Інвестиційна діяльність підприємства

ТЕМА: «Інвестиційна діяльність підприємства»

План

1. Економічна сутність інвестицій.
2. Характеристика та структура інвестицій. Класифікація інвестицій.
3. Зміст, мета і завдання інвестиційної діяльності підприємства.
4. Види інвестиційної діяльності, її принципи та функції
5. Значення інвестицій на підприємстві.
6. Оцінка ефективності виробничих та фінансових інвестицій.
7. Шляхи покращення використання інвестицій.

  
План:

1. Економічна сутність інвестицій.
2. Класифікація інвестицій та їх характеристика:
1. Об’єкт інвестування.
2. Характер участі в інвестуванні.
3. Період інвестування.
4. Форма власності інвестора.
5. Регіональний характер інвестицій.
6. Ступінь ризику.
7. Класифікація інвестицій за видовими ознаками.
3. Зміст, мета і завдання інвестиційної діяльності підприємства.
4. Види інвестиційної діяльності, її принципи та функції
5. Значення інвестицій на підприємстві.
6. Оцінка ефективності виробничих та фінансових інвестицій.
7. Шляхи покращення використання інвестицій.

 

 

 

1. Економічна сутність інвестицій

Термін "інвестиції" походить від латинського слова "invest", що означає "вкладати". У ширшому  трактуванні інвестиції являють  собою вкладення капіталу з метою  наступного його збільшення.

За фінансовим визначенням, інвестиції — це всі види активів (коштів), що вкладаються в господарчу діяльність з метою отримання  доходу.

Економічне визначення інвестицій можна сформулювати таким чином: інвестиції — це видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов'язані з цим  зміни оборотного капіталу, оскільки зміни в товарно-матеріальних запасах  здебільшого залежать від руху видатків на основний капітал.

Визначення інвестицій дасться  в Законі України "Про оподаткування  прибутку підприємств". Інвестиція — це господарська операція, яка  передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних  прав та цінних паперів в обмін  на кошти або майно.

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної  діяльності на території України  визначає Закон України "Про інвестиційну діяльність".

У цьому законі інвестиції визначаються як сукупність усіх видів  майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької  діяльності, в результаті якої створюється  прибуток (дохід) або досягається  соціальний ефект.

Такими цінностями можуть бути:

— кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні  папери;

— рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

— майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;

— сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("know-how");

— права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові  права;

— інші цінності.

2. Характеристика та структура інвестицій. Класифікація інвестицій.

Розглянемо класифікацію згідно з наступним загальноприйнятим  набором класифікаційних ознак:

— об'єкт інвестування;

— характер участі в інвестуванні;

— період інвестування;

— форма власності інвестора;

регіональний характер інвестицій;

— ступень ризику.

За об'єктом інвестування розрізняють реальні інвестиції, фінансові інвестиції, інтелектуальні інвестиції, інвестиції в людський капітал.

Реальні інвестиції — вкладення у виробничі фонди (основні та оборотні). В основному, це вкладення в матеріальні активи — будинки, споруди, обладнання та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи (патенти, ліцензії, "know-how", технічна, науково-технічна, інструктивна, технологічна, проектно-кошторисна та інша документація).

Всередині цієї групи, як правило, виділяють наступні види інвестицій: інвестиції, які направляють на розширення виробничих потужностей, на реконструкцію  та розширення діючого виробництва, відтворення основних фондів, які  вибули.

Фінансові інвестиції —  характеризують вкладення капіталу в різні фінансові інструменти (в основному в цінні папери) з метою отримання прибутку в  майбутньому. Фінансові інвестиції, у свою чергу, підрозділяються на прямі (внесення засобів у статутний  фонд юридичної особи в обмін  на його корпоративні права) і портфельні (придбання цінних паперів та інших  фінансових активів на фондовому  ринку).

Інтелектуальні інвестиції — це вкладення в об'єкти інтелектуальної  власності, які виходять з авторського  права, винахідницького та патентного права, права на промислові зразки та корисні моделі.

Інвестиції в людський капітал — це вкладення в освіту, підвищення кваліфікації, соціальну  сферу. Ці інвестиції довгострокові  та скуповуються в майбутньому.

