Производственный потенциал

Всі витрати робочого часу виконавця, крім наведеної класифікації, можуть поділятися на нормовані та ненормовані.

Нормовані витрати включаються  в норму. Вони необхідні для виконання  заданої роботи. Сюди відносять підготовчо-заключний  час, час оперативної роботи, обслуговування робочого місця та регламентованих перерв.

Ненормовані витрати часу /час випадкової та непродуктивної роботи і нерегламентованих перерв/ до норми часу не включається. Вони є безпосередніми втратами робочого часу.

Класифікація  витрат робочого часу виконавця дозволяє виявити величину та причини втрат, також нераціональних витрат робочого часу. За цією метою вивчаються витрати  часу а робочому місці.

Витрати робочого часу вивчаються за допомогою спостережень: фотографування робочого дня, хронометража та фотохронометража.

Фотографія  робочого часу - вид спостереження, при якому вимірюють всі без виключення витрати часу, здійснювані виконавцем /виконавцями/ за певний період роботи /наприклад, за зміну або її частину/. Фотографування проводиться головним чином для виявлення втрат робочого часу, встановлення причин, які викликають ці втрати, та розробки необхідних організаційно-технічних заходів щодо їх усунення.

Фотографія  робочого дня застосовується і для  розробки нормативів підготовчо-заключного часу, часу обслуговування робочого місця, перерв на відпочинок та особисті потреби, а також визначення оперативного часу на різні роботи в одиничному та дрібносерійному виробництві.

Крім того, фотографування проводиться для  встановлення норм обслуговування та нормативів чисельності робітників, вивчення використання робочого часу передовими робітниками з метою поширення їх досвіду, виявлення причин невиконання норм виробітку окремими робітниками.

Залежно від  кількості робітників фотографія може бути індивідуальною, груповою /бригадною/ та масовою.

При індивідуальній фотографії робочого часу вивчається використання часу одним робітником протягом робочого дня або іншого періоду.

Фотографування  робочого часу складається з таких  етапів: підготовка до спостереження, спостереження та вимірювання витрат робочого часу, обробка і аналіз спостережень, розробка та реалізація на виробництві організаційно-технічних заходів.

У період підготовки до спостережень вивчається технологічний  процес, здійснюваний виконавцем робіт, організація робочого місця, його обслуговування: технічні характеристики, режим роботи та стан обладнання.

Спостереження та вимірювання витрат робочого часу ведеться за поточним часом. Всі дії  виконавця та перерви у роботі фіксуються в аркуші спостережень у тому порядку, в якому вони фактично відбуваються, за такою формою:

При обробці  даних фотографії складається зведений баланс робочого часу за категоріями  витрат: підготовчо-заключний час, оперативний  час і т.д. У процесі аналізу виявляються нераціональні витрати та втрати робочого часу та їх причини.

Аркуш спостережень індивідуальної фотографії робочого часу

 

Найменування  витрат часу	Поточний  час, год.	Величина  витрат робочого часу, хв.	Час, що перекривається, хв.	Індекс категорії витрат робочого часу
1	2	3	4	5
1.Розкладання  інструменту і пристроїв	7.00-7.10	10	-	ПЗ
2.Встановлювання  деталі	7.10-7.12	2	-	В
3.Фрезерування  деталі та ін.	7.12-7.52	40	-	О
Всього		480

Після аналізу  складається проектований баланс робочого часу. При цьому всі нераціональні витрати і втрати робочого часу виключаються за рахунок їх збільшується оперативний час. На підставі даних фактичного і проектованого балансів визначається можливе зростання продуктивності праці за рахунок усунення втрат і нераціональних витрат робочого часу за формулою

де Т_оп.п – оперативний час у проектованому балансі робочого часу;

Т_оп.ф – оперативний час у фактичному балансі.

