Особливості розподілу доходів в Україні. Проблема бідності в Україні

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

 

 

 

 

Кафедра економічної теорії

 

КУРСОВА РОБОТА

з мікроекономіки

на тему: «Особливості розподілу доходів в Україні. Проблема бідності в Україні»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст.

 

Вступ……………………………………………………………………………	3
1. Характеристика доходів……………………………………………………	4
1.1. Сутність та класифікація доходів населення……………………………	4
1.2. Формування доходів……………………………………………………...	6
2. Проблема розподілу доходів……………………………………………….	7
2.1. Нерівність доходів населення  та його причини………………………...	7
2.2. Крива Лоренца та коефіцієнт Джині…………………………………….	8
2.3. Державна політика доходів………………………………………………	10
3. Бідність – як соціальна проблема………………………………………….	12
3.1. Поняття бідності та її вплив  на економіку України…………………….	12
3.2. Визначення рівня життя населення……………………………………...	13
4. Шляхи подолання бідності в  Україні……………………………………...	14
4.1. Оцінка бідності в Україні………………………………………………...	14
4.2. Програма президента України  Януковича В.Ф. щодо подолання  бідності…………………………………………………………………………	17
Висновки……………………………………………………………………….	18
Список літератури…………………………………………………………….	19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

В нашій країні одним з найболючіших питань є проблема бідності та низьких доходів населення.

Більшість працюючого населення оцінюють свій рівень доходів, як низький, а реальна середня заробітна плата не набагато перевищує прожитковий мінімум.

В Уряді цій темі приділяють недостатньо уваги, але я вважаю, що це найактуальніша проблема нашої сучасності та вона є найгострішою для працюючих українців.

У роботі будуть розглянуті такі аспекти, що характеризують проблематику доходів населення: 

- класифікація та сутність доходів населення,

- формування доходів,

- нерівність доходів населення,

-державна політика доходів,

- бідність в Україні та шляхи її подолання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Характеристика доходів.

0. Сутність та класифікація доходів населення.

Доходи населення — це сума грошових коштів і матеріальних благ, одержаних або вироблених домашніми господарствами за певний проміжок часу.

Розглянемо класифікацію доходів, що приведена на рис. 1

 

Рис.1.

 

Для оцінки рівня життя і доходів населення використовуються поняття номінальний і реальний дохід. Номінальний дохід — це кількість грошей, одержаних людиною або юридичною особою протягом певного часу. З цієї суми грошей люди сплачують податки, інші обов'язкові платежі. Отже, кількість грошей, що залишається в сім'ї для особистого споживання та заощадження, менша від номінального доходу на суму податків та інших обов'язкових платежів.

Реальний дохід виражається тією кількістю товарів та послуг, яку можна купити на дохід, що залишається в розпорядженні особи з урахуванням зміни цін. Із сказаного вище випливає, що первинні або номінальні доходи не повністю використовуються для задоволення особистих потреб. Вони перерозподіляються через податкову систему та інші обов'язкові платежі.

 Індекс споживчих цін впливає на купівельну спроможність номінальних доходів населення:

де:

Др — доходи реальні;

Дн — доходи номінальні;

Іц — індекс споживчих цін.

Доходи населення України за останні роки 2006-2011рр зображені у таблиці 1.

табл. 1

 

	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Доходи	472061	623289	845641	894286	1101175	1266753
в тому числі:
заробітна плата	205120	278968	366387	365300	449553	529133
прибуток та змішаний дохід	69186	95203	131139	129760	160025	200230
доходи від власності (одержані)	13855	20078	28432	34654	67856	68004
соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти	183900	229040	319683	364572	423741	469386
Витрати та заощадження	472061	623289	845641	894286	1101175	1266753
в тому числі:
придбання товарів та послуг	385681	509533	695618	709025	838213	1030635
доходи від власності (сплачені)	8374	16924	30406	37831	28844	29064
поточні податки на доходи, майно та інші сплачені поточні трансферти	33803	49053	67606	67053	72251	83931
нагромадження нефінансових активів	7159	9939	29515	10493	19578	-1159
приріст фінансових активів	37044	37840	22496	69884	142289	124282
Наявний дохід	363586	470953	634493	661915	847949	988983
Реальний наявний дохід, у відсотках до відповідного періоду попереднього року	111,8	114,8	107,6	90,0	117,1	108,0

 

1.2. Формування доходів.

