Основні тенденції розвитку економіки України за 2010-2012 рік

 

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ЕКОНОМІКО-ПРАВНИЧИЙ  КОЛЕДЖ

«ЗАПОРІЗЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 

З дисципліни «Політична економія»

 

 

 

 

 

Виконала: Студентка 2 курсу

                              Групи К 35 б/о-12

     Баштаник  Катерина                              

                                                                 Перевірив: Денисов К.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запоріжжя 2013

 

 

Основні тенденції розвитку економіки України за 2010-2012 рік

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………...……………..........

 

РОЗДІЛ1 Розвиток промислового потенціалу української економіки……………………………………………………………………………...

Висновки до розділу 1……………………………………………………………...

 

РОЗДІЛ 2 Сучасний стан та перспективи розвитку будівельної галузі

Висновки до розділу 2……………………………………………………………...

 

 

РОЗДІЛ 3 Тенденції та перспективи розвитку сільського господарства

Висновки до розділу 3…………………………………………………………….

 

 

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….......

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Криза, що розгорталася у  світі у 2008-2009 рр., продемонструвала значні дисбаланси розвитку світогосподарської системи та структурну відсталість української економіки, її неготовність до різких коливань попиту та загострення конкуренції на сировинних ринках. Україна відчула

негативні наслідки світової фінансово-економічної кризи з  квітня 2008 р.

через різке скорочення зовнішнього попиту.

З початку 2010 р. в економіці  держави відбуваються певні позитив-

ні зрушення, що сприяє подоланню негативних наслідків впливу світо-

вої фінансово-економічної  кризи та соціально-економічному розвитку

країни. У результаті зростання ВВП у ІІ кварталі 2010 р. прискорилось

і становило 6 % у річному  вимірі (4,9 % у І кварталі 2010 р.) За ви-

нятком сезонного фактора у ІІ кварталі 2010 р. приріст ВВП становив

3,5 % (0,4 % у І кварталі 2010 р.) Однак відновлення економіки  все ще

має нестійкий характер, що потребує формування та реалізації в Украї-

ні політики довгострокового  економічного зростання з урахуванням

екзогенних викликів та внутрішніх проблем економічного розвитку.

У Програмі економічних  реформ на 2010–2014 рр. [1] сформовано

принципи довгострокового  економічного зростання на основі рефор-

мування та модернізації наявної економічної системи. Вирішення

цих завдань видається  можливим лише завдяки поетапному впрова-

дженню системи організаційно-економічних  заходів щодо підвищен-

ня та ефективного  використання потенціалу промисловості  України,

що має стати одним  із важливих напрямів забезпечення конкуренто-

спроможності вітчизняної  продукції на зовнішньому та внутрішньому

ринках, подоланню наслідків  фінансово-економічної кризи, сприянню

структурно-технологічній  перебудові економіки, забезпеченню її розвитку в процесі реформ та у післяреформений період.

 

Постановка  проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими  чи практичними завданнями.

В умовах постіндустріалізації, глобальних змін світового господарства та світової невизначеності ключовими  стають можливості національних економік до стабільного розвитку.

Проблема економічного розвитку займає ключове місце в  стратегічних документах будь-якої країни світової спільноти. Стратегічними  завданнями економічного розвитку України, закріпленим програмою економічних  реформ на 2010 – 2014 рр. Президента України В.Ф. Януковича «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», визначено «… зростання національної економіки …» та « … вхід в найближче десятиліття до кола розвинутих країн світу» [2].

Національна економіка  постіндустріального суспільства характеризується стабільним розвитком з визначальним впливом інтенсивних факторів. Серед сукупності факторів для забезпечення стабільного розвитку національної економіки в умовах постіндустріального суспільства мають пріоритетне значення інтенсивні фактори (інвестиції, інновації).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам економічного розвитку макро- та мезорівнів(регіони) в контексті сучасних умов господарювання присвячені праці вітчизняних та зарубіжних вчених: В. Гейця, О. Амоші, З. Герасимчук, Б. Данилишина, М. Кизима, І. Манцурова, А. Ревенко, А. Чухно, С. Глаз’єва, А. Гранберга, Ю. Зайцева, С. Меньшикова Е. Орехової, А. Плякіна та інших. Разом з цим потребують уточнення питання визначення методичних та прикладних засад встановлення сучасних тенденцій економічного розвитку національної економіки України та визначення факторів розвитку за умов постіндустріального суспільства. Тому склалася об'єктивна необхідність дослідження траєкторії, особливостей та асиметрії економічного розвитку.

