Черная металлургия Украины

Но уже в 2011-2012  гг. ситуация вновь изменилась. На МК «Азовсталь» 

были полностью остановлены  мартеновские печи (9 в 2011 г.). Несколько  ранее 

(в ноябре 2010 г.) мартеновские  печи были остановлены на Алчевском  МК.  Обзор черной металлургии  Украины 

В  результате  к  середине 2011  г.   мощности  по  выплавке  мартеновской

стали в стране снизились  по сравнению с 2008 г. почти в 2 раза – с более чем 

ХХХ млн т в год до ХХХ млн т в год. 

В 2012  г.  мартеновские  печи  были  остановлены  на  Донецксталь-МЗ  и 

Нижнеднепровском  ТПЗ,  снижены  мощности  мартеновского  производства  на

ММК им. Ильича. Таким образом, производство мартеновской стали на Укра-

ине в настоящее время  осуществляют всего 3 предприятия: ММК  им. Ильича,

АМКР  и  МК «Запорожсталь». Общая мощность  данных  предприятий  по  вы-

плавке мартеновской стали  составляет порядка ХХХ млн т  в год.   

Очевидно, что уже в  среднесрочной перспективе (2015-2017 гг.) будут за-

крыты мартеновские печи на «Арселор Миттал Кривой Рог» и ММК  им. Ильи-

ча, а в дальнейшем (возможно, что и ранее 2017  г.) – на МК «Запорожсталь».

При этом на комбинатах планируется  построить новые мощности по производ-

ству стали (кислородные  конвертеры). 

В  частности,  группа «Метинвест»  намерена  довести  выплавку  стали  на

своих  активах   до ХХХ  млн  т,  что  позволит  сократить  долю  поставок  желе-

зорудного сырья сторонним  потребителям с 50% от общего объема производи-

мой продукции до менее 10%. Кроме того, доля полуфабрикатов в  объеме про-

даж металлопродукции должна сократиться с примерно 25% в 2011 г. до менее 

5%.  

Производство стали на Енакиевском МЗ группа намеревается довести до

ХХХ млн т в год (почти  ХХХ млн т в 2011 г.), в частности, за счет строитель-

ства нового сталеплавильного комплекса. Для реализации программы  развития

и модернизации  сталеплавильного производства на предприятии  группа наме-

рена затратить порядка $300 млн в 2012-2015 гг.

А в развитие двух металлургических комбинатов (ММК им. Ильича и МК

«Азовсталь») Метинвест намерен  до 2020 г. инвестировать более $8 млрд. В ре-

зультате  суммарный  объем  выплавки  стали  на  комбинатах  будет  доведен  до

ХХХ млн т в год (ХХХ  млн т в 2011 г.).

К началу 2011 г. мощности по выплавке стали в стране существенно сни-

зились по сравнению с  предыдущим годом – примерно до ХХХ млн т в год. Но

это –  временное  явление,  так  как  в  ближайшее  время  будут  введены  новые 

электросталеплавильные  мощности. На действующих предприятиях проводятся

мероприятия по реконструкции  и модернизации производства, что  также ведет 

к увеличению мощностей по выплавке стали. 

Анализ объемов производства стали и проката на Украине (рис. 1), позво-

ляет сделать вывод, что  использование мощностей металлургических предпри-

ятий в предкризисные  годы превышало 80% для сталеплавильных  мощностей и 

производства готового проката (без учета выпуска товарных полуфабрикатов). 

В конце 2008 г. на фоне падения  объемов производства загрузка мощно-

стей резко снизилась  до уровня менее 50%. При этом большая  часть сталепла-

вильных  и  доменных  агрегатов  была  остановлена.  Так,  на 1  ноября 2008  г.  в 

эксплуатации находились только 10 мартеновских печей (всего 50), из 21 кон-

вертера – 11, из 14 электросталеплавильных печей – 5, из 41 доменной печи – 

19, из 64 станов – 8.  Обзор  черной металлургии Украины 

Правда  ситуация несколько  улучшилась  уже  в  декабре,  когда предприя-

тия постепенно стали вводить  ранее остановленное оборудование.

В целом в течение 2009 г. на предприятиях Украины простаивали  значи-

тельные мощности. В октябре 2009 г. в стране простаивало 14 доменных печей 

из 41, в т. ч. из-за отсутствия кокса – 1, из-за проблем сбыта  – 1, в ремонте – 7,

было выведено из эксплуатации – 5 агрегатов. Из 21 конвертера простаивало 2,

из 43 мартеновских печей  – 18 агрегатов. Собственно в течение 2009 г. увели-

чилось только число работающих доменных печей. 

