Економічний аналіз обсягів перевезень транспортних підприємств

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Аналіз рентабельності підприємства

 

Рівень  рентабельності виробничої діяльності (окупність витрат), обчислений у  цілому по підприємству, залежить від трьох основних факторів першого порядку: зміни структури реалізованої продукції, її собівартості і середніх цін реалізації.

Факторна модель цього  показника має вид:

 

  (10)

 

Проведемо розрахунок впливу факторів першого порядку на зміну  рівня рентабельності в цілому по підприємству в звітному році в порівнянні з попереднім способом ланцюгових підстановок, використовуючи дані табл. 2.4 та 2.5.

Так як. підприємство випускає один вид продукції, те структурний  фактор враховуватися не буде.

На основі даних вищевказаних таблиць, складемо табл. 2.4. у який покажемо вплив кожного фактора на зміну рівня рентабельності.

1. Зміна рівня рентабельності  за рахунок зміни обсягу реалізованої  продукції:

 

  (11)

 

2. Зміна рівня рентабельності  за рахунок зміни ціни одиниці  продукції:

 

 

Таблиця 2.4

 

Розрахунок впливу факторів першого рівня на зміну рівня рентабельності підприємницької діяльності в звітному році (2011 р.)

у порівнянні з попереднім (2010 р.)

 

Показник	Умови розрахунків			Порядок розрахунку	Рівень рентабельності, %
	Обсяг реалізації, тис. бан.	Ціна одиниці продукції, грн.	Собівартість одиниці  продукції, грн.
База	1959,320	5,30	4,391	(Ц0-С0)VРП0/(С0∙VРП0)	20,70%
Умов 1	1985,584	5,30	4,391	(Ц0-С0)VРП1/(С0∙VРП1)	20,70%
Умов 2	1985,584	5,50	4,391	(Ц1-С0)VРП1/(С0∙VРП1)	25,26%
Звіт	1985,584	5,50	4,391	(Ц1-С1)VРП1/(С1∙VРП1)	25,20%

 

 (12)

 

3. Зміна рівня рентабельності  за рахунок зміни собівартості  одиниці продукції:

 

 (13)

 

4. Загальна зміна рівня  рентабельності:

 

                   (14)

 

Той же результат можна одержати як суму змін за рахунок впливу кожного фактора:

 

 (15)

 

Отримані результати свідчать про те, що збільшення рівня  рентабельності відбулося в зв'язку з підвищенням середнього рівня  цін. При збільшенні ціни одиниці  виробу з 5,30 грн. до 5,50 грн. рентабельність підвищилася на 4,56%.

Ріст собівартості реалізованої продукції на 118,762 тис. грн. викликав зниження рівня рентабельності на 0,06%.

У підсумку загальна зміна рівня рентабельності в 2011 р. у порівнянні з 2010 р. склало 4,50%. Тобто з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції, підприємство стало одержувати прибутку на 4,5 коп. більше в звітному році в порівнянні з попереднім.

Детермінована факторна модель показника рентабельності продажів, обчисленого в цілому по підприємству, має наступний вид:

 

 (16)

 

В умовах розглянутого підприємства, Рівень рентабельності продажів залежить від середнього рівня ціни і собівартості виробу (підприємство робить один вид  продукції):

 

 (17)

 

Cкладемо табл. 2.5 де і покажемо вплив кожного фактора на рівень рентабельності продажів підприємства.

 

Таблиця 2.5

 

Розрахунок впливу факторів першого рівня на зміну рівня рентабельності продажів у звітному році (2011 р.) в порівнянні з попереднім (2010 р.)

 

Показник	Умови розрахунку		Порядок розрахунку	Рівень рентабельності, %
	Ціна одиниці продукції, грн.	Собівартість продукції, грн.
База	5,30	4,391	(Ц0-С0)/Ц0	17,15%
Умов 1	5,50	4,391	(Ц1-С0)/Ц1	20,16%
Отче	5,50	4,391	(Ц1-С1)/Ц1	20,13%

 

1 . Зміна рівня рентабельності  продажів за рахунок зміни  ціни одиниці продукції:

 

 (18)

 

2. Зміна рівня рентабельності  за рахунок зміни собівартості  одиниці продукції:

 (19)

3. Загальна зміна рівня рентабельності:

 

 (20)

 

Той же результат можна  одержати як суму змін за рахунок впливу кожного фактора:

 

 (21)

 

Отримані результати свідчать про те, що збільшення рівня  рентабельності відбулося, як і в  попередньому аналізі, у зв'язку з підвищенням середнього рівня цін. При збільшенні ціни одиниці виробу з 5,30 грн. до 5,50 грн. рентабельність продажів підвищилася на 3,01%.

Ріст собівартості реалізованої продукції на 118,762 тис. грн. викликав зниження рівня рентабельності на 0,03%.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           

У підсумку загальна зміна  рівня рентабельності в 2011 р. у порівнянні з 2010 р. склало 2,98 %. Тобто з кожного карбованця продажів підприємство стало одержувати прибутку на 2,98 коп. більше в звітному році в порівнянні з попереднім.

Проведемо     аналіз   рентабельності    виробничого     капіталу,

обчислювальної як відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основних засобів і матеріальних оборотних фондів:

 

  (22)

 

Аналіз будемо проводити  аналогічно факторному аналізу рентабельності в попередніх пунктах, тобто методом ланцюгових підстановок.

 

 

Таблиця 2.6

 

Розрахунок впливу факторів першого рівня на зміну рівня  рентабельності

виробничого капітана в  звітному році (2011 р.)

в порівнянні з попереднім (2010 р.)