Підприємці отримують свою основну частину доходів у формі прибутку, робітники — у формі заробітної плати, банкіри — у формі процента, а землевласники — у формі ренти. Це первинні або факторні доходи.

Частина населення у зв'язку із втратою працездатності, з віком або хворобою, втратою роботи не може одержувати доходів, пов'язаних із затратами праці. Вона одержує трансфертні доходи — пенсії, стипендії, допомоги при безробітті, доходи у формі безплатних послуг, субсидій, безплатного проїзду, навчання, пільг на оплату комунальних послуг тощо.

З отриманих доходів усі суб'єкти економічної діяльності сплачують податки та інші платежі до бюджету. Через них здійснюється перерозподіл національного доходу. Унаслідок розподілу та перерозподілу національного доходу, з одного боку, формується державний бюджет, з іншого — доходи населення. (рис.2)

Номінальні і реальні доходи, а також розміри і динаміка основних доходів окремих груп  населення, таких як заробітна плата, пенсії або стипендії, дають перше уявлення щодо рівня життя.

Рис.2

2.1. Нерівність розподілу доходів.

Відмінності в розмірах заробітної плати та інших джерел формування родинного бюджету визначають нерівність у розподілі доходів. Наприклад, середня зарплата вчителя в школі налічує приблизно 1700 грн, двірника - 850 грн, фінансиста - 4500 грн, стипендія - 700 грн. Це можна пояснити тим, що хтось використовує фактори виробництва краще, ніж інший. І тим самим заробляє більше грошей. Однак є й більш специфічні причини, які сприяють цій нерівності.

Причини нерівності в розподілі національного доходу

До таких причин можна віднести [2]:

1) відмінності в здібностях. У  людей різні фізичні та інтелектуальні  здібності. Наприклад, деякі люди наділені виключними фізичними здібностями і можуть отримувати за свої спортивні досягнення великі гроші. А деякі наділені підприємницькими здібностями і мають хист до вдалого ведення бізнесу. Отже, люди, які мають талант у якійсь галузі життєдіяльності, можуть отримувати більше грошей, ніж інші.

2) відмінності в освіті. Ці відмінності  є здебільшого результатом вибору  самої людини. Так, хтось після  закінчення 11-го класу піде працювати, а хтось вступить до вищого  навчального закладу. Отже, випускник  вишу має більше можливостей для отримання більшого доходу, ніж люди, які не мають вищої освіти.

3) відмінності в професійному досвіді.

4) відмінності в розподілі власності. Це найбільш вагома причина нерівності доходів. Чимала кількість людей мають невелику або взагалі не мають власності і, відповідно, або отримують невеличкий доход чи не отримують його. А інші є власниками більшої кількості нерухомості, устаткування, акцій тощо і одержують більший розмір доходу.

5) ризик, удача, невдача, доступ до  цінної інформації. Ці фактори також здійснюють вагомий вплив на розподіл доходів. Так, людина, яка схильна ризикувати в господарській діяльності, може одержати більший доход, ніж інші люди, які не здатні до ризику. Удача також допомагає отримувати більший доход. Наприклад, якщо якась людина знайде скарб.

2.2. Крива Лоренца та коефіцієнт Джині.

Усі ці причини, розглянуті у попередньому підрозділі,  діють у різних напрямах, збільшуючи чи зменшуючи нерівність. Для того щоб визначити ступінь цієї нерівності, економісти використовують криву Лоренца, яка відображає фактичний розподіл національного доходу (за ім'ям американського економіста Макса Лоренцо (1876-1959 рр)).

Як бачимо, на графіку (рис.3) по одній осі відкладена частка сімей з різними доходами, а по іншій - частка доходу. Якщо уявити, що доходи розподіляються рівномірно, то це означатиме, що існує абсолютна рівність, за якої, наприклад, 10% сімей одержують 10% доходу, 30% сімей - 30% доходу, 70% сімей - 70% доходу і т.д. Такий розподіл на графіку показує бісектриса ОА.

