Економічний потенціал міста Київ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат з регіональної економіки

На тему : ‘Економічний потенціал міста Київ’

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ірпінь, 2014

ЗМІСТ

 

          ВСТУП

 

РОЗДІЛ 1. ПРОМИСЛОВО-ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ *****

1.1.Промисловий потенціал

          1.2.Інвестування інноваційних ********

1.3.Розвиток  мережі інноваційних ********

1.4. Програма “Київська якість”

1.5.Зовнішньоекономічна діяльність. Залучення іноземних інвестицій

 

РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА

 

РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПЦІЯ ПРОМИСЛОВО-ІНОВАЦІЙНОЇ        ПОЛІТИКИ

 

          СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Столиця України – місто Київ – є політичним, адміністративним, духовним, культурним та історичним центром держави. Новим Генеральним планом Києва на період до 2020 року передбачено розвиток міста як ділового, інтелектуально-освітнього і туристичного центру України з потужним високотехнологічним науково-промисловим комплексом. Майбутнє Києва значною мірою пов’язано з його ефективним економічним розвитком.

Київ має потужний економічний потенціал, який характеризується масштабністю та різноманітністю галузей, виробництв і видів діяльності.

Економічний потенціал Києва від загальнодержавного рівня 
- 5,5% населення 
- близько 11% валової доданої вартості 
- понад 7% кількості працюючих на великих і середніх підприємствах 
- понад 17% зовнішньоекономічного обороту  
- понад 11% об’ємів виробництва споживчих товарів 
- понад 6% промислового виробництва

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ПРОМИСЛОВО-ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ *****

1.1.Промисловий  *********

Важливу роль у розвитку всього економічного комплексу столиці відіграє промисловість. Провідними галузями промисловості міста є електроенергетика, машинобудування та металообробка, промисловість будівельних матеріалів, харчова, медична і легка промисловість. Загалом у Києві працює 485 великих і понад 4,5 тис. середніх та малих промислових підприємств. Промислово-виробничий персонал м.Києва характеризується високим рівнем кваліфікації та високою питомою вагою інженерів і техніків.

Домінуючою тенденцією в промисловості міста є поліпшення показників у галузях, які випускають кінцеву продукцію, зорієнтовану на внутрішній ринок і безпосередньо на споживача: харчовій промисловості, машинобудуванні та металообробці, хіміко-фармацевтичній, електроенергетиці, промисловості будівельних матеріалів, деревообробній та целюлозно-паперовій промисловості.

Науково-технічний потенціал. “Економіка на базі знань” – нова філософія поступу міст 
У Києві зосереджено близько третини науково-технічного потенціалу України, що є одним з найважливіших конкурентних переваг міської економіки. Взаємодія науки й виробництва дозволяє Києву випускати конкурентоспроможну продукцію: літаки, траулери, річкові судна, екскаватори, верстати, обчислювальні машини, радіоапаратуру та ін.

Найбільш вагомими і актуальними можна назвати розробки Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, Інституту технічної теплофізики, Інституту проблем металознавства, Інституту хімії поверхні, Інституту фізики напівпровідників, Інституту проблем моделювання в енергетиці, Інституту електродинаміки, Інституту колоїдної хімії та хімії води, Інституту надтвердих матеріалів, Інституту органічної хімії, Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії, Інституту передових технологій, Київського НДІ синтезу та екології “Синтеко”.

Відомий своїми дослідженнями та розробками Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут.

Науковим центром міської влади з питань соціально-економічних розвитку столиці України і розробки регіональних проблем сталого розвитку території є Науково-дослідний інститут соціально-економічних проблем міста (НДІСЕП).

Всього в місті працює 378 організацій, що виконують наукові дослідження і розробки – 25% від загальної чисельності наукових установ України. Зареєстровано 6 технопарків. Налічується понад 3,9 тис. докторів та 15,8 тис. кандидатів наук.

Структура наукового комплексу м. Києва 
Галузева наука – 55%; 
Академічна наука – 38%; 
Вузівська наука – 5%; 
Заводська наука – 2%.

