Оцінка інвестиційної привабливості підприємства

 

Результати  розрахунків переносять до спеціальної  таблиці, на основі якої формулюється остаточна оцінка фінансового стану  підприємства (табл. 4.6). Дана таблиця  заповнюється, виходячи з таких міркувань: якщо норматив дотримано – ставиться 1; якщо норматив не дотримано – ставиться 0.

Усього  до розрахунку запропоновано 30 показників, однак за деякими з них може бути передбачено відразу два  нормативи: граничне значення та динаміка показника. Таким чином, кількість  нормативів складає 40, такою ж є  і максимальна кількість балів. Якщо для показника передбачено  норматив у вигляді граничного числа, то бали за відповідність надаються  на основі значення, розрахованого  за останній рік. Якщо для показника  передбачено норматив у вигляді  динаміки, то для присвоєння балу до уваги береться динаміка значень  за усі три роки.

Максимальна кількість балів може бути меншою, якщо у зв’язку зі специфікою господарської  діяльності підприємства деякі із запропонованих показників не піддаються розрахунку. Однак методикою передбачено, що це не вплине на кінцевий результат  оцінки.

У подальшому визначається відсоток дотримання нормативів за показниками  фінансового стану підприємства за наступною формулою:

,   (4.1)

де Офс  – кінцева оцінка фінансового  стану підприємства;

Бф –  сума фактичних балів, присвоєних за дотримання нормативних значень  показників фінансового стану підприємства;

Б max –  максимальна кількість балів  визначеного переліку показників для  досліджуваного підприємства (40 і менше).

 

Таблиця 4.6

Шаблон оцінки фінансового стану  підприємства

Показник	Нормативне значення	Розраховане значення			Бали за відповідність
		за 1 рік	за 2 рік	за 3 рік
І. Оцінка майнового стану підприємства
Фондомісткість	зменшення
Фондоозброєність	збільшення
Коефіцієнт зносу основних засобів	зменшення
Коефіцієнт оновлення основних фондів	збільшення
Коефіцієнт вибуття основних засобів	менше коефіцієнта оновлення
Фондовіддача	збільшення
Рентабельність основних засобів	збільшення
Абсолютна сума прибутку на 1 грн. основних засобів	збільшення
ІІ. Оцінка фінансових результатів діяльності підприємства
Чистий прибуток	а) >0
	б) збільшення
ІІІ. Оцінка ліквідності підприємства
Коефіцієнт покриття	>1
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,6 - 0,8
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	а) >0
	б) збільшення
Чистий оборотний капітал, тис. грн.	а) >0
	б) збільшення
IV. Оцінка платоспроможності підприємства
Коефіцієнт платоспроможності (автономії)	>0,5
Коефіцієнт фінансування	а) <1
	б) зменшення
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними запасами	>0,1
Коефіцієнт маневреності робочого капіталу	а) >0,5
	б) збільшення
Продовження таблиці 4.6
Показник	Нормативне значення	Розраховане значення			Бали за відповідність
		за 1 рік	за 2 рік	за 3 рік
Коефіцієнт маневреності власних  засобів	а) >0
	б) збільшення
V. Оцінка ділової активності підприємства
Коефіцієнт оборотності активів	збільшення
Коефіцієнт оборотності кредиторської  заборгованості	збільшення
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	збільшення
Строк погашення дебіторської заборгованості, днів	зменшення
Строк погашення кредиторської заборгованості, днів	зменшення
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	збільшення
Коефіцієнт оборотності основних засобів	збільшення
Коефіцієнт оборотного капіталу	збільшення
VІ. Оцінка рентабельності підприємства
Коефіцієнт рентабельності активів	а) >0
	б) збільшення
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	а) >0
	б) збільшення
Коефіцієнт рентабельності діяльності	а) >0
	б) збільшення
Коефіцієнт рентабельності продукції	а) >0
	б) збільшення
Усього (Бф)

 

 

На основі вираженої у відсотках  оцінки фінансового стану робиться остаточний висновок стосовно даного аспекту інвестиційної привабливості  підприємства, виходячи зі шкали, представленої  у таблиці 4.7. 

