Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Марта 2014 в 00:09, реферат
Краткое описание
Сучасна ринкова економіка являє собою складний організм, що складається з різноманітних виробничих, комерційних, фінансових та інформаційних структур, які взаємодіють на тлі розгалуженої системи правових норм, і об’єднуються єдиним поняттям - ринок.
Содержание
Вступ………………………………………………………………………………….2 1. Суть і функції економічної конкуренції…………………………………………3 2. Позитивні і негативні сторони конкуренції…………………………………......5 3. Форми і методи конкурентної боротьби………………………………………...6 3.1. Цінова та нецінова конкуренція………………………………………………..7 3.1.1. Цінова конкуренція…………………………………………………….7 3.1.2.Нецінова конкуренція…………………………………………………..7 4. Моделі ринків……………………………………………………………………..8 4.1. Модель ринку досконалої (вільної) конкуренції, її характерні риси…8 4.2. Модель ринку недосконалої конкуренції……………………………….9 4.2.1. Субмоделі ринку недосконалої конкуренції…………………...9 5. Сумлінна та несумлінна конкуренція…………………………………………..12 5.1. Сумлінна конкуренція…………………………………………………..12 5.2. Несумлінна конкуренція………………………………………………..12 Висновки……………………………………………………………………………14
Модель ринку
досконалої (вільної) конкуренції, її характерні
риси.
Чиста (досконала)
конкуренція - це конкуренція, яка характеризується
наявністю великої кількості незалежно
діючих виробників, які виробляють стандартизовану,
тотожну продукцію і при цьому ніхто з
них не може контролювати ринкову ціну.
Як випливає з цього визначення, чиста
конкуренція характеризується великою
кількістю виробників. Вони виробляють
схожі і прості за переліком своїх властивостей
товари. Прикладом можуть бути зерно, цукор
тощо. Кожен виробник виробляє тільки
невелику частину продукції і тому не
має можливості впливати на ціну. Сфера
виробництва через досить просту технологію
і відносно невеликі розміри порогового
капіталу є відкритою для вільного входження
в неї нових товаровиробників. Таким же
вільним є й вихід із цієї сфери.
NB: Слід зазначити, що чиста конкуренція
була характерною для домонополістичного
капіталізму, епохи вільної конкуренції.
Сьогодні ця модель ринку, як механізму
саморегулювання суспільного відтворення,
що базується на товарному виробництві,
практично не зустрічається. Проте в деяких
галузях, наприклад, у сільськогосподарському
виробництві, епізодично має місце і чиста
конкуренція.
Характерні риси моделі ринку досконалої
конкуренції:
1. наявність великої кількості
підприємств, що виробляють однорідні
товари,
2. малий розмір підприємства-продавця
відносно ринку в цілому,
3. цілком вільний доступ на
ринок і вихід з нього,
4.виробники і покупці пристосовуються
до існуючих цін і виступають як ціноодержувачі.
4.2. Модель
ринку недосконалої конкуренції.
Конкуренція, при якій не додержується
хоча б одна з ознак досконалої конкуренції,
називається недосконалою.
Недосконала конкуренція – конкуренція між
великими компаніями (всередині монополізованого
сектору, між членами групових монополій)
і дрібними та середніми фірмами. Це боротьба
за монополізацію ринків збуту, джерел
сировини, енергії, за отримання державних
контрактів, кредитів, заволодіння інтелектуальною
власністю (патентами, ліцензіями тощо).
Характерні риси недосконалої конкуренції:
1. встановлення монопольно високих
цін;
2. привласнення на основі високих
цін монопольно високих прибутків.
4.2.1. Субмоделі
ринку недосконалої конкуренції.
Модель ринку недосконалої
конкуренції включає три ринкові субмоделі: монополію, олігополію,
монополістичну конкуренцію.
NB: Виникнення монополії
- історично неминучий процес, обумовлений
розвитком концентрації виробництва,
що посилився під впливом науково-технічного
прогресу. Результатом концентрації й
централізації капіталу стало виникнення
й широкий розвиток різноманітних форм
монополістичних об'єднань: картелів,
синдикатів, трестів, концернів, конгломератів.
