Дослідження нетарифних заходів в торгівлі

Нетарифні заходи різні для різних країн і секторів.  Наприклад, прості середні ставки мита змінюються від 0 до 51%, а імпортні ставки мита від 0 до 39%. Зазвичай для підтримки  вітчизняних виробників митні ставки становлять майже нижче 1%. Але в  африканських країнах з низьким  рівнем доходу – в Алжирі, Кот-д'Івуарі,Марокко, Нігерії, Танзанії і Судану ставки мита є найвищими. Декілька країн з середнім рівнем доходу -  Бразилія, Малайзія, Мексика і Уругвай також мають відносно високі ставки мита. Країнами з найвищими ставками мита для сільськогосподарської продукції є країни ЄС. Хоча ставки мита збільшуються разом з ВВП на душу населення, деякі країни з середнім рівнем доходу мають найвищі ставки.

При розгляді наслідків, що настають від торгівельних технічних барєрів і санітарних і фіто санітарних заходів, які впливають  на торгівлю перш за все ЮНТКАД розглядає  відмінності між різними типами наслідків. Для порівняння: введення регулювань щодо безпеки продукції  збільшить витрати виробництва, але водночас таке регулювання є  важливим індикатором якості товару, тим самим підвищуючи конкурентоспроможність тих продуктів, які відповідають суворим стандартам. Регулювань щодо безпеки продукції також підвищують довіру до якості закордонної продукції, таким способом регулювання знижують  операційні витрати і сприяють торгівлі.

В якості додаткового  аргументу,можна розглянути випадок  про сумісність стандартів. У пов’язаних між собою галузях цінність продукту зростає зі збільшенням чиста споживачів і із збільшенням кількості взаємодоповнюючих  товарів,  при цьому сумісність стандартів збільшує  торгівлю. Звідси випливає, що без таких стандартів ринки були б переповненими товарами. Стандарти на цих ринках, як правило, є вільно доступними для споживачі і дозволяють їм  отримувати інформацію про переваги за кордоном, і до помають виробникам координувати свою діяльність більше ефективно.

Проте, з  іншої сторони обтяжливі процедури  ліцензування збільшують  торгівлю послугами. Пояснити це можна наступним  чином: процедури з ліцензування викликають заміщення між експортом та прямими іноземними інвестиціями. «Жорсткість системи ліцензій та дозволів» знижує  ввезення та вивезення ПІІ. Але регулювання, яке спрямоване на забезпечення відповідними стандартами (наприклад, стандарти бухгалтерського обліку і фінансової звітності) позитивно впливає на транскордонну торгівлю та прямі іноземні інвестиції у сфері фінансових  послуг.

Дослідження ЮНКТАД показують, що ефекти нетарифних заходів по різному проявляються в окремих секторах економіки. Стандарти, які застосовуються  для імпорту товарів мають негативний вплив в невиробничих галузях (зокрема, в галузі продуктів харчування, в галузі сировини і матеріалів, мінерального палива), але позитивно впливають  на імпорт у виробничому секторі (в тому числі сектор хімікатів, виробництва і техніки). Разом з тим стандарти  надають експортерам цінну інформацію про переваги ринку, зниження трансакційних витрат, навіть якщо вони створюють  витрати експортерів, пов’язані з адаптацією ринку.

По різному  проявляються ефекти від санітарних та фіто санітарних заходів в розвинених країнах та країнах, що розвиваються.  Прикладом цього є вимоги, що застосовуються до морепродуктів в Сполучених Штатах в період між 1990 і 2004 роками. У зв’язку  з цим у США скоротився імпорт морепродуктів від всіх експортерів. Санітарні та фіто санітарні заходи призвели до втрати штатами від 11,4 млн. до  30,6 млн. дол., в той час як експортери морепродуктів втратили лише 0.9% вартості експорту. Великі експортери морепродуктів виграли від торгівлі акціями з США, а дрібніші експортери втратили повністю свій капітал.

Вплив на торгівлю санітарних та фітосанітарних заходів  залежить частково від розміру експорту. Крім США, такі країни як Японія, Канада, Австралія і Швейцарія та країни ЄС також зазнали негативного  впливу від торгівлі з країн Африки, Карибського басейну і Тихоокеанського  регіону, Азійських країн та Латинської Америки.

 

 

5. Диверсифікація торгівлі.

Торгівельні технічні бар’єри та санітарні і фітосанітарні заходи щодо товарів і відповідне внутрішнє регулювання у сфері послуг встановлюють додаткові фіксовані витрати для виробників з метою виходу на ринок. Для фірм необхідні великі початкові інвестиції для того щоб відповідати іноземним стандартам. Припускаючи необхідність фіксованих витрат щоб вийти на ринок, то фірми будуть продуктивними у своїй діяльності тоді, якщо вони будуть експортувати свої товари. Так як торгівельні витрати знизилися останнім часом, розширюється кількість фірм – експортерів.

Існує свідчення  того, що ефекти впливу на торгівлю торгівельних технічних бар’єрів та санітарних і фітосанітарних заходів в певній мірі залежать від типу фірми.  Стандарти і технічні вимоги негативно відбиваються на торгівлі фірм, які імпортують споживчі фактори. Фірмам важко виходити на ринки, так як в більшості випадків їх продукція не відповідає стандартам та технічним вимогам.

Крім того нетарифні заходи негативно вражають ринок, на якому функціонують невеликі фірми. Говорячи про сектор електроніки, в доповіді розглядається реакція фірм обробної промисловості США щодо встановлення  узгодженості стандартів на продукцію ЄС з міжнародними нормами. Узгодженість стандартів збільшує кількість фірм, які виходять на ринок, проте цей ефект сильніше вражає фірми, які вже експортують продукцію до розвинених країн ЄС. Результати дослідження показують, що експорт овочів різко зріс, незважаючи на зростання санітарних вимог, в результаті значного підвищення доходів і скорочення рівня бідності. Проте посилення регулювання харчових продуктів змістило дещо структуру експорту від невеликих фермерів до великих експортерів.

