Місце України на ринку високотехнологічної продукції

 

Як бачимо з даних (Таблиця 2.1.1), Україна у 2014 зайняла лише на 76 місце із 144 країн між Словаччиною (75) та Хорватією (77). Це на 8 позицій краще, ніж було в 2013 році. Тоді Україна посіла 84 місце та знаходилась між Тунісом (83) та Уругваєм (85), але у 2013 році рейтинг складався з 148 країн. Однак, якщо порівнювати з рейтингом 2012 року, то в 2014 Україна втратила 3 позиції.

ТОП 10 за рейтингом глобальної конкурентоспроможності очолює Швейцарія та складається в основному з країн ЄС.

Основним показником, що визначає місце країни на ринку високотехнологічної продукції є глобальний індекс інновацій.

Глобальний індекс інновацій (GII) – це глобальне дослідження і супроводжуючий його рейтинг країн світу за показником рівня розвитку інновацій. Розрахований за методикою міжнародної бізнес-школи INSEAD, Франція. Дослідження проводиться з 2007 року і на даний момент представляє найбільш повний комплекс показників інноваційного розвитку по різних країнах світу. Індекс являє собою співвідношення витрат і ефекту, що дозволяє об’єктивно оцінити ефективність зусиль з розвитку інновацій в країні.

Таблиця 2.1.2

Рейтинг країн світу за індексом інновацій 2012-2014

Місце	Країна(2012)	GCI	Місце	Країна(2013)	GCI	Місце	Країна (2014)	GCI
1	Швейцарія	68.2	1	Швейцарія	66.6	1	Швейцарія	64.8
2	Швеція	64.8	2	Швеція	61.4	2	Британія	62.4
3	Сінгапур	63.5	3	Британія	61.2	3	Швеція	62.3
4	Фінляндія	61.8	4	Нідерланди	61.1	4	Фінляндія	60.6
5	Британія	61.2	5	США	60.3	5	Нідерланди	60.6
6	Нідерланди	60.5	6	Фінляндія	59.5	6	США	60.1
7	Данія	59.9	7	Гонконг	59.4	7	Сінгапур	59.2
8	Гонконг	58.7	8	Сінгапур	59.4	8	Данія	57.5
9	Ірландія	58.7	9	Данія	58.3	9	Люксембург	56.9
10	США/Люксембург	57.7	10	Ірландія	57.9	10	Гонконг	56.8
51	Росія	37.9	62	Росія	37.2	49	Росія	39.1
62	Македонія	36.2	70	Туніс	35.8	62	Бахрейн	36.3
63	Україна	36.1	71	Україна	35.8	63	Україна	36.3
64	Індія	35.7	72	Монголія	35.8	64	Йорданія	36.2
140	Нігер	18.6	141	Судан	19.8	142	Того	17.6
141	Судан	16.8	142	Ємен	19.3	143	Судан	12.7

Аналізуючи данні (Таблиця 2.1.2), за останній рік Україна за рівнем розвиненості інновацій піднялася у глобальному рейтингу на вісім позицій і опинилася на 63-му місці серед 143 держав світу, розташувавшись в списку між Бахрейном і Йорданією. Такі дані сьомого щорічного звіту «Global Innovation Index 2014», підготовленого міжнародною бізнес-школою INSEAD, Корнельського університету і Всесвітньою організацією інтелектуальної власності.

Згідно з підсумками дослідження, четвертий рік поспіль звання найбільш інноваційної країни світу утримує Швейцарія, чиє значення індексу в поточному рейтингу склало 64,8 бала. 

Трійку держав з найвищим ступенем розвитку інновацій, як і в 2013 р., доповнили помінявшись місцями в світовому списку за 2014-й Великобританія (62,4) і Швеція (62,3). Варто відзначити, що європейські країни окупували сім з десяти рядків глобального рейтингу. Конкуренцію в топ-10 рейтингу їм змогли скласти лише США (60,1), Сінгапур (59,2) і Гонконг (56,8), що виявилися на шостому, сьомому та десятому місцях відповідно.

Водночас надзвичайно низькі показники в галузі розвитку інноваційних технологій демонструють Того (17,6) і Судан (12,7), які і розташувалися в самому кінці списку.

Російська Федерація зробила значний стрибок у даному рейтингу, перемістившись з 62 на 49 позицію.

У регіональному розрізі найбільшого прогресу в галузі впровадження інновацій у повсякденне життя місцевих жителів домоглися держави Північної Америки (58,1), а найменшого – країни Тропічної Африки (27,5). Що стосується взаємозалежності економічної та інноваційної розвиненості, зазначається: чим вищий дохід країн, тим вище рівень їх інноваційного розвитку.

Значення українського індексу інновацій досягло максимуму останніх чотирьох років і склало 36,3 бала. Цей показник перевищує середнє значення індексу серед держав з рівнем доходунижче середнього (29,5), але серйозно не дотягує до середньоєвропейського рівня (47,2). Проте варто відзначити високу ефективність інноваційної політики України, за показником якої Україна розташувалася на 14-му місці серед досліджуваних країн.

