Особливі види мита

ОСОБЛИВІ ВИДИ МИТА

 

 

 

З метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита:

 

• спеціальне мито;
• антидемпінгове мито;
• компенсаційне мито.

 

Спеціальне мито застосовується:

 

• як засіб захисту українських виробників;
• як засіб захисту національного товаровиробника у разі коли товари ввозяться на митну територію України у обсягах та (або) за таких умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;
• як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
• як заходи у відповідь на дискримінаційні та (або) недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та (або) ущемляють інтереси України.

 

Антидемпінгове мито застосовується:

 

• відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;
• у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

 

Компенсаційне мито застосовується:

 

• відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;
• у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну". Наприклад, відповідно до Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) походженням з Російської Федерації" від 21 травня 2008 року N АД-176/2008/143-47 при ввезенні зазначеного товару, він підлягає обкладенню антидемпінговим митом:

- для експортера ВАТ "Дорогобуж", що розташований за адресою: 215753, Російська Федерація, Смоленська обл., с-ще Верхньодніпровський - 9,76 відсотка;

- для експортера ВАТ "МХК "ЄвроХім", що розташований  за адресою: 115114, Російська Федерація, м. Москва, Кожевнічеський проїзд, 4, буд. 1, 2, - 10,78 відсотка;

- для інших експортерів - 11,91 відсотка.

Російське походження товарів визначається відповідно до Правил визначення країни походження товарів, затверджених Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав "Про Правила визначення країни походження товарів", підписаним 30 листопада 2000 р. у м. Мінську.

У разі, якщо імпорт товару є об'єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, преференції не встановлюються або зупиняються чи припиняються органом, який їх установив.

Нарахування особливих видів мит здійснюється відповідно до рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів.

Антидемпінгове, компенсаційне та спеціальне мито нараховується у відсотках до митної вартості товару або при застосуванні різниці між мінімальною ціною та митною вартістю товару, що є об'єктом антидемпінгового або антисубсидиційного розслідування.

Обчислення суми антидемпінгового, компенсаційного та спеціального мита, що нараховується у відсотках до митної вартості товару, здійснюється за формулою:

Смо = (В х Мо) : 100,

 

де Смо - сума антидемпінгового, компенсаційного та спеціального мита,

В - митна вартість товару (у грн.),

Мо - ставка антидемпінгового, компенсаційного та спеціального мита, установлена у відсотках до митної вартості товару.

Митна вартість цього товару обчислюється відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон України.

Обчислення суми антидемпінгового та компенсаційного мита при застосуванні різниці між мінімальною ціною та митною вартістю товару, що є об'єктом антидемпінгового або антисубсидиційного розслідування, здійснюється за формулою:

 

Смо = (Ц х Кє х Н) - В) х 100,

 

де Смо - сума антидемпінгового, компенсаційного мита,

Ц - мінімальна ціна на імпорт в Україну товару згідно з відповідним рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових або компенсаційних заходів,

Кє - курс євро, установлений Національним банком України на день прийняття ВМД,

В - митна вартість товару (у грн.),

Н - кількісна або фізична характеристика товару в натуральному виразі.

Митна вартість цього товару обчислюється відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон України.

Мінімальна ціна визначається Міністерством економіки України відповідно до частини дев'ятої статті 14 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", частини восьмої статті 17 Закону України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту".

 

Антидемпінгові та спеціальні заходи, що діють в Україні станом на 05.08.08 розташовані в таблиці.

 

 

 

ЕКСПОРТНІ СУБСИДІЇ ТА КОМПЕНСАЦІЙНЕ ІМПОРТНЕ МИТО, ДЕМПІНГ ТА АНТИДЕМПІНГОВІ МЕТОДИ

 

 

 

Поширеною формою конкурентної боротьби на світовому ринку є демпінг – міжнародна дискримінація в цінах, коли країна, яка експортує, продає свій товар на якому-небудь закордонному ринку дешевше, ніж на іншому (найчастіше вітчизняному).

Демпінг може спричинятися, по-перше, державною зовнішньо-торговельною політикою, коли експортер отримує субсидію. По-друге, демпінг може бути наслідком типово монополістичної практики дискримінації в цінах, коли фірма-експортер, яка займає монопольне становище на внутрішньому ринку, при нееластичному попиті максимізує доход, підвищуючи ціни, тоді як на конкурентному закордонному ринку при достатньо еластичному попиті вона досягає максимізації доходу шляхом зменшення ціни та розширення обсягу продажів.

У відповідності із правилами ГАТТ/СОТ, з метою захисту від демпінгу держава-імпортер може запроваджувати антидемпінгове мито. Це стає можливим за умови, коли спеціально проведеним дослідженням вдається довести сам факт демпінгу. Проте часто фірми, які виробляють імпортозамінну продукцію, ініціюють антидемпінгове розслідування, коли насправді демпінгу немає, а низькі ціни імпортних товарів пояснюються нижчим рівнем витрат у іноземних конкурентів. У цьому випадку існує небезпека зловживання антидемпінговим законодавством і перетворення його в чисто протекціоністський інструмент, що може призвести до підвищення ціни імпортних товарів та обмеження конкуренції на внутрішньому ринку.

Запровадження антидемпінгового мита, як і звичайного ввізного мита, підвищує внутрішні ціни і призводить до втрат у добробуті країни. Проте, якщо введення антидемпінгового мита примусить фірму, яка здійснює демпінг, ще більше знизить експортну ціну, то країна-імпортер зможе отримати додатковий виграш.

