Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2014 в 19:01, курсовая работа
Краткое описание
Перед тим як перейти до розгляду даної теми, слід зауважити, що метою курсової роботи є розкриття економічної характеристики Східного та Карпатського економічних районів. Завданням курсової роботи є висвітлення наступних питань: - Місце і роль економічних регіонів в економіці країни - Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіонів - Територіальна і галузева структура господарства регіонів
Содержание
Вступ…………………………………………………………………………………………………………………3 1. Економіка Східного регіону………………………………………………………………………….…5 1.1 Місце і роль Східного економічного регіону в економіці країни….................5 1.2 Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону………….…...6 1.3 Територіальна і галузева структура господарства регіону……………………………9 1.4 Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону……………………………………………………………………………………………………….….…14 2. Економіка Карпатського регіону…………………………………………………………….……...17 2.1 Місце і роль Карпатського економічного регіону в економіки країни…………15 2.2 Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону……………….18 2.3 Територіальна і галузева структура господарства регіону……………………………25 2.4 Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону…..32 Практична частина…………………………………………………………………………………………35 Висновок…………………………………………………………………………………………………………39 Список використаної літератури……………………………………………………………………41
У структурі
лісового комплексу основу становлять
лісова, деревообробна і целюлозно-паперова
промисловість. Регіон має перспективу
для подальшого розвитку виробництва
меблів, які є конкурентоспроможними на
вітчизняному ринку.
Будівельний комплекс регіону
На сьогодні
незбалансований з виробничими програмами.
Необхідно відновлювати і нарощувати
виробничі потужності, оскільки йде тенденція
до зростання обсягів будівництва як в
промисловості, так і в соціальному напрямку.
Цього вимагають можливості зростання
обсягів капітальних вкладень у народне
господарство.
Агропромисловий
комплекс
Як уже було
сказано, Карпатський економічний регіон
характеризується сприятливими кліматичними
природними ресурсами для ведення і розвитку
сільськогосподарського виробництва.
Однак регіон має свої специфічні особливості.
Його північна частина розташована в поліській
зоні, східна-це лісостепова зона, тепла
- Закарпатська, південна - гірська Карпатська.
Карпати поділяють на 6 сільськогосподарських
виробничих підзон: Перед-карпатську низовину,
Передкарпатську передгірську, Гірську
західну, Гірську східну, Закарпатську
передгірську, Закарпатську низинну.
Передкарпатська
підзона, що характеризується розвитком
тваринництва і технічних культур. У тваринництві
переважає м'ясо-молочне скотарство та
напівсальне свинарство. Тут сприятливі
умови для розвитку птахівництва і риборозведення.
Посіви зернових і технічних культур у
цій підзоні займають найбільшу питому
вагу в Карпатському регіоні. З технічних
культур провідне місце займають цукрові
буряки, льон, соняшник, ріпак озимий, тютюн.
У Передкарпатській
передгірській підзоні провідне місце
займає тваринництво. Питома вага рільництва
незначна, але тут зростає частка садівництва.
У тваринництві переважає молочно-м'ясне
скотарство. У структурі тваринництва
питому вагу вівчарства значно перевищують
показники свинарства і птахівництва.
Товарною продукцією рільництва є технічні
культури (льон, тютюн) і овочі.
У гірській
західній підзоні основним напрямом сільськогосподарського
виробництва є тваринництво. В підзоні
сприятливі умови для ведення вовно-молочно-м'ясного
вівчарства та м'ясного свинарства. З технічних
культур тут вирощують льон-довгунець.
У гірській
східній під юні провідною галуззю також
є м'ясо-молочне скотарство і вовно-м'ясне
вівчарство. Рільництво практично відсутнє,
а невеликі земельні площі використовуються
в основному під посіви кормових культур
(кормовий буряк, овес, багаторічні трази).