Отже, для узагальнення, можна надати у вигляді діаграми динаміку українського індекса інновацій (Рис 2.1.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.2.1.1. Динаміка індекса інновацій України

Рейтинг країн світу за рівнем витрат на НДДКР розраховується як загальний обсяг державних і приватних витрат на НДДКР, виражений у відсотках від валового внутрішнього продукту (ВВП).

Таблиця 2.1.3

Рейтинг країн світу за рівнем витрат на НДДКР 2012

Місце	Країна	Витрати (%)
1	Ізраїль	4.40
2	Фінляндія	3.88
3	Південна Корея	3.74
4	Швеція	3.40
5	Японія	3.34
6	Данія	3.06
7	Швейцарія	2.99
8	США	2.90
9	Німеччина	2.82
10	Австрія	2.75
32	Росія	1.16
36	Україна	0.86

Рис. 2.1.2. Рейтинг країн світу за рівнем витрат на НДДКР 2012

За рейтингом R&D 2012 (Таблиця 2.1.3) Україна займає 36 місце з 91 країн, які приймали участь в досліджені. Останні місця займають такі країни як Боснія і Герцоговина (90; 0,02%) та Гамбія (91; 0,02%).

Лідером у списку є Ізраїль, фінляндія і Південна Корея, які займають перше, друге і третє місця відповідно.

Наглядно рейтинг подано на графіку (Рис. 2.1.2).

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. Пропозиції щодо активізації інноваційної діяльності в країні та стимулювання розробки високих технологій

Модернізація виробництва, забезпечення нової якості економічної системи, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках та забезпечення стабільного довгострокового економічного зростання на основі інноваційної моделі розвитку потребують активізації дій держави у сфері управління інноваційною сферою, удосконалення фінансових, інституційних, організаційних, правових та інших інструментів державного управління.

Актуальним на сьогоднішній день є питання щодо покращення інвестиційного клімату в сфері виробництва високотехнологічної продукції. Важливим є вдосконалення правової бази щодо підвищення ефективності функціонування сучасних організаційних форм: технопарків, промислово-фінансових груп, акціонерних товариств, консорціумів, якими передбачається концентрація капіталу та наукоємного виробництва з метою досягнення конкурентоспроможності українських високих технологій в умовах глобалізації.

Крім того, слід підкреслити важливість стабільності та передбачуваності змін інвестиційного законодавства, особливо, що стосується дії законів, які передбачають стимулювання науково-технічної та інноваційної діяльності. В цьому контекстві мають бути вирішені питання щодо подолання негативних наслідків раптового скасування інвестиційних пільг для ВЕЗ, ТПР і технологічних парків.

Поряд із цим потребує якнайшвидшого забезпечення державою дотримання захисту прав інтелектуальної власності в Україні у відповідності із міжнародними стандартами.

Надзвичайно важливим питанням є також доведення вітчизняних витрат на НДДКР до рівня, який би забезпечував конкурентоспроможність високотехнологічних галузей України на світовому ринку.

 

 

ВИСНОВКИ

У ході дослідження були визначені основні теоретичні аспекти ринку високотехнологічної продукції. Була визначена сутність таких понять як МНТО, високотехнологічна продукція, високі технології, патент, лізенція, копірайт, товарний знак, ноу-хау, біотехнологія,  опто-електроника, електроніка, комп’ютеризоване в-во, нові матеріали, атомні технології тощо.

Мною були проаналізовані основні тенденції на світовому ринку технологій, визначені позиції основних гравців на ньому та місце України на ринку високих технологій. Під час дослідження мною були використані такі показники як GCI, GІI та рівень витрат на НДДКР у відсотках. Результати були викладені у вигляді таблиць, діаграми та графіку.

Також були розроблені деякі пропозиції щодо активізації інноваційної діяльності в країні та стимулювання розробки високих технологій задля виходу української економіки на якісно новий рівень на світовому ринку високотехнологічної продукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про Загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій» від 09.04.2004р. №1676-IV
2. Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» від 06.10.2006 року №143-16
3. Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 672с.
4. Олейніков О.О. «Сучасні тенденції на світовому ринку високотехнологічної продукції та місце України на ньому»: публікація Національного інституту проблем міжнародної безпеки від 18.09.2008
5. Розвиток ринку високих технологій в Україні: Матеріали круглого столу (Інститут економічного прогнозування НАН України, 2004.05.21)// Економіка і прогнозування. – 2004.
6. [Електронний ресурс] Експертно-аналітичний портал http://gtmarket.ru/countries/ukraine/ukraine-info
7. [Електронний ресурс] Стаття з газети «Сегодня» від 21.07.2014 http://ukr.segodnya.ua/science/ukraina-rezko-podnyalas-v-mirovom-reytinge-razvitiya-innovaciy-538351.html