Економічна природа, переваги та недоліки толінгових операцій

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ  УКРАЇНИ

 

Кафедра світового  сільського господарства та менеджменту  зовнішньоекономічної діяльності

 

 

Реферат

на тему:

«Економічна природа, переваги та недоліки толінгових операцій»

 

 

 

Виконав:

 студент 4 курсу 4 групи ФАМ

 Комінар Ю.М.

Перевірила: Чан-хі О.С.

 

Київ - 2013

Зміст 
Вступ  
1. Сутність толінгових операцій (операцій з давальницькою сировиною).  
2. Договір на переробку та документальне оформлення операцій з давальницькою сировиною.

3. Переваги та недоліки толінгових операцій

Висновки  
Список літератури

Вступ 

На сьогоднішній день, у світовий і вітчизняний комерційний  оборот міцно ввійшло поняття  “толінгові операції”, що від англійського слова “tolling”, дослівно означаючого оплату за послуги з переробки давальницької сировини цією же сировиною. У широкому ж змісті слова під толінговими операціями розуміють порядок організації виробництва з переробки давальницької сировини, способи реалізації готової продукції, виготовленої із цієї сировини, умови й форма розрахунків за послуги з переробки.

Операції з давальницькою  сировиною, або толінг, набули поширення  в Україні у другій половині дев'яностих  років, коли більшість підприємств  країни відчувала гостру недостачу оборотних коштів через глибоку економічну кризу. Толінг одержав широке поширення у світовій економічній практиці й узаконений Всесвітньою торговельною організацією (ВТО) як одна з форм міжнародного поділу праці. Передумовами тому послужили супутні толінгу економічно привабливі фактори, включаючи гнучкість варіантів розрахунків при переробці давальницької сировини.

Давальницькі, або толінгові, схеми дозволяють підприємствам  приймати і переробляти сировину, яка належить іншим власникам, за що компанія-переробник отримує частину виробленої з сировини продукції як оплату. Використання толінгових схем дозволяє компаніям, власникам сировини і компаніям-переробникам уникати значних податкових платежів. 

За даними економічної  статистики, застосування толінгових схем найбільш поширене в харчовій, текстильній, швейній, фармацевтичній, хімічній галузях промисловості, у кольоровій і чорній металургії. Прикладом можуть служити толінгові операції на ринку цукру. Тільки в Європі існує кілька десятків заводів по переробці цукру-сирцю в білий цукор (наприклад, у Франції, Португалії, Фінляндії, Великобританії). 

Отже, толінгові операції сьогодні досить поширене явище в  міжнародній торгівлі. 

1. Сутність  толінгових операцій (операцій з  давальницькою сировиною). 

Операції з давальницькою сировиною, що здійснюються за межами України, регулюються Законом України “про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах”.

Готова продукція може бути реалізована в Україні, якщо давальницька сировина, з використанням якої виготовлена ця продукція, ввезена іноземним замовником на територію України або закуплена іноземним замовником за іноземну валюту в Україні. Право власності на імпортовану давальницьку сировину та вироблену з неї готову продукцію належить іноземному замовнику.

Давальницькою сировиною  можуть бути: сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії.

Давальницька сировина в зовнішньоекономічній діяльності - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україну) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробництві готової продукції з наступним поверненням продукції повністю або частково в країну власника (реалізації в країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем), або вивезенням в третю країну.

Операція з давальницькою  сировиною у зовнішньоекономічних відносинах – операція по переробці (обробці, збагаченню або використанню) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників та виконавців, а також етапів (операцій) по переробці даної сировини), ввезеної на митну територію України (або закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезеної за її межі з метою отримання готової продукції за відповідну плату (сировина замовника на конкретному етапі її переробки складає не менше 20% загальної вартості виготовленої продукції).

Якщо питома вага сировини, що надається, в загальній вартості готової продукції складає менше 20%, то така операція буде належати до бартерних операцій. Операція з переробки давальницької сировини може проводитися незалежно від кількості виконавців та замовників, а також етапів її переробки, але при цьому строк здійснення такої операції повинен бути не більше 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації на давальницьку сировину (за виключенням випадків, передбачених законодавством).

Отже, в операціях з  давальницькою сировиною беруть участь замовник (власник) сировини та виконавець, який з такої сировини виготовляє продукцію.

Законодавством передбачену  операції з переробки давальницької  сировини в різних митних режимах:

• ввезення давальницької сировини іноземного замовника на митну територію України з метою отримання готової продукції;
• придбання за іноземну валюту іноземним замовником давальницької сировини на території України з метою виробництв готової продукції;
• вивезення українським замовником давальницької сировини за межі України з метою отримання готової продукції.

При експорті давальницької  сировини готова продукція, в залежності від умов зовнішньоекономічного  контракту, може бути:

• ввезена на митну територію України в повному обсязі;
• ввезена на митну територію України, крім тієї її частини, яка була використана для проведення взаєморозрахунків між виконавцем і замовником;
• реалізована за межами митної території України.

При імпорті давальницької  сировини готова продукція, в залежності від умов зовнішньоекономічного  контракту, може бути:

• вивезена за межі митної території України у повному обсязі;
• вивезена на митну територію України, крім тієї її частини, яка була використана для проведення взаєморозрахунків між виконавцем і замовником;
• реалізована в межах митної території України.

Таким чином, застосовуючи давальницьку схему при ввезенні давальницької сировини, а також при отриманні давальницької сировини, закупленої за іноземну валюту на території України, підприємство може використовувати наявні виробничі потужності для отримання готової продукції. За виконану роботу підприємство може отримати кошти, сировину, готову продукцію або, залежно від умов зовнішньоекономічного контракту, оплату в комбінованій формі.

