Мале підприємництво Одеської області

 УДК 334.012.64(477.74)                                                

      ПРОБЛЕМИ  І ШЛЯХИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ   МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ  

      О.Л. Михайлюк

     Згідно  із Законом України „Про державну підтримку малого підприємництва” [1] малі підприємства – це юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми господарювання та форми власності, в яких середньооблікова кількість працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб, а обсяг річного валового доходу не перевищує 500 000 євро.

     Малий бізнес здійснюється шляхом створення  розгалуженої системи малих підприємств. Згідно із Законом України "Про  підприємства" [2] до малих відносяться:

     - у промисловості та будівництві - з числом працюючих до 200 осіб;

     - у науці та науковому обслуговуванні - до 100 осіб;

     - в інших галузях виробничої сфери (крім роздрібної торгівлі) - до 50 осіб;

     - у галузях нематеріального виробництва - до 25 осіб;

     - у роздрібній торгівлі - до 15 осіб.

     Засновниками  малих підприємств можуть бути орендні, колективні, спільні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства та інші підприємства й організації, а також громадяни, члени сімей, інші особи, що спільно ведуть господарство. У зв'язку з цим будь-яке створене мале підприємство, зберігаючи пріоритет свого засновника, є відповідно  державним, колективним, приватним. Діяльність кожного з них регулюється діючим законодавством.

     Малі  підприємства - досить поширена та ефективна  форма господарювання. Мале підприємництво здатне найбільш оперативно реагувати на кон'юнктуру ринку і таким чином надавати економіці необхідної гнучкості. Ця властивість малого бізнесу набуває особливого значення в сучасних умовах, коли відбувається швидка індивідуалізація і диференціація споживацького попиту, прискорення науково-технічного прогресу, розширення номенклатури товарів та послуг.

     У промислово розвинених країнах на малий бізнес припадає до 90-95% усіх підприємств, вони виробляють від 20 до 60% валового національного продукту. Особливу роль відіграє мале підприємництво у сфері послуг і торгівлі; істотно впливає малий бізнес на формування конкурентного середовища.

     Мале  підприємництво антимонопольне за своєю  природою. Це проявляється в різних аспектах його функціонування. З одного боку, воно в силу чисельності функціонуючих господарств і їхньої високої динаміки меншою мірою піддається монополізації, ніж великі підприємства. З іншого боку, мале підприємництво виступає досить відчутним конкурентом, який підриває монопольні позиції великих корпорацій.

     За станом на 01.01.2009р. на обліку в органах державної реєстрації області знаходилися 60 тис. суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних осіб та близько 180 тис. суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб. Кількість малих підприємств - 17,3 тис. одиниць. У розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення - 82 малих підприємства.

     Переважна їх кількість зосереджена у сфері  торгівлі та послуг. Зокрема, за видами економічної діяльності, найбільше  малих підприємств діє у торгівлі – 27,6,%; надання послуг по операціям з нерухомістю, орендою, інжинірингом – 25,9%; транспортні послуги та послуги зв’язку - 9,3%, комунальні та індивідуальні послуги – 4,0%. На здійсненні виробничої діяльності спеціалізується 25,2% від загальної кількості малих підприємств (у промисловості зосереджено 10,7%, у будівництві – 9,8%, у сільському господарстві – 4,7%).

     У сфері малого і середнього бізнесу  зайнято більше 280 тис. осіб, що складає 30% від всього зайнятого населення  області.

     За  кількістю малих підприємств  Одеська область займає одне з провідних місць в Україні. За розрахунками кількості малих підприємств на 10 000 наявного населення по областях України у 2008 році Одеська – лідер (табл. 1).  У цій сфері зайнята майже третина загальної кількості працівників області (це лише дванадцяте місце серед областей України), що складає 5,6% найманих працівників по Україні (показник відповідає питомій вазі ВДВ області в загально українському показнику). Заробітна плата в області нижча, ніж по Україні (десяте місце після АР Крим, Черкаської, Полтавської, Запорізької і навіть Закарпатської областей).

Таблиця 1

Показники розвитку малого підприємництва в Одеській області 

Джерело: [3] 

     Можливо, це пов’язано з низькою рентабельністю підприємств області (табл. 2). Позитивний, навіть вищий майже у три рази за середній по країні, показник рентабельності  тільки у сільському господарстві і на  транспорті. Вищі за середні по Україні (хоча і негативні) показники рентабельності промисловості, будівництва, ресторанного бізнесу; а також фінансової діяльності та освіти (позитивні показники). Найгірша ситуація з рентабельністю малого бізнесу у сфері операцій з нерухомістю і охороні здоров’я.

Таблиця 2

Рентабельність  операційної діяльності малих підприємств

за  видами економічної діяльності та за регіонами у 2008 році (%) 

Джерело: [3] 

     Розвиток малого підприємництва у харчовій промисловості. Харчова промисловість займає одне з провідних місць в економіці області - це кожне cьоме мале промислове підприємство. Малі підприємства харчової промисловості в основному розташовані в Одесі, де зосереджено їх 41%. Крім обласного центру домінують Овідіопольський, Комінтернівський райони та м. Ізмаїл.

