Економічний потенціал міста Київ

Першими дипломантами програми “Київська якість” стали такі підприємства:

ВАТ “Лакма” – найбільше в Україні підприємство з виробництва лакофарбової продукції. У червні 2001 р. на підприємстві впроваджено систему менеджменту якості, яку розроблено відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9000 версії 2000 року.

Київський колективний завод “Росинка” – підприємство виробляє безалкогольні напої та мінеральну воду; продукція заводу експортується до Білорусі, Молдови, Казахстану, Росії, Азербайджану, США, Німеччини, Канади, Ізраїлю.

Дочірнє підприємство АТ “Київхліб” Хлібокомбінат № 4 – одне з кращих підприємств галузі, на підприємстві діє система менеджменту якості.

Дочірнє підприємство АТ “Київхліб” Хлібокомбінат № 11 – переможець рейтингу споживчих уподобань 2001 р., продукція хлібокомбінату експортується до США, Канади та Німеччини.

ВАТ “Макаронна фабрика” – найпотужніше підприємство макаронної галузі України, успішно запроваджує найновітніші у світі технології.

ТОВ “СП Буддеталь” – якість та унікальність продукції підприємства дозволяє їй бути конкурентоспроможною не лише в Україні, а й на міжнародному ринку.

Програма “Київська якість” отримала визнання з боку одного з відомих у світі міжнародних органів із сертифікації – TUV Technische Uberwachung Verein Rheinland/Berlin-Branderburg (Товариство Технічного Нагляду Рейланд/Берлін-Брандербург).

Інтернет-портал “Інноваційний Міст” www.innovation.com.ua 
За підтримкою Головного управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики Київської міської держадміністрації, Ради головних інженерів київських підприємств та Науково-дослідний інститут соціально-економічних проблем міста розроблено Інтернет-портал "Інноваційний Міст" з метою стимулювання інноваційно-технологічному бізнесу, комерціалізації високотехнологічних та наукоємних розробок, а також розширення інфраструктури трансферу технологій. "Інноваційний Міст" забезпечує реєстрацію інноваційних проектів у базах даних, а також доступ до них безпосередньо з мережі Інтернет. На сайті розміщено понад 1500 інноваційних проектів, серед яких 63% готові до впровадження. “Інноваційний Міст” є офіційним інформаційним спонсором національної виставки високих технологій “Укртехнологія”. За матеріалами сайту започатковано видання щорічника “Каталог інноваційних пропозицій наукових та промислових підприємств м. Києва”.

 

1.5.Зовнішньоекономічна  діяльність. Залучення іноземних  **********

Частка Києва від загального зовнішньоекономічного обороту України складає понад 17% . Місто займає третє місце в Україні за обсягом експорту і перше місце за обсягами імпорту товарів і послуг. Досить широкою є географія зовнішньої торгівлі – 166 країн. Найбільші обсяги зовнішньої торгівлі товарами Київ традиційно має з Російською Федерацією.

Структура експорту товарів :  
Російська Федерація – 18,5%; 
Туреччина – 5,8%; 
Німеччина – 5,4%; 
Іспанія – 5,4%; 
Сполучені Штати Америки – 4,4%; 
Угорщина – 4,3%; 
Італія – 4,1%; 
Інші країни – 52,1%.

Основні імпортери товарів у Київ : 
Російська Федерація – 20,2%; 
Німеччина – 16,3%; 
Італія – 4,2%; 
Франція – 4,3%; 
Туркменістан – 3,7%; 
Польща – 3,7%; 
Інші країни – 47,6%.

За останні роки стабільно збільшуються обсяги зовнішньої торгівля Києва із країнами Європейського Союзу.

В місті активно залучаються іноземні інвестиції, кредити, гранти, освоюються ефективні імпортні технології, готуються нові проекти виходу на зарубіжні ринки.

За обсягами залучених іноземних інвестицій Київ впевнено зберігає перше місце серед регіонів України. Крім столиці, у групі лідерів Київська, Донецька та Запорізька області.

Сукупний капітал нерезидентів по регіонах України : 
Київ – 35%; 
Київська область – 8%; 
Донецька область – 8%; 
Запорізька область – 7%; 
Інші регіони – 42%.

Джерелами надходження іноземних інвестицій у столичні підприємства та організації є переважно такі держави: США, Кіпр, Велика Британія, Німеччина, Австрія, Швейцарія.