Постановка  завдання. Метою є встановлення сучасних тенденцій економічного розвитку національної економіки України, виявлення його особливостей та визначення факторів розвитку за умов постіндустріального суспільства.

Методичною  основою роботи виступають методи аналізу та синтезу, статистичний аналіз.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ1

 РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОГО  ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ

Приріст промислового виробництва  в Україні за січень-вересень 2010р. становив 10,8 % проти падіння в аналогічному періоді минулого року на 28,3 %  (рис. 1).

Основний внесок у приріст промислового виробництва у січні-вересні 2010 р., порівняно із січнем-вереснем 2009 р., був забезпечений виробництвом продукції металургії (приріст на 12,7 % проти падіння на 36,9 %), машинобудування (приріст на 32,9 % проти падіння на 51,2 %),хімічної та нафтохімічної промисловості (приріст на 20,2 % проти падіння на 30,3 %)

(рис. 2).

Позитивом є зростання  високотехнологічних виробництв машинобу-

дування

у січні-вересні 2010 р., зокрема виробництва апаратури для радіо,

телебачення та зв’язку – на 24,8 %, електричних машин та устаткування –

на 18,5 %, контрольно-вимірювальних  приладів – на 9,6 %. Фармацевтич-

на галузь хімічної та нафтохімічної  промисловості зросла на 38,6 %.

Позитивом є зростання  високотехнологічних виробництв машинобудування

у січні-вересні 2010 р., зокрема  виробництва апаратури для радіо,

телебачення та зв’язку  – на 24,8 %, електричних машин та устаткування –

на 18,5 %, контрольно-вимірювальних  приладів – на 9,6 %. Фармацевтична галузь хімічної та нафтохімічної промисловості зросла на 38,6 %.

Динаміка промислового виробництва України протягом січня-

вересня 2010 р. свідчить про  поступове його відновлення після  кризового

падіння.

На користь початку  післякризового відновлення вітчизняної

промисловості свідчать наступні позитивні чинники.

Сприятлива кон’юнктура  цін на основну експортну продукцію

України, що утворилася в результаті виходу світового господарства

зі стану кризи. Зокрема, підвищувалися  ціни на сталь на світових то-

варних ринках у зв’язку зі зростанням попиту на тлі погіршення кон-

курентоспроможності продукції європейських постачальників через

зростання курсу євро до долара США.

Крім того, пожвавлення внутрішнього ринку споживання мета-

лопрокату також позитивно позначилось на утриманні обсягів мета-

лургійного виробництва України  на високому рівні. Так, за даними

Української гірничо-металургійної  компанії, внутрішнє споживан-

ня металопродукції за 9 міс. 2010 р. зросло на 36,6 % до відповідного

періоду 2009 р. У галузевому розрізі 25,5 % металопродукції було по-

ставлено у трубну галузь, 16,8 % –  у машинобудівну галузь.

Відновлення позитивної динаміки світового  ринку, у тому числі рин-

ків країн СНД, сприяло  подальшому розвитку вітчизняного машинобу-

дування. Позитивна динаміка галузі, що тривала з початку 2010 р., ви-

значилася збільшенням  обсягів експорту машинобудівної продукції  за

всіма основними товарними  підгрупами. Зокрема, відбулося зростання

експорту наземних транспортних засобів удвічі, насамперед за рахунок

поставки самоскидів КрАЗ до Росії. Корпорація «Богдан» у  січні-червні

2010 р. збільшила обсяги  виробництва автобусів і тролейбусів  у 2,7 разу.

Додатковим фактором позитивної динаміки галузі є підготовка до

Євро-2012, у рамках якої було укладено угоду між урядом і Львівським

автобусним заводом  щодо виробництва автобусів і  тролейбусів.

