Черная металлургия Украины

ВСТУП

 

Металургійний комплекс забезпечує металом машинобудування та інші галузі народного господарства країни. Він складається в свою чергу з чорної металургії, що в свою чергу об’єднують основні і допоміжні виробництва – від добування сировини і палива та одержання допоміжних матеріалів до випуску прокату й металевих виробів. Основним виробництвом металургійного комплексу є випуск готового металу, допоміжним - виробництво сплавів. Для розвитку металургійного комплексу Україна має декілька сприятливих чинників:

1. Близькість розміщення родовищ коксівного вугілля, залізної і марганцевої руд, вапняків і формувальних пісків в останні роки великі запаси різноманітних кольорових металів;
2. Густа мережа шляхів сполучень між родовищами;
3. Велике і надійне джерело водопостачання, яким є Дніпро з його водосховищами;
4. Розвиток металомісткого машинобудування;
5. Велика місткість металобрухту;
6. Висококваліфіковані кадри;

У наш час Україна є  одним з найбільших виробників металу на планеті. Вона розширює поставку своїх  виробів, особливо прокату і труб на світовий ринок. Так з 2031 підприємств  машинобудування і металообробки  України найбільша їх кількість  концентрується у Донецькій (207), Дніпрпетровській (159), Луганській (149) і Запорізькій(126) областях. Багато підприємств розміщено  в Київській (74), Харківській (188), Львівській (155), Одеській(108) областях, а також  у м. Києві (173), де добре розвинута  науково-дослідна база і є достатня чисельність кваліфікованих кадрів.

 

 ЗНАЧЕННЯ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ  ДЛЯ РОЗВИТКУ НАРОДНОГОСПОДАРСЬКОГО  КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

 

Чорна металургія є фундаментом  індустріального розвитку багатьох країн світу. Від чорної металургії в першу чергу залежить розвиток важкої промисловості. Без металургії як виробника конструкційних матеріалів неможливий розвиток машинобудування, а в зв'язку з цим і розвиток науково-технічного прогресу, її продукція  є основою розвитку будівництва, усіх видів транспорту, особливо залізничного і трубопровідного. Вона має велике значення для оснащення необхідною технікою сільського господарства.

Чорна металургія є галуззю спеціалізації  України в загальному поділі праці  країн СНД. У складі колишнього Радянського  Союзу Україна давала в 1989—1990 pp. 45,6% товарної залізної руди, 77% марганцевої  руди, 45% виробництва чавуну, 34,4% виробництва  сталі, 34,5% готового прокату, 33% сталевих труб. Цій галузі належить одне з  провідних місць у сучасній економіці  України. За даними 2003 р. на її частку припадало 25,2% вартості продукції основних галузей  промисловості країни.

Україна належить до країн Європи і світу з найбільш розвинутою металургією. Навіть в умовах економічної  кризи вона поступається за показниками  виробництва основної продукції  цієї галузі в Європі тільки Німеччині.

Продукція чорної металургії має велике значення у зовнішній торгівлі України, є її головною експортно-спроможною галуззю.

Великий вплив має чорна металургія на розвиток і розміщення машинобудування, хімічної промисловості, енергетики. В  металургії значно розвинуте комбінування виробництва. На її відходах працюють виробництва будівельних матеріалів, мінеральних добрив тощо.

Ця галузь є потужним фактором формування ТГК. Вона виділяється значною концентрацією  виробничого процесу — величиною  підприємств і формуванням їх територіальних осередків. В місцях розміщення її основних підприємств  зосереджується важке машинобудування, коксохімія, хімія, виробництво вогнетривких матеріалів тощо; формуються великі транспортні  вузли, швидко виростають великі і крупні міста

 

 

Металургійний комплекс України в умовах та після кризи

Однією із найбільш постраждалих від світової фінансової кризи галузей  економіки України стала чорна  металургія. Будучи стратегічною складовою  національного виробництва, сьогодні чорна металургія є найбільшою базовою  галуззю промисловості, яка, поряд  з іншими, визначає загальний стан соціально-економічного розвитку країни (Рис. 1).

 

 

Рис. 1. Оцінка впливу чорної металургії на економіку України (за даними 2007 р.).

 

З чорною металургією тісно  пов’язані суміжні галузі, що забезпечують її продукцією проміжного споживання (гірничодобувна, коксохімічна, виробництво  вогнетривів, флюсодоломітна тощо). Разом  з чорною металургією вони формують потужний гірничо-металургійний комплекс (ГМК), на який у 2007 р. припадало 18,5 % валового випуску товарів і послуг в Україні Чорна металургія робить значний внесок в розвиток інфраструктурних галузей економіки, передусім транспортного комплексу, а також галузей, що використовують кінцеву продукцію чорної металургії як частину власного проміжного споживання (будівництво, машинобудування).

