Еластичність попиту, її види, практичне використання в господарській діяльності

 

Зміст

 

 

 

Еластичність попиту, її види, практичне використання в  господарській діяльності (ессе)

 

В ринкових умовах важливішими елементами економіки є попит і пропозиція, а також ціна, яка виконує функцію їх урівноваження. Теоретичні основи формування сукупного попиту, сутність та фактори розвитку сукупної пропозиції, а також питання макроекономічної рівноваги та наслідки її порушення – головні проблеми сьогодення України, від якості вирішення яких залежать темпи і пропорції розвитку, становлення держави і заможність її населення.

Розглянемо поведінку фірми  як продавця своєї продукції та домашнього господарства як її покупця, тобто споживача. Це означає, що мова піде про аналіз ринку товарів. Нагадаємо, що домашні господарства також можуть бути продавцями, а фірми — покупцями, коли мова йде про ринки факторів. Закономірності, які описуються нижче, справедливі як для ринку товарів, так і для ринку факторів [1, с. 124].

Якщо задатися питанням: яку кількість певного  блага ми хотіли б мати, то відповідаючи на це запитання, ми чудово розуміємо, що наше рішення буде пов'язане з оцінкою наших витрат на придбання тієї чи іншої кількості блага. При цьому мова не обов'язково йде про грошові витрати. Для того, щоб досягти певного результату, скажімо, в навчанні, ви порівнюєте затрати часу з можливістю отримати високий результат. Ви можете погодитись і не з найвищою оцінкою, оскільки вона, можливо, потребуватиме від вас неадекватних зусиль. Наприклад, час, затрачений на те, щоб отримати "5" (відмінно), а не "4" (добре), можна також використати на зустріч із другом або перегляд футбольного матчу. Коли мова йде про купівлю блага на ринку, то витрати для споживача визначаються його ринковою ціною. Проте в будь-якому випадку саме можливість порівняння витрат у вирішенні питання "мати чи не мати" є визначальною.

Економісти  пов'язують цей процес із поняттям попиту як співвідношенням між ціною блага та його обсягом, який споживачі хочуть і можуть придбати за такою ціною. Є також і інші визначення попиту. Наприклад, попит — це таблиця, елементи якої визначають залежність між різними рівнями цін і кількістю блага, яке споживач купує за відповідною ціною.

Останнє визначення дає змогу розібратися з відмінністю, що існує між поняттями "попит" та "обсяг попиту". Попит — це завжди набір співвідношень цін та кількостей. Обсяг попиту відповідає конкретній кількості, яку споживач має намір купити за певною ціною.

Ще термін "попит" в економічній науці означає платоспроможну потребу, тобто потребу, яку суб'єкт здатний оплатити. Із такого визначення знову ж таки випливає, що попит на той чи інший товар (послугу) залежить від ціни. Покажемо цю залежність за допомогою табл. 1.

Таблиця 1

Попит індивідуального споживача  на йогурт (дані довільні)

Ціна за 1 упаковку, грн.	Величина попиту за тиждень, шт.
5	1
4	2
3	4
2	7
1	11

 

Як бачимо, зменшення ціни на 1 упаковку йогурту зумовлює збільшення попиту на нього (за інших умов). Зобразимо цю залежність графічно (рис. 1).

Ні дані таблиці, ні крива індивідуального  попиту не дають відповіді на запитання, яка ціна у зазначених варіантах є ринковою. Вони тільки показують, як змінюватиметься величина попиту, якщо змінюватиметься ціна, а всі інші чинники залишатимуться незмінними.

Рис. 1. Крива індивідуального попиту на йогурт (за тиждень)

 

І цифрове, й графічне зображення вказують на обернений зв'язок між величиною попиту на товар і ціною цього товару. Це означає, що збільшення ціни на будь-який товар зумовить зменшення величини попиту на нього, і, навпаки, зменшення ціни сприятиме підвищенню попиту.

Розрізняють індивідуальний і ринковий попит. Індивідуальний попит — це попит окремого споживача. Ринковий попит — це сума індивідуальних попитів, які пред'являються кожним споживачем при різних цінах.

Суспільне визнання товар одержує на ринку  завдяки механізму цін. При цьому  механізм цін доцільно розглядати як складову ринкової економіки, що забезпечує вирівнювання попиту і пропозиції товарів  на ринку. Так, ціни оперативно реагують на нестачу і надлишок товарів на ринку, заохочуючи виробництво (пропозицію) та обмежуючи попит (споживання), або навпаки [2, с. 168].

Формування  та використання ціни віддзеркалюється в політиці ціноутворення, роль якої за ринкових умов невпинно зростає. Істотно впливаючи на результати процесу реалізації продукції, вона створює умови для одержання підприємством бажаного прибутку, позначається на його фінансовому стані та сприяє формуванню активної позиції на ринку.

