити порядок кредитування малого підприємництва комерційними банками під гарантії бюджетних коштів; забезпечити надання малим підприємствам, що підпадають під державні цільові програми підтримки малого підприємництва, державних гарантій, у тому числі у вигляді високо ліквідних державних боргових зобов'язань; впровадити віднесення на собівартість витрат, пов'язаних з формуванням страхового фонду (резерву на покриття можливих витрат) при кредитуванні малих підприємств; ввести пільгове оподаткування прибутку комерційних банків, одержаного за рахунок кредитування малих підприємств; впровадити механізм використання незв'язних іноземних кредитних ліній та гарантій для фінансування цільових програм; визначити чіткий порядок участі донорів і реципієнтів у процесі здійснення міжнародної технічної допомоги.

По-четверте: інформаційне, консультативне та кадрове забезпечення, насамперед: відновити щоквартальну статистичну звітність про діяльність суб'єктів малого підприємництва, використовуючи метод вибіркового обстеження; розробити методику прогнозування розвитку малого підприємництва; створити мережу інформаційно- аналітичних центрів малого підприємництва; проводити необхідну пропагандистську роботу, спрямовану на формування сприятливої громадської думки щодо підприємницької діяльності; організувати підготовку та перепідготовку кадрів через систему бізнес-центрів, інкубаторів та технопарків; запровадити в учбові програми навчальних закладів та в 10-11 класах середніх загальноосвітніх шкіл основи підприємницької діяльності та організації малого підприємництва.[12, с.93-9б]

Формування державної політики щодо підтримки малого підприємництва, визначення шляхів її реалізації повинно бути не лише “об'єктивною необхідністю" переходу до ринку, а й невід'ємною частиною загальнодержавної доктрини соціально-економічних перетворень в Україні. Це сприятиме формуванню чисельного середнього класу суспільства, який є основою ринкових перетворень та гарантом їх незворотності.[14, с.50-53]

Мале підприємництво в Україні має певні риси, які суттєво відрізняють його від підприємництва більшості зарубіжних країн, а саме:

-низький рівень технічної озброєності при значному інноваційному потенцлі;

-низький управлінський рівень, брак знань, досвіду та культури ринкових відносин;

-прагнення до максимальної самостійності (більшість зарубіжних малих підприємств працюють на умовах франчайзингу, субпідряду тощо, а в нас цього немає);

-поєднання в межах одного малого підприємства декількох видів діяльності, неможливість у більшості випадків орієнтуватися на однопродуктову модель розвитку;

-немає системи самоорганізації та недостатня інфраструктура підтримки малого підприємництва;

-немає повної і вірогідної інформації про стан та кон'юнктуру ринку, низький рівень консультаційних послуг та спеціальних освітніх програм;

-практично немає державної фінансово-кредитної підтримки;

-недовіра західних партнерів та негативне психологічне ставлення населення до підприємців.[10, с.245]

 

Темпи зростання малого підприємництва в Україні свідчать про його достатній внутрішній потенціал, а результати аналізу розвитку в умовах ринкових реформ - про необхідність формування та проведення державної політики щодо підтримки малого підприємництва.

Все це зумовило необхідність прийняття Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні.

Метою державної підтримки малого підприємництва є:

1) створення умов для  позитивних структурних змін  в економіці України;