Джерела походження іноземних інвестицій в економіку Києва : 
Сполучені Штати Америки – 22,1%; 
Кіпр – 16,5%; 
Велика Британія – 9,6%; 
Німеччина – 9,3%; 
Австрія – 7,3%; 
Швейцарія – 5,1%; 
Інші країни – 30,1%.  
  
У структурі іноземного капіталу зарубіжних інвесторів в економіку міста за галузями виділяється невелика група найбільш привабливих, до яких спрямовується переважна частка іноземних інвестицій, а саме: торгівля, промисловість, фінансова сфера, пошта і зв’язок, готелі і ресторани.

Структура прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності  
Оптова торгівля та посередництво – 25,4%; 
Фінансова діяльність – 18,4%; 
Пошта та зв’язок – 5,4%; 
Готелі та ресторани – 5,1%; 
Машинобудування – 4,8%; 
Хімічна промисловість – 4,0%; 
Харчова промисловість – 3,9%; 
Інші – 33,4%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА

 

Київ є лідером в Україні з розвитку підприємництва. На 10 тис.осіб. наявного населення столиці припадає 130 малих підприємств, або в 2,9 раза більше, ніж по Україні (45). З урахуванням індивідуальних підприємців у малому бізнесу зайнято майже 274 тис.осіб, що становить понад 24% від загальної кількості зайнятих у галузях економіки (в Україні – 16%).

За економічною ефективністю роботи малих підприємств Київ займає провідне місце серед регіонів України: на малих підприємствах міста виробляється 22% всього продукту малих підприємств України, при тому, що на них зайнято лише 12% усіх працюючих на таких підприємствах.

За сприяння міської державної адміністрації у Києві створено КП “Київський міський бізнес-центр”, який надає консалтингові послуги з питань юридично-правового забезпечення підприємницької діяльності, бухгалтерського обліку та звітності, проводить тренінг-семінари для безробітних.

Удосконалюється система забезпечення суб’єктів підприємництва майновими ресурсами. Передбачені пільгові орендні ставки при розрахунку орендної плати за приміщення, що надаються в оренду вітчизняним виробникам – суб’єктам малого підприємництва, та підприємствам, де працюють інваліди. Всього підприємці орендують більше 1 млн. кв. м. приміщень комунальної власності міста.

Створено Міжрегіональний маркетинговий центр “Київ-Москва”, який дає можливість співпрацювати з суб’єктами підприємництва ближнього та дальнього зарубіжжя за допомогою Інтернет з просування на ринки товарів, робіт та послуг підприємств Києва та України.

За сприяння райдержадміністрацій міста активізують діяльність районні бізнес-центри та бізнес-інкубатори, які надають допомогу підприємцям-початківцям у реєстрації їх як суб’єктів підприємницької діяльності, отриманні ліцензій та патентів, складанні бухгалтерської звітності, розробці бізнес-планів, надають консультації з питань застосування нормативно-правових актів, розповсюджують нові інформаційні та довідкові видання з питань підприємництва, організовують семінари, курси тощо.

Активно працює Молодіжний бізнес-центр Київського молодіжного центру праці: проводяться конкурси бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді міста Києва, діє Молодіжна біржа праці, проводяться семінари для молодих підприємців та молоді, яка цікавиться питаннями організації бізнесу.

Всього в столиці працює 27 бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів.

З метою забезпечення відкритості, оперативного отримання інформації та входження до Європейського реєстру бізнесу створюється Інтегрована інформаційна система суб’єктів підприємницької діяльності міста Києва (ІІС СПД).

Пріоритетними напрямами підтримки підприємництва в місті є:

• формування цілісної міської системи його фінансово-кредитної підтримки;

• удосконалення ресурсного та інформаційного забезпечення суб’єктів малого підприємництва;

• сприяння створенню і діяльності об’єктів ринкової інфраструктури;

• перехід до регулювання підприємницької діяльності на засадах соціального партнерства.

Перспективними напрямами підтримки малого підприємництва є сприяння виробничому кооперуванню його з великими підприємствами, розвиток інноваційного малого підприємництва.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПЦІЯ ПРОМИСЛОВО-ІНОВАЦІЙНОЇ        ПОЛІТИКИ

 

Основним пріоритетом міської промислової політики є перехід на інноваційну модель розвитку, що визначено Концепцією розвитку промисловості м. Києва на 2003-2006 роки, яка затверджена Київрадою.