Таблиця 4.7

Шкала оцінки фінансового стану підприємства

Діапазон значень	Оцінка	Характеристика
90-100%	Висока	Висока платоспроможність, відмінний-фінансовий стан
80-90 %	Добра	Достатньо добрий фінансовий стан. Підприємство з мінімальним  ризиком
60-80%	Задовільна	Задовільний фінансовий стан та рівень платоспроможності
40-60 %	Незадовільна	Надійність підприємства викликає підозру, недостатній рівень платоспроможності. Високий рівень ризику

 

Однак фінансовий стан підприємства не є єдиним чинником, що формує інвестиційну привабливість підприємства для  того чи іншого інвестора. Аналіз ряду наукових праць та практичних аспектів діяльності підприємств дозволив згрупувати фактори інвестиційної привабливості  підприємства у дві групи: фактори  прямого та опосередкованого впливу (табл. 4.8).

Таблиця 4.8

Фактори впливу на інвестиційну привабливість  підприємства

Фактори опосередкованого впливу	Фактори безпосереднього впливу
Галузева приналежність	Сфера діяльності
Особливості географії місця розташування	Виробничий потенціал
Наявність і доступність природних  ресурсів	Маркетингова  діяльність
Екологічна ситуація	Менеджмент на підприємстві
Культура і освіта населення	Кадровий потенціал
Економічна ситуація в країні	Місце розташування
Соціально-політична стабільність	Юридична діяльність
Нормативно-правове поле діяльності	Технологія виробництва
Інформаційне поле	Стратегія розвитку
Пільги для інвесторів	Конкурентоспроможність
Розвинута інфраструктура	Інвестиційна програма
Ступінь економічної свободи підприємств	Рейтинг підприємства в галузі
Позиція України на світовому ринку	Платіжна дисципліна
Політика держави органів, що контролюють  інвестиційний процес	Фінансовий стан
Темпи інфляції	Репутація
Умови експорту продукції	Можливості виходу на міжнародний  ринок
Рівень доходів населення	Власники (акціонери)
Конкуренція в галузі   і т. д.	Відносини з владою і т. д.

 

Для підприємства з точки зору управління найбільший інтерес представляють  фактори безпосереднього впливу, саме завдяки ним воно самостійно  може  впливати  на  інвестиційну  привабливість. Для цього було здійснено  дослідження на предмет встановлення ступеня значимості визначеного  кола факторів для інвестиційної  привабливості підприємства. Серед  фахівців-економістів було проведено  анкетування, результати якого представлені в додатку 2.

Отже, на основі отриманих результатів  дослідження було визначено вагу кожного фактора в процесі  оцінки інвестиційної привабливості (табл. 4.9). Як бачимо, найбільшу  питому  вагу  займають  наступні  чинники:  фінансовий стан підприємства, стратегія  його розвитку, виробничий потенціал  та технологія виробництва.

Таблиця 4.9

Питома  вага факторів інвестиційної привабливості  підприємства

№ п.п.	Назва фактору	Вага фактору, %
1	Виробничий потенціал	8,93
2	Маркетинг на підприємстві	8,40
3	Менеджмент на підприємстві	8,40
4	Кадровий потенціал	7,53
5	Місце розташування	6,57
6	Технологія виробництва	8,83
7	Стратегія розвитку	9,47
8	Місце підприємства в галузі	7,75
9	Платіжна дисципліна	7,53
10	Фінансовий стан	9,91
11	Репутація	8,07
12	Можливості виходу на міжнародний  ринок	8,61

 

Надалі завданням суб’єктів  оцінки інвестиційної привабливості  підприємства є ретельне дослідження  аспектів, що характеризують кожен  із представлених вище факторів. Слід наголосити, що проведений попередній аналіз фінансового стану підприємства, як найбільш важливого фактора формування інвестиційної привабливості, дозволяє відразу присвоїти за нього той чи інший бал. Що стосується решти чинників, то їх оцінка виконується залежно від обсягу тієї інформації, яку має суб’єкт оцінювання. У будь-якому разі кожен фактор повинен бути охарактеризований у повній мірі, виходячи із достовірних даних, щоб на цій основі його можна було адекватно оцінити.

Виконуючи дане завдання, слід звернути увагу на деякі особливості в  ході вивчення чинників інвестиційної  привабливості підприємства.