За характером участі в  інвестуванні виділяють прямі та непрямі інвестиції.

Прямі інвестиції передбачають пряму участь інвестора у виборі об'єктів інвестування і вкладення  капіталу. Вони здійснюються шляхом безпосереднього  вкладення капіталу до статутних  капіталів інших підприємств. Пряме  інвестування здійснюють в основному  досвідчені інвестори, які достатньо  поінформовані про об'єкти інвестування і добре ознайомленні з його механізмом.

Непрямі інвестиції передбачають вкладення капіталу інвестора, опосередковане іншими особами (фінансовими посередниками). Не всі інвестори мають достатню кваліфікацію для ефективного вибору об'єктів інвестування і наступного керування ними. У цьому випадку  вони купують цінні папери, що випускаються інвестиційними й іншими фінансовими  посередниками, що зібрані в такий  спосіб інвестиційні засоби розміщають за своїм розсудом, вибираючи найбільш ефективні об'єкти інвестування, беручи участь у керуванні ними, розподіляючи отримані доходи серед своїх клієнтів.

 

Наступною класифікаційною  ознакою є період інвестування. За цією ознакою виділяють короткострокові  та довгострокові інвестиції.

Під короткостроковими інвестиціями розуміють звичайно вкладення капіталу на період, не більше одного року, а  під довгостроковими інвестиціями — вкладення капіталу на період понад один рік. У практиці великих  інвестиційних компаній довгострокові  інвестиції деталізуються в такий  спосіб: до 2-х років; на 2—3 років; на 3—5 років; понад 5 років.

За формами власності  інвесторів розрізняють приватні, державні, іноземні та спільні інвестиції.

Приватні інвестиції характеризують вкладення коштів фізичних і юридичних (недержавних форм власності) осіб.

Державні інвестиції —  вкладення капіталу державних підприємств, а також коштів державного бюджету  різних рівнів і державних позабюджетних  фондів.

Іноземні інвестиції —  вкладення, які здійснюються іноземними громадянами, юридичними особами і  державами.

Спільні інвестиції — це вкладення, що здійснюються суб'єктами даної країни й іноземних держав.

За регіональною ознакою  можна виділити інвестиції усередині  країни і за кордоном.

Інвестиції усередині  країни (внутрішніми інвестиціями) — це вкладення коштів в об'єкти інвестування, розмішені в територіальних кордонах даної країни.

Інвестиції за кордон —  це вкладення коштів в об'єкти інвестування, розміщені за межами територіальних кордонів даної країни (до цих інвестицій відносяться також придбання  різних фінансових інструментів інших  країн).

За рівнем інвестиційного ризику інвестиції поділяють на безризикові, низькоризикрві, середньоризикові, високоризикові, спекулятивні.

Безризикові інвестиції — це вкладення коштів у такі об'єкти інвестування, за якими відсутній реальний ризик втрати капіталу (очікуваного доходу) і практично гарантовано отримання розрахункової суми інвестиційного доходу.

Низькоризикові інвестиції — це вкладення капіталу в об'єкти інвестування, ризик за якими значно нижчий від середньо ринкового.

Середньоризикові інвестиції — рівень ризику за об'єктами інвестування приблизно відповідає середньоринковому.

Високоризикові інвестиції — рівень ризику перевищує середньо ринковий.

Спекулятивні — вкладення  капіталу в найризикованіші інвестиційні проекти або інструменти інвестування, за якими очікується Найвищий рівень інвестиційного доходу.

Розглянута класифікація дозволяє виділити основні напрями  інвестиційної діяльності, але вона не враховує ряду специфічних рис  інвестиційного процесу, які здійснюють суттєвий вплив на процес оцінювання. Інвестиції можуть бути також класифіковані за рядом додаткових ознак:

— за використанням в  інвестиційному процесі обмежених  ресурсів — землі, капітальних ресурсів та персоналу;

— за потрібною сумою  первинних капіталовкладень — інвестиції в малі, середні та великі проекти;

— за степенем підвладності впливу інших інвестицій — незалежні  інвестиції; інвестиції, що потребують супутніх інвестицій; інвестиції, чутливі  до прийняття конкуруючих інвестиційних  рішень;

— за формою отриманого ефекту (залежать від цілей інвестування): економічні, соціальні, технічні, екологічні;

— за функціональною діяльність, з якою найбільш тісно пов'язані  інвестиції;

— за галузевою класифікацією;

— за ступенем обов'язковості  здійснення — обов'язкові, не абсолютно  обов'язкові, необов'язкові.