Головною метою міської інноваційної політики є забезпечення переходу в максимально короткий термін економіки на інноваційну модель розвитку, проведення в результаті цього структурних і функціональних змін у виробництві, які мають сприяти розширенню його можливостей випускати конкурентоспроможну продукцію, задовольняючи якісно зростаючі потреби міського господарського комплексу та особистого споживання населення м. Києва. 
Зміст міської промислово-інноваційної політики в м. Києві полягає у можливості київських підприємств сконцентруватися на реалізації таких напрямів виробничої діяльності:

По-перше, це може бути організація випуску найпростіших видів продукції, які мають попит у населення або в системі міського господарства.

Практично кожне підприємство самостійно чи за допомогою наукових організацій, в тому числі галузевих інститутів НАН України, на основі вивчення кон’юнктури місцевого ринку, може розробити план випуску такої найпростішої продукції із застосуванням новітніх сучасних технологій і прогресивних матеріалів з тим, щоб мати можливість гідно замінити ті види продукції, які на сьогодні постачаються на внутрішній ринок міста за імпортом, тобто організувати їхнє виробництво на місці так, щоб київська продукція могла за якістю та ціною гідно конкурувати з імпортною.

Допомога міської влади при цьому може полягати у підтримці й допомозі при отриманні пільгових кредитів, а також у фінансуванні перспективних наукових розробок галузевих інститутів та інститутів НАН України.

По-друге, підприємствами може самостійно вироблятися й складна, високотехнологічна продукція, але за умови її попиту внутрішнім ринком, зокрема промисловими підприємствами, будівельними організаціями, міським транспортом, комунальним господарством, організаціями охорони здоров’я, освіти, культури та ін., а також певними категоріями населення.

Номенклатура такої продукції, яка може з успіхом випускатися на місці і користуватися попитом на внутрішньому ринку, досить велика.

Як приклад можна навести такі розробки: 
Завод “Більшовик” виготовив перші українські ескалатори, а також тунелепрохідницький комплекс КТ-6,2 для будівництва метрополітену, конструкція якого вперше розроблена в Україні;

Завод “Коммаш” вперше в Україні виготовив сміттєвоз нової модифікації;

Київський завод “Магістраль” виготовив вперше серед країн СНД автомобіль-евакуатор для транспортування автомобілів вагою до 2,5 тонн;

Завод “Електронмаш” освоїв виробництво комп’ютерних класів для шкіл міста.

У Києві вперше в Україні освоюється випуск екологічно чистих плоских моніторів на основі рідинно-кристалічних індикаторів.

Світовий досвід доводить, що жодна з країн світу, навіть найрозвиненіша, не ставить своєю метою досягнення ефективної конкуренції за всім асортиментом продукції, яку вона може виробляти. Пріоритетом є тільки ті сектори економіки, які мають умови для одержання конкурентних переваг на ринку.

Запропонований підхід дозволяє, організувавши в Києві випуск новітньої високотехнологічної кінцевої продукції і здійснивши в межах міста максимально можливу міжгалузеву кооперацію київських підприємств для спільного випуску кінцевої продукції, забезпечити не тільки додаткове завантаження виробничих потужностей промисловості міста, а й суттєво збільшити бюджетні надходження.

Однією з проблем є вибір моделі формування переліку перспективних інноваційних проектів для державної та регіональної фінансової і організаційної підтримки їх реалізації. Фінансування інноваційних проектів пов’язане з відповідним рівнем ризику вкладання коштів. Для ефективного залучення недержавних інвесторів необхідне раціональне розділення ризиків між ними та державою або регіональною владою. Так, Фінляндія – одна з держав, що, за визначенням експертів Світового банку, найефективніше використовує переваги інноваційної моделі розвитку економіки, вкладає в інноваційні проекти в середньому 50% державних коштів, слід зауважити що впроваджується в виробництво близько 30% розробок, Чилі бере участь у проектах 70% державних коштів. Взагалі рівень фінансової участі, відповідно і ризиків, визначається зацікавленістю того чи іншого гравця на полі інноваційної діяльності. Світовий рівень приватного фінансування становить близько 60%. Скільки може місто вкладати в інноваційні проекти – це теж одне з питань, яке потребує вирішення в ході реалізації програм соціально-економічного розвитку Києва.

Важливим інструментом інноваційної політики має стати і більш повне використання унікального технологічного потенціалу оборонно-промислового комплексу. В основу цієї роботи має бути покладено системну реструктуризацію оборонно-промислового комплексу міста, орієнтація його на створення й випуск нової конкурентоспроможної продукції військового та цивільного призначення.