Обґрунтована методика встановлення цін, системний підхід до формування цінової політики, вивчення факторів впливу на цінові рішення і послідовна їхня реалізація виступають необхідними умовами ефективної діяльності підприємств в умовах ринку.

Визначальними категоріями економічного мислення і ринкової економіки в цілому є людина і прибуток. Для практичного втілення такого мислення в життя важливу роль покликаний відігравати маркетинг, головною ідеєю якого є одержання підприємством максимального прибутку на основі задоволення потреб споживачів. Враховуючи це, ключова категорія ринку - споживач, а ключовий фактор успіху на ринку - задоволений попит.

Люди придбавають  блага для задоволення своїх  потреб. Здатність благ задовольняти потреби людей характеризує їхню корисність. Залежність рівня задоволення потреб споживача від кількості і асортименту споживаних ними благ називається функцією індивідуальної корисності. Кількість і асортимент доступних споживачу благ визначається його бюджетом (доходом) і цінами благ.

Поведінка споживача на ринку товарів зводиться до максимізації його функції корисності при заданому бюджетному обмеженні. Готовність споживача віддати певну частину свого бюджету в обмін за бажане благо називається попитом споживача на благо. Для визначення чинників, що впливають на обсяг попиту споживача, і характеру їхнього впливу в даний час існують дві фундаментальні концепції споживчого попиту: кардиналістська і ординалістська. З обох концепцій виходить, що об'єм індивідуального попиту на благо залежить від його ціни, цін інших благ і бюджету (доходу) споживача. Кількісною мірою ступеня впливу цих чинників на об'єм попиту є коефіцієнти прямої еластичності, перехресної еластичності і еластичності попиту по доходу.

Окремі товари або групи товарів неоднаково чутливі до змін у цінах та нецінових чинниках.

Здатність однієї економічної змінної реагувати  на зміни, що відбулися в іншій  економічній змінній, називають еластичністю [11, с. 63].

Кількісно еластичність вимірюється показником, який називають коефіцієнтом еластичності (Е).

Коефіцієнт  еластичності — міра реагування однієї змінної на зміни іншої, виражена як відношення процентних змін. Іншими словами, коефіцієнт еластичності — це відношення відсоткової зміни однієї величини до відсоткової зміни іншої.

Розрізняють еластичність попиту за ціною, за доходом і перехресну еластичність. Розглянемо кожну з них.

Еластичність  попиту за ціною (E_Dp) показує, на скільки відсотків зміниться обсяг попиту, якщо ціна зміниться на один відсоток.

  (1)

     де E_D — коефіцієнт еластичності попиту за ціною;

AQ_B — зміна обсягу попиту;

Q_D — первинний обсяг попиту;

АР —  приріст ціни;

Р — первинна ціна.

Якщо зміна ціни на 1% викликає зміну  обсягу попиту, що перевищує 1%, то це свідчить про наявність еластичного попиту (E_D > 1).

Якщо зміна ціни на 1% зумовлює меншу  зміну обсягу попиту, то має місце  нееластичний попит (E_D < 1).

Якщо зміна ціни на 1% зумовлює таку саму зміну попиту на 1%, то наявна одинична еластичність попиту (Е_в = 1).

Якщо зміна ціни не впливає на зміну обсягу попиту, має місце абсолютно нееластичний попит (E_D = 0).

Якщо нескінченно мала зміна  ціни призводить до нескінченного зростання обсягу попиту, існує абсолютно еластичний попит (E_Dp-> оо) [10].

На рис. 2.1 показано види попиту залежно  від ступеня еластичності за ціною.

Цінова еластичність впливає на обсяг доходу (виручки від реалізації), який визначається як добуток ціни за одиницю товару на кількість проданого товару.

Для еластичного попиту зменшення  ціни на 1% викликає значніше зростання обсягу попиту (продажу), тому доходи від продажу зростають.

Для нееластичного попиту зменшення  ціни на 1% спричиняє зростання попиту менше, ніж на 1% , тому загальний дохід від продажу зменшується.

Для одинично еластичного попиту зміна  ціни зумовлює абсолютно однакову зміну попиту, тому загальний дохід від реалізації залишається незмінним.

На дві останні ситуації —  абсолютно нееластичного й абсолютно  еластичного попиту — закон попиту не поширюється. Ці крайнощі мають не так практичне, як теоретичне значення, хоча подекуди абсолютно нееластичний попит має місце. Прикладом може служити інсулін для інсулінозалежних хворих на діабет або антиастматичні препарати для астматиків. Тобто йдеться про товари, які мають винятково важливе значення для забезпечення життєдіяльності, ціна на які не обмежує попит. Його може обмежувати лише рівень доходу споживача [12, с. 56].

