Еластичність попиту, її види, практичне використання в господарській діяльності

В процесі застосування формули цінової еластичності виникає затруднення. Розглянемо його на прикладі: при вирахуванні коефіцієнта еластичності попиту на зерно, в ціновому інтервалі від 5 до 4 дол., згідно даних таблиці 1, ми опиняємося перед проблемою – яку ж із двох комбінацій характеристик ціни і кількості продукції (5дол. – 2000ц, чи 4 дол. – 4000ц) взяти за базову для підрахунку процентних змін, які використовуються в формулі.     

Таблиця 2

Розрахунок цінової еластичності попиту [15, с. 204]

(1) Кількість очікуваної на протязі тижня продукції (од.)	(2) Ціна за центнер  (дол.)	(3) Загальна виручка  (витрати покупців) (дол.)		(4) Оцінка по показнику  загальної виручки	(5) Коефіцієнт еластичності
2 000	5	10 000		Еластичність	(2000 / (6000/2)) / (1/(9/2) = 3,00
4 000	4	16 000		Еластичність	(3000/(11000/2)) / (1(7/2)) =1,91
7 000	3	21 000
11 000	2	22 000		Еластичність	(4000/(18000/2) / (1/(5/2) =1,11
16 000	1	16 000		Нееластичність	(5000/(27000/2)) / (1/(3/2) =0,56

 

Наш вибір вплине на результат. Виходячи із комбінації 5 дол. – 2000ц, ми побачимо, що процентне зменшення ціни складе 20% ((5-4)/5), а процентне збільшення кількості продукції – 100%((4000-2000)/2000). Підставивши ці дані в формулу ми отримаємо результат, який дорівнює 5 (100/20). Проте, виходячи із комбінації 4 – 4000, ми побачимо, що процентне збільшення ціни складе 25%, а процентне зменшення кількості продукції  - 50%. Коефіцієнт = 2 (50/25). Хоча і в одному, і в другому випадках попит еластичний, проте ми маємо різну ступінь еластичності. Для запобігання цього затруднення економісти договорились про робочий компроміс, який полягає у використанні в якості вихідної бази вирахувань середніх із аналізуємих рівнів ціни і кількості питаємої продукції. Наприклад, у випадку з ціновим інтервалом від 5 до 4 дол. базовою є ціна 4,5 дол., і кількість, яка дорівнює 3000ц. Тоді процентна зміна ціни складе 22%, а процентна зміна кількості продукції – біля 67%, звідси коефіцієнт еластичності буде дорівнювати 3.

Звідси, з метою зручності в  обчисленні відома нам формула змінюється:

Е_d= (зміна кількості/(сума кількості/2)) / (зміна ціни/(сума ціни/2))  (2.2) .

Підрахувавши по формулі числові  дані, які відповідають інтервалу  від 5 до 4 дол., ми отримаємо:

Еd=(2000/(6000/2)) / (1/(9/2))=3,00, що означає, що при коефіцієнті еластичності, який дорівнює 3, збільшення (зменшення) ціни на 1% приведе до зменшення (збільшення) кількості питаємої продукції на 3%.

Наявність товарів-субститутів і  товарів-комплементів формує відповідну реакцію (чутливість) споживачів стосовно обсягу попиту на споріднені товари. Якщо ціна змінюється на один із товарів пари, то це потребує дослідження перехресної еластичності попиту.

Перехресна еластичність попиту —  це чутливість споживчого попиту на товар А до змін, що відбулися в ціні супутнього товару В.

Коефіцієнт перехресної еластичності попиту — це відношення відсоткової  зміни попиту на товар А до відсоткової  зміни ціни товару В.

          (2)

     де Е_DA/В — перехресна еластичність попиту;

∆Q_DA — зміна обсягу попиту на товар А;

∆Q_DA / Q_DA *100% — відсоткова зміна обсягу попиту на товар А;

∆Р_В — зміна ціни на товар В;

∆Р_В / Р_В * 100 % — відсоткова зміна ціни на товар В.

Для товарів-субститутів обсяг  попиту на товар А змінюється прямо пропорційно зміні ціни на товар В: EDA/B > 0 [17, с. 238]

Для товарів-комплементів обсяг попиту на товар А знаходиться в оберненій залежності від зміни ціни на товар В: Е_DА/В < 0.