Закарпатська
є найбільш сприятлива для розвитку садівництва
і виноградарства. Разом з тим тут розвиваються
молочно-м'ясне скотарство, м'ясне свинарство
і вовно-молочне вівчарство. Основою їх
розвитку є кормова база (кормові культури,
кукурудза, багаторічні трави, пасовища).
У Закарпатській
передгірській підзоні переважає різногалузеве
господарство. Колективні сільськогосподарські
підприємства спеціалізуються на молочно-м'ясному
скотарстві, напівсальному свинарстві,
напівтонкорунному вовно-м'ясному вівчарстві.
У цій підзоні розвинуте виноградарство,
садівництво, ягідництво, а також технічні
культури: тютюн та соняшник, овочеві культури
та зернові.
У харчовій
промисловості економічного регіону профілюючими
галузями є м'ясна, молочна, борошномельна,
хлібопекарська, кондитерська, цукрова.
Історично і традиційно склалося, що в
Карпатському економічному регіоні рівень
споживання основних продуктів харчування
населення нижчий від середньоукраїнських
показників, зокрема білкової групи (м'ясо,
риба, цукор, олія).
Транспорт
Карпатський
економічний регіон має достатньо густу
розвинену мережу залізничного і автомобільного
транспорту. Головні шляхи виходять на
західний кордон України в Польщу, Угорщину,
Словаччину, Румунію, Молдову
Міжнародний
аеропорт Львова з'єднує регіон з багатьма
країнами світу, який перевозить, крім
пасажирів, і вантажі.
Найбільше
пасажирів і вантажів перевозиться автомобільним
транспортом, якому сприяє розгалужена
мережа автошляхів з твердим покриттям.
Залізничний
транспорт регіону також високо розвинутий:
загальна довжина залізничної колії -
2887 км, в т.ч. електрифіковані 1023 км, які
походять через головні магістралі: Київ-Чоп,
Київ-Львів-Перемишль, Львів-Стрий-Мукачеве
Основні вантажі, що перевозяться залізницею:
вугілля, мінеральні добрива, гірничо-хімічна
і хімічна продукція, нафта і нафтопродукти,
лісоматеріали, будівельні матеріали,
сировина і продукція харчової промисловості.
Через територію регіону проходять нафтогазопроводи
"Дружба", Уренгой-Помари-Ужгород,
"Союз", через які з Росії транспортується
на Захід нафта, газ, а також трубопровід
Броди-Дрогобич, через який перекачується
бензин, керосин і нафта, та діє етиленопровід,
який з'єднує Угорщину, Тісойській хімкомбінат
і Калуський концерн "Оріана".
Зовнішньоекономічна діяльність
Експорт
Карпатського регіону становить всього
5,3 % у загальному експорті України, але
його продукція є досить важливою: хімічна
і нафтохімічна, машини, деревина і вироби
з неї, меблі, м'ясо, вовна, плодоовочеві
консерви та інша сільськогосподарська
продукція. В експортній діяльності задіяні
понад 2,3 тис. підприємств. Валютні надходження
дозволяють підтримувати і розширювати
виробничий потенціал, особливо в експортному
секторі.
Імпорт
регіону становить 5,1 % від всього по Україні.
В першу чергу, імпортуються вироби критичного
напрямку - ліки, нафта, газ, специфічна
сировина тощо. Сальдо експорту-імпорту
є додатнім (в межах 65 млн. дол. США за 2005
р).
Подальший
напрямок покращення зовнішньоекономічної
діяльності - це вдосконалення структури
експорту, підвищення її конкурентоспроможності.
Розвиток соціальної сфери
Як і по
всій країні економічна криза значно вплинула
на соціальний розвиток економічного
регіону. Погіршилась більшість основних
показників, відбулось падіння з обсягу
надання послуг у торгівлі, громадському
харчуванні, побутовому обслуговуванні,
медичному забезпеченні і освітній галузі.
Лише забезпеченість населення житлом
у середньому на одного жителя є вищою
ніж у 1990 р. Але це також не за рахунок збільшення
його будівництва, а в зв'язку з міграцією
населення.