Потім розроблюються заходи щодо усунення втрат робочого часу та вдосконалення організації праці. Вони оформлюються розпорядженням по цеху або включаються у план організаційно-технічних заходів із зазначенням строку їх виконання та виконавців.

Групове фотографування робочого часу проводять у випадках, коли робота виконується групою або бригадою робітників. Одним з основним завдань групової фотографії є вивчення існуючого поділу та кооперації праці у бригаді; використанні її членами робочого часу; завантаженості членів бригади; ефективність застосування обладнання. За умов бригадної організації праці  матеріали групової фотографії робочого часу використовуються при визначенні коефіцієнту трудової участі кожного члена бригади у спільних результатах.

Порядок проведення спостережень при груповому фотографуванні робочого часу такий, як при індивідуальному. На підставі аналізу робляться висновки про раціональність існуючого поділу праці та її кооперації, розробляються заходи щодо усунення недоліків в організації праці, що призводять до різного роду втрат робочого часу.

При вивченні використання робочого часу великої кількості робітників /понад 10 чол./ проводиться масове фотографування робочого часу. Крім виявлення втрат і нераціональних втрат часу при масовому фотографування встановлюється коефіцієнт зайнятості робітників протягом зміни за умови раціональної організації праці, який може бути використаний для розробки нормативів чисельності робітників, які виконують нестабільні роботи /наприклад, допоміжні/.

Масове фотографування робочого часу проводять методом  моментних спостережень, при якому фіксуються не абсолютні величини витрат часу на окремі види робіт, а число моментів їх виконання. Для досягнення необхідної точності результатів спостережень заздалегідь встановлюється за формулами або відповідними таблицями їх обсяг, тобто число моментів, яке необхідно зафіксувати.

Спостереження проводять  шляхом обходу заздалегідь розробленим  маршрутом дільниці, де розташовані  робочі місця виконавців. У процесі  обходу спостерігач фіксує, чим зайнятий робітник у даний момент, шляхом нанесення позначок у аркуші спостережень.

У процесі розробки результатів  спостереження розраховується кількість  моментів за кожним видом витрат робочого часу, а також їх сума та визначається їх процентне вираження.

Аналіз результатів  і розробка заходів щодо усунення виявлених недоліків виконуються так, як і при індивідуальному та груповому фотографуванні робочого часу. На відміну від фотографування робочого дня при самофотографуванні враховуються лише втрати робочого часу, пов’язані з організаційно-технічними недоліками, які заносить сам робітник до спеціального бланку спостережень.

Самофотографування проводять  з метою залучення до вдосконалення  організації праці самих робітників. На підставі аналізу отриманих даних  розробляють заходи щодо усунення недоліків, які рекомендується обговорити на зборах трудового колективу, а потім з метою їх реалізації видається відповідний наказ /розпорядження/.

Хронометраж – вид спостереження, при якому вивчаються циклічно повторювані елементи оперативної роботи, окремі елементи підготовчо-заключної роботи або роботи по обслуговуванню робочого місця.

Основне призначення  хронометражу: визначення тривалості повторюваних елементів операції /прийом та рухів/ для розрахунку або розробки нормативів часу; виявлення та навчання передових методів і прийомів праці з метою передачі цих методів роботи широкому колу робітників; перевірка встановлених норм виробітку; виявлення причин невиконання норм окремими робітниками.

При вивченні оперативного часу в період підготовки до проведення хронометражу спостерігач вивчав на робочому місті технологічний процес виконання нормативної операції, аналізує його, розчленовує операцію на елементи, вивчає і режим роботи обладнання, організацію робочого місця. Всі виявлені недоліки усуваються до початку спостереження.

При виборі виконання  враховується ступінь виконання  ним норм, його кваліфікація, відповідність  розряду нормованої роботи та робітника.

Необхідно також роз’яснити робітнику-виконавцеві цілі хронометражу, а при встановленні норм або розробці нормативів – провести виробничий інструктаж по виконанню операції.