Рис. 3

Реальний розподіл, як показують реальні результати його аналізу у багатьох країнах, відбувається таким чином, що більша частина сукупного доходу розподіляється на користь меншої частини сімей. Його відображає на графіку крива Лоренца. Чим далі ця крива відхиляється від бісектриси, тим більший ступінь нерівності в розподілі доходів. Абсолютна нерівність в розподілі на графіку показана лініями ОВ і АВ, які обмежують графік внизу і справа. У цій ситуації графік розподілу співпадає з осями системи координат з вершиною в точці В. Він показує, що менше 1% сімей отримують 100% доходу, а інші - взагалі нічого не отримують.

Якщо заштриховану площу між бісектрисою і кривою Лоренца поділити на площу трикутника АОВ, отримаємо показник ступеня нерівномірності в доходах. Його називають коефіцієнтом Джині (за ім'ям італійського економіста Коррадо Джині (1884-1965 рр.), який запропонував використовувати цей коефіцієнт). Чим більший цей коефіцієнт, тим більший ступінь нерівномірності. На сьогодні цей індекс в Україні складає 0,359.

У сучасній економічній теорії поряд із кривою Лоренца та коефіцієнтом Джині для аналізу нерівномірності у розподілі доходів використовують так звані децильні та квантильні коефіцієнти. Це відношення багатства 10 або 20% найбідніших членів суспільства до такої ж кількості найбагатших. Так, у США співвідношення доходів 20% багатих і 20% бідних складає 1:6, у Франції - 1:10, у Японії і Німеччині - 1:3, у скандинавських країнах- 1:2,5, у Росії- 1:15,5 (за децильним коефіцієнтом). В Україні за різними оцінками цей показник розрізняється від 10 до 100 разів.

2.3. Державна політика доходів.

У сучасних умовах цілком виключити втручання держави в соціально-економічні процеси неможливо, тому що ринковий розподіл по своїй природі несправедливий. У ринкових умовах не забезпечується дотримання принципу "кожному - дохід, що забезпечує гідне життя незалежно від результатів економічної діяльності". Тому виникає необхідність у втручанні держави. Відношення до такого втручання неоднозначно - немає єдиної думки про масштаби, форми й інтенсивність втручання держави.

Об'єктивна можливість державного регулювання з'являється з досягненням визначеного рівня економічного розвитку, концентрації виробництва і капіталу. Необхідність, що перетворює цю можливість у реальність, полягає в наростанні проблем, які покликане розв’язувати  державне регулювання доходів (ДРД).

Сьогодні ДРД є складовою частиною відтворення. Воно вирішує задачі, наприклад, стимулювання економічного росту, заохочення прогресивних зрушень у галузевих і регіональних структурах, підтримки експорту, регулювання зайнятості, оподатковування, цін і т.д. Конкретні напрямки, форми, масштаби ДРД визначаються характером і гостротою соціально-економічних проблем в окремих країнах і в конкретні періоди.

У силу ряду причин найбільш розвинутий механізм ДРД склався у Франції, Німеччині, Нідерландах, скандинавських країнах, Японії, ряді країн Азії і Латинської Америки. Слабкіше воно розвинуто в США, Канаді, Австралії, де не було потрясінь, аналогічних наслідкам другої світової війни, виникненню табору соціалізму, але й у цих країнах ДРД відіграє чималу роль, особливо в період погіршення кон'юнктури, посилення інфляції і безробіття.

Основні об'єкти ДРД: мінімум доходів, оплати праці; зайнятість, підготовка і перепідготовка кадрів; податки, ціни; соціальні гарантії, соціальні відносини (включаючи відносини між роботодавцями і найманими працівниками, соціальне забезпечення); правове забезпечення (безпеки, схоронності життя, власності, майна, грошових заощаджень і ін.) і т.д.

Державна політика доходів полягає в перерозподілі їх через держбюджет шляхом диференційованого оподатковування різних груп одержувачів доходів і соціальних виплат.

У будь-якому суспільстві політика доходів будується на визначених принципах, закріплених у конституції й інших, прирівняних до неї законодавчих актах. Такими принципами є:

1.     соціальна справедливість;

2.     соціальне партнерство і солідарність усіх верств населення;

3.     індивідуальна відповідальність за своє матеріальне становище (самозахист населення);