Для незалежних товарів (які не є  спорідненими) коефіцієнт перехресної еластичності має нульове значення, тобто E_DAB = 0. Це означає, що, наприклад, зміна ціни на пральний порошок не впливає на обсяг попиту на взуття [13, с. 97].

Ціна — найважливіший чинник, що визначає обсяг попиту. Але існують і інші чинники, що впливають на нього.

Слід розрізняти поняття "зміна  обсягу (величини) попиту" і "зміни у попиті". Зміни обсягу попиту відбуваються через зміну ціни і графічно характеризуються рухом точки по кривій попиту.

Розглянемо основні нецінові детермінанти попиту.

•  Доход. Вплив доходу на попит є досить складним. Здебільшого зростання доходу призводить до зростання попиту (зсув кривої угору праворуч). Проте споживання деяких товарів може скорочуватися, якщо споживач замінює їх дорожчими і якіснішими (зсув кривої попиту униз ліворуч).

•  Ціни на суміжні товари. Попит може змінюватися в обох напрямках залежно від типу товару. Важливо вирізняти дві групи товарів: товари-замінники (альтернативні товари) і доповнювальні товари. Для альтернативних товарів при зростанні цін на один із них попит на інший збільшується (зсув кривої угору). Доповнювальні товари споживаються одночасно, тому із зростанням ціни на один такий товар скорочується попит на інший, і навпаки.

•  Смаки й уподобання. Цілком можливою є зміна попиту в обох напрямках. Наприклад, реклама здорового способу життя змінює уподобання споживачів і спричиняє зростання попиту на спортивний інвентар і т.ін.

•   Число споживачів на ринку. Із збільшенням цього показника попит зростає (зсув угору), і навпаки [12, с. 148].

Слід відмітити, що даний перелік  не претендує на однозначність, адже попит залежать від набагато  більшої кількості чинників. Для прикладу наведемо нецінові чинники попиту на продукцію великих промислових машинобудівних підприємств України:

1. Великі масштаби машинобудівного  комплексу - підприємств з  даною ознакою в Україні є невелика кількість, це впливає на їх конкурентоспроможність, а отже - і на певний попит.

2. Високі темпи оновлення продукції  - відбувається часта зміна моделей  виробів, через те, що на одиничні вироби є певний замовник, тобто є визначений попит.

3. Велика питома вага висококваліфікованих  кадрів - деталі, необхідні для збірки  машин, мають бути виготовленими  надто точно за певними нормативами,  планами, стандартами, високої якості, а машини - підвищувати ефективність праці.

4. Істотна тривалість виробничого циклу (до 1 року) - ця ознака зумовлює низький попит через те, що замовникам потрібно довго чекати на своє замовлення.

5. Постійно високі запаси матеріалів (багатодетальність) по відношенню  до об'єму виробництва - це показник, який необхідно оптимізувати за допомогою маркетингових служб.

6. Постійно високий рівень незавершеного  виробництва по відношенню до  виходу -через велику тривалість  виробничого циклу деяка продукція  може «застаріти» в процесі  виробництва, отже може знизитися попит.

7. Дискретний характер виробництва  спричинений неритмічним виробництвом  продукції, тобто нема неперервного, «конвеєрного» циклу, - це зумовлено низьким попитом.

8. Розширення номенклатури виникає  через відсутність повторюваності  у випуску продукції.

9. Висока собівартість і значні  витрати спричинені великою кількістю  високоякісних деталей дрібносерійного  виробництва, значною величиною  сплачуваних податків, малими обсягами  реалізації, слабким інвестуванням  галузі.

10. Ціна остаточно визначається  за фактом виконання робіт через те, що продукція може бути реалізованою через тривалий проміжок часу (близько року).

11. Кінцева продукція проводиться  по замовленнях і не зберігається  через мале коло споживачів.

12. Нормативна база - слаборозвинена (робочих інструкцій багато, вони різноманітні, але носять універсальний характер, без прив'язки до конкретної роботи) [12, с. 148].

Зміни в попиті, зумовлені неціновими чинниками, змінюють положення кривої попиту, зсуваючи її праворуч або ліворуч.

Зобразимо вплив нецінових факторів на зміну положення кривої попиту (рис. 3).