6. Гармонізація та взаємне визнання стандартів.

Гармонізація і взаємне визнання  торгівельних технічних бар’єрів та санітарних і фіто санітарних заходів вживається країнами в напрямку створення більш відкритої торгівлі, що в свою чергу приводить до збільшення торгівлі. Проте загальні стандарти регулювання торгівлі мають позитивний вплив на торгівлю двох країн на основі двосторонньої торгівлі. Прикладом є торгівля в рамках ЄС, що породжує позитивний ефект на експорті країн. Країни, в яких загальна частка торгівлі становить більше середньої і регулюється узгодженням стандартів в рамках ЄС, мають позитивне сальдо балансу.

Гармонізація також встановлює позитивний ефект на диверсифікацію ринку експорту – збільшується кількість експортних товарів і кількість країн експортування. Таке узгодження стандартів піднімає експортну різноманітність для країн з низьким рівнем доходу в країни ЄС.

В доповіді показано, що збільшення кількості  гармонізації збільшує експорт із США в ЄС. Таке зростання експорту обумовлене збільшенням кількості американських компаній, які виходять на ринок ЄС. Гармонізація про стандарт продукції є більш важливю, ніж тарифи, оскільки вона сприяє зростанню експорту в більшій мірі ніж тарифи, що встановлюються в торгівлі.

7. Регіональна інтеграція

Все більша кількість регіональних (преференційних) торговельних угод включають положення про торговельні технічні бар’єри та санітарні і фіто санітарні заходи. Аналіз угод про преференційну торгівлю показує, що 60% угод включають положення про нетарифні заходи.

 У доповіді  аргументується, що узгодження та  взаємне визнання стандартів  на регіональному рівні впливає  на торгівлю країн за межами  регіону. У той час як узгодження  та взаємне визнання стандартів  дозволяють вступати на ринок  всіх країнам регіону, тоді  як узгодження затверджується  на законодавчому рівні, доступ  третіх країн на ринок регіонального  рівня закритий. Доказом цього є угоди, що стосуються взаємного визнання відповідності товарів, які зменшують торгівельні ефекти країн, що не є сторонами цієї угоди, якщо встановлюються суворі правила походження товарів(тобто закони,правила і адміністративні процедури, які визначають  країну походження товару).

Такими чином  узгодження та взаємне визнання стандартів збільшують торгівлю, між країнами, що підписали такі узгодження, але не завжди збільшують торгівлю між іншими країнами. Регіональна інтеграція зменшує ефект створення торгівлі для країн, що розвиваються. Це випливає з того, що в більшій мірі торгівельні преференційні угоди підписуються між країнами, що мають високий рівень доходу і тим самим закривають доступ для країн третього світу.

 

 

Висновок

Останніми роками спостерігається тенденція до заміни митних тарифів заходами нетарифного  протекціонізму: кількісні обмеження, технічні стандарти і умови, санітарні та фітосанітарні заходи.

Ступінь впливу нетарифних заходів на міжнародну торгівлю важко кількісно оцінити, тому що їх вплив не має яскраво вираженого характеру. На відміну від тарифного  регулювання, яке встановлюється у  законодавчому порядку, нетарифні  обмеження можуть запроваджуватися за рішенням органів виконавчої та місцевої влади.

Розвинуті країни застосовують до 800 видів нетарифних бар'єрів, за допомогою яких стримувався імпорт понад 50 % всіх товарів. Характерною ознакою протекціоністської політики в сучасних умовах є впровадження колективного протекціонізму, що проводиться країнами — членами інтеграційних угруповань стосовно третіх країн. Найбільшою мірою такий протекціонізм властивий для країн ЄС.

Водночас  країни з низьким рівнем доходу Африки, Азії і Латинської Америки створили багато замкнутих економічних угруповань, в межах яких здійснюється лібералізація  торгівлі, а стосовно третіх країн  запроваджуються різні протекціоністські  заходи: митні тарифи, ліцензування, квотування імпорту, валютні обмеження.

Водночас  нетарифні заходи породжують низку  перешкод для фірм, найвагомішими  з яких є: низька конкурентоздатність  національних товарів та послуг, нераціональна  структура зовнішньої торгівлі, непідготовленість  фірм до високоефективних форм зовнішньоекономічних зв'язків, недостатня визначеність напрямів і недосконалість механізмів.

Аналіз різних нетарифних заходів здійснений фахівцями  ЮНКТАД показує, що такі заходи регулювання  міжнародної торгівлі породжують різні  ефекти, які що неоднозначно впливають  на сектори економіки. В загальному такі заходи мають позитивний ефект в технологічно розвинених секторах, але негативно відбиваються на торгівлі готовою продукцією. 

Таким чином, торгівельні технічні бар’єри, санітарні та фіто санітарні заходи, внутрішнє регулювання  певною мірою зменшують

Торгівлю. Проте  негативні наслідки для торгівлі, якщо й існують, то вони генерують негативні зовнішні ефекти в різних країнах. Це дає обгрунтування для міжнародного співробітництва. Гармонізація та взаємне визнання допомагає зменшити небажаний негативний вплив на торгівлю за допомогою двосторонніх угод, що породжує інтеграцію між розвиненими країнами та закриває доступ для країн третього світу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використані джерела:

 

1. «Доповідь про світову торгівлю та розвиток 2012»