Виробництво мяса бройлерів

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП                                                                                                                    3

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ                                                                                          4

1. Сучасний стан м’ясного птахівництва у світі і на Україні                         4
2. Особливості породи Бірківська ряба                                                           10

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА                                                                           12

2.1 Завдання на проектування технології виробництва м’яса бройлерів у фермерському господарстві                                                                               12

2.2   Розрахунок потреби поголів’я в підстилці, воді та електроенергії        13

2.3 Особливості годівлі  курей м’ясних кросів                                                  14

2.4 Розрахунок потреби підприємства в кормах                                              19

2.5 Розрахунок потреби  підприємства в заробітній платі                               20

2.6 Вартість кормів  на підприємстві                                                                 21

2.7 Розрахунок загальних  витрат на підприємстві                                           23

2.8 Виробництво і  реалізація продукції                                                            24

2.9 Споживачі продукції, розрахунок планового надходження                     25

2.10 Економічна оцінка виробництва м’яса бройлерів у фермерському господарстві                                                                                                         26

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ                                                                         28

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ                                                     30

ДОДАТКИ                                                                                                            32

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Серед дієтичних продуктів харчування м'ясо бройлерів займає особливе місце, як прекрасне джерело високоперетравного білка і всього комплексу незамінних амінокислот. За споживанням м'яса на душу населення на світовому ринку м'ясо птахів займає другу сходинку після свинини, і темпи зростання виробництва м'яса птиці вже давно обігнали свинину [16].

У цьому відношенні виробництво м'яса бройлерів в Україні розвивається високими темпами, і після появи на ринку таких високопродуктивних кросів як Росс, Кобб і Хаббард, багато показників продуктивності птиці в порівнянні з такими в Західній Європі. Наприклад, середньодобовий приріст маси тіла бройлерів більше 55 г сьогодні досягається на багатьох українських птахівницьких підприємствах. Однак показники по конверсії кормів на цих підприємствах все ще нижче західних стандартів. Європейський індекс ефективності в Україні рідко перевищує 300 од., в той час як на підприємствах Західної Європи, наприклад Великобританії, часто складає більше 350 од.

Підвищення рівня продовольчої безпеки держави на основі нарощування виробництва продуктів харчування, поліпшення їх якості та збалансованості за поживними елементами, а також забезпечення захисту інтересів вітчизняного виробника є стратегічним пріоритетом соціального та економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень. В розв’язанні харчової проблеми продукти птахівництва, зокрема, виробництво пташиного м’яса, за співвідношенням ціни та якості, враховуючи купівельну спроможність населення України, завжди займало провідні позиції. Однак в агропромисловому виробництві України галузь птахівництва залишається проблемною, хоча в той же час стрімко розвивається [14].

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ОГЛЯД  ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Сучасний стан м’ясного птахівництва у світі і на Україні

 

Сьогодні в умовах розвитку ринкової економіки Україна має привабливі умови та ідеальне конкрентне середовище для розвитку промислового птахівництва, а тому у найближчому майбутньому може стати потужним експортером цієї продукції. 

Для України завжди був характерний високий рівень розвитку тваринницької галузі. Економічна криза 90-х привила до істотного скорочення доходів населення, унаслідок чого значно зменшилося споживання м'яса. Останні роки, завдяки зростанню доходів населення, спостерігається поступове збільшення споживання м'яса на душу населення.  
Україна споживає 1,8-2 млн. тонн м'яса і м'ясопродуктів в рік. У 2008 році за даними GFK середньостатистичний українець за рік споживав 39 кг м'яса (з них 22,7 кг. курятини) (рис.1.). Проте даний показник істотно поступається рівню вжитку м'яса в Україні в 1990 р. – 84 кг, і кількості споживаного м'яса в країнах Європи і США. Зростання споживання м'яса в Україні відбувається разом із зростанням рівня доходів населення. Основне зростання споживання м'яса за останні роки відбувалося за рахунок зростання споживання м'яса птиці [13].