Виробничий  потенціал підприємства - це сукупність вартісних і натурально-речовинних характеристик виробничої бази, що виражається в потенційних можливостях провадити продукцію певного складу, технічного рівня і якості в необхідному обсязі.

Як правило, для оцінки виробничого  потенціалу застосовують три основні  підходи:

1. Ресурсний підхід - передбачає  оцінку виробничого потенціалу  як сукупності виробничих ресурсів, визначаючи його величину як  суму фізичних і вартісних  оцінок окремих його складових.  В такому разі слід звернути  увагу на матеріально-технічні, трудові,  енергетичні, інформаційні та  фінансові ресурси.

2. Структурний підхід - зорієнтований  на визначення раціональної структури  виробничого потенціалу підприємства, визначає його величину, виходячи  з прогресивних норм і нормативних  співвідношень, заданих найбільш  досконалими технологіями, організацією  виробництва загалом і окремих  підсистем підприємства, що використовуються  в галузі. Для визначення структурних  характеристик виробничого потенціалу  досліджують: масштаб та просторове  розміщення підприємства, характер  діяльності підприємства та ступінь  його замкненості.

3. Цільовий підхід - спрямований  на визначення відповідності  наявного потенціалу досягненню  поставлених цілей, визначає його  величину як рівень відповідності  окремих складових потенціалу  необхідному, дещо ідеальному  уявленню про склад, структуру  та механізми функціонування  підприємства для виготовлення  конкурентоспроможної продукції,  який знаходить відображення в нормативних «деревах цілей» з широким спектром локальних і системних оцінок окремих елементів та взаємозв’язків. За такого підходу рівень виробничого потенціалу визначається в процесі його використання й оцінюється з точки зору його результативності.

Маркетинг - це процес планування виробничо-збутової діяльності підприємства на основі вивчення ринку з метою реалізації товарів і послуг та отримання прибутку в умовах конкуренції. Досліджуючи цей аспект діяльності підприємства, слід пам’ятати, що ефективність маркетингової діяльності підприємства залежить роботи за такими напрямами:

- організація маркетингової діяльності  підприємства;

- маркетингове планування, що включає  в себе формування бізнес-плану  підприємства та вибір стратегії  маркетингу;

- проведення маркетингових досліджень;

- розробка та реалізація цінової  політики підприємства;

- формування та реалізацію комунікаційної  політики підприємства;

- розподіл та налагодження збуту  виготовленої продукції;

- організація просування продукції  підприємства;

- маркетинг науково-дослідних робіт  та інноваційного процесу;

- логістика промислового підприємства.

В ході дослідження менеджменту на підприємстві, слід пам’ятати про такі основні його складові: планування, мотивація, організація та контроль. Особливістю даного фактора інвестиційної привабливості підприємства є те, що він може бути оцінений за різними підходами, що різняться між собою.

Один з підходів передбачає визначення в ході оцінки менеджменту на підприємстві економічної, організаційної та соціальної ефективності. Економічна ефективність відображає економічні результати діяльності організації за конкретної системи  управління. Організаційна ефективність системи менеджменту характеризує якість побудови організації, системи  її управління, прийняття управлінських  рішень, реакцію системи управління на стреси, конфлікти, організаційні  зміни. Соціальна ефективність менеджменту  відображає його вплив на процеси формування професійних характеристик працівників,  у тому числі керівників, формування корпоративного духу, відповідного психологічного клімату у колективі, атмосфери захищеності та причетності до цілей організації.

Важливе значення має кадровий потенціал підприємства, що є загальною (кількісною та якісною) характеристикою персоналу як одного з видів ресурсів, пов’язана з виконанням покладених на нього функцій та досягненням цілей перспективного розвитку підприємства.  Для аналізу кадрового потенціалу можна звертатись до таких показників:

• темп зростання чисельності робітників;
• темп зростання продуктивності праці;
• темп зростання заробітної плати;
• середня кількість відпрацьованих за рік робочих днів з розрахунку на одного робітника;
• коефіцієнт плинності кадрів;
• питома вага робітників, що підвищили кваліфікацію за певний період (рік, квартал, місяць), у загальній чисельності робітників.

Слід звернути увагу й на досвід роботи та рівень професіоналізму персоналу, організацію та умови праці, психологічний  клімат у колективі.