В 2012 г. мощности по выплавке стали снизились до уровня в 42 млн  т в 

год.  В 2012  г.  неблагоприятные  в  целом  условия  работы (снижение  объемов 

производства по  сравнению  с 2011  г.), низкие  цены,  сокращение  экспорта, не

позволяют  предприятиям  Украины  использовать  имеющийся  производствен-

ный потенциал. 

По  состоянию  на 1  октября 2012  г.  на  металлургических  предприятиях 

Украины в работе находились: 24 доменные печи из 36; 17 конвертеров  из 21,

11 мартеновских печей  из 16 и 6 электропечей из 15.

 

Характерной особенностью украинских предприятий до настоящего вре-

мени является крайне незначительный объем производства электростали и  не-

значительная  ее  доля  в  структуре  выплавки  стали  в  стране.  Если  ранее  рост

объемов производства электростали в стране лимитировался отсутствием  круп-

ных электросталеплавильных цехов, за исключением ОАО «Днепроспецсталь» 

и Донецкого ЭМЗ (ранее  «Истил», Украина),  то  в период  кризиса – финансо-

выми проблемами компаний при строительстве новых мощностей  и снижением 

спроса на черные металлы  на внутреннем и внешнем рынках.

Изменение объемов производства и доли электростали в общей выплавке

стали в стране происходило  вследствие изменения тарифов на электроэнергию,

ситуации  на  рынке  черных  металлов,  смены  собственников  отдельных  пред-

приятий и др. 

Так, в 2004-2006 гг. выпуск электростали в стране и ее доля в общем про-

изводстве стали снизились  вследствие роста тарифов на электроэнергию. 

В 2007  и 2008  гг.  доля  электростали  в  общей  выплавке  стали  в  стране

вновь несколько возросла, но оставалась незначительной (таблица 2). 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Певну підтримку  вітчизняній металургії в першому  півріччі 2009 р. здійснювали:

1. Девальвація національної валюти, що створила додатковий ресурс цінової конкурентоспроможності та очистила внутрішній ринок від конкурентів. За п’ять місяців поточного року імпорт металопродукції до України по групі „чорні метали” скоротився на 72,9 % в порівнянні з аналогічним періодом минулого року – з 1575,7 тис. т до 426,7 тис. тон. Збільшення експортного доходу від зростання вартості американського долара при стабілізації витрат, деномінованих в гривні, дозволило металургійним підприємствам відносно зменшити собівартість продукції. Завдяки цьому, незважаючи на досить складні умови, прибуток (до оподаткування) прибуткових вітчизняних металургійних підприємств за перші п’ять місяців склав 920 млн гривень. Варто зазначити, що основні конкуренти України проводили більш м’яку девальвацію своїх національних валют, а найбільший конкурент в Південно-Східній Азії – Китай – взагалі відмовився від девальвації власної валюти. Це зробило вітчизняну продукцію дешевшою, ніж продукція китайських виробників, що дозволило українським металургійним компаніям частково потіснити їх на зовнішніх ринках та навіть ринку КНР.

2. „Заморожування” і навіть зниження цін на деякі ресурси і супутні тарифи (газ, електроенергія, послуги перевезення та ін.), що стало наслідком співпраці металургійних компаній з урядом. 24 червня 2009 р. Кабінет Міністрів України продовжив ще на три місяці – до 1 жовтня 2009 р. – дію Постанови № 925 від 14 жовтня 2008 р. „Про заходи щодо стабілізації ситуації в гірничо-металургійному і хімічному комплексах країни”, якою запроваджено пільги для підприємств ГМК і хімічної промисловості, зокрема – мораторій на підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення і електроенергію, скасування 12 % цільової надбавки при продажу газу. Також Уряд пообіцяв сприяти зниженню цін на основні види сировини для металургійного виробництва і скороченню до 5 днів термінів відшкодування ПДВ для експортерів.

3. Розширення географії експорту. Зокрема, українські компанії вперше з 2004-2005 рр. повернулися на ринки Південно-Східної Азії, зокрема Китаю. За даними ДП „Укрпромзовшінекспертиза”, за січень-червень 2009 р. Україна експортувала в Китай 970 тис. т прокату, у той час як за аналогічний період минулого року в Китай було експортовано всього лише 11 тис. тон. Нарощування експорту до даного регіону стало можливим за рахунок збільшення цінового ресурсу їх конкурентоспроможності внаслідок девальвації гривні та більш низької вартості сировини (на 30-40 %).