Українським замовникам дозволяється вивозити давальницьку сировину за межі митної території України для виготовлення готової продукції. При цьому система оподаткування імпортних товарів побудована таким чином, що готова продукція у випадку її ввезення на митну територію України не оподатковується митом.

2. Договір на переробку та документальне оформлення операцій з давальницькою сировиною.

Зовнішньоекономічний  контракт є основним документом, що визначає прав і обов’язки замовників при переробці давальницької  сировини в готову продукцію. З метою  захисту українських учасників  зовнішньоекономічної діяльності, проведення контролю за зовнішньоекономічними операціями державними органами, законодавством регламентовані обов’язкові вимоги до зовнішньоекономічних контрактів на переробку давальницької сировини.

При виконанні операцій з переробки  давальницької сировини зовнішньоекономічна операція ставиться на облік в державних органах, уповноважених законодавством здійснювати контроль за операціями з давальницькою сировиною.

Умови поставок визначають основні  права і обов’язки сторін щодо транспортування, страхування сировини і готової продукції, оформлення супровідної документації, а також визначають місце і час передачі результату переробки і ризику його випадкового пошкодження або втрати.

Зовнішньоекономічний контракт на переробку давальницької сировини повинен визначати:

• конкретні обов’язки сторін контракту;
• якщо передбачається декілька виконавців – взаємозв’язок між ними та визначення підприємства, що буде відвантажувати готову продукцію;
• порядок взаєморозрахунків за проведену операцію з переробки та подальшої дії виконавця з виробленою готовою продукцією;
• заставна вартість давальницької сировини;
• контрактну вартість готової продукції, яка має бути не меншою за митну вартість давальницької сировини, що вивозиться за межі митної території України;
• розрахунок виходу готової продукції в результаті переробки давальницької сировини;
• марку та сорт готової продукції, що виробляється;
• умови повернення готової продукції або коштів за її реалізацію;
• обов’язкова наявність технологічної схеми переробки.

Необхідність надання технологічної схеми пов’язана з необхідністю визначення повного технологічного процесу переробки сировини з наступним визначенням вартості одиниці готової продукції і проведення калькуляції затрат.

На виникнення зобов’язань з  ПДВ будуть впливати форма розрахунків між учасниками, а також частка готової продукції, виробленої з давальницької сировини, з врахуванням умов поставок, передбачених у договорі.

При укладанні зовнішньоекономічних угод, включаючи угоди з давальницькою  сировиною, використовуються затверджені індикативні ціни.

Оприбуткування, зберігання та витрачання давальницької сировини здійснюється на підставі супровідних документів, до яких належать:

• транспортні (морський коносамент, залізнична накладна, автомобільна накладна, поштова квитанція тощо);
• сертифікат якості;
• специфікація;
• страховий поліс (якщо вантаж страхує постачальник);
• технічна документація на продукцію технічного призначення (техпаспорт, креслення, інструкція по збиранню, монтажу, налагодженню та експлуатації);
• інші документи, передбачені контрактом (сертифікат ваги, походження товару, пакувальні листи тощо);
• картки складського обліку матеріалів (М-12);
• акт про витрачання давальницьких матеріалів (М-23).

Оскільки митні органи не уповноважені законодавством України  визначати зовнішньоекономічну  операцію як операцію з переробки  давальницької сировини, перед постановкою  на контроль зовнішньоекономічної операції до митного органу необхідно подати висновок Торгово-промислової палати. Висновок приймається митними органами за умови, що аналіз даної операції базується на конкретних технологічних схемах переробки давальницької сировини, наданих до митного оформлення контрактів, і реальних витратах при виробництві готової продукції.

У разі необхідності, на запит митних органів або державних  податкових адміністрацій, визначення операцій як таких, що належать до операцій з давальницькою сировиною, здійснює Міністерство економіки України  на підставі акту експертизи, виданого Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами, які мають право зробити такий висновок.

Давальницька сировина (крім тварин) вивозиться з України  на підставі письмового зобов’язання про повернення в Україну готової продукції, виробленої з цієї сировини (або поверення в Україну валютної виручки від реалізації готової продукції не пізніше 90 днів з моменту оформлення вивізної вонтажної митної декларації). При цьому контрактна вартість готової продукції, що підлягає ввозу на територію України, повинна бути не менше митної вартості давальницької сировини.

 

 

3. Переваги  та недоліки толінгових операцій

 

 

На сьогодні питання  толінгу досить гостро постало для  української економіки. Здобуття Україною статусу країни з ринковою економікою відкрило широкі можливості для її інтеграційного розвитку та участі в міжнародному поділі праці. Через кризову ситуацію в економічній сфері пострадянського простору внаслідок руйнування єдиної загальнодержавної системи суспільного виробництва та суспільного розподілу праці і її результатів операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічній діяльності набули широкого застосування.

У світі виробництво  із залученням давальницької сировини вже давно себе виправдало, а толінг одержав широке розповсюдження у світовій економічні практиці та узаконений СОТ як одна із форм міжнародного поділу праці. Адже така діяльність збільшує обсяги промислового виробництва, експорту, податкових надходжень та вирішуються проблеми зайнятості населення. У світі підприємства, що працюють за давальницькою схемою, є основною ланкою в новій моделі ведення бізнесу, яка створює потенціал для оптимізації міжнародного поділу праці та пропонує унікальні можливості для інтеграції та розвитку підприємств малого та середнього бізнесу. Передумовами цьому послужили супутні толінгу економічно привабливі фактори, включаючи гнучкість варіантів розрахунків під час перероблення давальницької сировини.