Поява на ринку монополістів означала
обмеження вільної конкуренції.
Чиста
монополія - коли в галузі панує тільки
одне підприємство (фірма) і де межі останньої
та галузі співпадають. Визначальним моментом
при цьому є не розміри підприємства, а
частка його виробництва і продажів на
ринку. Будучи єдиним продавцем, монополія
пропонує унікальну продукцію, яка не
має близьких замінників. Монополія захищена
від безпосередньої конкуренції високими
вхідними бар'єрами у галузь. Це може бути
пов'язано з економією від масштабу, з
природною монополією, коли підприємство
(у сфері зв'язку, водо - і газопостачання,
комунальних послуг) одержує привілей
від уряду тощо. На противагу досконалому
конкуренту монополія є “ціновироблювачем”.
NB: Досконала конкуренція
і монополія в реальній дійсності зустрічаються
вкрай рідко. Значно частіше спостерігаються
олігополія та монополістична конкуренція.
Олігополією
називається ринкова структура, при якій
у галузі панівне становище займає невелика
кількість підприємств-продавців, а вхід
в галузь нових виробників обмежений високими
бар'єрами.
Характерною
рисою олігополії є також олігополістичний
взаємозв'язок: кожне підприємство-виробник
при вирішенні виробничих т збутових питань
повинен зважати на реакцію не тільки
споживачів, але й інших підприємств-виробників
даного ринку. У ціноутворенні переважає
і так зване лідерство в цінах, тобто мовчазна
домовленість про ціни. Олігополістичне
ціноутворення часто здійснюється за
принципом “витрати плюс”, коли при визначенні
ціни до середніх витрат додається накидка
в розмірі певного відсотка.
NB: Для олігополії характерна
нецінова конкуренція, основана на залученні
споживачів не з допомогою зниження цін,
а інших чинників: високої якості і надійності
виробів, післяпродажного обслуговування,
гарантій тощо.
Монополістична
конкуренція - це такий тип конкуренції,
за якої відносно велика кількість виробників
виробляє схожу, але неоднакову продукцію,
яка відрізняється певними якостями. За
цієї моделі ринку відносно невеликі за
масштабами виробництва товаровиробники
намагаються надати своєму товару якісь
особливі, нестандартні якості.
Останні можуть бути як реально
існуючими, так і нереальними. Конкуренція
виробників зосереджується не тільки
на ціні, а й на цих особливих якостях товару.
Прикладом може бути, скажімо, виробництво
шампуню, але не звичайного засобу для
миття голови, а такого, який має і унікальну
якість стримувати випадіння волосся.
Отже, відносно велика кількість
невеликих виробників виготовляє схожу,
проте неоднакову продукцію. За цих умов
конкуренція між виробниками здійснюється
за допомогою як цінових, так і нецінових
методів. При цьому виробник, унаслідок
виробництва товару з певними особливими
якостями, має можливість контролювати
ціни. Але останнє є досить обмеженим,
бо еластичність попиту достатньо велика,
і покупець може переключитись на споживання
аналогічного товару в іншого виробника,
але дещо з іншими властивостями. У нашому
випадку споживач, який до цього купував
шампунь з якостями протидії облисінню,
у зв'язку з тим, що виробник підняв на
нього ціни, може переключитись, наприклад,
на купівлю шампуню для чутливого волосся,
який коштує менше. У зв'язку з цим цінова
конкуренція тут буде обмежена, і виробник
у боротьбі за свого споживача буде йти
переважно шляхом удосконалення продукції,
підвищення її якості, посилення реклами
і та ін.
Важливою
характеристикою монополістичної конкуренції
є диференціювання продукту,
як реальне, так і фіктивне, що створюється
шляхом реклами, використання торговельних
знаків та ін. Оскільки продукція кожного
підприємства є хай незначною, але все
ж унікальною в очах споживачів, остільки
такий ринок набуває певних рис монополії.