В організаційно-технологічному розвитку тваринницьких галузей птахівництво є галуззю, яка найбільшою мірою відповідає умовам застосування інтегрованої моделі – споживач кінцевої продукції, спрямованої на тісне поєднання всіх ланок виробничого процесу і забезпечення економічних інтересів учасників спільної діяльності в одержанні високих результатів. Характерними особливостями цієї галузі в порівнянні з іншими галузями є обмеження територіальної потреби розміщення виробництва м’яса птиці і яєць, висока біологічна скоростиглість птиці та швидкий відтворювальний цикл, що має надзвичайно велике значення для ритмічного постачання цінної і незамінної свіжої висококалорійної продукції споживачам у великі міста, промислові центри, курортні зони. Особливості утримання птиці при застосуванні сухого комбікорму для годівлі, як основної складової технологічного процесу виробництва продукції птахівництва, сприяють впровадженню комплексно-механізованих і автоматизованих безвідходних технологій в інтегрованих господарських структурах [8].

Широкі можливості забезпечення високої територіальної концентрації поголів’я із застосуванням сучасних індустріальних методів утримання птиці, інноваційних досягнень сприяють зростанню продуктивності праці в галузі. Птахівництво досить ефективно реагує на розвиток інтенсифікації виробництва, і належить до числа галузей, які мають можливість здійснювати розширене відтворення за рахунок впровадження прогресивних технологій, застосування інновацій і випуску конкурентоспроможної продукції. Тут виробляються цінні, необхідні для населення м’ясо птиці та яйця, які можуть відповідати світовим стандартам. У розвитку цієї галузі світова економіка в цілому набагато випередила країни, що розвиваються, або звільнилися від тоталітарного режиму.

В Україні ця галузь потребує прискореного технічного переоснащення, застосування прогресивних технологій. Світова практика доводить, що країни, в яких широко застосовують інноваційні досягнення, знаходяться в авангарді розвитку. Кожна національна інноваційна система несе в собі певну історичну спадщину нації, але інноваційні системи кожної країни не можуть існувати без інтеграційних взаємовідносин зі світовими системами, а також з окремими країнами [13].

Інноваційні системи мають бути міждержавними з елементами національних особливостей, але інноваційні системи кожної країни не можуть існувати без інтеграційних взаємовідносин зі світовими системами, а також з окремими країнами. Інноваційні напрями підвищення ефективності галузі птахівництва дають змогу поліпшити життєвий рівень населення; зміцнити фінансовий стан підприємств і розширити їх можливості щодо подальшого розвитку інноваційної діяльності, вирішити соціальні проблеми сільських територій, сприяти збереженню й оздоровленню навколишнього природного середовища.

Створити сприятливі умови для підвищення ефективності птахівництва в цілому, забезпечити населення високоякісними продуктами харчування, витримати значну конкуренцію на внутрішньому ринку і знайти шляхи виходу на зовнішній ринок - ось перелік далеко не всіх питань, які стоять перед галуззю на сучасному етапі розвитку [11].

Процес вирощування всіх видів птиці включає наступні операції: племінна селекція, підготовка яєць до інкубації, інкубація, вивід молодняку, вирощування молодняку, утримання та годівля птиці, лікування і нарешті, забій та переробка кінцевого продукту. При цьому необхідно врахувати такі чинники як біологічні особливості сільськогосподарської птиці технологічного призначення, особливості племінної роботи, технології інкубації, вирощування та утримання м’ясного молодняку. Тобто технологічний процес, як зазначалося вище – багатоступінчастий, вимагає значних інноваційних вкладень, а також використання новітніх технологій для утримання конкурентноздатності на внутрішньому та світовому ринках.

