Характеристика й особливості розвитку Закарпатської області

За курсом: «РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА»

На тему: «Характеристика  й особливості розвитку Закарпатської  області»

 ВСТУП...................................................................................................................3

1. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНОГО  ПОЛОЖЕННЯ ТА ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГГО  ПОТЕНЦІАЛУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ........4

1.1. Адміністративний склад  області..................................................................4

1.2. Особливості географічного  положення області та їх вплив  на економічний потенціал...................................................................................................5

1.3. Коротка економічна  оцінка природних умов та корисних  копалин.........6

2. АНАЛІЗ ДЕМОГРАФІЧНОЇ  СИТУАЦІЇ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ.............9

2.1. Аналіз тенденцій динаміки  чисельності населення області......................9

2.2. Характеристика трудових  ресурсів області...............................................10

3. ДОСЛІДЖЕННЯ МІСЦЯ ЗАКАРПАТСЬКОЇ  ОБЛАСТІ В  ГОСПОДАРСЬКОМУ  КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ.......................................................11

3.1. Характеристика основних  напрямків розвитку промисловості  в  області............................................................................................................................11

3.2. Визначення рівня розвитку  сільськогосподарського виробництва........12

3.3. Визначення ролі і  місця області на економічний  карті країни................15

3.4. Проблеми та основні  тенденції подальшого розвитку  економіки  області..................................................................................................................17

4. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ  СИТУАЦІЇ В ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ.......................................................................................................................19

4.1. Загальна характеристика  екологічної ситуації в області.........................19

4.2. Напрямки поліпшення  екологічної ситуації в області............................20

ВИСНОВКИ.......................................................................................................22

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...................................................23

ДОДАТКИ……………………………………………………………………..24

 

 

ВСТУП

Територіально-виробничі  комплекси (ТВК) – це поєднання підприємств (та установ), для яких територіальна спільність їхніх компонентів – додатковий фактор підвищення економічної ефективності за рахунок значної стабільності взаємних зв’язків (у тому числі інформаційних) і ритмічність виробничого процесу.

У закарпатській області  всі ТВК можна поділити на три  спеціалізовані групи: важкої індустрії; легкої і харчової промисловості, мішаного типу. Тому ми розглянемо всі напрямки розвитку заданої області.

Закарпаття - наймолодша область  України, утворена і входить до її складу з 22 січня 1946 року.

В Українських Карпатах збережені  найбільші в Європі ділянки пралісів, унікальні угрупування альпійського поясу флори і фауни. Екосистема Карпатського біосферного заповідника  віднесена до найцінніших екосистем  землі і входить до міжнародної  мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.

 

 

1. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНОГО  ПОЛОЖЕННЯ ТА ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГГО  ПОТЕНЦІАЛУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адміністративний склад  області

Загальна площа краю становить 12.800 кв.кілометрів. У Закарпаття 13 адміністративних районів, 10 міст, у тому числі 3 міста обласного підпорядкування (Ужгород, Мукачеве, Хуст), 20 селищ міського типу й 579 сільських   населених пунктів.

Адміністративні райони:

Районів: 13

Свалявський

Тячівський

Загальна площа краю становить 12.800 кв. кілометрів. У Закарпаття 13 районів, 10 міст, 28 містечок, 561 сільське поселення. Містами обласного підпорядкування  є Ужгород, Берегове, Мукачеве, Хуст, а містами районного підпорядкування - Свалява, Іршава, Тячево, Виноградово, Рахов, Чоп.

У природно - географічному  відношенні край ділиться на два географічних райони - гірський (Карпатські гори) і  рівнинний (Закарпатська низовина).

Більшу частину території  займають гори, а найвищою крапкою  Закарпаття є вершина Говерли, у  гірському масиві Чорногора, що піднімається на 2.061 метр. А от найнижча крапка (101 метр над рівнем моря) розташована в протилежному кінці регіону - у районі села Росіяни Геевцы Ужгородського району.

Закарпаття розташовується на границі між Карпатськими горами й Середнедунайской низовиною, у самому серці Європи. Його точні координати: на заході - 22.09' східної довготи, 48.27' північної широти (1,5 км від с.Соломонове Ужгородського району); на сході - 24.38' східної довготи, 48.04' північної широти (хребет Чорногора, 12 км від с.Луги Раховского району); на півночі - 22.35' східної довготи, 49.06' північної широти (с.Стужица, Великоберезнянского району, хребет Східні Бескиди (біосферний заповідник)); на півдні - 24.18' східної довготи, 47.53' північної широти (район Долгорунского мармурової копальні, 6 км від с.Диловое Раховского району). Цікаво, що найбільша ширина (по прямої лінії) з півночі на південь - до 135 кілометрів, а найбільша довжина (по прямої лінії) зі сходу на захід - близько 205 кілометрів. У гарній місцевості поблизу гори Кук, у Свалявском районі, перебуває геометричний географічний центр Закарпаття (48.30' св. широти, 23.23' вс. довготи).