Основним рушієм економічного зростання в країнах Європейського Союзу стала глобальна система “економіки на базі знань”. Приєднання до цієї глобальної системи є основним завданням для країн-кандидатів у члени ЄС. На початку 2002 року в Парижі на форумі “Застосування знань для розвитку країн, що вступають до ЄС” розглядалася концепція побудови “економіки на базі знань” для країн, які є кандидатами у члени ЄС. Цей форум організували Світовий банк спільно з Європейською комісією, Європейським банком реконструкції та розвитку та Організацією економічного співробітництва й розвитку.

На форумі прозвучало таке визначення “економіки на базі знань” для міст країн-кандидатів до Європейського Союзу:

“Економіка на базі знань в умовах міста – це економічне багатство й добробут, що є наслідком ефективного інвестування в діяльність людей та в ідеї, які створюють середовище, де продукуються інформація, товари та надаються послуги, і відбувається обмін ними на основі найкращих досягнень практичної діяльності. Економіка на базі знань вимагає кваліфікованої робочої сили, сучасних знань, ефективного використання технологій і широких ресурсів міста, що сприяють продуктивному розвитку економіки. При цьому засоби зв’язку, дійове управління та партнерство розвиваються за участю всіх основних зацікавлених сторін.”

Наявність у Києві значного наукового, виробничого, освітнього та трудового потенціалу, швидкий розвиток інформаційних технологій, зокрема Інтернету, висока якість столичної продукції, реалізація програмних завдань міської влади щодо інноваційного розвитку, підтримки підприємництва, інформатизації міста, розвитку столичної освіти – все це являє собою підґрунтя для реалізації у Києві нової філософії розвитку економіки на базі знань, враховуючи власні особливості, що має допомогти успішно співпрацювати та конкурувати з вітчизняними та європейськими партнерами.

Формування інноваційної моделі розвитку. Пріоритетні напрями інноваційної діяльності інновації можна вважати ключем до конкурентоспроможної переваги. Міська влада приділяє значну увагу вибору пріоритетних напрямів науково-технічного та інноваційного розвитку в столиці. Інноваційні процеси особливу увагу заслуговують у галузях, розвиток яких має базуватись на сучасних технологіях виробництва, це насамперед:

• ресурсозберігаюче устаткування та технологічні процеси для базових галузей економіки (новітні технології для зварювання, лазерна та електронна техніка, економічні джерела світла, обладнання для очищення води);

• авіаційна техніка;

• електронні інформаційні технології (інтелектуальні комп’ютерні засоби високої продуктивності, сучасні комп’ютерні технології для навчальних і наукових процесів);

• функціональні та конструкційні матеріали (напівпровідникові матеріали, кераміка та надтверді інструментальні матеріали);

• медичні діагностичні системи та лікувальні засоби й препарати;

• техніка й технології для агропромислового комплексу, в тому числі харчові продукти з високими оздоровчими властивостями з овочевих та зернових культур.

Переходу Києва на інноваційну модель розвитку значною мірою сприяє діяльність наукових установ міста, які мають велику кількість новітніх науково-технологічних розробок, придатних для впровадження у виробництво на київських підприємствах.

Найбільших успіхів досягнуто на підприємствах, які являють собою потужні науково-виробничі комплекси:

Авіаційний науково-технічний комплекс ім.О.К.Антонова разом з підприємствами України та Росії виконує проектування і проводить маркетингові дослідження щодо створення нових типів літаків АН-74-68, АН-148, АН-70, АН-140 та ін.

Київський державний авіаційний завод “Авіант” займається підготовкою виробництва та виготовленням нових типів літаків; виробляє тролейбус К12 за авіаційними технологіями.

ВАТ “Будшляхмашина” – єдине в Україні підприємство з випуску землерийної техніки. Новою продукцією є вітроенергетичні установки 105 кВт, контейнери для Чорнобильської АЕС, форми для заливки тюбінгів.

ВАТ “Фармак” добре відоме на українському фармацевтичному ринку, в країнах СНД та Балтії. В 2001 році підприємство отримало сертифікат EFQM “Визначення досконалості” системи управління. Торгова марка “Фармак” удостоєна звання “Бренд року-2001”.