Приклад застосування еластичності попиту на практиці можна навести наступний: падіння ціни з 3 до 2 дол. приводить до того що споживачі піднімають свої покупки з 60 до 100 одиниць, тобто споживачі дуже чутливі до зміни ціни, і попит таким чином є еластичним. І дійсно, зміна ціни на 1 одиницю привела до зміни кількості продукції в 40 одиниць. Якщо ж долари перевести в центи то зміна ціни на 100 центів привели б до зростання попиту на ті ж 40 одиниць, що породжує уяву про нееластичність. Тому і використовують процентне вимірювання, щоб запобігти подібних проблем. В даному випадку падіння ціни склало 33%, чи ми вимірюємо його в дол. (1 дол. / 3 дол.), чи в центах (100 центів / 300 центів).

Рис. 2. Види попиту за еластичністю [3, с. 52]

 

В зв’язку з тим, що крива попиту, яка має спадний характер, демонструє зворотну залежність між ціною і  кількістю продукції ціновий  коефіцієнт еластичності попиту завжди буде мати негативне значення. Наприклад, коли ціна падає, то кількість продукції зростає. Це означає, що чисельник в нашій формулі буде позитивним, а знаменник – негативним, даючи в результаті негативний (від’ємний) коефіцієнт. І навпаки, при збільшенні ціни чисельник буде негативним, але знаменник – позитивним, що знову нам дає негативний коефіцієнт. При цьому економісти взяли за правило ігнорувати від’ємний знак.

Значно складніше навести приклад  абсолютно еластичного попиту. Економічна теорія описує і таку ситуацію, коли зменшення ціни призводить до скорочення попиту на товар, а зростання ціни — до його зростання. Така ситуація називається ефектом Р. Гіффена, а товари, попит на які реагує на зміну ціни таким чином, — товарами Р. Гіффена (англійський економіст Р. Гіффен вперше дослідив цей ефект). Крива попиту для товарів Р. Гіффена мала б не від'ємний, а додатний нахил.

Для того щоб описати вплив чинників на еластичність попиту за ціною, слід розглянути структуру товарів за їхньою чутливістю до змін ціни. Для  цього із загальної маси товарів треба виділити взаємозамінні товари (товари-еубсти-тути) і взаємодоповнюючі товари (товари-комплементи).

Взаємозамінні товари — це товари, які здатні задовольняти одну й ту ж саму потребу відособлено один від одного. (Наприклад, потребу в жирах можна задовольнити або соняшниковою олією, або маргарином.)

Взаємодоповнюючі товари — це такі товари, споживання одного з яких обов'язково потребує споживання інших. (Наприклад, використання корисних властивостей автомобіля неможливе без використання мастил, бензину, гальмівної рідини тощо.)

Товари-субститути і товари-комплементи  по-різному реагують на зміну цін  свого парного товару.

Розглянемо фактори, що впливають  на цінову еластичність попиту Значимість товару для споживача. Товари, без яких споживач не може обійтися, нееластичні за ціною. Товари першої необхідності нееластичні, а предмети розкошів — еластичні.

Для товарів-субститутів зростання  ціни одного товару зумовлює зростання  обсягу попиту на інший (парний) товар. Зростання ціни на олію призведе до збільшення споживання маргарину.

Для товарів-комплементів зростання  ціни одного товару супроводжується  спадом попиту на інший (споріднений) товар. Зростання ціни на бензин змусить власника автомобіля менше ним користуватися, а також споживати менше не тільки бензину, а й мастил та інших споріднених товарів.

Наявність і доступність товарів-субститутів. Чим більша кількість товарів-субститутів  доступна для споживача, тим еластичнішим буде попит на товар-субститут, ціна якого змінюється, і навпаки.

Значимість товарів-комплементів у загальній структурі споживання. Так, зростання цін на електроенергію може вплинути на скорочення споживчого попиту на електричні насоси більшою мірою, ніж на мастильні матеріали для насосів.

Фактор часу. У довгостроковому періоді попит на товари еластичніший, ніж у короткостроковому, з таких причин:

а) реакція споживачів на зміни  цін товарів, споживання яких було традиційним  і тривалим, потребує певного адаптаційного періоду. Наприклад, українська сім'я традиційно звикла споживати більше свинини, ніж м'яса птиці, тому переважання останнього у споживанні не може відбутися водночас, а здійснюватиметься поступово;

б) підприємець  також не може миттєво відреагувати на зростання ціни певного товару й запропонувати споживачам товари-субститути, оскільки налагодження виробництва товарів-замінників потребує певного часу;

в) довгострокова  зміна ціни на товари, споживання яких займає значну частку в доході, потребує тривалого часу для пошуку альтернативного  джерела. Наприклад, обмеження традиційного палива для теплових електростанцій та зростання ціни на нього змусило вдатися до використання палива для атомних електростанцій, що потребувало ґрунтовних наукових досліджень [14, с. 278].