Фінансовий стан підприємства: оцінка і шляхи покращення

Аналіз основних техніко-економічних показників доцільно розпочати з аналізу доходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг) без ПДВ та акцизу. З таблиці видно, що дохід від реалізації продукції у 2010 році склав 1546,5 тис. грн., що на 37,6 тис. грн. більше ніж у 2009р. А у 2011році дохід склав 2473,4 тис. грн., що на 926,9 тис. грн. більше ніж у 2010р. Виручка від реалізації у першому випадку зменшилась на 2,37%, а у другому - збільшилась на 59,94%.

Середньооблікова чисельність працівників у 2010 році складає 17 осіб. З 2009 по 2010 рік  кількість працюючих не змінилась. У 2011 році середньооблікова чисельність працівників складає 18 осіб. Тому з 2010 по 2011 рік кількість працюючих змінилась на 5,9%.

Середньооблікова чисельність робітників з 2009 по 2011 рік не змінилась – 13 осіб.

Продуктивність праці одного працівника у 2010 році складала 90,97 тис. грн. Порівняно з минулим, 2009 роком, продуктивність праці працівників зменшилась на 2,37%. Якщо взяти 2011 рік – то порівняно з 2010 роком продуктивність праці працівників теж збільшилась - на  51,4%.

Фонд заробітної плати працівників у 2010 році порівняно з 2009 зріс з 665,9 тис. грн. до 730,2 тис. грн. Заробітна плата працівників у 2010 році зросла на 9,66%. У 2011 році порівняно з 2010 роком фонд заробітної плати зріс з 730,2 до 805,7 тис. грн. Заробітна плата працівників у 2011 році збільшилась на 10,34%.

Фонд заробітної плати робітників у 2010 році склав 547,6,порівняно з 2009 роком він зріс на 9,65%. Якщо порівнювати 2011 з 2010, то фонд заробітної плати робітників зріс на 10,35%.

У 2010 році витрати ТОВ «ХКЗ» склали 2055,5 тис. грн., що на 6,8% менше ніж у 2009 році. У 2011році витрати склали 2892,8 тис. грн., що на 40,73% більше ніж у попередньому році.

Витрати на 1 грн. реалізованої продукції обчислюються співвідношенням собівартості реалізованої продукції, до чистого доходу від реалізованої продукції. В 2010 році витрати на 1 грн. реалізованої продукції склали 1,33,порівнюючи з 2009 роком, зменшились на 4,32%. Порівнюючи 2011 рік з 2010,то витрати на 1 грн. реалізованої продукції зменшились на 12,03%.

Від усієї господарської діяльності в 2008 році підприємство мало збиток на суму 621,3 тис. грн., у 2009 році на суму 509 тис. грн., у 2010 році на суму 419,4 тис. грн. Порівнявши ці результати, можна судити про погіршення фінансового стану підприємства. Можна зробити такий висновок, що підприємство збиткове, і фінансовий стан ТОВ «ХКЗ» змушує бажати кращого.

2.2 Аналіз структури балансу та аналіз майнового стану підприємства

Кожне підприємство в кінці звітного періоду звітується перед державою про здійснення своєї діяльності, і інформацію про активи, забов’язання та власний капітал можна узяти з першої форми звітності «Баланс».                                         

Аналіз балансу починається з визначення зміни суми валюти балансу.

За даними балансу (форма № 1 за 2009 р.) порівнюючи валюту балансу на кінець звітного періоду з початком періоду, бачимо, що вона зменшилась на 287,1  (730,6-1017,7)тис. грн. Таке зіставлення дає змогу визначити загальний напрям  зміни руху суми балансу.                                                                                                                                           

За даними балансу(форма № 1 за 2010 р.) порівнюючи валюту балансу на кінець звітного періоду з початком періоду, бачимо, що вона зменшилась на 279,8 (450,8-730,6)тис. грн.                                                                                                                                                         

За даними балансу (форма №1 за 2011 р.) порівнюючи валюту балансу на кінець звітного періоду з початком періоду, бачимо, що вона збільшилась на  52,5 (503,3-450,8)тис. грн.                                                                                                                             

Збільшення суми балансу — явище позитивне, зменшення — негативне.                            Аналізуючи дані активу балансу за 2009 р. можна зробити такі висновки: вартість основних засобів на кінець року зменшилась у порівнянні з початком на 251,1 тис. грн. , за  2010 р.  на 151,6 тис. грн., проте у 2011 році на 65,8 тис. грн. Зменшення вартості основних засобів  спричинило зменшення І розділу активу балансу: у 2009 році із 796,2 тис. грн. до 545,1 тис грн., у 2010 році: із 545,1 тис грн. до 385,5 тис грн. А у 2011 з 385,5 тис. грн.  до 319,7тис. грн. Аналогічна ситуація відбулася з II розділом активу «Оборотні активи» у 2009 р. – відбулося зменшення активу балансу на 313,2 тис. грн., в основному даній ситуації сприяло зменшення дебіторської заборгованості на 17,2 тис. грн.. Проте з іншого боку це є позитивна ситуація,адже збільшення дебіторської заборгованості свідчить про збільшення боргів юридичних і фізичних осіб перед організацією, в тому числі за роботи, послуги строк оплати яких не настав, по векселям, авансам, по розрахунках з дочірніми підприємствами і іншими дебіторами. У 2010 році відбулося зменшення активу балансу на 16,4 тис. грн., а у 2011 р на 499,1 тис. грн. у 2010р.

