Міжнародна торгівля необхідність, еволюція, сучасний стан

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Октября 2013 в 12:24, магистерская работа

Краткое описание

Актуальність теми. Україна, як і будь-яка країна світу не забезпечена усіма факторами виробництва, тому їй необхідно деякі товари і послуги купувати у інших країн для забезпечення внутрішнього попиту, а також для розвитку своєї економіки.
Міжнародна торгівля - основна форма міжнародних економічних відносин, оскільки включає торгівлю не тільки товарами в речовинному розумінні цієї категорії, але і найрізноманітнішими послугами.

Содержание

Вступ 3
Розділ I. Теоретико-методологічні основи міжнародної торгівлі.
Сутність міжнародної торгівлі та її концепції 6
Етапи розвитку міжнародної торгівлі 17
Форми міжнародної торгівлі 26
Розділ II. Основні засади участі України в міжнародній торгівлі.
2.1. Особливості участі України в міжнародній торгівлі 37
2.2. Аналіз сучасного стану міжнародної торгівлі України 41
2.3. Перспективи розвитку міжнародної торгівлі України з іншими країнами 49
Розділ III. Шляхи удосконалення державного регулювання.
3.1. Національний рівень регулювання міжнародної торгівлі 59
3.2. Міжнародні організації з регулювання міжнародної торгівлі та сприяння її розвитку 67
Розділ ІV. Методика вивчення проблем міжнародної торгівлі у курсах «Економічна теорія» та «Основи економіки» у ВНЗ та ЗНЗ 77
Висновок 87
Список використаних джерел 90
Додатки 97

Прикрепленные файлы: 1 файл

МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ НЕОБХІДНІСТЬ, ЕВОЛЮЦІЯ, СУЧАСНИЙ СТАН.docx

— 321.95 Кб (Скачать документ)

Кожному із зазначених вище п’яти етапів розвитку міжнародної  торгівлі притаманні: певні середовищні чинники розвитку; особливості, що відтворюють рівень інтернаціоналізації виробництва і роль міжнародної торгівлі у розвитку національних господарств; пріоритетні методи регулювання зовнішньої торгівлі більшості країн світу (табл. 1.1).

ХАРАКТЕРИСТИКА  ЕТАПІВ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Чинники зовнішнього середовища

Особливості торговельних процесів

Регулювання

І етап

  • Промислові революції
  • Залучення нових регіонів земної кулі до міжнародного товарообміну
  • Прогрес у розвитку транспортної мережі світу
  • Революція в засобах зв’язку
  • Вивезення товарів
  • Лідерство Великобританії на світовому ринку
  • Випередження темпів зростання світового товарообороту порівняно з ростом промислового виробництва
  • Перевага політики протекціонізму
  • Зародження політики фритредерства

ІІ  етап

  • НТП у виробництві товарів
  • Розвиток транспортних шляхів і поліпшення якісних характеристик транспортних засобів
  • Розвиток монополістичного виробництва
  • Вивезення капіталу
  • Швидке зростання товарообороту
  • Зміна співвідношення сил на світовому ринку (зменшення впливу Великобританії та Франції)
  • Концентрація торговельних зв’язків між найбільш розвинутими країнами
  • Посилення протекціоністських тенденцій
  • Перехід від захисного до наступального протекціонізму

ІІІ етап

  • Наслідки Першої світової війни (економічні та політичні)
  • Економічні кризи (1920—1921 рр., 1929—1933 рр.)
  • Початок формування двох світових систем господарства
  • Тривале та глибоке порушення торго-вельних зв’язків
  • Різкі коливання обсягів товарообороту
  • Переважно сировинна структура експорту та імпорту
  • Посилення митного протекціонізму
  • Крах міжнародної валютної системи та виникнення валютних блоків

IV етап

Поосилення диференціації двох світових систем господарства

Розпад світової колоніальної системи

Формування регіональних інтеграційних угруповань

Поява глобальних міжнародних організацій

  • Збільшення темпів росту світового товарообороту
  • Зрушення в товарній структурі експорту
  • Послаблення позицій країн, що розвиваються
  • Посилення позицій Японії, ФРН, Італії, Канади; зменшення питомої ваги США, Великобританії та Франції в світовому експорті
  • Перехід до політики лібералізації зовнішньоторговельних зв’язків
  • Реалізація комплексу митно-тарифних заходів під егідою ГАТТ

 

Продовження табл.1.1.

V етап

  • Посилення міжнародної конкуренції
  • Зміцнення існуючих і поява нових інтеграційних угруповань
  • Індустріалізація більшості країн, що розвиваються
  • Проблема заборгованості країн, що розвиваються
  • Розпад світової соціалістичної системи господарства
  • Різке збільшення обсягів торгівлі
  • Підвищення ролі зовнішньої торгівлі в економічному розвитку країн
  • Значні коливання рівня світових цін
  • Зрушення в товарній структурі експорту (послуги, промислові товари)
  • Поширення усталених і довгострокових відносин
  • Збільшення частки внутрішньофірмових поставок у світовій торгівлі
  • Підвищення ролі країн, що розвиваються
  • Посилення конкуренції між країнами Тріади (США, Японія, країни ЄС)
  • Активізація зустрічної торгівлі
  • Перехід від тарифного до нетарифного регулювання
  • Неопротекціонізм
  • Стимулювання експортного виробництва
  • Поява тенденції до створення замк-нутих економічних блоків

 

I Eтап характеризується промисловими революціями, що замінили мануфактурне виробництво великою машинною індустрією в усіх розвинутих країнах. Важка промисловість фактично сформувала світовий ринок і одночасно різко посилила свою залежність від нього. У цей період міжнародна торгівля розвивалась дуже швидкими темпами, чому сприяли такі середовищні чинники:

• залучення нових регіонів земної кулі до міжнародного товарообмін»  прогрес у розвитку транспортної системи світу (збільшення загального тоннажу суден; заміна вітрильників пароплавами; відкриття Суецького каналу, що з'єднав Азію з Європою).