Поліпшення фінансового стану підприємств України. У січні-серпні

2010 р. прибутки підприємств  від звичайної діяльності до  оподаткування

зросли на 30,7 % порівняно з відповідним періодом 2009 р., а збитки змен-

шилися на 23,9 %. Найбільші  збитки підприємств зафіксовані  в будівни-

цтві (1,4 млрд грн), а найбільші  прибутки – у добуванні корисних копалин

(9,9 млрд грн) і харчовій  промисловості (4,6 млрд грн). Поліпшення фінан-

сових результатів підприємств  дозволить мінімізувати збитки від  можли-

вого подальшого погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури.

Підвищення доходів населення, що забезпечувало активне збільшен-

ня попиту на товари споживчої  групи. У ІI кв. 2010 р. порівняно з від-

повідним періодом попереднього року номінальні доходи населення

зросли на 17,8 %. Наявний  дохід, що може бути використаний населен-

ням на придбання товарів  і послуг, збільшився на 21,2 %, а реальний

наявний, визначений з  урахуванням цінового фактора, – на 11,8 %.

Водночас темпи відновлення  промисловості є задовільними лише по-

рівняно із кризовим роком, у якому обсяги виробництва суттєво скоро-

тилися. Наразі лише машинобудування  є єдиною галуззю, де рівень

виробництва вже досяг  рівня кінця 2006 р. Водночас рівень металур-

гійного виробництва  становить 77 % від рівня кінця 2006 р., добувної

промисловості – 85 %, промислового виробництва у цілому – 84 %.

Ризики для розвитку економіки України пов’язані  із загострен-

ням внутрішніх дисбалансів, серед яких виділимо наступні.

Сировинний  характер промислового виробництва, що демонструєть-

ся випереджаючим зростанням темпів зростання обсягів валової  дода-

ної вартості (ВДВ) у добувній промисловості порівняно з переробною.

Так, у І півріччі 2010 р. темпи приросту обсягів ВДВ у добувній про-

мисловості склали 166,6 %, тоді як у переробній промисловості  цей по-

казник становив 125,9 %.

Неоптимальна  та диспропорційна структура промисловості  Украї-

ни  з переважанням у ній експортоорієнованих  виробництв і недостатнім

використанням потенціалу внутрішнього ринку. Частка експортованих

промислових товарів  у загальному експорті товарів у  І півріччі 2010 р.

становила 86,6 %, тоді як для  імпорту цей показник дорівнював 94,4 %.

Зважаючи на те, що Україна є потужним виробником металургійної

продукції, факт імпортування нею  у І півріччі 2010 р. чорних металів

на суму 1,1 млрд дол. США та виробів  з них на суму 503 млн дол. США

свідчить про неспроможність вітчизняних  виробників задовольнити

внутрішній попит на металургійну продукцію та їх надмірну зорієнто-

ваність на зовнішні ринки.

Такий стан робить економічну систему  України дуже чутливою до

зміни балансу попиту та пропозиції на світових ринках, а також до змі-

ни світової кон’юнктури цін  на основні складові українського експор-

ту промислових товарів, як це продемонструвала світова фінансово-

економічна криза 2008-2009 рр. За таких  умов непевність динаміки

зовнішньоекономічної кон’юнктури  створює значні перешкоди збе-

реженню активного зростання обсягів  експорту. Враховуючи значну

залежність економічної динаміки від зовнішніх чинників, це засвідчує

необхідність здійснення державної  політики заохочення та структур-

ної модернізації експорту[3].

Повільне відновлення  кредитування економіки, що підтверджується

зростанням кредитування у січні-вересні 2010 р. лише на 2,8 % і змен-

шенням обсягів кредитування з  початку поточного року в річному  об-

численні 

Зниження державного фінансування внаслідок обмеженості бюджетних фінансів(реальне зниження капітальних видатків у ІІ квар-талі 2010 р. становило 23,4 % у річному вимірі).

Значний ступінь  зношеності основних фондів (ОФ), що

свідчить про переважне використання у промисловості застарілих, неефективних іресурсоємних засобів виробництва, що негативним чином впливає наконкурентоспроможність промислової продукції українського вироб-

ництва на внутрішньому та зовнішніх  ринках та обмежує реалізацію