Економічна природа, переваги та недоліки толінгових операцій

Дослідження такого явища  як толінг здійснювалося як вітчизняними так і зарубіжними науковцями, зокрема М. Ю. Барна, Н. М. Гарбар, Ю. В. Гончаров, А. О. Дворецикий, Г. О. Партин, О.А. Горбач, П. А. Фісуненко, В. В. Розенталь, Шацька З. Я. Проте дана тема, все ж таки, залишається недостатньо вивченою.

 Економічна криза  90-х років ХХ ст. змусила багато підприємств шукати вихід із становища за якого були відсутні зв’язки з постачальниками сировини, відсутнє виробництво устаткування для підприємств, здійснювався великий конкурентний тиск з боку іноземних фірм, вітчизняний ринок товарів широкого вжитку значно скоротився через зменшення доходів населення. З метою завантаження виробничих потужностей, збереження кадрів та платоспроможності, значна частина підприємств, особливо легкої промисловості, почала працювати на умовах толінгу.

На сьогодні в Україні  толінг досить активно використовують в таких галузях як металургія, енергетика, нафтопереробна та легка  й харчова промисловість.

Так як і будь яке явище  толінг має свої переваги та недоліки. 
Переваги використання операцій з давальницькою сировиною :

1) підприємство-виробник  має можливість перенести на  вартість продукції, виготовленої  з давальницької сировини, частину  своїх постійних витрат та  покращити фінансові результати;

2) робота на давальницькій  сировині зменшує потребу підприємства у кредитних ресурсах для формування запасів сировини, забезпечує зайнятість і гарантований збут продукції;

3) використання толінгових  схем дає можливість підприємству-переробнику  за відсутності коштів на придбання  сировини одержати її безоплатно  від замовника, а також через нагромадження прибутку скоротити потребу в кредитних ресурсах для фінансування обігового капіталу;

4) здійснення толінгових  операцій може позитивно вплинути  на конкурентоспроможність підприємства-виробника  та країну його розташування, оскільки, з одного боку, відкриває ринки індустріально розвинених країн для виробництва і реалізації нових товарів, виготовлення яких без толінгових схем неможливе, а з іншого – зумовлює формування позитивного ефекту для інших галузей економіки країни підприємства-переробника, насамперед внаслідок придбання іноземною фірмою сировини для виробництва продукції в цій же країні.

В Україні толінг, на сьогодні, є невигідним та законодавчо незахищеним. Толінгова схема тягне має  низку негативних наслідків:

– толінг виступає як досить агресивний інструмент руйнування господарства країни, що розвивається;

• організатори толінгу ніяк не зацікавлені в науково-технічному прогресі та розвитку виробництва;
• такий вид діяльності вважається наслідком непродуманої маркетингової політики;
• вітчизняні підприємства-переробники давальницької сировини використовують виробничі потужності та залучають робочу силу як при повноцінному виробництві, а відшкодування при цьому часто отримують тільки за проведені технологічні операції;
• втрачається прибуток, основну частину якого після реалізації продукції одержує власник сировини;
• рентабельність підприємств, які використовують стратегію давальницької сировини, складає лише 5-7%, згідно з підрахунками , якби ці підприємства реалізували продукцію навіть за найнижчими цінами на вітчизняному ринку, то їх рентабельність склала б не менше 20%.

Тобто робота за толінговими  схемами в сучасних умовах є вкрай  шкідливою для промисловості  та економіки України в цілому. Вона передбачає використання виробничих потужностей підприємства та залучення робочої сили як при повноцінному виробництві, а відшкодування відбувається лише за проведення технологічних операцій, тоді яка іноземний партнер, реалізуючи готову продукцію, отримує прибутки з готової продукції. Отже відбувається експлуатація ресурсу вітчизняних підприємств легкої промисловості із звуженням можливостей до модернізації виробництва .

Проте не варто відкидати, що розвиток толінгу, як внутрішнього, так і зовнішнього, можна вважати  ефективним засобом призупинення катастрофічного спаду промислового виробництва у регіонах і у державі загалом. Однак практикувати його надалі в широких масштабах з державних позицій не вигідно, тому що більшу частину доходів одержує власник сировини, одночасно зменшуючи обсяги доходів до бюджетів різних рівнів, а зовнішній толінг, крім того, «паразитує» на низькій ціні кваліфікованої робочої сили. 

Висновки

Таким чином, толінгові  операції набули широкого поширення  у міжнародній торгівлі. 

До об’єктивних причин поширення й використання толінгу на пострадянському економічному просторі можна віднести: дефіцит власної сировини за наявності потужного комплексу переробних підприємств; відсутність в останніх оборотних коштів, достатніх для придбання необхідної кількості сировини; соціальний тиск із боку не завантаженого роботою виробничого персоналу переробних підприємств; реальна загроза згортання й припинення виробництва в деяких галузях промисловості. 

В даному рефераті було відзначено багато позитивних аспектів операцій з давальницькою сировиною, але є і негативні. Застосовуючи його, підприємство менше контролює процес виробництва, що може мати наслідком втрату частини потенційних прибутків. Однак підрядне виробництво дає підприємству можливість розгорнути свою діяльність на зовнішньому ринку швидше, зі меншим ризиком і з перспективою вступу в партнерство з місцевим виробником або купівлі його підприємства.

Але не дивлячись на недоліки, толінгові операції відіграють важливу  роль в міжнародній торгівлі та зовнішньоекономічних операціях.

Список використаної літератури:

1. Закон України «Про операцiї з давальницькою сировиною у зовнiшньоекономiчних вiдносинах» вiд 15.09.95р №327/95-ВР.
2. Лист Державної митної служби України «Щодо оподаткування операцій з давальницькою сировиною (Із змінами, внесеними згідно з Листом Державної митної служби N 11/2-3763 ( v3763342-99 ) від 05.04.99).
3. Гура И.О. Облік видів економічної діяльності: Навч. посіб. — К.: Знання, 2004. — 541 с. 
4. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств., під ред.проф. Л.Е.Стровського.-М.: Закон та право, ЮНІТІ,2001.-408 с.
5. Бровкова Є.Г., Продіус І.П. Зовнішньоекономічна діяльність: - К.: Сірін, 2000. - 196 с.
6. Е.Оркуш, Ю.Смєян, О.Холощак. Давальницька сировина // Галицькі контракти. – 1998. - №42.
7. http://www.pravda.com.ua/news/2001/10/26/19107.htm