Макроекономічна рівновага в Україні

Середньострокова перспектива

За нашими оцінками, економічне зростання в Україні в 2013 буде незначним і складатиме близько 1%, за подальшим прискоренням до 3% у 2014 році. Протягом першого півріччя 2013 року Українська економіка може продовжити показувати слабкі результати через цілу низку причин: все ще низький попит на світових ринках, невизначеність щодо готовності уряду впроваджувати заходи щодо зменшення макроекономічних дисбалансів та ефект високої бази порівняння відповідного періоду 2012 року. Відновлення економічного зростання очікується лише у другій половині 2013 року, коли має покращитися ситуація на зовнішніх ринках та вступити в силу ефект низької бази порівняння. Впровадження заходів, необхідних для відновлення макроекономічної рівноваги (більш жорстка фіскальна політика та гнучкий режим валютного курсу), підтриманих програмою співробітництва з МВФ, допоможе покращити перспективи зростання через підвищення довіри з боку інвесторів до макроекономічної політики України та знизити вартість зовнішніх запозичень. Економічне зростання може зрости до 3% у 2014 році та 4% у 2015 у разі поступового покращення ситуації на глобальних ринках.

В той же час, існують і суттєві ризики для реалізації вищезазначеного сценарію. Серед зовнішніх ризиків найбільш суттєвим є продовження кризи у Єврозоні, що призведе до зниження попиту на український експорт та ускладнення доступу до глобальних ринків капіталу. Серед внутрішніх факторів головним є ризик затягування з впровадженням заходів задля подолання макроекономічних дисбалансів (бажано за підтримки програми з МВФ). Затримки у макроекономічних змінах можуть означати, що необхідні корективи будуть значно серйознішими, коли підтримання статусу-кво стане більше неможливим. Навіть якщо відбудеться покращення зовнішнього середовища, на нашу думку ці макроекономічні зміни все одно будуть потрібні.

Для забезпечення довгострокового  економічного зростання економіки, Україні, разом із відновленням макроекономічної рівноваги, необхідно забезпечити впровадження структурних реформ. На порядку денному все ще багато невирішених питань. Основний фокус має бути на покращенні бізнес клімату та конкурентного середовища, залученні інвестицій та створенні нових робочих місць задля підвищення якості життя населення. В цьому контексті важливо продовжувати реформи, спрямовані на зростання стійкості фінансового сектору до зовнішніх шоків та поліпшення фінансового посередництва. У сфері фіскальної політики, підвищення ефективності бюджетних видатків може бути досягнуто за рахунок зниження фіскальних та квазі-фіскальних дефіцитів, які спричинені невідповідністю тарифів на газ та тепло. Підвищення тарифів має відбуватися паралельно із покращенням адресної соціальної допомоги для найбідніших верств населення. Покращення ефективності може також відбутися за допомогою реформування процесів управління державними інвестиціями – необхідної передумови для ефективного задоволення інфраструктурних потреб в Україні.

Висновки

Україна повинна докласти серйозних зусиль, щоб залучи-ти приватні інвестиції з країн далекого зарубіжжя. Як відомо, для цього треба створити сприятливий інвестиційний клімат, під яким розуміються економічна і політична стабільність, стале законодавство, пільгове опо-даткування іноземних інвесторів, можливість конвертувати більшу час-тину одержаного прибутку в тверду валюту, різке обмеження апетитів корумпованих чиновників. Створити такі умови далеко не просто, але робити рішучі кроки в цьому напрямі слід уже тепер.

Як забезпечити високу ефективність обмежених інвестиційних  ре-сурсів? Насамперед, вони повинні надаватися тільки тим підприємствам (групам підприємств), які виробляють конкурентоспроможну продукцію, що користується сталим попитом на внутрішньому і зовнішньому рин-ках, або здатні в короткий строк освоїти її виробництво. Ці підприєм-ства (групи підприємств) стануть центрами економічного зростання, які повинні витягти економіку України з кризи. Оскільки в умовах трансфор-маційної кризи інвестиційний процес пов'язаний з глибокою структурною перебудовою, то такі центри виникатимуть у різних галузях народного господарства. Ними можуть стати підприємства легкої та харчової про-мисловості з швидким оборотом капіталу, продукція яких користується сталим попитом; житлове будівництво; підприємства ВПК, які здатні виробляти високотехнологічну продукцію (як військового, так і цивіль-ного призначення) з низькими витратами виробництва; підприємства, що випускають устаткування для видобування і переробки нафти й газу; багато підприємств енергетичного і важкого машинобудування, продук-ція яких може конкурувати із зарубіжними аналогами; тощо.

Переважна частина “зовнішніх”  інвестиційних ресурсів повинна  на-даватися підприємствам (фірмам) на кредитній, тобто поворотній ос-нови Надаючи інвестиційні кредити, інвестиційні банки (державний і комерційні, які, безумовно, виникнуть) повинні спиратися на результати конкурсів інвестиційних проектів та їх наукової експертизи. Що ж до інвестиційних ресурсів, які є в нових власників приватизованих підпри-ємств (йдеться про власні, а не про позичені кошти), то їх ефективність значною мірою забезпечується автоматично, оскільки великі інвестори, ризикуючи своїм капіталом своїм капіталом, стануть здійснювати виключно ті інвестиції що обіцяють високу віддачу. Тому інвестиції кредит доцільно надавати за умови, що фірма візьме на себе фінансування значної частини капітальних затрат.