Далі проаналізуємо дані пасиву балансу. Впродовж 2009 – 2011 років спостерігається зменщення суми власного капіталу: у 2009 році на 621,3 тис. грн., у 2010 році на 509 тис. грн.,  а у 2011 – на 433,8 тис. грн. До такої ситуації призвело зменшення нерозподіленого прибутку: у 2009 році на 621,3 тис. грн., у 2010 і 2011 роках на 509 тис. грн. і на 433,8 тис. грн. відповідно.

Сума статутного капіталу залишилась незмінною впродовж 2008-2009 років. А у 2011 році вона становила 3647,7 тис. грн. Частка власного капіталу в загальній сумі пасиву балансу у 2009 році складає 89,35 % пасиву, у 2010 – 87,1 %, а у 2011 – 80,01 % . Сума поточних зобов’язань впродовж 2009-2011 років зростала,  у 2009 році на 164,8 тис. грн., у 2011 році на 54,1 тис. грн. А у 2010 році сума поточних зобов’язань зменшилась на 35,6 тис.грн. Більшу частину обсягу кредиторської заборгованості складає заборгованість перед постачальниками, яка являє собою комерційний кредит, по якому не потрібне забезпечення та який майже безкоштовний. Проте у 2011 році підприємство ТОВ «ХКЗ» зменшило суму свого боргу перед постачальниками, який у 2009 і 2010 роках складав відповідно 94,2 тис. грн. і 462,8 тис. грн.  Зменшення об'єму даної заборгованості свідчить про фінансове піднесення на підприємстві. Відбулось зменшення  заборгованості робітникам по оплаті праці на 96,4 % в порівнянні показників 2009 року з показниками 2011 року. Зменшилась заборгованість по розрахунках з бюджетом у 2011 році на 13,37%, у 2011  порівняно з 2009 роком на 13,37 %. Інші поточні зобов’язання збільшились – на 10,7 тис. грн. у 2011 році, в порівнянні з попереднім; збільшились на 5,9 тис. грн. у 2010 році, в порівнянні з 2009; і збільшилась на 16,6 тис. грн. у 2010 році, в порівнянні з попереднім.                                                        

Позитивно оцінюється зростання суми власного капіталу. Також позитивно оцінюється зменшення суми зобов’язань, що відображено зменшенням суми поточних зобов’язань та забезпечення наступних виплат та платежів.                                           За даними балансу можна зробити такі висновки: найбільший відсоток в загальній структурі пасиву балансу займає ІV розділ "Поточні зобов'язання"  Якщо в загальному аналізувати діяльність підприємства за три роки (2009-2011 рр.), то можна сказати, що підприємство працювало стабільно. За такий малий період, як три роки, деякі показники зазнали значних змін, як в сторону збільшення , так і в сторону зменшення.

Проаналізувавши структуру пасивів, можна зробити висновок, що поточні зобов’язання більш, ніж на 50% перевищує власний капітал підприємства, що не є позитивним.

3. Заходи щодо покращення фінансового стану ТОВ «Хмельницький комбайновий завод»

В стратегічному плануванні виділяються три основні напрямки подальшого розвитку підприємства :

1.      розроблення (створення) нових видів продукції, тобто розробка, виробництво і продаж нових товарів на вже існуючих для підприємства ринках;

2.      розширення ринків збуту, тобто продаж виготовлених товарів на нових ринках;

3.      диверсифікація виробничо-збутової діяльності, тобто розробка і виробництво нових товарів з послідуючим продажем їх на нових ринках.

  тенденцій

Якщо, наприклад, підприємство поставило перед собою завданих дальшого росту, а виготовлена ним продукція добре себе зарекоменду­вала серед споживачів і користується достатньо гнучким попитом, то та­ке підприємство може вибрати для себе стратегію - дальше просування на ринок і тактику - зниження ціни.

Завдання дальшого розвитку підприємства може бути також вирішене шляхом розроблення (створення) нових видів продукції, що потребує витрат на технологічні дослідження, або розширення ринків збуту, що потребує витрат на маркетинг цих ринків. Якщо оточення да­ного підприємства представлено порівняно невеликими фірмами, які відрізняються за своїм орієнтуванням на ринок і технологічними можли­востями, то можна вибрати стратегію диверсифікації, намагаючись при­дбати або контролювати інші фірми.

Треба також мати на увазі ще такі особливості поведінки підприємств. Щоб вижити, вони застосовують різні варіанти стратегії, які передбачають:

- розпорошення ризику, тобто здійснення своїх операцій не на од­ному, а на кількох ринках, а також виробництво цілого ряду товарів ши­рокого асортименту;

- адаптацію до умов, що змінюються, тобто інвестування в марке­тинг, пошук можливостей випуску нових товарів для того, щоб опера­тивно реагувати на зміну зовнішнього середовища;

- пасивний маркетинг, тобто відмова від наступу на позиції конку­рента, а звідси - відсутність ризику зустрічного удару;

- цільові відрахування з прибутку, тобто створення відповідних ре­зервів в результаті успішної комерційної діяльності на "чорний день".