Висока частка продукції  чорної металургії у вітчизняному експорті і валютних надходженнях суттєво  позначається на зовнішньоторговельній  політиці України і на процесах економічної  інтеграції. Зокрема, в до кризовий період (перше півріччя 2008 р.), експорт продукції даної галузі складав 43,3 % від загального експорту країни, забезпечуючи майже 32 % валютних надходжень в Україні згідно поточного рахунку платіжного балансу. Наразі доля металургії в національному товарному експорті дещо знизилася (до 32,1 % за результатами першого півріччя поточного року), що стало одним із факторів посилення напруженості на внутрішньому валютному ринку.

Чорна металургія є також  джерелом формування потужних капіталів, які перетікають згодом в інші сектори господарського комплексу, стимулюючи їх розвиток. З металургійного комплексу фінансові потоки рухаються  в банківську систему, машинобудування, будівництво, здійснюються значні вкладення  в людський розвиток (зокрема –  розвиток вітчизняного спорту).

Закономірно, що глибоке  падіння обсягів виробництва  в чорній металургії стало одним  із найважливіших чинників розгортання  кризових явищ в економіці України. В першому півріччі 2009 р. саме металургія внесла більш ніж 10 в. п. в 30-відсоткове загальне падіння обсягів виробництва в промисловості. Якщо рахувати внесок всього металургійного комплексу (чорну металургію та суміжні галузі), його загальний внесок в падіння промислового виробництва склав 15 в. п. – практично половину загального показника.

З огляду на значний вплив  даної галузі на економічний і  соціальний розвиток країни, проблеми її функціонування відразу проявилися як на макро-, так і на мікрорівні вітчизняної економіки. Зокрема, через  різкий спад виробництва в металургійному виробництві швидко зменшився об’єм  надходжень іноземної валюти, скоротився обсяг інвестицій, суттєво знизилося  виробництво в суміжних галузях  економіки, збільшився рівень безробіття та погіршився загальний соціально-економічний  стан розвитку населених пунктів, де металургійне виробництво є містоформуючим. Закономірно, що подолання кризових явищ в економіці неможливе без стабілізації ситуації в чорній металургії та відновлення висхідного тренду її розвитку.

Вітчизняна металургія, будучи залежною від зовнішніх чинників, чітко слідує за глобальним трендом. Світова чорна металургія наразі знаходиться в досить важкому стані, хоча є підстави говорити про досягнення „дна” спаду на рівні 80 % від обсягів виробництва пікового періоду (І півріччя 2008 р.).

Головною причиною спаду  світової чорної металургії є загальне погіршення стану світової економіки. Фінансова криза спровокувала актуалізацію спадної фази чергового циклу  розвитку даної галузі. Низхідна динаміка спостерігається вперше з 1998 р., коли ринок металопродукції зазнав впливу негативних наслідків азійської фінансової кризи. Найбільш важливу роль в зростанні попиту на ринку металопродукції протягом 1999-2008 рр. відіграли:

• стрімке зростання цін на нафту, що дозволило азійським та африканським нафто- і газовидобувним країнам фінансувати реалізацію великих інфраструктурних проектів;
• „агресивна” індустріалізація країн Азії, насамперед Китаю;
• загальне підвищення добробуту країн, що виявилося в зростанні споживання металу на душу населення.

Нинішній цикл багато в  чому був схожий на попередні, проте  за своїм масштабом був унікальним. За 6 років (2002-2008 рр.) світовий випуск сталі збільшився майже на 490 млн т, або на 60 %. Такий темп можна порівняти лише з повоєнним відновленням економік світу. В останню третину ХХ ст. підйоми ринків металопродукції відбувалися помірними темпами, не більше 5-7 % у пікові періоди.

Нинішній спад зачепив  більшість металургійних країн, за винятком Китаю. Як видно з Рис. 2, динаміка виробництва сталі в Україні у І півріччі 2009 р. була дещо кращою, аніж в розвинутих країнах, проте гіршою, ніж у її головних конкурентів – Росії, Туреччини та Китаю.

 

Рис. 2. Темпи падіння  об’ємів виплавки сталі в країнах  світу у І півріччі 2009 р., %

У щомісячній динаміці можна  констатувати стабілізацію падіння  виробництва сталі в Україні  на рівні 60 % від докризових обсягів виробництва. Як відзначено на Рис. 3, з початку поточного року щомісячний обсяг виплавки сталі зафіксований біля відмітки 2,3 млн т і відхиляється від цього рівня відносно незначним чином.