ВАТ “Меридіан” розробляє нові вимірювальні прилади та впроваджує їх у виробництво. Підприємство є головним виконавцем Комплексної програми створення і впровадження у виробництво радіо- та електровимірювальної техніки.

ВАТ “УкрНДІпродмаш” – у співдружності із заводами-виробниками створено низку нового цукрового, хлібопекарського і кондитерського обладнання з поліпшеними техніко-економічними показниками.

ВАТ “Завод “Ленінська кузня” продовжує будівництво траулерів для Російської Федерації, будує корпуси суховантажних суден на замовлення Нідерландів та Німеччини.

ВАТ “Київхімволокно” в 2001 році розпочало освоєння промислового випуску синтетичних наповнених полімерів на основі поліетилену низького тиску та поліпропілену. Розпочато освоєння виробництва грануляту з промислових відходів термопластичних полімерів.

Зазначені підприємства мають дуже високий рейтинг в Україні.

 

1.2.Інвестування  інноваційних ********

Із вересня 2001 року почала діяти спільна кредитна програма Комерційного банку “Хрещатик” та Київської міської державної адміністрації – середньострокова регіональна кредитна лінія для фінансування вітчизняного виробника та малого підприємництва міста Києва. В межах цієї програми кредитуються проекти, що передбачають: фінансування виробництва; впровадження нових видів продукції, послуг, технологій; розвиток експортно орієнтованих видів виробництва й послуг; модернізацію, оновлення та придбання енергозберігаючих та екологічно чистих технологій; створення нових робочих місць.

Привабливість для позичальника цієї кредитної лінії визначається насамперед низьким рівнем кінцевих витрат на сплату відсотків за кредитом у національній валюті за рахунок використання механізму часткової компенсації позичальникам витрат на сплату відсотків із спеціально виділених коштів міського бюджету – Фонду підтримки підприємництва.

Кредити надаються в безготівковій формі у національній валюті переважно на реалізацію інноваційних проектів, а також на поповнення обігового капіталу.

ВАТ КБ “Хрещатик” – міський фінансово-кредитний центр, забезпечує кредитування корпоративних клієнтів, комунальних підприємств столиці, сільгоспвиробників і переробних підприємств, інвестиційних проектів у галузі будівництва, реконструкції, транспорту та зв’язку, що сприяють розвитку інфраструктури Києва, а також зовнішньоекономічних проектів.

 

1.3.Розвиток  мережі інноваційних ********

Економіка міста Києва має сприятливу для інноваційного розвитку соціально-економічну структуру. Тут є наукоємні галузі виробництва, міцний науковий і освітній потенціал, розвинена банківська система. Столиця має сприятливий інвестиційний клімат, налагоджені зв’язки із зарубіжними партнерами.

На сьогодні в м. Києві зареєстровано шість технологічних парків: “Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка”, “Інститут електрозварювання імені Є.О.Патона”, “Інститут технічної теплофізики”, “Інтелектуальні інформаційні технології”, “Укрінфотех”, “Київська політехніка”, які функціонують на умовах, передбачених Законом України “Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”.

Головною метою створення технопарків є розробка та впровадження у виробництво наукоємної, конкурентоспроможної продукції. Технопарки організовано на базі провідних інститутів Національної академії наук України та потужних науково-промислових комплексів.

 

1.4. Програма “Київська якість”

За участю Київської торгово-промислової палати запроваджена програма “Київська якість” щодо визначення продукції столичних підприємств високої якості. Мета програми – підняття престижу вітчизняної продукції та створення конкурентоспроможного споживчого ринку товарів (послуг). Виконання програми проводиться із залученням незалежних висококваліфікованих експертів із різних галузей промисловості та науки.

При підтвердженні відповідності продукції найвищому рівню якості підприємство-виробник отримує сертифікат відповідності системи добровільної сертифікації CERTEX, диплом і право маркувати свою продукцію протягом трьох років спеціальним знаком “Київська якість”. Дипломанти програми можуть використовувати диплом “Київська якість” в різноманітних конкурсах або тендерах як незаперечний доказ підтвердження високої якості продукції та послуг.