З точки зору моменту вкладення  інвестицій та використання результатів  розрізняють: одноразові інвестиції —  одноразовий випуск продукції (до цієї групи належать інвестиції, витрати  яких здійснюються в один момент часу, і, відповідно, випуск продукції є  одноразовим актом, через деякий час після завершення процесу  інвестування); багаторазові інвестиції — одноразовий випуск продукції (в цьому випадку витрати капіталу здійснюються в часі, а випуск продукції  — одномоментно), одноразові інвестиції — багаторазовий випуск продукції.

3. Зміст, мета і завдання інвестиційної діяльності підприємства.

 

Основна мета інвестиційної діяльності — забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії держави. Держава виконує такі функції  управління інвестиціями:

— аналіз і прогнозування розвитку інвестиційного ринку з урахуванням  його кон'юнктури та загальнодержавних  потреб у результатах інвестиційної  діяльності;

— розробка стратегічних напрямків  інвестиційної політики з урахуванням  цільових напрямків розвитку країни (суб'єкта України, регіону та ін.);

— законодавча діяльність щодо стимулювання, регулювання, підтримки та контролю інвестиційної діяльності;

— моніторинг інвестиційної діяльності та реалізація конкретних заходів щодо її регулювання на всіх рівнях (держава

— галузь — регіон — підприємство — проект), підтримка та фінансування окремих інвестиційних проектів.

У процесі реалізації основної мети інвестиційна діяльність суб'єктів  України на рівні держави має  забезпечувати:

1) високі темпи зростання економіки  країни (суб'єктів України та АР  Крим, регіонів та ін.) за рахунок  ефективної інвестиційної діяльності;

2) максимальну частину національного  доходу від інвестиційної діяльності;

3) мінімізацію інвестиційних ризиків.

На рівні підприємства управління інвестиційною діяльністю здійснюється відповідно до перспектив розвитку.

В Україні багато аспектів управління інвестиціями підприємства, що становлять основний об'єкт функціональної системи  управління, поки знаходяться лише в стадії становлення, зіштовхуючись  з об'єктивними економічними труднощами сьогодення, недосконалістю нормативно-правової бази, недостатнім рівнем підготовки фахівців до роботи в складних ринкових умовах. Просування країни шляхом ринкових реформ та подолання кризових економічних  тенденцій дасть змогу повною мірою застосувати теоретичні результати, накопичений закордонний і вітчизняний  досвід управління інвестиціями на всіх рівнях.

Інвестиційна діяльність — це складова економічного управління діяльності підприємства, що потребує визначення організаційно-економічних  методів і форм управління всіма  стадіями інвестиційних процесів на рівні підприємства — регіону  — галузі — національного господарства в цілому.

Головна мета інвестиційної діяльності — це впровадження форм реальних і  фінансових інвестицій. Основна увага  повинна приділятися розробці стратегії  інвестицій та заходам щодо їх реалізації.

4. Види інвестиційної діяльності, її принципи та функції.     

Відповідно формам власності  інвесторів виділяються види джерел інвестицій: приватні інвестиції (інвестиції громадян, недержавних підприємств, господарських асоціацій, спілок, товариств, громадських і релігійних організацій, інших юридичних осіб, заснованих на колективній власності); державні інвестиції (інвестиції, здійснювані  органами влади і управління України, місцевих органів влади за рахунок  засобів бюджетів позабюджетних  фондів і позикових засобів , а  також інвестицій державних підприємств  і установ за рахунок власних  і позикових засобів); іноземні інвестиції (інвестиції іноземних громадян, юридичних  осіб і держав); сумісні інвестиції (інвестиції, здійснювані спільно  громадянами, юридичними особами України  та іноземних держав).