Карпатський
регіон має свої специфічні особливості.
Тут має місце порівняно висока питома
вага споживання товарних ресурсів з особистих
підсобних господарств, атому більш низькою
є частка і обсяг витрат населення на купівлю
товарів в мережі торгівлі.
В останній
час поліпшується забезпеченість населення
амбулаторно-поліклінічними закладами
завдяки розширенню мережі комерційних
аптек, лікарень, поліклінік. Збільшується
кількість студентів у вищих навчальних
закладах освіти всіх рівнів акредитації.
Цьому сприяють навчальні заклади недержавної
форми навчання, які становлять понад
20%.
Зростає
підготовка кваліфікованих робітників
у професійно-навчальних виховних закладах,
що сприяє залученню молоді до суспільно-корисної
праці, розширенню виробництва.
Екологічна ситуація
Сприятливі
кліматичні умови, наявність великої кількості
родовищ мінеральних вод, лікувальних
грязей, озокериту визначають придатність
Карпатського економічного регіону для
розвитку рекреаційного господарства
різного напряму. У регіоні розміщено
249 рекреаційних закладів тривалого перебування
місткістю близько 36 тис. місць. В них санаторно-курортні
заклади становлять 46 %, заклади оздоровлення
та відпочинку - 35 % від загальної кількості.
У регіоні нараховується 40 туристичних
об'єктів, з них-46 % - це туристичні бази
місткістю близько 3,9 тис. місць. Найбільше
їх (одна третина) припадає на Львівську
і Закарпатську обл., Івано-Франківську
та Чернівецьку обл. припадає близько
19 % місць.
Карпати
- це єдиний регіон в Україні, де створені
всі можливості для розвитку гірськолижного
спорту. Основні зони - Славська і Роз-луцька
(Львівська обл), Рахівська і Воловецька
(Закарпатська обл.), Ворохтянська і Буковельська
(Івано-Франківська обл.). До речі, гірськолижна
турбаза "Буковель" в найближчій
період стане найбільш потужною у Карпатському
регіоні.
Економічний
регіон має найбагатші мисливські угіддя
в Україні. В регіоні є відповідні умови
для організації водних видів спорту завдяки
наявності річок Прут, Тиса, Дністер, Черемош,
Уж. В Яремче в даний час уже діє човникова
база гірсько-водного спорту. У Карпатах
є умови для розвитку альпінізму.
Карпатський
регіон має достатньо потужну спадщину
історико-культурних ресурсів, до яких
належать пам'ятки історії, архітектури,
культурні цінності, шедеври мистецтв,
чисельні замки, палаци, монастирі різних
епох, якими багаті старовинні міста регіону
- Львів, Галич, Чернівці, Ужгород, Мукачеве.
Проблеми та напрями розвитку
і розміщення продуктивних сил регіону
Проблеми
і перспективи комплексного розвитку
Карпатського регіону пов'язані з наявним
потенціалом соціально-економічних та
природних ресурсів, екологічною ситуацією,
тенденціями розвитку економіки в державі.
Важливою
проблемою є наявна екологічна ситуація,
яка пов'язана з багатьма чинниками. Незбалансованість
розвитку окремих галузей економіки, неналежне
ставлення до природних ресурсів та довкілля
призвели до інтенсивного природокористування,
погіршення природного середовища. Забрудненість
середовища безпосередньо залежить від
дії забруднюючих джерел, які негативно
впливають на стан здоров'я населення,
на показники смертності та дитячої захворюваності.
Електроенергетичні викиди хімічної,
гірничорудної промисловості, автомобільного
транспорту, харчових підприємств формують
основну частину забруднення в Карпатському
регіоні.
Через регіон
проходять повітряні маси із Заходу з
досить високим ступенем забруднення,
завдаючи шкоди навколишньому середовищу,
винищуючи карпатські ліси. Лісовідновлення
і активний догляд за лісовими ресурсами
є важливим заходом їх охорони в регіоні.