Рис. 3. Зрушення кривої попиту внаслідок впливу на попит нецінових факторів [10, с. 214]

Зрушення кривої DD до D₁D₁ означає, що нецінові чинники викликають зростання величини попиту, а зсув DD до D₂D₂ — зменшення попиту.

Рух по кривій DD від точки А до точки В, по кривій D₁D_l від А₁ до B₁, по кривій D₂D₂ від А₂ до В₂ відображає зміну обсягу попиту під впливом ціни. Рух від точки А до точки A_v від А до А₂, від А до В₁ і т. д. означає, що на попит впливають нецінові фактори.

Дослідження еластичності попиту за доходом вимагає аналізу структури  товарів з позиції поділу їх на нормальні та нижчі.

Нормальні товари — це товари, попит на які зростає в міру зростання доходів споживачів.

Нижчі товари — це товари, попит на які в міру зростання доходів споживачів зменшується (неякісні товари; послуги щодо ремонту одягу та взуття тощо).

Еластичність попиту за доходом  показує ступінь зміни попиту на товар, зумовлений зміною доходу споживача.

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом визначається як відношення відсоткової зміни обсягу попиту на товар до відсоткової зміни обсягу доходу споживача.

  (3)

   де  ∆Q_D — зміна обсягу попиту;

∆І — зміна обсягу доходу;

І — обсяг доходу до його зміни.

Для нормальних товарів E_DІ > О, для нижчих — E_DI < 0 [20, с. 32].

Поділ товарів на нижчі та нормальні (вищі) не містить у собі якоїсь внутрішньої  причини. Він спричиняється поведінкою споживача як реакцією на зміну попиту, зумовленою зміною доходу. Відтак споживач відносить той чи інший товар (послугу) до розряду нижчих або нормальних.

 

Практичне завдання

 

У таблиці подані дані про різноманітні товари. Розрахуйте коефіцієнти еластичності й дайте їм характеристику.

 

	Ринок А	Ринок Б	Ринок У	Ринок Г
P0	15	-	6	15 грн. за 1 шт. товару Х
Q0	25	700	120	50 шт. товару Y
P1	25	-	3	25 грн. за 1 шт. товару Х
Q1	20	200	40	50 шт. товару Y
J0	-	500	-	-
J1	-	800	-	-

 

Р₀, Р₁ – стара й нова ціни за одиницю продукції, грн./шт.;

Q_0, Q₁ – старий й новий обсяги продукції, шт.;

J₀, J₁ – старий й новий прибутки споживачів, грн.

 

Розпочнемо з ринку А. Оскільки ціна зростає, а дохід зменшується, то визначаємо еластичність попиту за ціною. Ступінь цінової еластичності або нееластичності попиту вимірюється за допомогою коефіцієнта Е_dp, що обчислюється за наступною формулою:

Еdp=	20-25	:	25-15	= -0,3
	25		15

 

 

Величина еластичності попиту залежно  від зростання ціни виражається від'ємним числом. Це означає, що зі збільшенням ринкової ціни попит на певний товар зменшується. Оскільки він менше одиниці, то попит нееластичний.

Далі звернемо увагу на ринок  У. Оскільки і ціна і дохід змінюються в одному напряму (зменшуються), то визначаємо еластичність пропозиції (E_sp).

Еsp=	40-120	:	3-6	=1,34
	120		6

 

Оскільки даний показник більше одиниці, то пропозиція еластична. При  цьому зміна ціни на 1 % наводить до зміни об'єму пропозиції більш ніж на 1 %.

Розглянемо  далі ринок Б.

Еластичність  попиту за доходом показує рівень зміни обсягу попиту на товар, що досягається внаслідок зміни величини доходу споживача. Еластичність попиту на товар за доходом споживача визначається як відношення відсоткової зміни обсягу попиту на товар до відсоткової зміни доходу споживача:

 

В нашому випадку по ринку Б:

ЕDi=	200-700	:	800-500	=-1,2
	700		500

 

Таким чином, Е_Di<0, це означає, що  приріст доходу на 1% збільшує обсяг попиту менш ніж на 1% за інших рівних умов.

Стосовно  ринку Г використовується формула  перехресної еластичності попиту, яка визначає ступінь чутливості споживчого попиту на один товар (х) залежно від ціни на інший товар (у) і визначається за формулою:

 

Оскільки  то товари нейтральні один до одного.