 

Показник	Умови розрахунку			Порядок розрахунку	Рівень рентабельності, %
	Балансовий прибуток, тис. грн.	Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.
База	1780,92	13789,240	980,460	П0(F0+E0)	12,06%
Умов 1	2198,470	13789,240	980,460	П1(F0+E0)	14,89%
Умов 2	2198,470	12289,830	980,460	П1(F1+E0)	16,57%
Звіт	2198,470	12289,830	1029,360	П1(F1+E1)	16,51%

 

1. Зміна рівня рентабельності  виробничої діяльності за рахунок  зміни величини балансового прибутку:

 

 (23)

 

2. Зміна рівня рентабельності  за рахунок зміни середньорічної  вартості ОПФ:

 

 (24)

 

3. Зміна рівня рентабельності  за рахунок зміни середньорічної  вартості залишків оборотних  коштів:

 (25)

4. Загальна зміна рівня  рентабельності виробничої діяльності:

  (26)

Той же результат можна  одержати як суму змін за рахунок впливу кожного фактора:

  (27)

За результатами проведеного  аналізу можна зробити наступні висновки:

Найбільше збільшення рівня  рентабельності виробничої діяльності відбулося в зв'язку з підвищенням  величини балансового прибутку. При  збільшенні величини прибутку на 417,55 тис. грн. рівень рентабельності збільшився на 2,83%.

За рахунок зменшення середньорічної вартості ОПФ на 1499,41 тис. грн.

рівень рентабельності збільшився на 1,68%.

Збільшення середньорічної вартості залишків оборотних коштів на 48,9 тис. грн. привело до зменшення  рентабельності за рахунок впливу цього  фактора на 0,06%.

У підсумку загальна зміна  рівня рентабельності виробничої діяльності в 2011 р. у порівнянні з 2010 р. склало 4,45%. Тобто, з кожної гривни вартості ОПФ і ОС, підприємство стало одержувати прибутку на 4,45 коп. більше в звітному році в порівнянні з попереднім.

III. Визначення резервів збільшення суми прибутку і рентабельності

3.1. Визначення головних внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення ефективності діяльності підприємства.

 

Головний внутрішній і зовнішній чинники підвищення ефективності діяльності підприємства:

1. Технологія. Технологічні нововведення, особливо сучасні форми автоматизації та інформаційних технологій, справляють най статичний вплив на рівень і динаміку ефективності виробництва продукції.
2. Устаткуванню належить провідне місце в програмі підвищення ефективності передовсім виробничої діяльності.  Продуктивність діючого устаткування залежить не тільки від  його технологічного рівня, а й від належної організації ремонтно-технічного обслуговування оптимальних строків експлуатації, змінності роботи, завантаженні в часі.
3. Матеріали та енергія позитивно впливають на рівень ефективності, якщо розв'язуються проблеми ресурсозбереження, зниження матеріаломісткості та енергоємності продукції, раціоналізується управління запасами матеріальних ресурсів і джерелами постачання.
4. Вироби. Самі продукти праці, їхня якість і зовнішній вигляд (дизайн) також є важливими чинниками. Рівень дизайну має корелювати з корисною вартістю, тобто ціною, яку покупець готовий заплатити за вироби відповідної якості.

Пропоновані підприємством для реалізації продукти праці мають з'явитися на ринку в потрібному місці, у потрібний час і за добре обміркованою ціною. У зв'язку з цим суб'єкт діяльності має стежити за тим, щоб не виникало

будь-яких організаційних та економічних перешкод між виробництвом продукції (наданням послуг) та окремими стадіями маркетингових досліджень.

5. Працівники. Основним джерелом і визначальним чинником зростання ефективності діяльності є працівники – керівники, менеджери, спеціалісти, робітники. Ділові якості працівників, підвищення продуктивності їхньої праці багато в чому зумовлюється діловим мотиваційним механізмом на підприємстві, підтриманням сприятливого соціального мікроклімату в трудовому колективі.
6. Організація і системи. Єдність трудового колективу, раціональне делегування відповідальності, належні норми керування характеризують добру організацію діяльності підприємства, що забезпечує необхідну специфікацію та координацію управлінських процесів, а отже, вищий рівень ефективності будь-якої складної виробничо-господарської системи. Методи роботи. За переважання трудомістких процесів досконаліші методи роботи стають достатньо перспективним для забезпечення зростання ефективності діяльності підприємства. Постійне вдосконалення методів праці передбачає систематичний аналіз стану робочих місць та їхню атестацію, підвищення кваліфікації кадрів, узагальнення та використання нагромадженого на інших підприємствах позитивного досвіду.
7. Стиль управління, що поєднує професійну компетентність, діловитість і високу етику взаємовідносин між людьми, практично впливає на всі напрямки діяльності підприємства. Від цього залежить,  у якій мірі враховуватимуться зовнішні чинники зростання ефективності діяльності на підприємстві. Відтак належний стиль управління як складовий елемент сучасного менеджменту є дійовим чинником підвищення ефективності діяльності підприємства.
8. Державна економічна і соціальна політика істотно впливає на ефективність суспільного виробництва. Основними її елементами є:

а) практична діяльність владних структур;

б) різноманітні види законодавства;

в) фінансові інструменти (заходи, стимули);

г) економічні правила  та нормативи (регулювання доходів  і оплати праці, контроль за рівнем цін, ліцензування окремих видів діяльності);

10. Інституціональні механізми.  Для безперервного підвищення ефективності діяльності всіх суб'єктів господарювання держава має створити відповідні організаційні передумови, що забезпечуватимуть постійне функціонування на національному, регіональному чи галузевому рівнях спеціальних інституціональних механізмів – організацій.