Рис. 3. Помісячна  динаміка виплавки сталі в Україні  у 2008-2009 рр., млн т

Якщо аналізувати виробництво  сталі по окремих підприємствах (Рис. 4), можна констатувати, що найменше падіння продемонстрували компанії, які мають власну сировинну базу та здійснювали модернізацію виробництва. До слова, за рахунок інвестиційної активності, АМК і ДМКД вперше вийшли за показниками виплавки сталі на третє і четверте місця відповідно.

 

Рис. 4. Виробництво  сталі в січні-липні 2009 р. вітчизняними підприємствами

Ключовими чинниками, які здійснюють негативний вплив  на вітчизняну чорну металургію, є:

1. Різке погіршення умов зовнішньої торгівлі. Традиційно основними позиціями зовнішніх поставок є напівфабрикати (насамперед, квадратна заготовка й сляби), довгомірний (арматури, катанка) і плаский прокат. Період з ІV кв. 2005 р. по ІІІ кв. 2008 р. був одним із найсприятливіших на світових ринках металопродукції за останні декілька десятків років. Вартість основних видів продукції за цей час зросла у два-три рази, досягнувши свого максимуму в ІІ кв. 2008 року

Проте в ІІІ кв. 2008 р. умови зовнішньої торгівлі різко погіршилися. Ключовим чинником стало різке звуження попиту на металопродукцію, що спостерігалося у всіх регіонах, за виключенням Південно-Східної Азії. Це мало наслідком падіння вартості металопродукції з липня 2008 р. по лютий 2009 р. майже вчетверо.

Загальносвітова тенденція  падіння цін на метали була обумовлена різким скороченням попиту на листовий прокат з боку автомобільної промисловості  розвинутих країн та попиту на конструкційну  сталь з боку країн з економікою, що розвивається. Особливо різко попит  зменшився в країнах, які спеціалізуються  на видобуванні нафти та газу. Зниження ціни нафти з 147 дол./барель в квітні 2008 р. до 35 дол./барель в листопаді 2008 р. суттєво звузило їхні доходи, в результаті чого було заморожено значну кількість будівництв.

Слідом за світовими виробниками, ціни на металопродукцію почали понижувати і вітчизняні компанії, динаміка цін на основні види металопродукції українських виробників – в середньому ціни знизилися більш, ніж втричі.

Перше півріччя 2009 р. стало для вітчизняних металургів періодом адаптації до нових умов на зовнішніх ринках після цінового шоку вересня-грудня 2008 р., пов’язаного з кількаразовим зниженням цін на основні види металопродукції. Весна 2009 р. засвідчила, що швидкого відновлення, принаймні в поточному році, очікувати не варто. Ціни на металопродукцію трималися на рівні грудня минулого року. Лише у другій половині червня ціна на заготовку досягла 400 дол./тону. В середньому у першому півріччі 2009 р. ціна коливалася в діапазоні 260-320 дол./т, тоді як ще рік тому вона сягала 1100-1200 дол./тону.

Як наслідок, за підсумками першого півріччя 2009 р. українські підприємства гірничо-металургійного комплексу, за попередніми даними, скоротили виробництво чавуну, сталі і прокату на 34-39 % в порівнянні з аналогічним періодом 2008 р., залізорудної сировини – на 22-35 %. При цьому виробництво готового прокату за шість місяців скоротилося на 34 % – до 12,354 млн т, сталі – на 39 % до 13,615 млн т, чавуну – на 35 % до 11,976 млн т, виробництво труб знизилося на 43 % – до 728 тис. т, метизів – на 50 % до 99 тис. т, коксу – на 26 % до 8,280 млн тон.

В  конце  третьего  квартала 2009  г.  некоторые  предприятия  ГМК  страны

сообщили о выходе на докризисные  уровни производства. Это было связано  с 

постепенным восстановлением  спроса на трубы, судовую сталь на внутреннем

рынке, а также с более  высокой активностью на экспортных направлениях. 

Всего в 2009 г. на Украине было произведено менее 30 млн т стали. Это – 

самый низкий показатель выплавки стали в стране в прошедшем  десятилетии.

Предприятия ГМК активно  поставляли в этот период свою продукцию  на

региональные рынки за рубежом. Помимо традиционных рынков сбыта  в СНГ,

странах Восточной Европы металлургические  компании Украины  активно  от-

гружали металлопродукцию  в  страны Азии,  в  том  числе  в Китай, Сингапур и 

другие. 

Тем не менее, выпуск проката  в стране в 2009 г. составил  ХХХ  млн т, а 

готового проката –  ХХХ млн т. 

Позитивные  изменения  на  рынке  черных металлов,  которые  были  отме-

чены в конце 2009 г., продолжились и в 2010 г. Это способствовало росту  про-

изводства чугуна, стали  и проката  в стране по сравнению  с уровнем кризисно-