4. Зменшення собівартості продукції. Якщо до початку кризи собівартість тони заготовки становила 585 дол. США, станом на середину літа 2009 р. вона знизилася до 250 дол.США. Цього вітчизняним металургам вдалося досягти насамперед за рахунок зниження вартості сировини. Так, вартість концентрату впала з 125 дол. до 54 дол. США, коксу – з 376 дол. до 126 дол. США, металобрухту – з 472 дол. до 130 дол. США.

Серед негативних тенденцій, які супроводжують розвиток чорної металургії в поточному році, варто відзначити:

1. Зростання в структурі експорту української металопродукції частки низько-технологічної продукції. За підсумками першого півріччя 2009 р. частка напівфабрикатів досягла 55,1 %, тоді як за аналогічний період минулого року вона складала 45,7 %. Така тенденція пояснюється більш глибоким падінням виробництва готового прокату, який є менш конкурентоспроможним через низьку якість та високу собівартість.

2. Зростання експортоорієнтованості галузі. Якщо в минулому році співвідношення між частками металопродукції, що була реалізована на внутрішньому ринку та на експорт, складало 32:68, то в поточному, як зазначалося вище, частка експорту вже перевищила 80 %. Водночас варто відзначити, що, хоча експортна орієнтація української металургії з стратегічної точки зору є ключовим ризиком для розвитку галузі, в тактичному плані саме вона дозволила пом’якшити наслідки кризи.

3. Зупинка модернізації виробничих фондів. Закономірно, що криза майже повністю законсервувала інвестиційну діяльність в галузі. Це негативно впливає на галузь, яка характеризується високою енергоємністю і високим питомим споживанням сировини. Водночас, варто відмітити, що падіння інвестицій почало спостерігатися ще в період надвисоких цін на металопродукцію, що свідчить про відсутність стимулів для інвестування у виробничі фонди.

4. Погіршення рентабельності діяльності вітчизняних металургійних компаній. Через кризу рентабельність діяльності підприємств чорної металургії знизилася на 18 в. п. і склала в першому півріччі „мінус” 9 %. Це закономірно негативно відбивається на їх фінансовому стані.

Загалом виробничі показники в чорній металургії в червні-липні 2009 р. дають підставу констатувати, що „дно” падіння галуззю вже досягнуто. Більш того, починаючи з травня, спостерігається стабільна, хоча й повільна позитивна динаміка. Наростити виробництво вітчизняним компаніям дозволяє поступове відновлення сприятливої кон’юнктури на світових ринках металопродукції. З кінця червня ціни на заготовку вперше за рік досягли позначки 400 дол./т FOB. Більше того, у країнах Південно-Східної Азії її вартість у середині липня сягала 450 дол./т FOB. Названі позитивні зрушення вже дали підстави українським металургам говорити про початок відновлення ринків.

В найближчій перспективі  основу для позитивного тренду виробництва  сталі в Україні створюватимуть такі чинники.

По-перше, ціни на нафту вже піднялися від „дна” свого падіння. Якщо на початку року ціна складала 35-38 дол./барель, на даний момент вартість нафти коливається на рівні 70 дол./барель. Це нижче значень, що закладалися в держбюджети країн ОПЕК і РФ, на 10-15 %, проте вище песимістичних прогнозів. Завдяки цьому будівельні плани в названих країнах були „заморожені” в набагато менших масштабах, ніж це очікувалося на початку року. Аналітики арабських країн Близького Сходу й Північної Африки оцінюють частку заморожених проектів у їхніх країнах від 40 % до 15 %, що відносно небагато. Крім того, найбільший споживач сталі – Китай – почав витрачати стимулюючий пакет у розмірі 600 млрд дол., спрямований на розвиток власної інфраструктури. Це створює досить непогані умови для ринку конструкційної сталі.

По-друге, серйозну підтримку ринку металопродукції варто очікувати в сегменті плаского прокату. Існує висока ймовірність того, що восени котирування цього виду продукції зростатимуть завдяки збільшенню випуску автомобілів. За повідомленнями учасників ринку, експортна ціна на холоднокатану сталь у липні вже зросла до 680 дол./т FOB, оцинковану – до 770 дол./т FOB. Українські виробники також підтверджують активізацію попиту на плаский прокат.