Граничить із Польщею й  Львівською областю - на півночі, на сході - з Івано-Франківською областю, на півдні - з Румунією, на заході - з Угорщиною  й Словаччиною. [3]

1.2. Особливості географічного  положення області та їх вплив  на економічний потенціал

У Закарпатській області  розташувалися Українські Карпати,   які є складовою частиною обширного гірського масиву Карпат, який розміщений в ряді сусідніх з Україною держав – Румунії, Польщі, Словаччині і займає центральну його частину. Також на території області розташовується Закарпатська рівнина (105-120 м).

Зручне економіко-географічне  положення істотно впливає на формування галузевої структури  господарського комплексу Закарпатської  області. Він віддалений від металургійних  баз, тому тут недоцільно розвивати  метало містке машинобудування. Це зумовлено  ще й тим, що власних запасів сировини район не має. Проте близькість до європейських країн, прикордонне положення  сприятливо впливають на формування кооперативних зв’язків на рівні як підприємств, так і цілих галузей. Особливо це стосується машинобудування, хімічної промисловості. Налагодженню тісних стосунків з країнами Західною Європи сприяє досить розвинена мережа транзитних залізничних, автомобільних та трубопровідних шляхів, які є частиною євразійської транспортної системи і зв’язують промислово розвинені регіони цих частин світу між собою.

1.3. Коротка економічна  оцінка природних умов та корисних  копалин

Природні ресурси Закарпаття багаті та різноманітні. Вони забезпечують сировинну базу для функціонування багатьох галузей промисловості.

Найбільше багатство регіону – ліси. Ними покрито більше половини його території. За запасами деревини, які оцінюються майже у 200 млн.м3, область займає перше місце в Україні. Більше половини запасів це цінні породи деревини. Щорічна заготівля деревини складає більше 1 млн. м3, що в основному дає можливість забезпечити внутрішні потреби.

Мінерально-сировинна база нараховує майже 150 родовищ більш  як 30 видів корисних копалин, серед  яких є і нетрадиційні для України (поліметали, алуніти, перліти, цеоліти, ліпарити, барити). 

Введено в дію єдине  в Україні Мужіївське родовище золотополіметалевих руд та готується до розробки родовище Сауляк. Розробляється Берегівське родовище первинних каолінів, придатних після збагачення для фарфоро-фаянсового та паперового виробництв.

Закарпаття - один з найбагатших регіонів світу щодо покладів цеоліту, запаси якого визначаються у 125 млн.тонн. Область - єдиний постачальник перлітової сировини в державі, розвідані запаси якої становлять 48 млн.тонн, що   дає можливість забезпечувати перлітом не тільки потреби України, а і потреби країн СНД та Європи.

Великий практичний інтерес  становлять барити та бентонітові глини. Розвідане Біганьське родовище бариту також єдине в Україні. Наявні запаси можуть забезпечити щорічну потребу України на рівні 30 тис.тонн протягом 25-30 років. Родовище бентонітових глин дозволяє організувати в області виготовлення сумішей важких бурових розчинів для буріння свердловин для нафти і газу. Область володіє значними запасами сировини для виробництва облицювального і будівельного каменю, цегли та облицювальних плиток, сировини для ювелірної промисловості (яшмовидні туфи, родоніт тощо).

Інтенсивно ведуться пошуки природного газу, що сприятиме розв’язанню проблеми енергозабезпечення. Введено в експлуатацію Солотвинське та Руськокомарівське родовища. Облаштовано Станівське газове родовище, готується до розробки Королівське. Розв’язання проблеми енергозабезпечення у перспективі можливе за рахунок використання гідроенергетичного потенціалу річок області, який становить четверту частину потенціалу України.

Регіон має високий  природно-рекреаційний і курортний  потенціал. Тут зосереджено більше 5 від. всіх природно-рекреаційних ресурсів України. Основними рекреаційними ресурсами області є мінеральні і термальні води. Виявлено і досліджено понад 360 різних за хімічним складом і лікувальними властивостями джерел мінеральних вод, які не поступаються за якісними показниками відомим водам Кавказу, Чехії, Польщі, Франції. Вони є високоефективними для профілактики і лікування захворювань органів травлення, опорно-рухового апарату, серцево-судинної і периферійної нервової системи.