В останній час зменшення викидів в атмосферу
відбувається за рахунок зниження обсягів
виробництва. Великої шкоди завдають залпові
забруднення та викиди в атмосферне повітря
Бурштинською ТЕС та Калуським концерном
"Оріана" Івано-Франківської обл.
Значної
шкоди Закарпаттю завдає забруднення
Тиси стоками і викидами з золоторудних
шахт Румунії. Основними забруднювачами
залишаються міста: Львів, Добротвір, Бурштин,
Калуш, Надвірна, Ужгород, Чернівці.
Головним
напрямом розвитку Карпатського економічного
регіону має рути його соціальна спрямованість
з одночасним дотриманням екологічної
рівноваги між господарською діяльністю
людини і навколишнім природним середовищем.
Цьому має
сприяти розробка стратегічного плану
структурної перебудови, диверсифікації
виробництва, розвиток специфічних для
регіону галузей, промислів.
Для Карпатського
регіону пріоритетним повинен бути розвиток
рекреаційного господарства як однієї
із галузей, що визначає перспективу його
і країни в цілому.
Для розвитку
та структурної перебудови промисловості
і сільського господарства регіону потрібні
відповідні капіталовкладення. Кошти
доцільно спрямовувати на технічне переоснащення
і реконструкцію діючих підприємств, здійснювати
перерозподіл коштів на користь виробництв,
що забезпечують їх швидку віддачу - у
сферу рекреації, в харчову та легку промисловість.
До першочергових
напрямів розвитку регіону треба зарахувати:
будівництво та реконструкції міждержавних
шляхів сполучення, особливо на міжнародних
транспортних коридорах, забезпечення
випереджальних темпів випуску наукомісткої
продукції високого технологічного рівня,
створення нових конкурентоспроможних
зразків техніки, нарощування експортного
потенціалу за рахунок відновлення і збереження
традиційних ринків, що існували до перебудовчого
періоду та освоєння нових ринків.
Економічно
обгрунтованим і вигідним для регіону
є розвиток традиційних народних промислів:
ткацтво, килимарство, вишивання, виготовлення
художніх виробів з лози і дерева, різьблення
по дереву, гончарство та ін. Цей напрям
дає можливість зайнятості працездатного
населення і отримання доходів місцевими
жителями та поліпшення ситуації з товарами
побутового призначення.
Реформування
системи управління і подальшого розвитку
потребує агропромисловий комплекс як
складне багатопрофільне виробниче утворення.
У першу чергу це стосується раннього
овочівництва, тваринництва, вівчарства,
впровадження кращих місцевих сортів
і видів рослин та тварин, проведення комплексу
заходів із захисту фунтів від паводків
і ерозії.
Важливим
напрямом комплексного розвитку є підвищення
ефективності паливно-енергетичного та
мінерально-сировинного комплексу за
рахунок пошуків і розширення ресурсної
бази, модернізації потужностей з добування
та переробки палива і сировини та комплексного
використання багатокомпонентних ресурсів,
рекультивації відпрацьованих кар'єрів.
У розвитку
лісового господарства треба збалансувати
переробні галузі і йти шляхом поглиблення
переробки деревини, організувати і впроваджувати
безвідходні технології.
У цілому
територіальна організація продуктивних
сил Карпатського регіону в перспективі
має бути зорієнтована на:
♦ удосконалення
територіальної структури виробництва
за рахунок переорієнтації промислових
комплексів великих міст на середнє і
точне машинобудування, радіотехніку,
електронну та комп'ютерну галузі промисловості;
♦ сільськогосподарське
машинобудування і автомобілебудування,
розвиток хімічної промисловості, підприємств
легкої, харчової промисловості та лісового
господарства;
♦ комплексне
використання мінерально-сировинних ресурсів,
впровадження безвідходних технологій,
що значно поліпшить екологічну ситуацію;
♦ більш
повне і ефективне використання рекреаційних
ресурсів, створення оздоровчо-туристичного
комплексу загальноєвропейського значення;