Основними факторами розвитку галузі, окрім інвестицій є технічне переоснащення й розширення виробничих потужностей птахівничих підприємств, якісне поліпшення племінних ресурсів, сучасний менеджмент і державна підтримка. Усе це повинно здійснюватися шляхом запровадження спеціальних режимів оподаткування податком на додану вартість та введення фіксованого сільськогосподарського податку, доплатою сільгосппідприємствам за проданих на забій кондиційних курей-бройлерів, частковим фінансуванням програми селекції у птахівництві, здійсненням фінансової підтримки підприємств через механізм здешевлення коротко- і довгострокових кредитів, частковою компенсацією 30 % вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, кліткового обладнання й придбання його за умовами фінансового лізингу [7,3].

У свою чергу це вимагає залучення інноваційних технологій у машинобудівну галузь України для виробництва вітчизняного обладнання птахівничої галузі. Як зазначають к.е.н., доцент Дацій О.І. та к.е.н. Ґудзь О.Є. це приведе до наступних наслідків: інноваційні витрати, враховуючи високу прибутковість птахівницької галузі, дадуть швидку віддачу; виникне можливість залучення в українську економіку іноземного капіталу та інновацій через створення спільних підприємств. Стане можливою розробка й реалізація державних програм розвитку птахівництва й виробництва обладнання для даної галузі, застосування пільгового оподаткування та кредитування; створення сприятливих умов для розвитку сільськогосподарського машинобудування; виробники отримають допомогу з боку держави для розвитку селекції у птахівництві; наукові установи та виробники надаватимуть допомогу у розробці сучасного обладнання і технологічних процесів у цій галузі саме вітчизняним конструкторам.

Невелика тривалість періоду вирощування птиці та швидка окупність вкладених ресурсів, а також скорочення пропозиції інших видів м'яса - (яловичини та свинини) сприяли відновленню та створенню великих птахофабрик та птахокомплексів, у результаті чого відбулося збільшення поголів'я птиці всіх видів сільськогосподарських підприємствах [8].

Збільшення обсягів виробництва м'яса птиці зумовлене, насамперед, зростанням попиту з боку населення та підприємств харчової промисловості. Крім того, м'ясо птиці стало замінником для більшості споживачів м'яса інших видів тварин м'яса з огляду на те, що останніми роками відбувається суттєве скорочення пропозиції м'яса великої рогатої худоби та свиней, а відповідно зростають і ціни на них. Крім того, чимало споживачів змінило свої смаки і вподобання відносно того чи іншого м'яса на користь дієтичного м'яса птиці.

Україна завдяки сприятливим агрокліматичним умовам має один з найбільших у світі потенціалів для розвитку агропромислового комплексу (АПК), як у галузі рослинництва та продуктів його переробки, так і у сфері тваринництва та виробництва м’ясопродуктів, та птахівництва. Тож слід намагатися реалізувати цей природний та людський потенціал. Знайти своє місце в світовому виробництві з залученням наукових досягнень різних напрямів [4].

За оцінками GFK (GFK Ukraine – компанія з маркетингових та соціальних досліджень в Україні), впродовж найближчих 2-3 років збільшуватимуться як абсолютні показники виробництва курячого м'яса, так і частка м'яса птиці в структурі вжитку. Це викликано, в першу чергу, неможливістю швидкого нарощування виробництва яловичини, у зв'язку із скороченням поголів'я великої рогатої худоби, а також істотною (більш ніж двократною), різницею у вартості продукції. Враховуючи низький потенціал нарощування пропозиції з боку домашніх господарств, а також низьку вірогідність збільшення споживання імпортної продукції (частка заморожених м'ясопродуктів у споживанні постійно знижується), за оцінками експертів зростання споживання здійснюватиметься за рахунок продукції внутрішніх промислових виробників курячого м'яса. За оцінками учасників ринку, обсяг нелегального імпорту курячого м'яса приблизно дорівнює легальному обсягу, проте через свою низьку якість дана продукція не створює істотної конкуренції вітчизняним виробникам [11,14].