Звідси і наявність прикметника “монополістична”
в моделі цього ринку. Умови вступу і виходу,
з якими стикаються тут підприємства,
відносно легкі. Контроль над ціною з боку
окремого підприємства може бути відносно
незначним. В цілому монополістична конкуренція
- це модель ринку, де багато конкуренції
і мало монополії.
5. Сумлінна та
несумлінна конкуренція
5.1. Сумлінна конкуренція
З огляду на засоби, які застосовують
суперники в конкурентній боротьбі конкуренцію
можна умовно поділити на сумлінну й несумлінну.
Основними
методами сумлінної конкуренції є:
зниження цін ("війна цін");
підвищення якості продукції;
розвиток до- й післяпродажного
обслуговування;
створення нових товарів і послуг
з використанням досягнень НТР тощо.
5.2. Несумлінна
конкуренція.
Але поряд з методами сумлінної
конкуренції існують і інші, менш законні,
методи ведіння конкурентної боротьби
–так звана несумлінна конкуренція:
Основними
методами несумлінної конкуренції є:
економічне (промислове) шпигунство;
підробка продукції конкурентів;
підкуп і шантаж;
обдурювання споживачів;
махінації з діловою звітністю;
валютні махінації;
приховування дефектів тощо.
До цього можна також додати
й науково-технічне шпигунство, позаяк
будь-яка науково-технічна розробка тільки
тоді є джерелом прибутку, коли вона знаходить
застосування в практиці, тобто коли науково-технічні
ідеї втілюються на виробництві в вигляді
конкретних товарів або нових технологій.
Висновки
Конкуренція є необхідною і
визначальною умовою нормального функціонування
ринкової економіки. Явище конкуренції
має свої плюси й мінуси. До позитивних
рис можна віднести: активізацію інноваційного
процесу, гнучке пристосування до попиту,
висока якість продукції, високу продуктивність
праці, мінімізацію витрат, реалізацію
принципу оплати праці за її якістю й кількістю,
можливість регулювання з боку держави.
До негативних наслідків –
те, що перемога одних супроводжується
тяжкою, а подекуди катастрофічною поразкою
інших, застосування нечесних прийомів,
надмірна експлуатація природних ресурсів,
екологічні порушення і такі інші.
Говорячи про негативні методи
здійснення конкурентної боротьби необхідно
зазначити, що конкуренції притаманне
й таке явище, як промислове шпигунство.
Звичайно, не можна заперечувати певну
ефективність промислового шпигунства,
наприклад він здійснює значний вплив
на розвиток військово-промислового комплексу.
Проте промислове шпигунство не може замінити
розвитку в галузевих, державних і глобальних
масштабах, не може замінити науково-дослідницькі
роботи, відкриття, адже, якщо постійно
користуватися чужим, вкраденим, то при
цьому втрачається деякий власний потенціал
розвитку, що зрештою веде до регресу.
В цілому ж, конкуренція має
менше негативних ознак, ніж позитивних;
конкуренція - значно менше лихо, ніж монополія,
яка зловживає своїм панівним положенням
в економіці.
Конкуренція – визначальна
умова підтримання динамізму в економіці,
за умов конкуренції створюється більше
національне багатство при меншій вартості
кожного виду продукції порівняно з монополією
й плановою економікою.
Список використаної
літератури
Основи економічної теорії
: конспект лекцій / Л. Є. Сімків, Р. Б. Данилейчук, С. Я.
Кісь, І. І. Проданова, О. С. Яцюк. – Івано-Франківськ,
2006.
Крупка М. І. Основи економічної
теорії : підручник / М. І. Крупка, П. І. Островерх,
С. К. Реверчук. – Київ. : Атіка, 2001.
Воробйов Є. М. Економічна теорія
: підручник / Є. М. Воробйов. – Київ. : либідь,
2001.
Сайт в мережі Інтернет http://www.br.com.ua/referats/Economical_topics/66742.htm
Сайт в мережі Інтернет http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F