Характеристика й особливості розвитку Закарпатської області

Рівень забезпеченості населення  централізованим питним водопостачанням  та каналізацією є низьким, ними забезпечені  тільки міста та окремі селища міського типу. Майже половина існуючих очисних  споруд потребує реконструкції із збільшенням  пропускної спроможності і запровадженням більш передової технології очищення стічних вод. Обмежені технічні можливості в очищенні питної води і забезпеченні нею в достатній кількості  населення призводить до небезпеки  виникнення та поширення інфекційних  захворювань, особливо в районах, які  потрапляють в зону затоплення під  час паводків.

Проблемою   залишається  екологічний стан у водоохоронних  зонах і прибережних смугах на потоках і річках області, що є  наслідком відсутності у сільській  місцевості комунальних служб та недостатньої участі населення у  підтримці належного санітарного  стану.[2]

4.2. Напрямки поліпшення  екологічної ситуації в області

Унікальні природно-кліматичні умови, вразливість гірських екосистем  та підвищена небезпека виникнення на Закарпатті катастрофічних стихійних  явищ викликають необхідність запровадження  особливих заходів щодо техногенної  та екологічної безпеки.

Пріоритетами поліпшення екологічної безпеки повинні  стати:

- запровадження екологічно безпечних технологій, в першу чергу в лісовому, сільському і водному господарствах;

- забезпечення оптимальної лісистості в межах водозборів, заліснення непридатних до сільськогосподарського використання земель, відновлення верхньої межі лісу та зменшення навантаження на високогірні луки;

- запровадження консервації змитої ріллі і ріллі на схилах більше 10 градусів шляхом залуження і виведення її із сільськогосподарського обігу та оздоровлення з метою запобігання розвитку ерозійних процесів, збереження і відтворення родючості змитих земель; - створення умов для запобігання наслідків шкідливої дії вод (паводків), забруднення і виснаження водних ресурсів, реалізація протипаводкових заходів та заходів, спрямованих на гарантоване питне водопостачання;

- розробка і запровадження ефективного механізму збереження джерел прісних та мінеральних вод, забезпечення населення екологічно-чистою питною водою;

- створення умов для організації виробництва екологічно чистих продуктів харчування з маркою “біо”;

- захист річок, потоків та водойм від засмічення і забруднення промисловими та побутовими стоками, реконструкція і капітальний ремонт діючих очисних споруд та будівництво нових у населених пунктах та на підприємствах, де вони відсутні або малопотужні; - створення нових сміттєзвалищ, облаштованих згідно із вимогами екологічної безпеки та санітарно-гігієнічними нормами;

- запуск підприємств з переробки промислових та побутових відходів в найбільших містах області;

- вирішення проблеми збору і утилізації побутового сміття у сільській місцевості;

- створення мережі діагностичних регулювальних пунктів з метою зменшення забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами та автомобільним транспортом, забезпечення переходу до використання етилованих сортів бензину та обладнання стаціонарних забруднювачів пилогазоуловлювальними установками. [2]

ВИСНОВКИ

Закарпатська область   має досить розвитий природно-ресурсний  і виробничий потенціал, але економічна криза охопила всі сторони  економічного й громадського життя. Негативні процеси в реальному  секторі економіки відобразилися  на темпах, пропорціях і галузевій  структурі господарства області, що привело до падіння обсягів валової  додаткової вартості, нерівномірності  темпів росту, деформації у відбудовній  структурі економіки. Криза реального  сектора обумовив важке положення  соціальної сфери й низький рівень життя населення.

Подальший розвиток області  вимагає визначення галузевих пріоритетів. Це, насамперед , розвиток агропромислового комплексу, сільськогосподарського машинобудування  й радіоелектронної промисловості, що буде сприяти вдосконаленню галузевої  структури промисловості. Основними  заходами досягнення цього повинні  стати: технологічне відновлення харчових і переробних підприємств за рахунок  власних коштів і залучення іноземних  інвестицій; будівництво високотехнологічних  переробних підприємств у безпосередній  близькості до виготовлювачів сировини; налагодження випуску встаткування для переробки сільськогосподарської  сировини, сучасних тароупаковочных матеріалів, сервісного технічного обслуговування переробної галузі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Заговора Л.М. «Розміщення продуктивних сил Украіни»:Навч. посіб./Л.М. Заговора, О.В. Авраменко.– Х.:ХДЕУ, 2002.– 211 с

«Розміщення продуктивних сил  України»:Підруч./За ред. Є.П. Качана.– К.:Вища шк., 1998.– 375 с

«Розміщення продуктивних сил»:Підруч./За ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова.– 2-ге вид., випр. і доп.– К.:Знання, 2000.– 545 с.– (Серія "Вища освіта ХХl століття")

«Розміщення продуктивних сил  України»:Підруч./За ред. Є.П. Качана.– 3-тє вид.– К.:Юридична книга, 2004.– 551 с.:іл.– Бібліогр.: с.547-549.

ДОДАТКИ

Населення Закарпатської  області

Українці | Угорці | Румуни

Росіяни | Цигани | Німці

Рис. 2.1. Етнічний склад області