     Серед малих підприємств кожне шосте  займається виробництвом напоїв, хліба  і хлібобулочних виробів; кожне  восьме – виробництвом борошномельно-круп’яної продукції або м’ясних продуктів.

     На малих підприємствах харчової промисловості у 2008р. було зайнято 2875 працівників. У середньому на одному підприємстві  працювало 10 осіб. Середня зарплата складала 695 грн., що нижче рівня середньої заробітної плати (812 грн.) по малому бізнесу у промисловості [4, 5].

     За  обсягом реалізації продукції, який у 2008р. склав 462,3 млн. грн., малі підприємства харчової промисловості посідають  перше місце серед підприємств  малого бізнесу у промисловості області.

     У порівнянні з 2007р. малі підприємства збільшили виробництво  консервованих натуральних овочів у 4 рази; соняшникової нерафінованої олії – у 2 рази; копченої риби, включаючи філе у 1,6 рази; кисломолочних продуктів – на 6%; крупи – на 5%. Відновлено виробництво виноградного вина, консервованих овочів. Натомість, скоротилось виробництво ковбасних виробів більш ніж на третину, м’яса - майже на чверть.

     Головним критерієм ефективності функціонування підприємств, незалежно від виду економічної діяльності та форм господарювання, є фінансовий результат. Підприємства харчової промисловості значно погіршили свої фінансові показники, і у 2008р. отримали збитків на 67,0 млн. грн. Найбільшу суму збитку показали малі підприємства, які займалися виробництвом молочних продуктів та морозива, напоїв – 71% від загальної суми збитку, з них дві третини припадає на виробництво пива і третина на виробництво мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв.

     Значний прибуток від звичайної діяльності до оподаткування отримали у 2008р. малі підприємства, які займалися виробництвом хліба та хлібобулочних виробів – 2,0 млн. грн.; готових кормів для тварин та переробленням і консервуванням овочів та фруктів – по 1,1 млн. грн.; виробництвом рибних продуктів – 0,8 млн. грн. Всі підприємства, що займались виробництвом фруктових та овочевих соків, отримали збитковий результат. Крім того, кількість збиткових підприємств найбільша серед тих, що займалися виробництвом олії, тваринних жирів та готових кормів для тварин (по 46%), виробництвом напоїв та рибних продуктів (по 44%).

     Сектор малого підприємництва дотепер ще не відіграє вагомої ролі у харчовій промисловості області (частка його продукції складає лише 7,4%) і не розвивається досить енергійно, що свідчить про невикористані резерви та потенційні можливості.

     Розвиток  малого підприємництва у сільському господарстві. Вирішення соціально-економічних проблем у сільському господарстві є одним з актуальних питань. Провідна роль у зазначеному процесі належить малим підприємствам, як найбільш динамічним у розвитку, спроможним швидко адаптуватися до ринкового середовища.

     Трансформаційні процеси в економіці змінили  сталі стереотипи в організації  господарської діяльності, зокрема  у сільському господарстві. Ці зміни  проявляються у реорганізації колективних підприємств та наданні селянам можливості займатися підприємницькою діяльністю. Проте мале підприємництво на селі розвивається досить повільно.

     Так, лише кожне 23-тє мале підприємство області  діяло у сільському господарстві. Серед підприємств цієї галузі найбільша кількість малих підприємств займається рослинництвом та наданням послуг у рослинництві (83% та 7% відповідно), решта припадає на малі підприємства, зайняті у сфері тваринництва (6%), лісового господарства та пов’язаних з ним послугами [5, 6]. Найбільша кількість малих сільськогосподарських підприємств на 10 тис. осіб наявного населення зареєстрована у Ширяївському районі – 17 одиниць, друге місце належить Березівському – 14, третє – Великомихайлівському (13 одиниць) районам.

     Малі  підприємства спричиняють позитивний вплив на розвиток сільських районів, надають його мешканцям гарантовану роботу. Так, у 2008р. з усієї кількості працівників, зайнятих у малому бізнесі 7% (це майже 9500 осіб) були задіяні у сільському господарстві. З них – понад 9200 осіб - наймані працівники;  більшість з них були зайняті у  рослинництві (понад 8000 осіб). Проте, рівень середньомісячної заробітної плати у сфері сільського господарства залишається невисоким і складає 674 грн. проти 889 грн. в цілому по малих підприємствах області.

     Фінансовим  результатом діяльності суб’єктів  малого підприємництва у 2008р. став збиток від звичайної діяльності до оподаткування  у сумі 2499,8 млн. грн. (загальна сума прибутку становила 1148,4 млн. грн., збитку – 3648,2 млн. грн.), який у 6,7 рази перевищує збиток попереднього року.

     Однак, малий бізнес у сільському господарстві не відіграє вагомої ролі в економіці  області. Головними причинами є  низький рівень переробки та висока ресурсовитратність виробництва; застарілий парк та значна вартість імпортного обладнання.