Надзвичайною формою державного обмеження зовнішньої торгівлі є економічні санкції, наприклад, торговельне ембарго – заборона державою ввезення до якої-небудь країни або вивозу із якої-небудь країни товарів.

Країна вводить ембарго на торгівлю з іншою країною, як правило, з політичних мотивів. Економічні санкції стосовно якої-небудь країни можуть також мати колективний характер, наприклад, коли вони вводяться за рішенням ООН.

Із теорії зовнішньої торгівлі очевидно, що наслідком запровадження ембарго є економічні втрати як для країни, котра його вводить, так і для країни, проти якої воно вводиться. Але, для третіх країн, які не приєдналися до ембарго, з'являється можливість отримати додатковий виграш.

Розмір мита на товар може бути вищим тарифної ставки, що застосовується в більшості випадків. Це може відбутися в результаті застосування до цього товару "антидемпінгових заходів" або "компенсаційних заходів". Антидемпінгові мита стягуються за вимогою вітчизняних виробників у відповідь на дії іноземних торговців, що в країні імпорту вважаються "демпінгом". Під "демпінгом" звичайно розуміють продаж товару за ціною, нижчою від тієї, за якою той же або подібний товар продається в країні експорту ("справедлива ціна"). "Компенсаційні" мита стягуються у відповідь на допомогу, яку інша країна надає своїм виробникам, щоб штучно домогтися їхньої більшої конкурентоспроможності на зовнішньому ринку (так звані субсидії). Для вітчизняних виробників існує ще і третя альтернатива. Якщо імпортні товари ввозяться в таких кількостях, що це створює істотну загрозу розвитку вітчизняної промисловості, в багатьох країнах вітчизняні виробники можуть почати спеціальні процедури, результатом яких може стати обмеження імпорту таких "небезпечних" товарів, причому не тільки шляхом підвищення мита, але і через кількісні обмеження. Складність полягає в тому, що в різних країнах використовуються різні підходи до визначення таких понять, як "істотна загроза вітчизняним виробникам", "демпінг" і т.п.

З 1995 року діють три угоди, що разом часто називають "Антидемпінговим кодексом COT": Угода про застосування Статті VI ГАТТ (про анти-демпінг); Угода про субсидії і компенсаційні заходи; Угода про спеціальні заходи. Участь у цих угодах є обов'язковою умовою членства у СОТ.

Угода про застосування Статті VI ГАТТ (про антидемпінг) і Угода про субсидії і компенсаційні заходи дозволяють застосування антидемпінгових і компенсаційних мит для захисту вітчизняних виробників. Проте при цьому повинні бути дотримані дві умови: повинна мати місце несправедлива торгова практика, тобто продаж товарів нижче справедливої ціни, або продаж товарів, відносно яких у країні експорту діють субсидії, заборонені за правилами СОТ, або субсидії, що не заборонені СОТ, але до яких країни імпорту можуть застосовувати компенсаційні заходи; в результаті такої "несправедливої практики", повинні мати місце: збитки вітчизняних виробників, або негативні торгові ефекти для вітчизняних виробників.

На відміну від цих двох угод, третій договір в "Антидемпінговому кодексі СОТ" (Угода про спеціальні заходи) встановлює єдину умову застосування спеціальних заходів: імпорт товарів (неважливо, "справедливий" або "несправедливий") повинен бути істотною причиною серйозного збитку або становити небезпеку такого збитку. Угода передбачає, що застосування спеціальних заходів неприпустимо, коли існує декілька причин збитку вітчизняному виробнику, серед яких і "занадто" великі обсяги імпорту або будь-які обставини імпорту (наприклад, ціна імпортних товарів). Необхідно підкреслити, що, відповідно до вимог "Антидемпінгового кодексу СОТ", жоден із цих заходів не може застосовуватися як відповідь на дії іншої держави. Кожен із цих заходів може застосовуватися тільки з ініціативи зацікавлених вітчизняних виробників і після проведення розслідування уповноваженим державним органом.

Для підвищення результативності своєї діяльності торговці використовують різноманітні прийоми. Якщо між територіальними сегментами ринку існують торгові бар'єри (наприклад, державні кордони між країнами, що не входять в один митний союз), торговець може продати товар в одному "сегменті" за нижчою ціною, ніж в інших "сегментах" (наприклад, в країні імпорту за нижчою ціною, ніж на внутрішньому ринку). Метою такої політики може бути витіснення конкурентів або підвищення довгострокових прибутків.

Угода про застосування статті VI ГАТТ передбачає, що демпінгом може вважатися тільки "продаж товару за ціною, нижчою його "нормальної вартості", тобто ціною за той же або подібний товар, яка платиться в країні експорту при продажу на внутрішньому ринку в звичайному процесі торгівлі.

На жаль, не завжди таку ціну можна встановити, наприклад, тому, що такий же або подібний товар не продається в країні експорту; метод продажу такого ж або подібного товару в країні експорту істотно відрізняється від методу продажу в іншій країні (наприклад, не звичайна купівля-продаж, а лізингова операція). Для цих випадків у зазначеній угоді СОТ передбачена ієрархія методів штучного обчислення "нормальної вартості": ціна, за якою подібний товар експортується в третю країну в звичайному процесі торгівлі; вартість виробництва товару в країні експорту плюс "розумний" прибуток, "розумні" адміністративні витрати, витрати на продаж і будь-які загальні витрати.