Перед проведенням хронометражу встановлюється кількість необхідних спостережень, що залежить від тривалості елементів операції, типу виробництва  та вимог, які пред’являються до міри точності отриманих даних. З метою отримання більшої точності проводиться більша кількість спостережень.

Хронометраж може бути безперервним /суцільним/, коли заміри тривалості елементів  операції проводять безперервно  від початку і до кінця операції, та вибірковим, при якому проводять виміри окремих елементів операції.

При проведенні безперервного  хронометражу у хронокартці відмічають час початку хронометражу, а потім  фіксують за поточним часом завершення кожного елемента. Водночас спостерігач  робить позначки про відхилення від нормального ходу виконання операції, а також визначав ті вимірювання, при яких були допущені помилки самим спостерігачем.

Обробка результатів  спостережень починається з визначення тривалості виконання окремих елементів  операції. При проведенні безперервного хронометражу вона дорівнює різниці показників поточного часу двох суміжних вимірювань. Потім виключаються помилкові /дефектні/ вимірювання, про які зроблено позначки при спостереженні, та складаються хронометражні ряди тривалості виконання кожного елемента операції у всіх вимірюваннях. Якість результатів спостереження характеризується величиною коливань цифрових значень хроноряду. Коливання залежать від виконуваної роботи, характеру участі в ній робітника, тривалості елементів операції, типу виробництва, кваліфікації спостерігача та використовуваних при вимірюванні приладів.

Показником оцінки хронометражу є фактичний коефіцієнт стійкості, який визначається відношенням максимальної тривалості елемента у даному хроноряді  до мінімальної. Фактичний коефіцієнт стійкості порівнюється з нормативним. Якщо він менший або дорівнює нормативному, хроноряд вважається стійким, а саме спостереження - якісним.

Далі визначається середня  тривалість виконання кожного елемента операції та час операції /або прийому/ загалом.

Фотохронометраж – це комбінований вид вивчення витрат робочого часу, при якому вивчаються не лише тривалість окремих елементів операції, а й інші категорії витрат: підготовчо-заключний час, час обслуговування робочого місця, перерви у роботі.

При фотохронометруванні витрати на елементи оперативного часу, а також на окремі елементи підготовчо-заключного часу та часу на обслуговування робочого місця вивчаються за допомогою хронометражу, а все інше – фотографуванням.

Вивчення витрат робочого часу дозволяє отримати необхідні дані для удосконалення організації праці та встановлення норм трудових витрат, виявити резерви підвищення продуктивності праці і кращого використання обладнання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Розрахувати  параметри сітьового графіка  по роботах і по подіях і перебудувати його в лінійний.

Рішення:

; ; ; ; ; ; ; ; ; ; .

В цьому та наступних  розрахунках вибираємо max значення.

Пізній строк звершення події .

; ; ; ; ; ; ; ;  ;

Вибираємо мінімальне значення ; ; ; ; ; ; ; ; ;

Критичний шлях проходить  через точки 1-2-5-6-8-10-11.

Повний резерв часу

Резерв першого виду , звідси днів. Інші резерви знаходяться таким же чином.

Попередня подія	Наступна подія
0	1	4	4	4	0	0	0	0
0	2	10	10	10	0	0	0	0
0	3	5	5	21	16	0	0	0
1	2	6	10	10	0	0	0	0
1	4	4	8	14	6	2	6	0
1	7	15	19	41	22	7	22	0
2	5	14	24	24	0	0	0	0
3	6	8	13	29	16	0	0	0
4	5	10	18	24	6	0	0	0
4	7	5	13	44	21	26	25	0
5	6	5	29	29	0	0	0	0
5	8	2	26	41	15	13	25	0
5	9	7	31	35	4	4	4	0
6	8	12	41	41	0	0	0	0
7	10	5	24	46	22	17	0	0
8	10	5	46	46	0	0	0	0
9	10	11	42	46	4	4	0	0
10	11	4	504	50	0	0	0	0