Після того, як стратегія подальшого розвитку підприємства оста­точно вибрана, вона мас бути перетворена в конкретний оперативний план по маркетингу, виробництву, інвестиціям, прибутку.

Якщо фінансово-господарський стан підприємства визнано пога­ним, розробляються пропозиції стосовно його санації.

Санація підприємства може здійснюватись шляхом:

- погашення боргів підприємства;

- злиття збиткового підприємства з фінансове міцним підприємством;

- переоформлення короткотермінових кредитів у довготермінові;

- випуску і розміщення цінних паперів для мобілізації фінансових ресурсів;

- продажу майна підприємства-боржника іншому підприємству. При цьому враховуються соціальні наслідки можливого припинення діяльності підприємства або його окремого виробництва;

-         інші.

Заходи щодо поліпшення фінансового стану ТОВ «Хмельницький комбайновий завод».

         Так само,  як аналіз фінансової підсистеми підприємства припускає комплексну оцінку діяльності всіх аспектів його діяльності, заходи щодо поліпшення фінансового стану припускають вироблення рекомендацій, що стосуються всіх сторін виробничо - господарської діяльності підприємства, включаючи виробничу, маркетингову, і власне фінансову підсистему.  

     Реорганізація всіх сторін діяльності  ТОВ «Хмельницький комбайновий завод» припускає :

1)     Серйозну постановку маркетингової діяльності підприємства по глибокому і всебічному дослідженню ринків збуту по видах тканин, готового одягу й ін., просування зазначених товарів на ринку.

2)     Постановку фінансової функції як в операційної, інвестиційної, так і власне  фінансової діяльності з використання сучасних методик керування фінансами

3)     Ліквідації всіх технологічних недоліків. ( придбання оптимальної кількості необхідного устаткування),..

4)  Упровадження максимально гнучкої системи ціноутворення на ТОВ «Хмельницький комбайновий завод» пристосованої до потреб ринків.

Керування оборотними активами і поточними зобов'язаннями підприємства.

З проведеного в роботі аналізу можна зробити висновок про те, що однієї із самих гострих проблем підприємства є стан поточних активів і пасивів - дефіцит власних оборотних коштів, надзвичайно низькі показники ліквідності й оборотності, високий розмір дебіторської і кредиторської заборгованості, що погіршується ситуація в сфері взаємних розрахунків фірми й ін.

Це свідчить як про несприятливість умов зовнішнього економічного, правового  фінансового середовища (дефіцит оборотних коштів у покупців і постачальників, дорожнеча і важкоприступність довгострокових кредитів для інвестування виробничої діяльності підприємства, модернізації його технологій і відновлення застарілих основних фондів і ін.). Однак крім об'єктивних проблем функціонування виробничо-господарської діяльності підприємства, очевидні недоліки і прорахунки в керуванні оборотними активами і поточними зобов'язаннями, що, у сполученні з несприятливістю зовнішнього середовища, привели підприємство до досить хитливого фінансового стану.

Виходячи з вищевикладеного, одним з основних заходів щодо поліпшення фінансового положення підприємства є оптимізація керування його оборотними активами.

     При оптимальному керуванні поточні активи і поточні пасиви можуть змінюватися щодня і вимагають ретельного моніторингу. При дефіциті засобів керування поточними активами погіршується і їхнє використання в іншім місці може виявитися найбільш ефективним (наприклад, зменшення витрат на обслуговування кредитів, проведення довгострокових   перспективних фінансових вкладень і ін.).

              В даний час підприємство користається кредитами на поповнення оборотних коштів в основному з місцевих джерел. Цьому сприяє наявність на складі величезних запасів готової продукції і товарів, що не призначені під конкретні замовлення.

Висновки

З переходом на ринкові відносини змінюється підхід до планування витрат і результатів виробництва. Коли в умовах планової економіки існували загальні і обов’язкові для всіх норми і нормативи витрат, що дозволяло складати планову калькуляцію і контролювати додержання підприємствами зазначених нормативів, то з переходом до ринкових відносини визначальною рисою має стати конкуренція виробників, отже і конкуренція витрат. Таким чином принципово неможливим стає застосування єдиних і обов’язкових для всіх підприємств норм і нормативів, що робить нереальним здійснення централізованого контролю за додержанням підприємствами планових обсягів витрат.

Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризує ступінь використання всіх ресурсів підприємства, а отже і рівень техніки, технології і організації виробництва. Що ліпше працює підприємство (інтенсивніше використовує виробничі ресурси, успішніше вдосконалює техніку, технологію та організацію виробництва), то нижчими є поточні витрати виробничої діяльності. Тому собівартість є одним з найважливіших показників ефективності виробництва. Вона має тісний зв’язок з ціною. Це виявляється в тім, що собівартість є базою ціни товару і водночас обмежником для виробництва.