Грунти регіону оцінюються як середньо-родючі з неглибоким гумусовим горизонтом та високою кислотністю. На сільськогосподарський ландшафт припадає лише 30 процентів території.

Водними ресурсами, в тому числі питною водою, Закарпатська область  забезпечена краще, ніж країна в  цілому. Велике значення мають мінеральні води, які поширені по всій території  області і становлять (поряд із гірськими, лісовими ландшафтами, покладами  озокериту), основу рекреаційного господарства. Водні ресурси регіону представлені у таблиці 1.3. [6]

Водні ресурси Закарпатської  області

Таблиця 1.3.

Вид ресурсу | Середньо-багаторічний стік | Водні ресурси, км3

м3/с | км3 | 50% |   75% | 95%

Місцевий річковий стік | 146 | 4,59 | 4,39 | 3,34 | 2,17

Приток річкових вод | 152 | 4,81 | 4,64 | 3,69 | 2,6

Сумарний річковий стік | 298 | 9,4 | 9,03 | 7,03 | 4,77

 

 

2. АНАЛІЗ ДЕМОГРАФІЧНОЇ  СИТУАЦІЇ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1. Аналіз тенденцій динаміки  чисельності населення області

Загальна чисельність  населення Закарпаття - 1 мільйон 286,7 тисяч.

Населення столиці Закарпаття, міста Ужгород - 126,3 тисяч чоловiк.

Приблизний статевий поділ  жителів краю - 665.000 жiнок, 621.000 чоловiкiв.

Густота населення - 98,3 чол. на 1 кв. км

Фактична густота - 240 чол. на 1 кв. км.

Мiське населення - 522.300 чол. (42%)

Сiльське населення - 754.400 чол. (58%)

У краї 712 тисяч працездатних людей, 540 тисяч чоловiк мають роботу в областi, 80 тисяч потенційних заробiтчан, 573 тисячі непрацездатнi, 17 тисяч безробітних. Окрім того: 240 тисяч пенсiонерiв, 36 тисяч багатодiтних, 44 тисяч людей з фізичними вадами, 40 тисяч перестарiлих та одиноких.

Середній вік населення  становив 34 роки.

Природний приріст +1,1 %; рівень зайнятості 57,9 %.

За розрахунками, близько 180 тис. громадян області працювали  за межами Закарпаття. 

Характерними для області  є порівняно низька вартість робочої  сили. Середня заробітна плата  в області майже на чверть нижча, ніж в Україні.

Рівень урбанізації Закарпатської  області 41%, тобто в області переважає  сільське населення.

Негативно вплинули на статеву  та вікову структуру населення усіх областей Закарпатської області  такі демографічні процеси, як народжуваність та природний приріст, роки Другої світової війни. [4]

Етнічний склад населення  приведений у додатках (см. Рис.2.1.)

2.2. Характеристика трудових  ресурсів області

Однієї з головних характеристик  трудоресурсної ситуації в Закарпатській області є рівень безробіття. На нинішньому етапі трансформації економіки переважає тенденція скорочення зайнятості населення області в офіційній економіці. Замість цього збільшується кількість зайнятих осіб на малих підприємствах, і хоча це не вирішує   проблеми безробіття, але явною мірою супроводжує її стабілізації. Однієї із проблем області по працезабезпеченню різних секторів економіки й можливостей працевлаштування в них певних професійно-кваліфікованих груп працівників є забезпечення конкуренції шляхом залучення більше кваліфікованого персоналу.

Описані тенденції в трудоресурсном потенціалі мають чітко виражений регресивний характер, перебороти який можна лише за умови створення й реалізації діючих програм соціально - економічного розвитку держави і його регіонів.

Характерними для області  є порівняно низька вартість робочої  сили. Середня заробітна плата  в області майже на чверть нижча, ніж в Україні.

 

 

3. ДОСЛІДЖЕННЯ МІСЦЯ ЗАКАРПАТСЬКОЇ  ОБЛАСТІ В ГОСПО- ДАРСЬКОМУ  КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ

3.1. Характеристика основних  напрямків розвитку промисловості  в області

Розвиток промисловості  області передбачає раціональне і більш повне використання природно-ресурсного потенціалу з урахуванням вимог екологічної безпеки, урахування   внутришньорегіональних демографічних особливостей, рівня зайнятості, використання трудового та кадрового потенціалу, налагодження міжрегіональних зв’язків у межах єдиного простору України, а також розвиток міжнародної промислової інтеграції.

Пріоритетними в промисловості на основі структурної перебудови слід вважати:

- лісопромислове виробництво;

- харчову та переробну промисловість;

- легку промисловість;

- промисловість будівельних матеріалів і будіндустрії;