• революція в засобах  зв'язку (винахід електричного телеграфу; прокладання в 1866 р. трансатлантичного кабелю, що дозволило встановити зв'язок між Америкою та Європою).

Характерною рисою цього  етапу є випереджаючі темпи зростання світового товарообороту порівняно з темпами зростання промислового виробництва в світі, що свідчить про велике значення для країн розвитку зовнішньої торгівлі. Головну роль на світовому ринку в цей період відігравала Великобританія, частка якої в обсязі світової торгівлі становила 25 %. Слід зазначити, що за всю подальшу історію світової торгівлі жодній країні не вдавалось досягти такої домінантної позиції на світовому ринку. У 1997р. частка трьох найбільших експортерів світу — США. Німеччини та Японії — у світовій торгівлі становила 28,7 %, а Великобританії — лише 5 %. Основною статтею експорту однієї з найбільших колоніальних держав були текстильні вироби, а ввозились переважно сировина для текстильної промисловості та продовольчі товари з колоній і США.

  1. Суттєвою особливістю даного етапу розвитку міжнародної торгівлі є вивезення товарів, тобто експорт товарів, вироблених на національній території. У сфері регулювання міжнародних торговельно-економічних відносин цей етап характеризується зародженням політики фритредерства (від англ. free trade — вільна торгівля) — свободи торгівлі та невтручання держави у підприємницьку діяльність, основним прихильником якої була Великобританія. Одним з найпопулярніших інструментів політики фритрейдерства було зниження мита на товари у взаємній торгівлі, що сприяло збільшенню вивезення англійських товарів за кордон [45, с.19-25].
  2. IІ Eтап характеризується такими основними чинниками:

• науково-технічний прогрес  у виробництві товарів, який забезпечив зниження ваги одиниці товару, підвищення якості збереження продукції під час транспортування (консервування, заморожування);

• подальше вдосконалення  транспортних шляхів (збільшення до 1900 р. загальної довжини залізничних  шляхів майже в 100 разів порівняно з 1840 p.; завершення будівництва Панамського каналу, що з'єднав найкоротшим шляхом Атлантичний і Тихий океани) та суттєве вдосконалення якісних характеристик транспортних засобів (збільшення місткості, розширення номенклатури: поява спеціалізованих транспортних засобів для транспортування специфічних товарів, збільшення швидкості пересування) [45, с. 23].

Основною особливістю  розвитку міжнародної торгівлі на цій  стадії стає вивезення капіталу, що забезпечував як збільшення експорту товарів, так і захоплення вигідних ринків збуту та джерел сировини. За допомогою експорту капіталу фірми посідали ключові позиції в господарстві тих країн, куди вивозився капітал, особливо якщо це були менш розвинуті країни, таким чином забезпечуючи собі отримання високих прибутків.

Цей період став початком формування транснаціональних корпорацій, міжнародних монополій.

Другою особливістю періоду, що розглядається, є динамічніше зростання товарообороту світової торгівлі. Вже у 1880р. він збільшився в 5 разів порівняно із 1850 p., а порівняно з 1800 р. — у 10 разів. У цей період відбуваються також суттєві зміни в співвідношенні сил на світовому ринку.

Наступною особливістю розвитку міжнародної торгівлі в цей період є також те, що переважна частина світового товарообороту припадала на взаємний товарооборот між невеликою кількістю індустріальне розвинутих країн, жителі яких становили незначну частину населення земної кулі. Так, напередодні Першої світової війни 11 найбільш розвинутих країн (Великобританія, Німеччина, Франція, США, Італія, Японія, Бельгія, Нідерланди, Швеція. Швейцарія, Канада) забезпечували понад 55 % світового експорту, в той час як їх населення становило лише 20 % світового.

За останнє десятиріччя  цього етапу (1904-1914 pp.) темпи зростання світової торгівлі уповільнюються, що передусім пояснюється особливостями регулювання зовнішньої торгівлі країн, а саме: посиленням протекціоністських тенденцій, зумовлених зростаючим впливом монополій на зовнішньоекономічну політику своїх держав. При цьому характер протекціонізму змінюється — із захисного він перетворюється на наступальний, тобто такий, що охороняє від іноземної конкуренції не слабкі галузі національної економіки, а найбільш розвинуті та високо монополізовані [45, с. 25].

III Етап деякі фахівці називають «мертвим», або «чорним» періодом у розвитку міжнародної торгівлі. Чверть сторіччя (1914— 1939рр.), що тривав цей етап, позначені подіями Першої світової війни та її руйнівними наслідками для економік європейських країн, економічними кризами 1920—1921 pp. та 1929—1933 pp., початком  формування двох світових систем господарства.

Основні особливості і  риси цього етапу можна охарактеризувати таким чином:

    • довготермінове і глибоке порушення міжнародних торговельно-економічних зв'язків, зумовлених наслідками <span class="List_0020Paragraph__Char" style=" font-family: '

Информация о работе Міжнародна торгівля необхідність, еволюція, сучасний стан